Рішення

від 25.05.2023 по справі 908/480/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/34/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2023 Справа № 908/480/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від ТОВ "Фундаментстроймакс" - не з`явився

від АТ "ДТЕК Дніпроенерго" - не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/480/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" (вул. Наукова, буд. 54а, оф. 48, с. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52071)

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (вул. Промислова, буд. 95, м. Енергодар, Запорізька область, 71503)

про стягнення 27 600,00 грн.

за зустрічним позовом: за позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" (вул. Наукова, буд. 54а, оф. 48, с. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52071)

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача за первісним позовом

15.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 08/0102-23 від 08.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" про стягнення 27600,00 грн. заборгованості за договором № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021, а саме: несплатою виконаних робіт у сумі 27600,00 грн., згідно підписаного сторонами акту № 1 здачі-приймання наданих послуг від 28.01.2022.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача за первісним позовом. Заяви відповідача за первісним позовом

Відповідач відзив на позов не подав. Останнім днем строку для подання відзиву було 10.03.2023.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача за зустрічним позовом

Договір № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021 підписаний не виконавчим органом, а директором Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Шевцовим М.В., який відповідних повноважень на вчинення правочинів від імені АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не мав. Шевцов М.В. підписав спірний договір на підставі довіреності від 28.09.2021 № 213/ДнЭ/2021. Вказана довіреність підписана генеральним директором АТ "ДТЕК Дніпроенерго" Дегтяренком С.М. під впливом помилки, адже генеральний директор не має права доручати сторонній особі підписувати правочин щодо укладання договору. Враховуючи допущені порушення при укладанні договору, можна дійти висновку, що сторони уклали договір від 14.12.2021 № 4548-ДЭ-ЗаТЭС, який не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, отже є фіктивним.

4. Позиція (аргументи) відповідача за зустрічним позовом. Заяви відповідача за зустрічним позовом

Відповідач у відзиві проти зустрічного позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні. Позивач за зустрічним позовом не довів недобросовісність та нерозумність ТОВ "Фундаментстроймакс" при укладенні спірного правочину, оскільки він підписувався належними представниками. Запис про директора Шевцова М.В. містився та міститься в ЄДРЮО. Під час виконання правочину та підписання акту АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не заявляло про відсутність у директора відокремленого підрозділу повноважень на підписання договору, що вказує на те, що про ці обмеження міг знати виключно відповідач за первісним позовом. Крім того, позивачем було здійснено реєстрацію податкової накладної та відповідач ніяких претензій не заявляв з цього приводу. Відповідач не надав жодного реального доказу, що свідчило б про помилку та перевищення повноважень генерального директора АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

5. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/480/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/480/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.03.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про залишення позовної заяви без руху.

09.03.2023 до Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" надійшла зустрічна позовна заява (вих. № б/н від 09.03.2023) про визнання недійсним договору № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.03.2023, зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 13.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви; зустрічну позовну заяву залишено без руху.

21.03.2023 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" надійшла заява вих. № б/н від 20.03.2023 про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2023 у справі № 908/480/23 зустрічну позовну заяву (вих. № б/н від 09.03.2023) Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" про визнання недійсним договору № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021 прийнято до розгляду суддею Ярешко О.В. Вимоги за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" об`єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс", що розглядаються у справі № 908/480/23. Постановлено перейти до розгляду справи № 908/480/23 за правилами загального позовного провадження. Розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні на 12.04.2023.

Ухвалою суду від 12.04.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.05.2023. Ухвалено здійснювати проведення судового засідання 25.05.2023 об 11 год. 00 хв. у справі 908/480/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua (EasyCon).

У судове засідання 25.05.2023 представники сторін не з`явилися. Через технічну неможливість представника позивача за первісним позовом ввійти в систему «Електронний суд», останній не зміг прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Причини неявки представника відповідача за первісним позовом суду невідомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представників сторін. Судом враховано, що участь у судовому засіданні представників сторін обов`язковою не визнавалась.

У судовому засіданні 25.05.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

6. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

14.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" (виконавець) та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (замовник) укладено договір № 4548-ДЭ-ЗаТЭС.

Відповідно п.п. 1.1, 1.2 договору, виконавець зобов`язується у 2022 році надати замовнику послуги: код ДКПП 71.12: Інженерно-геодезичні роботи по визначенню обсягів вугілля, яке складується на вугільному складі ДТЕК Запорізька ТЕС, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити такі послуги.

Умовами п. 2.1 договору сторони визначили, що сума договору становить 331200,00 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Надані виконавцем послуги згідно з цим договором оформлюються актами прийому-передачі наданих послуг (п. 5.3).

Розрахунки, згідно п. 4.1 договору, проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг з 90-го календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред`явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

Згідно п. 10.1, договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

До договору сторонами укладено: додаток № 1 «Технічне завдання», додаток № 2 «Кошторис на закупівлю послуги».

Вказаний договір та додатки до нього від замовника підписано виконуючим обов`язки директора Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" Шевцовим Максимом Вікторовичем на підставі довіреності № 213/ ДнЭ/2021 від 28.09.2021.

Між сторонами договору 28.01.2022 складено та підписано акт № 1 здачі-приймання наданих послуг за договором № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021, згідно якого замовнику надано послугу код ДКПП 71.12: Інженерно-геодезичні роботи по визначенню обсягів вугілля, яке складується на вугільному складі ДТЕК Запорізька ТЕС; вартість послуг: 27600,00 грн. Зазначено, що послуги надані в повному обсязі, якісно та у встановлені терміни.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ "Фундаментстроймакс" зазначено про здійснення ним реєстрації податкової накладної, з боку відповідача не було претензій з приводу її реєстрації.

Відповідач за первісним позовом вказану обставину не заперечив та не спростував.

Позивач 22.12.2022 надіслав відповідачу на адресу: м. Київ, вул. Толстого, 57, вимогу від 20.12.2022 № 1, якою вимагав погасити заборгованість за договором у сумі 27600,00 грн.

Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня.

7. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Відповідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Отже, встановлення взаємопогоджених дій декількох осіб, які мають єдину мету, спрямовану на набуття, зміну або припинення певних цивільних прав чи виконання певних обов`язків, є ознаками вчинення єдиного правочину такими особами. Поведінка сторін має засвідчувати єдність їх волі до настання відповідних правових наслідків. Багатосторонні правочини можуть оформлюватися договорами у письмовій формі як єдиними письмовими документами або укладатися шляхом взаємного обміну листами (повідомленнями, телеграмами), прийняттям до виконання зобов`язань чи фактичним вчиненням взаємопогоджених дій, спрямованих на набуття певних прав (виконання певних обов`язків) його сторонами.

Цивільний кодекс України (ст. 204) установлює презумпцію правомірності правочину, а саме - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За частиною першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач за зустрічним позовом вважає, що оспорюваний правочин - договір № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021 має бути визнаний судом недійсним, оскільки вчинений директором Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Шевцовим М.В., а не виконавчим органом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"; довіреність від 28.09.2021 № 213/ДнЭ/2021, видана генеральним директором АТ "ДТЕК Дніпроенерго" Дегтяренком С.М. на ім`я Шевцова М.В. під впливом помилки, а отже, договір, на думку позивача, є фіктивним.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України).

При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

У постанові від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, ч. 3 ст. 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (ст.ст. 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

З огляду на приписи ст.ст. 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто, третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Таким чином, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому, тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

У договорі № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021 зазначено, що він укладений Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго", від імені якого діє виконуючий обов`язки директора Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" Шевцов М.В. на підставі довіреності № 213/ДнЭ/2021 від 28.09.2021.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час укладення договору, як зазначено ТОВ "Фундаментстроймакс", та не заперечено іншою стороною, містилися та на даний час містяться дані щодо керівника Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" Шевцова М.В.

Місцем надання послуг за договором № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021, згідно пункту 1.3, був об`єкт Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція": Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 95, відкритий вугільний склад. За умовами пункту 6.1.3 замовник зобов`язався надати персоналу виконавця доступ на територію замовника для надання послуг.

Тобто, виконавець за договором був допущений на об`єкт замовника для надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 241 ЦК України, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відтак, укладаючи даний договір, відповідач за зустрічним позовом діяв добросовісно та не міг знати про обмеження повноважень виконуючого обов`язки директора Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Шевцова М.В., якщо такі були.

Відповідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Відтак, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу усіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення його для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Судом встановлено факт надання відповідачем за зустрічним позовом послуг за договором № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021, що підтверджується підписаним сторонами за договором актом № 1 від 28.01.2022.

Позивач за зустрічним позовом (замовник за договором) не заперечив факт надання послуг за договором.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В ході розгляду даної справи позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами існування обставин, які можуть бути підставами для визнання недійсним договору № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021.

Позивачем не доведено, що відповідач був обізнаний, або мав бути обізнаний про наявність обмежень у керівника відокремленого підрозділу позивача щодо укладення оспорюваного договору, якщо такі були. Не доведено наявності підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що відповідач за зустрічним позовом при укладенні договору, діяв недобросовісно або нерозумно. Суд дійшов висновку, що своїми діями позивач схвалив оскаржуваний правочин, а тому таке схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Посилання позивача на той факт, що довіреність № 213/ДнЭ/2021 від 28.09.2021 була видана (підписана) генеральним директором Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" під впливом помилки не підтверджена будь-якими доказами. Не подано також доказів на підтвердження зазначеної позивачем обставини щодо відсутності у генерального директора Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" права на видання такої довіреності.

За приписами ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Зміст добросовісності (bona fides) виражається через поняття "розумність і справедливість". При цьому згідно з обмежувальною функцією добросовісності, правило, обов`язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості. Отже, добросовісність може за певних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами. Водночас, принцип справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому, справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Встановлені судом обставини приводять до необхідності застосування при розгляді даної справи Доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що позивачем за зустрічним позовом своїми конклюдентними діями було схвалено оскаржуваний правочин, фактичне виконання правочину ним не заперечується, суд дійшов висновку, що наявність даного спору свідчить, що позивач діє всупереч своїй попередній поведінці.

Відтак, враховуючи вищенаведені висновки, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" про визнання недійсним договору № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021, та відмовляє у задоволенні зустрічного позову повністю.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем за первісним позовом оплата за надані послуги по договору № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021 здійснена не була. Відповідач, як зазначалося вище, не заперечив надання послуг за договором на загальну суму 27600,00 грн., доказів погашення заборгованості суду не подав.

Позовна вимога щодо стягнення 27600,00 грн. заборгованості визнається судом обґрунтованою та доведеною, судом задовольняється.

Таким чином, первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" судом задовольняються повністю.

8. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2684,00 грн., сплачений при поданні первісного позову, стягується з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" за первісним позовом задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 00130872) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (вул. Промислова, буд. 95, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 38024583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" (вул. Наукова, буд. 54а, оф. 48, с. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52071, код ЄДРПОУ 35267387) 27600 (двадцять сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості за договором № 4548-ДЭ-ЗаТЭС від 14.12.2021 та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" відмовити повністю.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 01 червня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко