Постанова

від 31.05.2023 по справі 909/43/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2023 р. Справа №909/43/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача) Бойко С.М.,

суддівБонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства "Їдальня №14" за № 6 від 20.04.2023

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 суддя: Скапровська І.М. м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 03.04.2023

та на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2023 суддя: Скапровська І.М. м. Івано-Франківськ, повний текст додаткового рішення складено 06.04.2023

за позовом комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, м. Івано-Франківськ

до відповідача державного підприємства "Їдальня №14", м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 263 785,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рішення та додаткового рішення суду першої інстанції

05.01.2023 року комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Їдальня №14" про стягнення заборгованості в сумі 263 785,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач всупереч вимог ГК України, ЦК України, умов договору №60/15 про спільне користування будинком та прибудинковою територією та відшкодування витрат на утримання і експлуатацію орендованих ним приміщень від 12.10.2015 року, додатку №1 до вказаного договору, не відшкодував витрати на утримання орендованого ним майна та надання комунальних послуг.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 року в справі №909/43/23 позов задоволено. Стягнуто з державного підприємства "Їдальня №14" на користь комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна заборгованість в сумі 263 785,05 грн. та 3 956,78 грн. судового збору.

Судами встановлено, що між сторонами в справі існували орендні правовідносини з приводу користуванням приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21 та правовідносини, що виникли на підставі укладеного договору від 12.10.2015 за №60/15 про спільне користування будинком та прибудинковою територією та відшкодування витрат на утримання і експлуатацію орендованих приміщень, умовами якого обумовлено предмет, розмір розподілу, порядок відшкодування витрат та строк дії.

Суд зазначив, що направлені 22.12.2022 позивачем відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) свідчать про те, що позивач виконав умови вказаного договору та підписав акти за жовтень-грудень 2021 року, лютий 2022 року. Водночас, доказів, які б спростовували факт користування відповідачем майном, за утримання якого слід відшкодувати понесені витрати, відповідач суду не надав, як і не надав доказів в підтвердження безпідставності нарахованих та заявлених до стягнення позивачем сум.

З огляду на наведене та з врахуванням того, що Господарським судом Івано-Франківської області винесено рішення від 12.01.2022 у справі 909/1150/21, яким встановлено факт існування між сторонами у справі договірних відносин з приводу відшкодування витрат з оплати комунальних послуг, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна.

Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2023 року у справі №909/43/23 (суддя І.М. Скапровська) заяву представника Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 381,00 грн. - задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Їдальня №14" на користь Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна - 7 381,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При прийнятті додаткового рішення суд врахував задоволення позову та те, що позивач зазначив в позові про надання ним доказів в підтвердження понесених витрат після ухвалення рішення. Факт понесення позивачем судових витрат, підтверджено договором №19-01 (2-01/23А) про надання послуг з адвокатської діяльності (правової/правничої допомоги) від 19.01.2023, рахунком - фактурою №27.03.23 від 27.03.2023, актом №2 наданих послуг до договору про надання послуг з адвокатської діяльності (правової/правничої допомоги) №19-01 (2-01/23А) від 27.03.2023. Відтак, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7 381,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ДП «Їдальня № 14» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 року та додаткове рішення від 05.04.2023 у справі №909/43/23, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, якими відмовити у задоволенні позовних вимог та вимог на професійну правничу дорогому. Скаржник вважає, що оскаржувані рішення ґрунтуються на недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. На переконання скаржника є помилковим застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень договору про спільне користування будинком та прибудинковою територією та відшкодування витрат на утримання і експлуатацію орендованих приміщень № 60/15 від 12.10.205 за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року, оскільки строк його дії закінчився 12.10.2018 року та не враховано судом першої інстанції невідповідність площі майна, яка вказана в договорі № 60/15 від 12.10.2015 до площі майна, якою користується відповідач згідно договору безоплатного користування майном від 12.10.2018. Вказує, що договірні відносини щодо оренди приміщень загальною площею 345,6 кв.м з метою розміщення закладу громадського харчування за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21 фактично припинилися укладенням договору безоплатного користування нерухомим майном від 12.10.2018. Відтак, відповідач не може вважатися користувачем частини приміщень будівлі загальною площею 345,6 кв.м в розумінні п. 1.1 договору від 12.10.2015 № 60/15.

В матеріалах справи відсутні докази, що засвідчують факт здійснення позивачем витрат на комунальні послугу, визначених в п. 1.2 договору № 60/15 та додатку № 2 до цього договору після закінчення строку дії договору.

Крім того, матеріали справи не містять доказів фактичного надання вказаних послуг та їх вартості.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необгрунтованою. Стверджує, що з часу укладення договору і по цей час у повній мірі виконує взяті на себе договірні зобов`язання, що підтверджується доказами, що наявні в матеріалах справи.

Незважаючи на це, в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач користуючись приміщенням по вул. Грушевського, 21 у м. Івано- Франківську, не відшкодовує комунальному підприємству Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна вартість спожитих ним комунальних послуг.

Позивач вважає безпідставними твердження скаржника про відсутність між сторонами договірних відносин за договором № 60/15 від 12.10.2015, оскільки такі суперечать фактичним обставинам справи, наявними в справі доказам та відрізняються від попередньої поведінки ДП «Їдальня № 14», яке протягом 2018-2022 років визнавало пролонгацію договірних відносин, до лютого 2022 року та підписувало акти наданих послуг за договором і частково оплачувало їх.

Факт продовження правовідносин і споживання у січні-вересні 2021 ДП «Їдальня № 14» комунальних послуг за договором №60/15 від 12 жовтня 2015 на суму 91 869,02 грн., які ДП «Їдальня № 14» частково оплатило, крім підписаних відповідачем актів наданих послуг, встановлено також рішенням суду в господарській справі № 909/1150/21, що набрало законної сили. Щодо доводів скаржника, що на даний час ДП «Їдальня №14» користується площею адміністративної будівлі 435,46 кв.м згідно договору від 12.10.2018, позивач вказав, що ця площа складається з підвальних приміщень площею 38,7 кв.м, приміщень другого поверху площею 306,9 кв.м (загальна корисна площа - 345,6 кв.м), та приміщень спільного користування площею 89,86 кв.м (загальнобудинкові сходові, коридори). Зазначена обставина не впливає на правомірність розрахунку заявлених позовних вимог.

Щодо оскарження додаткового рішення від 05.04.2023 у справі №909/43/23, скаржником не зазначено будь-яких доводів щодо його необґрунтованості. Просить в задоволенні апеляційної скарги ДП «Їдальня № 14» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 року та додаткове рішення від 05.04.2023 року у справі № 909/43/22 відмовити.

Апеляційне провадження у справі

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 909/43/23 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 року та додаткового рішення від 05.04.2023 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом надсилання на їх електронні адреси ухвали Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 року в справі № 909/43/23.

На час винесення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги ДП «Їдальня № 14» на судове рішення у справі №909/43/23, яке є предметом оскарження.

Обставини справи

12 жовтня 2015 року між комунальним підприємством Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна (Сторона 1) та державним підприємством «Їдальня № 14» (Сторона 2) укладено договір № 60/15 про спільне користування будинком і прибудинковою територією та відшкодування витрат на утримання і експлуатацію орендованих приміщень.

Згідно із п. 1.1 договору Сторона 1 взяла на себе зобов`язання забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що перебуває в його оперативному управлінні та знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, а також утримання прибудинкової території, здійснювати оплату комунальних послуг, обслуговування ліфтів, оплату за енергоносії, водопостачання та водовідведення, а Сторона 2 взяла на себе зобов`язання по відшкодуванню витрат з оплати комунальних послуг, витрат Сторони 1 на виконання вказаних робіт згідно показників лічильників з обліку спожитих послуг, а за умови їх відсутності, або неможливості прив`язки їх показників до Сторони 2 - пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі згідно пропорції розподілу витрат, якщо договором не передбачено інші критерії розподілу і оплати таких витрат, або не випливає з характеру послуг за цим договором.

Перелік послуг, передбачених п. 1.1 договору визначений та узгоджений сторонами в додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору розмір пропорції розподілу витрат згідно даного договору, визначається на підставі Методики розрахунку пропорції розподілу між орендарями витрат на утримання та експлуатацію орендованих приміщень спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, переданих в оперативне управління Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, затвердженої рішенням Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014 року № 1473-33/2014.

Сторона 2 зобов`язується не пізніше п`яти робочих днів після отримання акта-рахунку Сторони 1 про обсяг витрат відшкодувати Стороні 1, витрати на утримання орендованого приміщення та надання комунальних послуг Стороні 2 (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України домовились, що дія цього договору поширюється на відносини між сторонами, що виникли до моменту його укладення, а саме з 12 жовтня 2015 року та продовжується до 12 жовтня 2018 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Згідно із п. 7.2 договору, у випадку продовження здійснення Стороною 1 витрат визначених в п. 1.2 та додатку №2 цього договору щодо будівлі Сторони 2 після закінчення строку визначеного в пункті 7.1 цього договору, умови договору поширюються на правовідносини, а договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік на тих самих умовах. Така пролонгація строку договору можлива без обмеження кількості разів.

Позивач в повній мірі виконав взяті на себе договірні зобов`язання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних договорів (договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, договору на закупівлю послуг розподіл води (централізоване водопостачання), договір на закупівлю послуг (централізоване водовідведення), договору про закупівлю послуг з розподілу газу, договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, договору постачання природного газу, договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти, договору про постачання електричної енергії споживачу), актами наданих послуг, актами приймання-передачі та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Водночас, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не відшкодував позивачу витрати на утримання орендованого ним майна та надання комунальних послуг, в зв`язку з чим станом на 20.12.2022 утворилась заборгованість в розмірі 263 785,05 грн.

Направлені 22.12.2022 позивачем відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) свідчать про те, що позивач виконав умови вказаного договору, однак відповідач залишив вказане без уваги та підписав акти за жовтень-грудень 2021 року, лютий 2022 року.

З долучених позивачем до матеріалів справи підписаних відповідачем актів наданих послуг та складених комісією актів обстежень вбачається, що підвальні приміщення площею 38,7 кв.м, приміщення другого поверху площею 306,9 кв.м (загальною корисною площею 345,6 кв.м), та приміщення спільного користування площею 89,86 кв.м, розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21 продовжують використовуватись ДП «їдальня № 14» для розміщення кухні та їдальні.

З метою погашення ДП «Їдальня № 14» наявної заборгованості позивач неодноразово звертався до ДП «Їдальня № 14» та Івано- Франківської обласної державної адміністрації, яка є засновником відповідача, з проханням передбачити фінансування відповідача для зазначених потреб (листування міститься в матеріалах справи).

З листа №4809/1/1-22/01-132 від 22.07.2022 Івано-Франківської обласної державної адміністрації вбачається що ДП «Їдальня № 14» продовжує свою діяльність та працює в посиленому режимі, для забезпечення харчування усіх розміщених в адмінбудинку установ та організацій.

22.12.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплати заборгованості в розмірі 263 785,05 грн. до якої повторно долучено (для підписання відповідачем) акти здачі-прийняття робіт. Проте, відповіді на вказану претензію відповідач не надав та не повернув на адресу позивача підписані акти здачі-приймання робіт.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як встановлено судом, між сторонами у справі існували орендні правовідносини з приводу приміщення, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21. 12.10.2015 між комунальним підприємством Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна (Сторона 1) та державним підприємством «Їдальня № 14» (Сторона 2) укладено договір № 60/15 про спільне користування будинком та при будинковою територією та відшкодування витрат на утримання і експлуатацію орендованих приміщень, умовами якого обумовлено предмет, розмір розподілу витрат, порядок відшкодування витрат та строк дії.

Згідно з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ГПК України).

Позивач виконав взяті на себе договірні зобов`язання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних договорів, актами наданих послуг, актами приймання-передачі та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Однак, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не відшкодував позивачу витрати на утримання орендованого ним майна та надання комунальних послуг, в зв`язку з чим станом на 20.12.2022 утворилась заборгованість в розмірі 263 785,05 грн.

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про помилковість застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень договору про спільне користування будинком та прибудинковою територією та відшкодування витрат на утримання і експлуатацію орендованих приміщень № 60/15 від 12.10.205 за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року, у зв`язку із закінченням строку його дії 12.10.2018 року, враховуючи наступне.

Як зазначалось вище, пунктом 7.1 договору сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України домовились, що дія цього договору поширюється на відносини між сторонами, що виникли до моменту його укладення, а саме з 12 жовтня 2015 року та продовжується до 12 жовтня 2018 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Згідно із п. 7.2 договору, у випадку продовження здійснення стороною 1 витрат визначених в п. 1.2 та додатку №2 цього договору щодо будівлі Сторони 2 після закінчення строку визначеного в пункті 7.1 даного договору, умови цього договору поширюються на такі правовідносини, а договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік на тих самих умовах. Така пролонгація строку договору можлива без обмеження кількості разів.

Факт продовження правовідносин між комунальним підприємством Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна і ДП «Їдальня № 14» та пролонгації договору №60/15 від 12 жовтня 2015 року після 12 жовтня 2018 року підтверджується: - підписаними сторонами актами наданих послуг до договору №60/15 від 12 жовтня 2015 року, зокрема за жовтень, листопад, грудень 2021 року і лютий 2022 року; - рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2022 у справі № 909/1150/21, яке набрало законної сили, яким стягнуто з ДП «Їдальня № 14» на користь Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна, 87 419,98 грн. боргу за договором №60/15 від 12 жовтня 2015 за січень-вересень 2021р; - підписаними ДП «Їдальня № 14», актами наданих послуг за січень-вересень 2021; - актами обстеження, з яких вбачається, що відповідач продовжує використовувати підвальні приміщення площею 38,7 кв.м, приміщення другого поверху площею 306,9 кв.м, приміщення спільного користування площею 89,86 кв.м за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, після закінчення договору оренди для розміщення кухні та їдальні; листуванням позивача з відповідачем, Івано-Франківською обласною радою та Івано-Франківською ОДА; - листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації №4809/1/1-22/01-132 від 22.07.2022, з якого також вбачається що ДП «Їдальня № 14» продовжує свою діяльність та працює в посиленому режимі, для забезпечення харчування усіх розміщених в адмінбудинку установ та організацій.

Таким чином, твердження скаржника про відсутність між сторонами договірних відносин згідно договору №60/15 від 12 жовтня 2015 року є безпідставними, оскільки суперечать фактичним обставинам справи, наявним в справі доказам.

В матеріалах цієї господарської справи відсутні докази, які б спростовували факт користування відповідачем майном, за утримання якого слід відшкодувати понесені втрати позивачеві.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.

На підтвердження розрахунку суми, яка стягується позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії актів наданих послуг за період з жовтня 2021 року (заборгованість по вересень 2021 року стягнута рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2022 року в справі № 909/1150/21) по - листопад 2022 року, які містять розрахунок виставлених до відшкодування сум.

Крім того, за даними актів наданих послуг за жовтень 2021-листопад 2022 позивачем сформовано та додано до позову зведений розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що сума цих актів становить 263 785,05 грн.

Позивачем надано до матеріалів справи детальний розрахунок заборгованості ДП «Їдальня №14» перед КП Івано- Франківської обласної ради з експлуатації майна згідно договору №60/15 від 12 жовтня 2015 р. за період з 01.10.2021 по 30.11.2022 та копії документів на підставі яких він проведений. Вказаний розрахунок детально пояснює проведений позивачем розрахунок позовних вимог на суму 263 785,05 грн. Водночас, відповідач не надав доказів в спростування розміру суми заборгованості.

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 263 785,05 грн. заборгованості.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2023 у справі № 909/43/23, яким стягнуто з ДП «Їдальня № 14» на користь КП Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна 7 381,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 381,00 грн. позивачем надано: договір №19-01 (2-01/23А) про надання послуг з адвокатської діяльності (правової/правничої допомоги) від 19.01.2023, рахунок-фактуру №27.03.23 від 27.03.2023, акт №2 наданих послуг до договору про надання послуг з адвокатської діяльності (правової/правничої допомоги) №19-01 (2-01/23А) від 27.03.2023.

Суд апеляційної інстанції дослідивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи висновок про підставність задоволення судом першої інстанції заявлених позивачем позовних вимог, вважає, що суд першої інстанції підставно та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 381,00 грн.

Водночас, колегія суддів зауважує, що в поданій апеляційній скарзі скаржником жодним чином не обґрунтовано незаконності додаткового рішення про стягнення судових витрат.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 року та додаткового рішення від 05.04.2023 року у справі №909/43/23.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

У даній справі суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв законні та обґрунтовані судові рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому їх необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 244, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу державного підприємства "Їдальня №14" за № 6 від 20.04.2023 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 року та додаткове рішення від 05.04.2023 року у справі № 909/43/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий (суддя-доповідач)С.М. Бойко

СуддіТ.Б. Бонк

Г.Г. Якімець