Постанова

від 31.05.2023 по справі 910/10628/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2023 р. Справа№ 910/10628/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Матіюк Д.В.,

від відповідача - Пилипчук І.І.,

від третьої особи - не з`явились,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 (повний текст рішення складено 27.02.2023)

у справі № 910/10628/22 (суддя Трофименко Т.Ю.)

За позовом Фонду державного майна України

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Коваленко Руслан Миколайович

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною, -

ВСТАНОВИВ:

У 2022 році Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у встановлений законодавством строк було реалізоване право на поновлення Договору оренди шляхом звернення до відповідача з відповідним листом-повідомленням та проектом додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, однак Київською міською радою з порушенням місячного терміну повідомлено позивача про прийняте рішення за результатами розгляду вказаного листа-повідомлення, тому на думку позивач в силу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Фізичну особу-підприємця Коваленка Руслана Миколайовича.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у даному випадку правовідносини між сторонами щодо оренди земельної ділянки на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не виникли та не можуть бути застосовані у зв`язку з недотриманням орендарями відповідної процедури, а тому наразі при оцінці правовідносин сторін слід керуватися положеннями статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві щодо порядку передачі земельної ділянки в оренду, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463, якими врегульовано порядок надання в оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, юридичним особам, які є власниками об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням дотримання норм матеріального та процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що законодавством (ч. 2, ст. 33 Закону України «Про оренду землі») визначений відсічний строк, до якого можна звертатись за поновленням строку дії договору оренди землі, в один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі, що було дотримано Фондом державного майна України. Відтак, скаржник вважає, що відповідно до прямої норми законодавства, порушень строків повідомлення про поновлення строку договору оренди земельної ділянки з сторони Фонду не відбулось.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10628/22.

29.03.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/10628/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 року у справі №910/10628/22 відкрито апеляційне провадження на апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року, розгляд справи призначено на 03.05.2023 року.

Судове засідання, призначене на 03.05.2023 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці з 01.05.2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 року розгляд справи призначено на 31.05.2023 року.

В судовому засіданні 31.05.2023 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.12.2006 року між Київською міською радою (Орендодавець), Закритим акціонерним товариством "Агробуд-1" (Орендар-1) та Фондом державного майна України (Орендар-2) укладено Договір оренди земельної ділянки № 607/1 (надалі також - Договір оренди), який 12.01.2007 року зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 82-6-00397 у книзі записів державної реєстрації договорів. (а.с. 15-20).

Згідно з п. 1.1 Договору оренди, Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року №59/1269, та рішення від 28.09.2006 року № 37/94, за Актом приймання-передачі передає, а Орендарі приймають в спільну оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (дані - об`єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором.

У п. 2.1 вказаного Договору сторони погодили, що об`єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Остапа Вишні, 5-а у Печерському районі м. Києва;

- розмір - 0,1928 (нуль цілих і одна тисяча дев`ятсот двадцять вісім десятитисячних) га;

- цільове призначення - для експлуатації та обслуговування гаража;

- кадастровий номер - 8000000000:82:244:0093.

Договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору оренди, передача земельної ділянки за Актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього Договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 14.2 Договору оренди).

За Актом приймання-передачі земельної ділянки від 12.01.2007 року Орендодавець передав, а Орендарі прийняли у своє володіння і користування земельну ділянку, визначену Договором оренди. (а.с. 21-22).

07.12.2021 року Фонд державного майна України та Фізична особа-підприємець Коваленко Руслан Миколайович звернулися до Київської міської ради із спільним листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, у якому відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" просили укласти договір оренди земельної ділянки № 607/1 від 21.12.2006 року на новий термін (поновити договір оренди земельної ділянки). (а.с. 70).

Листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.12.2021 року № 05716-33581 повідомлено Фонд державного майна України, що працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до п. 9.5 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, здійснено обстеження Земельної ділянки та встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташована будівля станції технічного обслуговування автомобілів (акт обстеження від 16.12.2021 року №21-0849/06). Згідно з умовами вищенаведеного договору земельна ділянка передана для експлуатації та обслуговування гаража (код виду цільового призначення земельної ділянки - 12.04). Фактичне використання земельної ділянки не відповідає умовам її використання, визначених договором оренди. У зв`язку з цим Фонду державного майна України та ФОП Коваленку Р.М. необхідно привести фактичне використання відповідно до цільового призначення земельної ділянки, визначеного Договором оренди. (а.с. 24).

Листом № 10-12-1132 від 21.01.2022 року, адресованому Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Фонд державного майна України вказав, що для частки земельної ділянки, що знаходиться в оренді Фонду, код цільового призначення земельної ділянки - 12.04 відповідає її фактичному використанню. (а.с. 25).

Листом від 22.02.2022 року № 05716-4418 за наслідками розгляду листів Фонду державного майна України № 10-12-1132 від 21.01.2022 року та ФОП Коваленка Р.М. № 01-01/22 від 18.01.2022 року щодо поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:244:0093) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що розташування на земельній ділянці станції технічного обслуговування автомобілів потребує оформлення в установленому порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, а також лист-повідомлення Фонду державного майна України та ФОП Коваленка Р.М. від 07.12.2021 року №380554928 про поновлення договору оренди від 12.01.2007 року № 82-6-00397 подано з порушенням строку інформування орендодавця про намір його поновити, який встановлений пунктом 11.7 цього договору; у зв`язку із зазначеним, вбачається неналежне виконання обов`язків за договором оренди від 12.01.2007 року № 82-6-00397; право користування цією земельною ділянкою має набуватися відповідно до статей 123, 124 Земельного кодексу України. (а.с. 26).

У листі № 10-12-5926 від 24.05.2022 року, адресованому Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Фонд державного майна України просив прийняти рішення про поновлення на той самий строк і на тих самих умовах Договір оренди від 12.01.2007 № 82-6-00397. (а.с. 27).

У відповідь на вказаний лист Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав відповідь № 05716-8237 від 22.06.2022 року, у якій повідомив, що право користування земельною ділянкою на теперішній час має набуватись відповідно до статей 123, 124 Земельного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених пунктами 27 і 28 розділу Х "Перехідні положення" цього Кодексу. (а.с. 28-29).

Крім цього в матеріалах справи наявний лист Фізичної особи-підприємця Коваленка Р.М. від 18.01.2022 року № 01-01/22 "Щодо поновлення договору оренди №82-6-00397 від 12.01.2007 року" з якого вбачається, що до останнього перейшло право користування частиною земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:82:244:0093 пропорційно розміру належного ФОП Коваленку Р.М. нерухомого майна. (а.с. 69).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються, а тому місцевий господарський суд обґрунтовано встановив, що починаючи з 2019 року, фактичними землекористувачами (орендарями) земельної ділянки за Договором оренди в силу автоматичного переходу прав, окрім Фонду державного майна України, став ФОП Коваленко Р.М.

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що Київською міською радою з порушенням місячного терміну повідомлено позивача про прийняте рішення за результатами розгляду вказаного листа-повідомлення, тому на думку позивач в силу ч. 6 ст. 33 Закону "Про оренду землі" такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, однак зазначає, що у даному випадку право на оформлення права користування земельною ділянкою не може бути реалізовано шляхом поновлення Договору оренди земельної ділянки в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції на яку посилається позивач, з інших підстав аніж про, які вказав місцевий господарський суд, що вбачається з наступного.

Частиною 3 ст. 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2, ст. 92 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Отже, Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (ст. 124).

Проте, саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Законом від 05.12.2019 року №340-IX внесено зміни до Закону від 06.10.1998 року №161-XIV (доповнено його статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладено статті 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк»); доповнено Земельний кодексу України статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови»).

Крім цього, Законом від 05.12.2019 року №340-IX, який набув чинності з 16.01.2020 року, розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року №161-XIV доповнено абзацом четвертим наступного змісту:

«Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (Закон №340-IX), а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.»

Відтак, для вирішення питання поновлення договору оренди земельної ділянки в даному випадку має бути застосована стаття 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки № 607/1 від 26.12.2006 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що редакція статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка була чинна на момент укладання спірного договору, не встановлювала строку для повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору.

Таким чином, порядок повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору регламентується умовами договору.

Згідно з абз. 2, ч. 1, ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно положень ст. 526 вказаного Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із наведених положень законодавства вбачається, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Відтак, враховуючи абз. 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" та абз. 2, ч. 1, ст. 777 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що позивач повинен був повідомити Київську міську раду про намір скористатися переважним правом на поновлення договору у строки, які встановлені договором оренди земельної ділянки №607/1 від 26.12.2006 року.

Пунктом 11.7 Договору оренди сторонами узгоджено порядок поновлення цього Договору: після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендарі, за умови належного виконання своїх обов`язків, мають за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендарі повинні не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Виходячи із положень п. 3.1. Договору оренди, строк цього договору сплив 12.01.2022 року, а із листом-повідомленням до відповідача про поновлення договору оренди земельної ділянки Фонд державного майна України та ФОП Коваленко Р.М. звернулись 07.12.2021 року, тобто за 1 місяць та 5 днів до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Оскільки умови Договору оренди передбачали обов`язок орендарів не пізніше трьох місяців до закінчення строку договору звернутися до орендодавця з пропозицією підписати додаткову угоду, який ними було порушено, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що таке порушення є істотним та таким, що унеможливлює поновлення договору оренди, виходячи із загальновстановлених цивільним законодавством принципів виконання договірних зобов`язань.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач та Фізична особа-підприємець Коваленко Р.М. звернулися до Київської міської ради із спільним листом-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки 07.12.2021 року, тобто вже на момент коли було розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року №161-XIV абзацом четвертим.

Отже, позивач повинен був бути обізнаним про зазначені вище внесенні зміни в Закону України «Про оренду землі» від 09.12.2019 року.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність звернення орендарів до відповідача за три місяці до спливу строку договору оренди з повідомленням про поновлення такого договору означає, що орендарі не реалізували переважне право на поновлення Договору оренди.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки №607/1 від 26.12.2006 року встановлено, що обов`язковою умовою для застосування переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки є - належне виконання обов`язків орендарем відповідно до умов договору. (п. 11.7 договору).

Однак, матеріали справи містять лист відповідача від 21.12.2021 року №05716-33581 про те, що фактичне використання земельної ділянки не відповідає вимогам договору, зокрема встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:82:244:0093 розташована будівля станції технічного обслуговування автомобілів при тому, що відповідно до умов договору дана земельна ділянка передана для експлуатації та обслуговування гаража (код виду цільового призначення земельної ділянки - 12.04). (а.с. 24).

В свою чергу, позивачем не спростовано доводів відповідача щодо використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Тобто, орендарі використовували земельну ділянку всупереч умовам договору, що не може вважатися належним виконанням умов договору, а відтак, колегія суддів вважає, що позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки в порядку, встановленому ч. 1, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору).

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Водночас, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення всупереч абз. 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" застосував редакцію ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка не діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки №607/1 від 26.12.2006 року, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року у справі №910/10628/22 підлягає залишенню без змін з врахуванням мотивувальної частини даної постанови, а саме із застосуванням редакції ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки №607/1 від 26.12.2006 року.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.4 ст.277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - залишенню без змін з врахуванням мотивувальної частини даної постанови.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року у справі №910/10628/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року у справі №910/10628/22 залишити без змін з врахуванням мотивувальної частини даної постанови.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10628/22.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.05.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз