Постанова

від 30.05.2023 по справі 910/3319/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2023 р. Справа№ 910/3319/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участі представників сторін:

представник позивача: адвокат Бойченко В.М., (в залі суду) - ордер серії АІ № 1401900 від 29.05.2023

представник відповідача: Погосян С.Г., (в залі суду) - (в порядку самопредставництва юридичної особи)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022, (повний текст складено 15.11.2022)

у справі № 910/3319/22 (суддя Підченко Ю.О.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-техно-сервіс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"

про стягнення 2 738 299,99 грн,

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"и

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-техно-сервіс"

про стягнення 9 495,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-техно-сервіс" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" про стягнення 2 440 400,00 грн заборгованості за поставлений товар, 124 419,00 грн пені, 18 662,99 грн 3% річних та 154 818,00 грн інфляційних втрат.

1.2. Згідно ухвали суду від 15.06.2022 зустрічний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-техно-сервіс" про стягнення пені в розмірі 9 495,36 грн об`єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-техно-сервіс".

1.3. Позовні вимоги як за первісним, так і за зустрічними позовами мотивовані неналежним виконанням сторонами зобов`язань за договором поставки № 53-121-01-21-10566 від 10.08.2021 по відношенню один до одного.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-техно-сервіс» задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-техно-сервіс» заборгованість в розмірі 2 440 400,00 грн, 3% річних в розмірі 17 722,69 грн, інфляційні втрати в розмірі 154 818,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 39 194,10 грн. У задоволенні решти первісного позову відмовлено. Зустрічний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-техно-сервіс» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» пеню в розмірі 4 682,64 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 223,50 грн. У задоволенні решти зустрічного позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 01.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/3319/22, в якій апелянт просить за первісним позовом скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Спец-техно-сервіс» у стягненні заявлених 3% річних та інфляційних втрат; за зустрічним позовом скасувати повністю рішення та ухвалити нове, яким вимоги зустрічного позову задовольнити повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі в частині первісного позову апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував умов договору, якими його сторони погодили здійснення оплати постановленого товару, розподіливши строки виконання грошового зобов`язання з поставки (22.12.2021) та дати отримання вимоги № 21/02-04 від 21.02.2022 про сплату заборгованості за договором в розмірі 3 440 400,00 грн (21.02.2022) є наступними: 20.02.2022 - останній 60-й день оплати частини вартості товару в розмірі його суми без ПДВ: 2 867 000,00 грн (п. 3.2. договору), відповідно, 21.02.2022 - перший день прострочення цього грошового зобов`язання; 28.02.2022 - останній 7-й день оплати частини вартості товару в розмірі його суми ПДВ: 573 400,00 грн (п. 3.3. договору), відповідно, 01.03.2022 - перший день прострочення цього грошового зобов`язання. Апелянт вказує на те, що при здійсненні перевірки розрахунків 3% річних та інфляційних втрат суд першої інстанції правильно виключив з періоду нарахувань 19.04.2022, при цьому не врахував того, що з 3 440 400,00 грн частина грошового зобов`язання в сумі 2867 000,00 грн - вартість товару у розмірі суми без ПДВ є простроченим грошовим зобов`язанням з 21.02.2020, а частина грошового зобов`язання в сумі 573 400,00 грн - вартість товару у розмірі суми ПДВ є простроченим грошовим зобов`язанням з 01.03.2022, а не з 21.02.2020.

4.2. Щодо зустрічного позову апелянт зазначає, що зважаючи на те, що за договором товариство порушило не грошове, а зобов`язання з поставки товару на суму 1 582 560,00 грн, відокремлений підрозділ пред`явив зустрічний позов з вимогою про стягнення пені в розмірі 0,1% від суми цього простроченого зобов`язання. Суд першої інстанції застосував закон, який не підлягає застосуванню (Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань») та не застосував закон, який підлягає застосуванню (Господарський кодекс України).

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 08.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-техно-сервіс» на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі оскаржуване рішення.

5.2. У поданому відзиві позивач за первісним позовом зазначає, що п. 3.2. договору поставки було визначено настання певної події, а саме 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару та реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Датою реєстрації податкових накладних у реєстрі є 30.11.2021 за товари, що були поставлені 08.11.2021, та 11.01.2022, за товари, що були поставлені 22.12.2021. У такому випадку, обов`язок з оплати покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ повинен був здійснений відповідачем 01.12.2021 та 12.01.2022 відповідно, але оплати частини товару в розмірі суми ПДВ відповідачем у встановлений строк здійснено не було. Вказує на те, що позивач при здійснені розрахунків штрафних санкцій не відокремлював окремо суму товару без ПДВ та разом з ПДВ, та початком строку нарахування штрафних санкцій було вирішено взяти одну дату, дату початку прострочення за п. 3.2. договору, тобто, 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару. Крім того, вказує на те, що пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання. Також, вважає, що з боку посадових осіб ДП «НАЕК Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС», через реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, порушується право ТОВ «Спец-техно-сервіс», як постачальника на отримання грошових коштів за поставлений товар.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2022, матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС у справі № 910/3319/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/3319/22.

6.3. 14.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/3319/22.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, апелянт має право усунути недоліки, а саме надати докази сплати судового збору.

6.5. 29.12.2022 ухвала Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 у справі № 910/3319/22 доставлена на офіційну електронну адресу апелянта (energoatom@atom.gov.ua) що підтверджується довідкою від 29.12.2022 про доставку електронного листа.

6.6. 11.01.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов лист №21-164/28-вих від 11.01.2023 Щодо направлення документів у справах, стороною яких є ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС",

6.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2022 у справі № 910/3319/22, установлено для апелянта строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 та направлено дану ухвалу на офіційну електронну адресу тимчасової адміністрації Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» у м. Києві vp.zaes@atom.gov.ua.

6.8. 06.02.2023 ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2022 у справі № 910/3319/22 доставлена на офіційну електронну адресу тимчасової адміністрації Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» у м. Києві vp.zaes@atom.gov.ua, що підтверджується довідкою від 06.02.2023 про доставку електронного листа.

6.9. 09.02.2023 від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява № 21-537/28-вих від 08.02.2023 про усунення недоліків, відповідно до якої скаржник на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі № 910/3319/22 надає суду: докази сплати судового збору.

6.10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3319/22 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" № 28-23/14182 від 01.12.2022 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022, повідомлено учасників, що розгляд вказаної апеляційної скарги відбудеться 21.03.2023.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. 08.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-техно-сервіс", через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому викладено прохання "провести судове засідання у режимі відеоконференції із застосуванням сервісу EASYCON".

7.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-техно-сервіс" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 910/3319/22 відбудеться 21.03.2023 в режимі відео конференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).

7.3. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 та від 04.04.2023 розгляд справи № 910/3319/22 відкладено та повідомлено учасників, що наступне судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції 04.04.2023 та 25.04.2023 відповідно.

7.4. У судовому засіданні 25.04.2023 оголошено перерву та повідомлено учасників, що наступне судове засідання у справі № 910/3319/22 відбудеться 30.05.2023.

7.5. В судовому засіданні 30.05.2023 представник відповідача за первісним позовом (представник апелянта) підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

7.6. В судовому засіданні 30.05.2023 представник позивача за первісним позовом проти апеляційної скарги заперечував, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити у повному обсязі та залишити в силі оскаржуване судове рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 10.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец-Техно-Сервіс» (як постачальником) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (як покупцем) було укладено договір поставки № 53-121-01-21-10566 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, передбачених умовами договору на загальну суму 3 440 400, 00 грн з ПДВ.

8.2. Згідно з пунктом 1.2. договору в редакції додаткової угоди № 1, строк поставки товару серпень - 15 грудня 2021.

8.3. Відповідно до пункту 3.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в пункті 1.1, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформлений податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

8.4. У розділі 4 договору сторони погодили, зокрема, що поставка товару відбувається відповідно до правил Інкотермс 2010 на умовах DDP склад вантажодержувача, Запорізьке відділення ВП «Складське господарство»: 71503, Україна, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склад № 6.

8.5. Відповідно до п. 12.1. договору, договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року.

8.6. Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення строків поставки або недопоставку товару постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару, з якої допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення.

8.7. Як вбачається з доводів позивача за первісним позовом, на виконання умов договору він виконав часткову поставку товару 08.11.2021 на суму 1 857 840, 00 грн з ПДВ, а 22.12.2021 здійснив допоставку на суму 1 582 560, 00 грн з ПДВ.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Спірні правовідносини між сторонами пов`язані із виконанням Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» зобов`язань за договором поставки № 53-121-01-21-10566 від 10.08.2021 в частині своєчасної оплати поставки товару та порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец-техно-сервіс» зобов`язань за даним договором в частині своєчасної поставки товару.

9.2. Апелянтом оскаржується рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.202 у справі № 910/3319/22 в частині стягнення з апелянта 3% річних та інфляційних втрат, а також в частині часткового задоволення зустрічного позову.

9.3. Розмір заборгованості за спірним договором у сумі 2 440 400,00 грн Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» не оскаржується, що свідчить про визнання ним заборгованості з оплати вартості поставленого йому товару з боку ТОВ «Спец-техно-сервіс».

9.4. З матеріалів справи вбачається, що розмір пені у розмірі 9 495, 36 грн нарахована позивачем за зустрічним позовом (апелянтом) за період з 16.12.2021 по 21.12.2021.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наявність обов`язку відповідача за первісним позовом щодо сплати заборгованості у розмірі 2 440 400, 00 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, а також погоджується із проведеним судом першої інстанції розрахунком суми 3% річних та інфляційних втрат, стягнутих з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС».

10.2. Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтвердили факт погодження строку поставки товару, який є пізнішим, ніж передбачено договором та додатковою угодою до нього та погоджується із проведеним судом першої інстанції розрахунком суми пені з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта в частині неправильності нарахування останньому до сплати 3% річних та інфляційних втрат за порушення зобов`язань з оплати вартості поставленого товару, з огляду на такі доводи.

11.2. Відповідно до пункту 3.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в пункті 1.1, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформлений податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11.3. Таким чином, вартість частини товару у сумі ПДВ мала здійснюватися після реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11.4. З наданих позивачем за первісним позовом даних податкових накладних, датою реєстрації податкових накладних у реєстрі є 30.11.2021 за товари, що були поставлені 08.11.2021, та 11.01.2022, за товари, що були поставлені 22.12.2021.

11.5. Повний обсяг товарів був поставлений саме 22.12.2021, у зв`язку з чим початок перебігу прострочки покупця з оплати товару з урахуванням 60-ти календарних днів з поставки є 21.02.2022. При цьому з урахуванням оплати 1 000 000,00 грн покупцем 19.04.2022 періодами нарахування є з 21.02.2022 по 18.04.2022 на суму 3 440 400, 00 грн, а на суму 2 440 400, 00 грн - з 20.04.2022 по 27.04.2022.

11.6. Позивачем за первісним позовом здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 21.02.2022, при цьому податкові накладні були зареєстровані у часовому проміжку раніше, що свідчить про те, що у разі проведення розрахунку вказаних нарахувань з урахуванням реєстрації податкових накладних сума 3% річних та інфляційних втрат була б вищою.

11.7. З огляду на вказані доводи колегія суддів вважає, що у даному випадку права та інтереси апелянта, як покупця який прострочив термін оплати вартості поставленого товару, не порушені. При цьому у контексті нарахування 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням ст. 530 Цивільного кодексу України, то колегія суддів зазначає про те, що сторонами у спірному договорі визначено порядок здійснення оплати, який не передбачає, що оплата товару здійснюється з урахуванням пред`явлення вимоги.

11.8. При цьому колегія суддів погоджується із доводами апелянта в частині необхідності задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з постачальника пені за несвоєчасну поставку товару у повному обсязі, з огляду на такі доводи.

11.9. За додатковою угодою № 1 від 15.12.2021 до договору сторони погодили строк поставки до 15.12.2021, при цьому поставка товару на суму 1 582 560, 00 грн відбулася 22.12.2021.

11.10. Вказані обставини не спростовуються сторонами належними доказами.

11.11. Пеня позивачем за зустрічним позовом нарахована за період з 16.12.2021 по 21.12.2021 на підставі п. 7.2. договору (в розмірі 0,1 % від вартості товару, з якої допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення).

11.12. Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" застосується виключно у разі порушення грошового зобов`язання.

11.13. В той же час зобов`язання з поставки товару за договором на суму 1 582 560, 00 грн за своєю правовою природою не є грошовим зобов`язанням.

11.14. Оскільки дія Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" поширюється на договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, то до спірних правовідносин з неналежного виконання негрошового зобов`язання цей Закон не може бути застосований.

11.15. При цьому відповідно до ч. 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

11.16. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

11.17. Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

11.18. З огляду на вказані доводи розмір пені, який підлягає стягненню з постачальника на користь покупця у відповідності до п. 3.2. договору становить 9 495, 36 грн за період з 16.12.2021 по 21.12.2021.

11.19. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Відповідачем за первісним позовом порушено права та інтереси позивача за первісним позовом у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з повної оплати вартості поставленого товару за договором поставки № 53-121-01-21-10566 від 10.08.2021.

12.2. Відповідачем за зустрічним позовом порушено права та інтереси позивача за зустрічним позовом у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з поставкою частини товару в обумовлений строк за договором поставки № 53-121-01-21-10566 від 10.08.2021.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

13.6. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

13.7. Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

13.8. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

13.9. Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

13.10. Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

13.11. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

13.12. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

13.13. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

13.14. За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

13.15. Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

13.16. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

13.17. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

13.18. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

13.19. Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

13.20. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.21. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.22. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України)

13.23. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення в частині часткового задоволення зустрічного позову ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. В частині часткового задоволення зустрічного позову колегія суддів дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені прийнятий з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме застосування до спірних правовідносин щодо стягнення пені за несвоєчасну поставку окремої частини товару Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

14.3. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/3319/22 задовольнити частково.

14.4. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/3319/22 скасувати частково в частині часткового задоволення зустрічного позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким:

І Зустрічний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» задовольнити.

ІІ Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-техно-сервіс» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 20А, ідентифікаційний код 43479762) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (71503, Запорізька обл. м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код 19355964) пеню в розмірі 9 495 грн 36 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп.

14.5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/3319/22 залишити без змін.

14.6. В решті вимог апеляційної скарги відмовити.

15. Розподіл судових витрат:

15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України, покласти на відповідача за первісним позовом пропорційно до розміру задоволених вимог апеляційної скарги.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/3319/22 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/3319/22 скасувати частково в частині часткового задоволення зустрічного позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким:

І Зустрічний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» задовольнити.

ІІ Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-техно-сервіс» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 20А, ідентифікаційний код 43479762) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (71503, Запорізька обл. м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код 19355964) пеню в розмірі 9 495 грн 36 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп.

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/3319/22 залишити без змін.

4. В решті вимог апеляційної скарги відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-техно-сервіс» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 20А, ідентифікаційний код 43479762) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3721 грн (три тисячі сімсот двадцять одну) грн 50 (п`ятдесят) коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Справу № 910/3319/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01 червня 2023 року

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова