Рішення

від 01.06.2023 по справі 904/1432/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1432/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КОЛІЙНА КОМПАНІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг - 72 440,00грн., 3% річних - 3 659,00 грн., інфляційні втрати - 24 502,64грн. та судові витрати, а саме: 2 684,00грн. - судового збору та 6 500,грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи, що ухвали суду від 03.04.2023 направлено Відповідачеві 04.04.2023 на офіційну електронну адресу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, то 15-ти денний строк на подання відзиву сплив 20.04.2023.

ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" у визначені законом строки відзив на позов не подало.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 Позивач (Постачальник) виставив Відповідачеві (Одержувачеві) рахунок-фактури № ДКК-058 на суму 224 880,00 грн.

ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" видало Куркулько С.В. довіреність № 253 від 31.08.2021 на отримання від ТОВ Дніпропетровської колійної компанії цінностей за рахунком № ДКК-058 від 17.08.2021.

Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 224 880,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ДКК-071 від 31.08.2021 на суму 112 440,00 грн., № ДКК-073 від 02.09.2021 на суму 112 440,00 грн. та ТТН № 48 від 31.08.2021, № 49 від 02.09.2021, підписаними сторонами без заперечень.

Від імені Відповідача, видаткові накладні підписані Куркулько С.В.

Відповідач частково оплатив товар у сумі 152 440,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 4409 від 30.08.2021 на суму 112 440,00 грн., № 4426 від 08.12.2021 на суму 40 000,00 грн.

За таких обставин, за даними Позивача, у ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" утворився борг перед ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КОЛІЙНА КОМПАНІЯ" у розмірі 72 440,00 грн.

На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 3 659,00 грн. 3 % річних за період з 03.09.2021 по 14.03.2023 та 24 502,64 грн. індексу інфляції за період з грудня 2021 року по березень 2023 рік.

Всі нарахування проводилися окремо за кожною накладною.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт поставки Позивачем товару, підстави поставки товару, прострочка Відповідача в оплаті товару, обґрунтованість нарахування стягуваної суми.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував, надані Позивачем докази не заперечує.

Постачання товару Позивачем Відповідачеві підтверджується рахунком-фактури № ДКК-058 від 17.08.2021, видатковими накладними, ТТН, частковою оплатою Відповідачем одержаного товару.

З урахуванням часткової оплати Відповідачем одержаного товару, у нього утворився борг перед Позивачем у розмірі 72 440,00 грн.

На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 3 659,00 грн. 3 % річних за період з 03.09.2021 по 14.03.2023 та 24 502,64 грн. індексу інфляції за період з грудня 2021 року по березень 2023 рік.

Всі нарахування проводилися окремо за кожною накладною.

Оскільки сторони не встановили строк оплати за поставлений товар, то суд погоджується з Позивачем, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч.1 ст. 692 ЦК України, якою передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", суд встановив, що розрахунки 3% річних та індексу інфляції проведено правильно.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.

У позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача 6 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження надання правничої допомоги Позивач до позову додав: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ДП №4496 від 04.10.2019, ордер серія АЕ № 1187737 від 20.03.2023, Договір про надання правової допомоги адвокатом №2 від 01.03.2023, Акт про надання послуг № 1 від 20.03.2023, рахунок на оплату № 2 від 14.03.2023 на суму 6 500,00 грн., платіжну інструкцію № 1500 від 15.03.2023 на суму 6 500,00 грн.

01.03.2023 ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КОЛІЙНА КОМПАНІЯ" (далі Клієнт) та Адвокат Гусаров В.О. (далі Адвокат) уклали Договір про надання правової допомоги адвокатом № 2 (далі Договір), за п. 1.1. якого Адвокат зобов`язується надати правові послуги щодо аналізу документів господарської діяльності, визначення правової позиції, складання, оформлення та підготовки для подання до Господарського суду позову до ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" щодо стягнення на користь Клієнта боргу за господарськими операціями між ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КОЛІЙНА КОМПАНІЯ" та ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" щодо поставок товарів за рахунком-фактурою № ДКК-058 від 17.08.2021 року, а Клієнт зобов`язується прийняти послуги та оплатити Адвокату гонорар на умовах, визначених цим Договором, розмір якого за домовленістю сторін складає 6 500 гривень.

Гонорар Адвоката за послуги вказані в пункті 1.1. цього Договору та види правових послуг, їх обсягів, вартості та інших умов надання правових послуг можуть додатково узгоджуватися та уточнюватись сторонами в Акті наданих послуг (п. 3.1. Договору).

Гонорар складається з суми вартості послуг, перелік яких наводиться в Акті наданих послуг складеного на виконання адвокатом цього Договору (п.3.3. Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до виконання сторонами зобов`язань за цим Договором, але не більше ніж до 31 грудня 2023 року (п. 4.1. Договору).

20.03.2023 сторони підписали Акт про надання послуг № 1, відповідно до якого Адвокатом надані, а Клієнтом прийняті правові послуги на умовах, визначених Договором про надання правової допомоги № 2 від 01.03.2023, зокрема:

1. Визначення та правовий аналіз первинних документів щодо господарських операцій між ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КОЛІЙНА КОМПАНІЯ" та ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" щодо поставок товарів за рахунком-фактурою № ДКК-058 від 17.08.2021 року;

2. Визначення та правовий аналіз дотримання ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КОЛІЙНА КОМПАНІЯ" та ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" вимог чинного законодавства під час поставки товарів за рахунком-фактурою № ДКК-058 від 17.08.2021 року;

3. Визначення та правовий аналіз нормативно-правових документів, що регламентують спірні правовідносини, вироблення правової позиції по справі;

4. Визначення підсудності спору, аналіз можливості пред`явлення зустрічних позовних вимог, складання тексту позову, розрахунок ціни позову та суми судового збору, надання реквізитів для сплати судового збору;

5. Складання та оформлення відповідно до вимог ГПК України позову та додатків до позову.

На виконання завдання Клієнта адвокатом було витрачено 8 годин робочого часу адвоката.

Розмір гонорару Адвоката за надані правові послуги, що вказані в цьому Акті, за домовленістю Сторін становить 6 500,00 грн.

На підтвердження оплати наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги, Позивач надав платіжну інструкцію № 1500 від 15.03.2023 на суму 6 500,00 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Стосовно вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу, суд вважає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини Позивача з Адвокатом стосовно надання правової допомоги і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг Відповідачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката.

Стосовно другої площини питання, що розглядається, то згідно з положенням ГПК України, стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою Відповідачем наданих Позивачеві послуг з правової допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг Позивачем не має беззаперечного статусу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, беручи до уваги, що роботи відображені в п. 1 5 акту так чи інакше дублюють одна одну, суд вважає, що стягненню з Відповідача підлягають 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, решта витрат не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, буд. 28А, оф. 111, код 01056379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КОЛІЙНА КОМПАНІЯ" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21. кім. 212-А, код 39564961) 72 440,00 грн. основного боргу, 3 659,00 грн. 3 % річних, 24 502,64 грн. індексі інфляції, 2 684,00 грн. судового збору, 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК країни, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Суддя С.Г. Юзіков