Рішення

від 29.05.2023 по справі 908/3879/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/9/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2023 справа № 908/3879/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/3879/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" (проспект Богдана Хмельницького, буд. 147, м. Дніпро, 49033)

до відповідача селянського (фермерського) господарства "Алекс-2000" (вул. Садова, буд. 11, с. Широке, Василівський район, Запорізька область, 71650)

про стягнення 56836,91 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 2112/21-1К від 21.12.2021 до Селянського (фермерського) господарства "Алекс-2000" про стягнення 779330,37 грн., з яких: 754485,32 грн. основної заборгованості та 24845,05 грн. 30% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 06.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 12/9/22, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 02.02.2022.

Від позивача 20.01.2022 на адресу суду надійшла заява про долучення доказів щодо витрат на правову допомогу.

Від відповідача 07.02.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, заява про участь в усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Підготовче засідання, призначене на 02.02.2022, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Смірнова О.Г. на лікарняному з 01.02.2022 по 11.02.2022 (включно).

Від позивача 17.02.2022 надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості після порушення провадження у справі та просив стягнути з відповідача 56836,91 грн., в т.ч. 0,32 грн. основного боргу та 56836,59 грн. 30% річних, а також повернути 9208,96 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 14.02.2022 призначено підготовче судове засідання на 09.03.2022.

Підготовче засідання, призначене на 09.03.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Смірнова О.Г. у відпустці з 21.02.2022 по 12.03.2022 (включно).

Від позивача 22.02.2022 надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 14.03.2022 сторони повідомлено, що у зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України судове засідання, призначене на 14.03.2022, не відбудеться; судове засідання у справі № 908/3879/21 перенесено на іншу дату, про дату, час та місце проведення якого буде повідомлено судом додатково відповідною ухвалою суду.

Відповідно до розпорядження № П-82/23 від 14.02.2023 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023, враховуючи відрядження судді Смірнова О.Г. до Господарського суду Київської області, справу №908/3879/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 03.03.2023 прийнято справу № 908/3879/21 до розгляду, присвоєно справі номер провадження 12/3/22-18/13/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня прийняття справи № 908/3879/21 до розгляду; сторонам запропоновано надати у строк до 28.03.2023 додаткові пояснення/зави/клопотання у справі (в разі наявності таких).

Також ухвалою суду від 03.03.2023 судом задоволено заву позивача про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням якої розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 56836,91 грн., з яких: 0,32 грн. основного боргу та 56836,59 грн. 30% річних.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 3259 купівлі-продажу від 02.04.2021 щодо сплати вартості отриманого товару у визначений договором строк, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку з урахуванням 30% річних, передбачених договором. За доводами позивача (з урахуванням прийнятого судом зменшення розміру позовних вимог), платежі за товар здійснювались відповідачем частково із порушенням погоджених договором строків, платежі здійснено на загальну суму, еквівалентну 30599,99 євро, стягненню підлягають 0,32 грн. основного боргу та 56836,59 грн. 30% річних. Посилаючись на приписи ст.ст. 526, 530, 612 ЦК України, ст.ст. 193, 220, 222 ГК України, позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 45000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В наданій суду 20.01.2022 заяві позивач просив долучити до матеріалів справи платіжне доручення № 5389 від 23.12.2021 щодо сплати 25000,00 грн. за надання правової допомоги та стягнути з відповідача 45000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.

Відповідач у відзиві на позов вказав на оплату заборгованості за договором після отримання позовної заяви, яка розцінена як претензійна вимога, та зазначив, що з урахуванням курсу валют та коригування ціни станом на дату повного розрахунку вартість культиватора Farmet модель Kultis 8 становила 974423,03 грн. і дана сума сплачена в повному обсязі (останній платіж відбувся 18.01.2022). Посилаючись на те, що несвоєчасна оплата пов`язана з тимчасовими фінансовими проблемами господарства та те, що станом на час звернення позивача до суду про стягнення боргу відсутній спір про право, оскільки культиватор перебуває на зберігання у позивача і не оформлений на С(Ф)Г «АЛЕКС-2000», відповідач просив провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Щодо судових витрат відповідач зазначив, що з урахуванням сплати заборгованості до отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі, зважаючи на те, що спір відноситься до категорії нескладних справ і не потребує багато часу для вивчення документів, розумним розміром витрат на правову допомогу слід вважати 2000,00 грн.

Також відповідачем 07.02.2022 надано клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, в якому відповідач просив зменшити заявлений позивачем фіксований розмір витрат на правничу допомоги до 2000,00 грн.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Зважаючи на те, що місцезнаходженням відповідача селянського (фермерського) господарства "Алекс-2000" є: вул. Садова, буд. 11, с. Широке, Василівський район, Запорізька область, 71650, що відноситься до Василівської територіальної громада, тимчасово окупованої Російською Федерацією, відповідач повідомлений про розгляд справи шляхом направлення ухвали від 03.03.2023 на електронну адресу представника відповідача адвоката Кара Руслани Теодозіївни ІНФОРМАЦІЯ_1 та розміщення ухвали суду на сайті Господарського суду Запорізької області до відома відповідача.

Згідно довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді - ухвалу від 03.03.2023 доставлено до електронної скриньки представника відповідача 06.03.2023.

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/3879/21.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ""://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/3879/21 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом грудня 2022 року - травня 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 29.05.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» (Продавцем, позивачем у справі) та селянським (фермерським) господарством «Алекс-2000» (Покупцем, відповідачем у справі) 02.04.2021 укладений договір купівлі-продажу № 3259 (надалі - Договір), відповідно до умов 1.1 якого Продавець зобов`язався продати, а Покупець прийняти та оплатити культиватор Farmet, модель Kultis 8 (надалі - товар).

Комплектація товару та строк його оплати обговорені в Додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною (п.1.2. Договору).

Пунктом 2.4. Договору узгоджено, що зобов`язання Продавця по поставці товару Покупцеві (а також передачі Покупцеві всіх супровідних документів на товар, що вимагаються цим договором та чинним законодавством, включаючи документи, що підтверджують якість товару, а також документи, що вимагаються чинним законодавством для здійснення Покупцем реєстрації товару в органах Держтехнагляду) вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі (момент поставки).

Згідно із п. 3.1 Договору ціна на товар формується виходячи з вартості товару в Євро (в еквіваленті, по курсу, передбаченому цим Договором) і встановлюється в українських гривнях, та вказується в Додатку №1 до договору. При цьому оплата товару здійснюється в національній валюті України у відповідності до нижченаведеної формули за відрахуванням раніше здійснених платежів: S=Z х A гривень, де

S - ціна товару на момент оплати, (грн.);

Z - узгоджена сторонами ціна товару у валюті, зазначена у п. 3.2 цього Договору;

А - міжбанківський курс продажу Євро, встановлений у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг», сформований на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті фактичної сплати Покупцем коштів за товар (надалі іменується «Міжбанківський курс»).

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість товару (ціна Договору) становить 1001372,76 грн., в тому числі ПДВ 20% у розмірі 166895,46 грн., що в еквіваленті за Міжбанківським курсом на дату, що передує даті укладання цього Договору, становить 30600,00 Євро.

За визначенням п. 5.1 Договору платежі за товар здійснюються Покупцем на користь Продавця за банківськими реквізитами, вказаним в договорі, в 2 етапи: 1 етап - перший платіж; 2 етап - оплата ціни договору, яка залишилась. Платежі здійснюються у відповідності з Графіком оплати товару, вказаним в Додатку № 1 до цього Договору, з обов`язковим врахуванням вимог розділу 3 цього договору.

Пунктом 6.2 Договору сторони узгодили, що у разі прострочення Покупцем строків оплати, передбачених договором, він сплачує 30% річних від простроченого платежу.

За визначенням п. 10.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 25.11.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань.

Згідно наведеному у Додатку № 1 до договору Графіку оплати товару Покупець здійснює оплату за Товар у таких розмірах та у такі строки:

- перший платіж - 6120,00 Євро, в т.ч. ПДВ, сума в гривнях - 200274,55 грн. в т.ч. ПДВ, до 08.04.2021;

- оплата суми договору, що залишилась - 24480,00 Євро в т.ч. ПДВ, сума в гривнях - 801098,21 грн. в т.ч. ПДВ, до 25.11.2021.

Згідно з Актом приймання-передачі від 28.04.2021 (Додаток № 2 до договору) Продавець передав Покупцю, а Покупець прийняв культиватор Farmet, модель Kultis 8 серійний номер 2003270, 2021 р.в.

Згідно рахунку № 102600 від 02.04.2021 відповідачем перший платіж за отриманий культиватор здійснено 02.04.2021 частково на суму 50000,24 грн. (еквівалент 1527,91 Євро в передбачених Договором 6120,00 Євро); в рахунок першого платежу відповідачем 23.06.2021 сплачено149372,74 грн. (еквівалент 4593,06 Євро).

Вказана оплата в сумі 4592,09 Євро зарахована позивачем в якості повної сплати першого платежу за Договором (6102,00 Євро), а також часткової сплати другого платежу за Договором в сумі 0,97 Євро.

Оплата суми договору, що залишилась, відповідачем здійснена після порушення провадження у справі № 908/3879/21 в період з 13.01.2022 по 18.01.2022, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями.

За доводами позивача, з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, станом на 11.02.2022 заборгованість відповідача за отриманий товар становить 0,32 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За визначенням ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач, в порушення умов п. 5.1 договору, Графіку оплати товару (Додаток № 1 до договору), яким встановлено строк оплати суми договору, що залишилась до 25.11.2021, та чинного законодавства, оплату вартості отриманого товару здійснив з простроченням платежу.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт оплати відповідачем вартості отриманого товару з порушенням визначеного Договором строку є доведеним.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем, в наданому до заяви про зменшення розміру позовних вимог визначено суму основного боргу за Договором станом на 11.02.2022 в розмірі 0,32 грн., що в еквіваленті становить 0,01 Євро.

Однак, з урахуванням здійснених відповідачем оплат станом на 18.01.2022 вартість отриманого товару сплачено в повному обсязі (30600,00 Євро), заборгованість відсутня. При цьому, розмір здійснених оплат та курсу валют станом на дати, що передують оплаті, в розрахунках позивача та відповідача наведені ідентичні. Позивачем допущено арифметичну помилку при підрахунку підсумку оплати.

З урахуванням викладеного, у задоволенні вимоги про стягнення 0,32 грн. основного боргу суд відмовляє через необґрунтованість.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу та заявив до стягнення 56836,59 грн. 30% річних.

Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у пункті 6.2 Договору в розмірі 30% річних від простроченої суми.

Судом перевірено розрахунок 30% річних та визнано неправильним внаслідок арифметичної помилки при підрахунку річних за період з 10.01.2022 по 13.01.2022, за заявлений позивачем період з урахуванням здійснення відповідачем оплат та розміру простроченої заборгованості до стягнення підлягає 38841,51 грн. 30% річних. В іншій частині вимоги про стягнення 30% річних (17995,08 грн.) суд відмовляє через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов`язання по оплаті отриманого товару, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 38841,51 грн. 30% річних. В іншій частині позову (0,32 грн. основного боргу та 17995,08 грн. 30% річних) суд відмовляє через необґрунтованість.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1695,48 грн. судового збору.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір". Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням зменшення розміру позовних вимог судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача 56836,91 грн., тобто, предметом розгляду даної справи є вимога майнового характеру, за розгляд якої належить до сплати 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2481,00 грн.

Згідно наданого до позову платіжного доручення № 5387 від 23.12.2021 позивачем сплачено 11689,96 грн. судового збору, отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 9208,96 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, зважаючи на наявність клопотання позивача у заяві про зменшення розміру позовних вимог, сума зайво сплаченого ТОВ «Торгова компанія «Агроспейс» судового збору в розмірі 9208,96 грн. повертається позивачу з державного бюджету, про що судом буде винесено відповідну ухвалу.

Стосовно розподілу інших судових витрат господарський суд зазначає наступне.

В позовній заяві та в заяві від 13.01.2022 позивачем до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 45000,00 грн. витрат на правову допомогу, які він просив покласти на відповідача.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

До позовної заяви додано копію договору про надання правничої (правової) допомоги №1/07-21 від 07.07.2021, який укладений Адвокатським бюро «Талоконова Кирила» (Бюро) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» (Клієнт). Відповідно до змісту цього договору Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу, зокрема, щодо представництва та захисту інтересів клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства.

Додатковою угодою № 2 від 21.12.2021 до цього договору визначено порядок та умови оплати гонорару за надання правничої (правової) допомоги Бюро у спорі про стягнення з С(Ф)Г «АЛЕКС-2000» на користь ТОВ «Торгова компанія «Агроспейс» заборгованості за договором купівлі-продажу № 3259 від 02.04.2021.

В пункті 2 додаткової угоди визначено, що розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги по комплексному веденню вказаної в п. 1 цієї додаткової угоди справи у суді першої інстанції, включаючи підготовку всіх процесуальних документів, складає 25000,00 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що розмір «гонорару успіху» за досягнення позитивного результату внаслідок надання Бюро правничої (правової) допомоги Клієнту складає 20000,00 грн. Під досягненням позитивного результату сторони розуміють винесення судом першої інстанції рішення на користь Клієнта про стягнення з відповідача/відповідачів не менше 70% ціни позову.

Правову допомогу позивачу надавала адвокат Гладка Валерія Олександрівна на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АЕ № 1112080, виданого адвокатським бюро «Талоконова Кирила».

До позовної заяви додано копію платіжного доручення № 5389 від 23.12.2021, згідно з яким ТОВ «ТК «Агроспейс» перераховано на рахунок Бюро 25000,00 грн. за надання правової допомоги.

Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус Адвокатського бюро «Талоконова Кирила», а відтак правова природа зазначених витрат ТОВ «ТК «Агроспейс» є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспівмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між стонами.

Відповідач у відзиві на позов вказав на те, що з урахуванням сплати заборгованості до отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі, зважаючи на те, що спір відноситься до категорії нескладних справ і не потребує багато часу для вивчення документів, розумним розміром витрат на правову допомогу слід вважати 2000,00 грн. В клопотанні про зменшення розміру витрат на правову допомогу відповідач просив зменшити заявлений позивачем фіксований розмір витрат на правничу допомоги до 2000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу за договором купівлі-продажу та 30% річних. З огляду на обставини справи, справа є не складною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль.

Зважаючи не те, що справа в силу закону є малозначною, підготовче засідання після відкриття провадження у справі не відбулось у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, а після прийняття до розгляду справи суддею Левкут В.В. справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні, з огляду на критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, наведених у ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуючи ціну позову, складність та обставини справи, суд визнав співмірним розмір витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Також суд зауважує, що узгоджений Бюро та позивачем в п. 3 додаткової угоди розмір «гонорару успіху» за досягнення позитивного результату внаслідок надання Бюро правничої (правової) допомоги Клієнту 20000,00 грн. передбачається при винесенні судом першої інстанції рішення на користь Клієнта про стягнення з відповідача/відповідачів не менше 70% ціни позову, а в даному випадку розмір задоволених позовних вимог становить менше 70% від ціни позову (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог).

На підставі викладеного, суд визнає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 10250,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 908/3879/21, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Алекс-2000" (вул. Садова, буд. 11, с. Широке, Василівський район, Запорізька область, 71650; ідентифікаційний код 31384306) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агроспейс" (проспект Богдана Хмельницького, буд. 147, м. Дніпро, 49033; ідентифікаційний код 41084815) 38841,51 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот сорок одну грн. 51 коп.) 30% річних, 1695,48 грн. (одну тисячу шістсот дев`яносто п`ять грн. 48 коп.) судового збору та 10250,78 грн. (десять тисяч двісті п`ятдесят грн. 78 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 01.06.2023.

Суддя В.В. Левкут