Рішення

від 23.05.2023 по справі 911/2842/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2023Справа № 911/2842/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Град»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Компанія»

про стягнення 93.249,43 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

30.12.2022 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Град» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Компанія» про стягнення 93.249,43 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21БУК від 04.06.2021, позивачем передано відповідачу в тимчасове платне користування нежитлове приміщення будівлі загальною площею 46,00 кв. м, що розташоване на 7 поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, про що було складено відповідний акт приймання-передачі від 04.06.2021. За умовами договору, сторонами було погоджено, що суборендна плата за користування об`єктом оренди розраховується, виходячи з щомісячної суборендної ставки за 1(один) кв. м об`єкта суборенди із застосуванням індексу; суборендна ставка за 1 кв. м складає 136,00 грн, без ПДВ, а з 16.07.2021 складає 200,00 грн без ПДВ. Суборендар зобов`язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати суборендну плату, здійснювати відшкодування комунальних та експлуатаційних платежів; суборендна плата нараховується та сплачується за кожен місяць суборенди шляхом 100% попередньої оплати на поточний рахунок орендаря до 10-го числа поточного місяця суборенди на підставі виставлених орендарем, за 5 банківських днів до дати оплати, рахунків; У зв`язку з тим, що відповідачем порушено умови договору, позивачем 09.12.2021 було направлено відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору від 07.12.2021 та додаткову угоду № 1 від 07.12.2021 про розірвання договору. 28.10.2022 позивач відправив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21БУК від 04.06.2021, яка була залишена відповідачем без відповіді. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 93.249,43 грн, з яких 33.641,43 грн боргу по суборендній платі, 20.867,68 грн боргу по відшкодуванню комунальних платежів, 16.309,12 грн інфляційних втрат, 20.168,70 грн пені та 2.262,50 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/2842/22 від 04.01.2023 вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Град» передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

16.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли зазначені матеріали.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023 для розгляду справи визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 відкрито провадження у справі № 911/2842/22 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.03.2023 було 24.03.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494172247 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 121/7, оф. 1, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

04.04.2023 судом отримано конверт разом з ухвалою від 23.03.2023 (номер відправлення 0105494172247), який повернуто поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 30.03.2023 з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 23.03.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

02.05.2023 від позивача до суду надійшов детальний опис робіт (наданих послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Град» (орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Компанія» (суборендар, відповідач) укладено договір суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21 БУК (далі - договір суборенди).

Відповідно до п. 1.1 договору суборенди орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (далі - об`єкт суборенди) будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 48 (далі - будівля) загальною площею 46,00 кв.м на 7 (сьомому) поверсі будівлі. Об`єкт суборенди позначений на поверховому плані БТІ під № 36, літ. «А».

Згідно з п. 5.1 договору орендар користується об`єктом суборенди на підставі договору оренди № Д01/07-19Тр від 01.07.2019 укладеного між орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрндіпродмаш» (далі - власник).

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору суборенди не виконано основного обов`язку орендаря внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 54.509,11 грн, з яких 33.641,43 грн борг по орендній платі та 20.867,68 грн борг по відшкодуванню витрат на вартість електроенергії та експлуатаційних платежів. Також за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню в розмірі 20.168,70 грн, інфляційні втрати в розмірі 16.309,12 грн, 3% річних в розмірі 2.262,50 грн,

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 774 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 4.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін та скріплений печатками сторін (у випадку їх наявності) і діє до закінчення строку суборенди. Строк суборенди обчислюється з дня підписання сторонами акту приймання-передачі, зазначеного у п. 2.1 цього договору та діє до 31.05.2022 включно.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 2.1 договору об`єкт суборенди передається суборендарю не пізніше 07.06.2021 орендарем за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору, в якому сторони зазначають площу і стан приміщення, що суборендується.

Згідно з наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі до договору суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21 від 04.06.2021, орендар передав, а суборендар прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, загальною площею 46,00 кв.м на 7 поверсі будівлі. Об`єкт суборенди позначений на поверховому плані БТІ під № 36, літ. «А».

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 5.1 договору суборендна плата нараховується та сплачується за кожен місяць суборенди у строк, передбачений п. 5.3 і п. 5.4 даного договору.

Пунктом 5.2 встановлено, що суборендна плата за користування об`єктом суборенди і земельною ділянкою за один місяць суборенди розраховується, виходячи з щомісячної суборендної ставки за 1 кв.м. об`єкта суборенди із застосуванням індексу в такий спосіб: суборендна плата = площа об`єкту суборенди (46,00 кв.м.) х суборендна ставка (136,00 грн за 1 кв.м.) х індекс інфляції.

Відповідно до п. 5.3 договору суборендна плата розраховується за правилами, викладеними у п. 5.2 договору та проводиться суборендарем шляхом 100% попередньої оплати на поточний рахунок орендаря до 10-го числа поточного місяця суборенди на підставі виставленого орендарем, за 5 банківських днів до дати оплати рахунка.

Матеріали справи містять рахунки-фактури на загальну суму 56.966,13 грн, які виставлено позивачем відповідачу за суборенду нежитлового приміщення на підставі договору № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021, а саме:

- рахунок-фактура № 3006-13 від 01.06.2021 за суборенду нежитлового приміщення у червні 2021 року на суму 5.630,40 грн;

- рахунок-фактура № 3107-13 від 01.07.2021 за суборенду нежитлового приміщення у липні 2021 року на суму 7.868,70 грн;

- рахунок-фактура № 3108-13 від 01.08.2021 за суборенду нежитлового приміщення у серпні 2021 року на суму 9.218,40 грн;

- рахунок-фактура № 3009-13 від 01.09.2021 за суборенду нежитлового приміщення у вересні 2021 року на суму 9.209,20 грн;

- рахунок-фактура № 3110-9 від 01.10.2021 за суборенду нежитлового приміщення у жовтні 2021 року на суму 9.200,00 грн;

- рахунок-фактура № 3011-1 від 01.11.2021 за суборенду нежитлового приміщення у листопаді 2021 року на суму 9.310,40 грн;

- рахунок-фактура № 3112-1 від 01.12.2021 за суборенду нежитлового приміщення у грудень 2021 року на суму 6.529,03 грн.

В матеріалах справи містяться підписані зі сторони позивача та відповідача акти здачі-прийняття робіт № 3006-13 від 30.06.2021 та № 3107-13 від 31.07.2021 з яких вбачається, що позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з суборенди нежитлового приміщення за договором № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 за червень 2021 року на суму 5.630,40 грн та за липень 2021 року на суму 7.868,70 грн.

Інші наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) суборенди нежитлового приміщення за договором № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 підписані лише зі сторони позивача, зі сторони відповідача - підпис та печатка відсутні.

Проте, враховуючи умови договору, а саме п. 5.3 договору, який визначає, що суборендна плата проводиться суборендарем шляхом 100% попередньої оплати на поточний рахунок орендаря до 10-го числа поточного місяця суборенди, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов`язаний сплачувати суборендну плату у строк до 10-го числа включно кожного місяця суборенди.

Відповідно до п.п. 5.4 та 5.4.1 договору, керуючись ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що виконання грошових зобов`язань суборендаря, щодо сплати суборендної плати що виникає із цього договору, має бути забезпечене гарантійним платежем у розмірі 9.200,00 грн, без ПДВ.

Сплачена сума гарантійного платежу зараховується в рахунок плати за суборенду за останній місяць строку суборенди і не підлягає поверненню.

З наданої позивачем до матеріалів справи виписки по рахунку ТОВ «Центр-Град» № 083 вбачається, що ТОВ «БУК» були здійснені наступні оплати:

07.06.2021 платіжним документом № 424 сплачено 9.200,00 грн, призначення платежу «оплата за оренду приміщення договір суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21 БУК, за останній у т.ч. ПДВ 20% - 1533,33 грн» (гарантійний платіж);

07.06.2021 платіжним документом № 423 сплачено 6.256,00 грн, призначення платежу «оплата за оренду приміщення договір суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21 БУК, за червень 2021 у т.ч. ПДВ 20% - 1.042,67 грн»;

23.07.2021 платіжним документом № 493 сплачено 7.868,70 грн, призначення платежу «оплата за оренду приміщення договір суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21 БУК, за липень 2021 у т.ч. ПДВ 20% - 1.042,67 грн».

Відповідачем інших доказів, що підтверджували б здійснення оплати суборенди за договором № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 не надано.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 8.5 договору сторони домовилися, що порушення суборендарем вимог щодо цільового використання об`єкта суборенди, несвоєчасна та/або не в повному обсязі сплата суборендарем суборендної плати та/або відшкодування витрат орендаря на комунальні послуги та експлуатаційні послуги та/або будь-яка передача суборендарем об`єкта суборенди в користування третім особам без письмового погодження з орендарем, є пропозицією суборендаря про дострокове розірвання цього договору.

Сторони домовляються, що за таких обставин даний договір вважається розірваним через 14 календарних днів з моменту відправлення орендарем на адресу суборендаря письмового повідомлення про дострокове розірвання цього договору з підстав, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до п. 12.9 договору будь-які повідомлення та заяви, що подаватимуться сторонами, мають бути складені у письмовій формі і вручатись особисто або надсилатись за посередництвом кур`єрського підприємства чи поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення (з оплатою витрат на пересилку) на адреси вказані у цьому договорі.

В розділі договору «Реквізити і підписи Сторін» ТОВ «Будівельна Українська Компанія» зазначена адреса: 04116, м. Київ, вул. Провіантська, буд. 3, кв. 8.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 09.12.2021 позивачем направлено на адресу відповідача (04116, м. Київ, вул. Провіантська, буд. 3, кв. 8) лист б/н від 07.12.2021, яким повідомлено, що у відповідача наявна заборгованість за договором суборенди № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 у розмірі 45.936,07 грн, а також повідомлено про прийняття позивачем пропозиції про дострокове розірвання даного договору з 23.12.2021.

Разом з листом б/н від 07.12.2021 на адресу відповідача направлено додаткову угоду № 1 від 07.12.2021 до договору суборенди № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 про розірвання договору суборенди № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 з 23.12.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною за відправленням № 0411107799370, фіскальним чеком від 09.12.2021 та описом вкладення у цінний лист за відправленням № 0411107799370.

Відповідачем відповіді на вказаний лист не надано, кошти не сплачено та підписану зі сторони відповідача додаткову угоду № 1 від 07.12.2021 до договору суборенди № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 не повернуто.

Позивач, враховуючи умови п. 8.5 договору, вважає, що договір суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 є розірваним з 23.12.2021.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем порушено свої зобов`язання за договором в частині своєчасної та повної оплати суборендної плати, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість зі сплати суборендної плати за серпень - грудень 2021 року, яка відповідачем не спростована, у розмірі 33.641,43 грн (56.966,31 грн - 6.256,00 грн сплата за червень 2021 року - 7.868,70 грн сплата за липень 2021 року - 9.200,00 грн гарантійний платіж).

Відповідно до п. 5.5 договору суборенди суборендар, крім оплати суборендної плати відшкодовує орендарю витрати на вартість електроенергії, на підставі рахунків, виставлених орендарем протягом 5 календарних днів після одержання рахунка.

Суборендар відшкодовує орендарю експлуатаційні платежі, водопостачання та водовідведення, опалення на підставі рахунків, виставлених орендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів після одержання рахунка (абз. 3 п. 5.5 договору суборенди).

Рахунки на відшкодування електроенергії, експлуатаційних платежів, водопостачання та водовідведення, опалення надається суборендарю орендарем до 10 числа місяця наступного за оплачуваним (абз. 4 п. 5.5 договору суборенди)

Матеріали справи містять рахунки-фактури на загальну суму 20.867,68 грн, які виставлено позивачем відповідачу на підставі договору № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021, а саме:

- рахунок-фактура № 3006-24 від 30.06.2021 (компенсація електроенергії, компенсація реактивної електроенергії, експлуатаційні послуги) на суму 3.173,82 грн;

- рахунок-фактура № 3107-15к від 31.07.2021 (компенсація електроенергії, компенсація реактивної електроенергії, експлуатаційні послуги) на суму 1.905,08 грн;

- рахунок-фактура № 3108-14к від 31.08.2021 (компенсація електроенергії, компенсація реактивної електроенергії, експлуатаційні послуги) на суму 1.251,37 грн;

- рахунок-фактура № 3009-16к від 30.09.2021 (компенсація електроенергії, компенсація реактивної електроенергії, експлуатаційні послуги) на суму 1.436,66 грн;

- рахунок-фактура № 3110-17к від 31.10.2021 (компенсація електроенергії, компенсація реактивної електроенергії, експлуатаційні послуги) на суму 1.773,94 грн;

- рахунок-фактура № 3011-28к від 30.11.2021 (компенсація електроенергії, компенсація реактивної електроенергії, експлуатаційні послуги, компенсація опалення) на суму 4.221,49 грн;

- рахунок-фактура № 3112-29к від 31.12.2021 (компенсація електроенергії, компенсація реактивної електроенергії, експлуатаційні послуги, компенсація опалення) на суму 7.105,32 грн.

З наявного в матеріалах справи підписаного та скріпленого печаткою відповідача акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3108-14к від 31.08.2021 вбачається, що позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 1.251,37 грн, які складаються з компенсації електроенергії, компенсації реактивної електроенергії, експлуатаційних послуг, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем 31.08.2021 отримано рахунок-фактуру № 3108-14к від 31.08.2021 на суму 1.251,37 грн.

Інші наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) з компенсації електроенергії, компенсації реактивної електроенергії, експлуатаційних послуг та компенсації опалення за договором № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 підписані лише зі сторони позивача, зі сторони відповідача - підпис та печатка відсутні.

28.10.2022 позивачем направлено на адресу відповідача (04116, м. Київ, вул. Провіантська, буд. 3, кв. 8) лист № 01/2610-22 від 26.10.2022, яким повідомлено відповідача, що станом на 26.10.2022 у останнього наявна заборгованість за договором № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021 у розмірі 54.509,11 грн, яку позивач вимагає сплатити протягом 7 (семи) днів з дати отримання рахунків.

Разом з листом № 01/2610-22 від 26.10.2022 позивачем направлено відповідачу в тому числі наступні рахунки-фактури: № 3107-15к від 31.07.2021, № 3108-13 від 01.08.2021, № 3108-14к від 31.08.2021, № 3009-13 від 01.09.2021, № 3009-16к від 30.09.2021, № 3110-9 від 01.10.2021, № 3110-17к від 31.10.2021, № 3011-1 від 01.11.2021, № 3011-28к від 30.11.2021 та № 3112-29к від 31.12.2021.

Судом встановлено, що з листом № 01/2610-22 від 26.10.2022 позивачем направлено відповідачу рахунки-фактури виставлені за компенсацію електроенергії, компенсацію реактивної електроенергії, експлуатаційні послуги та компенсацію опалення, а саме: № 3107-15к від 31.07.2021, № 3108-14к від 31.08.2021, № 3009-16к від 30.09.2021, № 3110-17к від 31.10.2021, № 3011-28к від 30.11.2021 та № 3112-29к від 31.12.2021.

При цьому суд відзначає, що доказів направлення на адресу відповідача рахунка-фактури № 3006-24 від 30.06.2021 (компенсація електроенергії, компенсація реактивної електроенергії, експлуатаційні послуги) на суму 3.173,82 грн матеріали справи не містять.

Факт направлення листа № 01/2610-22 від 26.10.2022 за штриховим кодовим ідентифікатором № 0304804692265 з доданими до нього документами підтверджується накладною від 28.10.2022 та описом вкладення у цінний лист від 28.10.2022.

Інформація на офіційному сайті АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет щодо вручення відправлення адресатові за штриховим кодовим ідентифікатором № 0304804692265 наразі відсутня (зі спливом терміну відображення такої інформації з моменту здійснення відправлення).

Разом з цим, відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, строк пересилання рекомендованої кореспонденції в межах населеного пункту становить 3 дні + 1 день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відтак, зважаючи на нормативні строки пересилання поштових відправлень відповідач мав можливість отримати лист № 01/2610-22 від 26.10.2022 з додатками - 01.11.2022.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки відповідач не заперечує отримання рахунків-фактури № 3107-15к від 31.07.2021, № 3108-13 від 01.08.2021, № 3108-14к від 31.08.2021, № 3009-13 від 01.09.2021, № 3009-16к від 30.09.2021, № 3110-9 від 01.10.2021, № 3110-17к від 31.10.2021, № 3011-1 від 01.11.2021, № 3011-28к від 30.11.2021 та № 3112-29к від 31.12.2021, то з урахуванням положень п. 5.5 договору та ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України відповідач мав сплатити кошти у розмірі 16.442,49 грн у строк до 07.11.2022 включно.

При цьому суд відзначає, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення (одержання) відповідачем рахунка-фактури № 3006-24 від 30.06.2021 на суму 3.173,82 грн, тому строк для оплати вказаної суми у відповідача не настав, а строк для оплати рахунка-фактури № 3108-14к від 31.08.2021 на суму 1.251,37 грн настав ще 01.09.2021 (отримано 31.08.2021 на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3108-14к від 31.08.2021).

Згідно з ч. б) п. 3.3 договору суборенди суборендар зобов`язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати суборендну плату та інші платежі, передбачені умовами цього договору.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасного внесення платежів за договором суборенди в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 51.335,29 грн (33.641,43 грн орендної плати + 17.693,86 грн компенсаційні витрати), яка не оспорена відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті орендної плати та по відшкодуванню витрат на електроенергію, опалення та експлуатаційних платежів за договором суборенди в повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 51.335,29 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3.173,82 грн за рахунком-фактурою № 3006-24 від 30.06.2021 слід відмовити повністю, оскільки умовами договору встановлено, що суборендар відшкодовує орендарю витрати на вартість електроенергії, експлуатаційні платежі, водопостачання та водовідведення, опалення на підставі рахунків, виставлених орендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів після одержання рахунка, а оскільки доказів одержання рахунку-фактури № 3006-24 від 30.06.2021 матеріали справи не містять, а отже строк виконання зобов`язання відповідача по сплаті 3.173,82 грн не настав.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки платежі не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 9.2 договору у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування суборендної плати та/або відшкодування витрат орендаря на комунальні та/експлуатаційні послуги, суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору суборенди сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо сплати платежів.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по своєчасній та повній сплаті орендної плати та відшкодування витрат на комунальні та експлуатаційні послуги відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої становить 4.177,16 грн (на суму боргу 8.592,80 грн (9.218,40 грн - 625,60 грн переплати за червень) за період з 11.08.2021 по 10.02.2022; на суму боргу 9.209,20 грн за період з 11.09.2021 по 10.03.2022; на суму боргу 9.200,00 грн за період з 12.10.2021 по 11.04.2022; на суму боргу 110,40 грн (9.310,40 грн - 9.200,00 грн гарантійного платежу) за період з 11.11.2021 по 10.05.2022; на суму боргу 6.529,03 грн за період з 11.12.2021 по 03.06.2022; за суму боргу 1.251,37 грн за період з 07.09.2021 по 06.03.2022; на суму боргу 16.442,49 грн за період з 08.11.2022 по 21.12.2022). (розрахунок суду містяться в матеріалах справи)

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 4.222,19 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити, оскільки позивачем здійснено нарахування пені на загальну суму заборгованості 54.509,11 грн, з урахуванням 3.173,82 грн, за якими прострочення сплати ще не настало та позивачем не враховано строки настання виконання зобов`язання по кожному окремому рахунку.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 16.309,12 грн інфляційних втрат та 2.262,50 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

За результатами здійснення судом власного перерахунку 3% річних становлять 1.348,24 грн (на суму боргу 8.592,80 грн (9.218,40 грн - 625,60 грн переплати за червень) за період з 11.08.2021 по 21.12.2022; на суму боргу 9.209,20 грн за період з 11.09.2021 по 21.12.2022; на суму боргу 9.200,00 грн за період з 12.10.2021 по 21.12.2022; на суму боргу 110,40 грн (9.310,40 грн - 9.200,00 грн гарантійного платежу) за період з 11.11.2021 по 21.12.2022; на суму боргу 6.529,03 грн за період з 11.12.2021 по 21.12.2022; за суму боргу 1.251,37 грн за період з 07.09.2021 по 21.12.2022; на суму боргу 16.442,49 грн за період з 08.11.2022 по 21.12.2022), які підлягають задоволенню.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду № 910/13071/19 від 20.11.2020.

За розрахунками суду (знаходиться в матеріалах справи) розмір інфляційних втрат становить 10.667,75 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в позові слід відмовити, оскільки позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму заборгованості 54.509,11 грн, з урахуванням 3.173,82 грн, за якими прострочення сплати ще не настало та позивачем не враховано строки настання виконання зобов`язання по кожному окремому рахунку.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Град» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 12.800,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем зазначено, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12.800,00 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

08.02.2022 між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «СОЛ» (об`єднання) був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги № ЦГ-180/08-02/22 за умовами якого клієнт за власним вибором доручає, а об`єднання зобов`язується всіма незабороненими законом способами надавати необхідну клієнту правничу (правову) допомогу, у тому числі, але не виключно, без обмежень повноважень представляти інтереси у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а клієнт зобов`язується оплатити об`єднання винагороду (гонорар) за надану правничу (правову) допомогу та компенсувати об`єднанню усі фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору № ЦГ-180/08-02/22 від 08.02.2022 розмір, обчислення та строки сплати винагороди (гонорару) визначається за взаємною згодою сторін та оформлюється окремими додатковими угодами до цього договору.

08.02.2022 між клієнтом та об`єднанням укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № ЦГ-180/08-02/22 від 08.02.2022, згідно з якою клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правничу (правову) допомогу: здійснення правового аналізу матеріалів наданих клієнтом, щодо можливості стягнення на користь клієнта з ТОВ «Будівельна Українська Компанія» заборгованості за договором суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021; формування правової позиції захисту інтересів клієнта; збір доказів; складання та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення з ТОВ «Будівельна Українська Компанія» на користь клієнта заборгованості за договором суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021; представляти інтереси клієнта у Господарському суді Київської області під час розгляду судом господарської справи про стягнення з ТОВ «Будівельна Українська Компанія» на користь клієнта заборгованості за договором суборенди нежитлових приміщень № Д04/06-21 БУК від 04.06.2021, для чого вчиняти всі необхідні дії та користуватися усіма правами і наданими повноваженнями, передбаченими п.п. 2.8-2.11 цього договору. (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 додаткової угоди № 1)

Пунктом 1.6 додаткової угоди № 1 клієнт та об`єднання погодили, що у відповідності до п. 4.3 договору, розмір винагороди (гонорару) за надання об`єднанням правничої (правової) допомоги, передбаченої п.п 1.2-1.4 цієї додаткової угоди, становить 12.800,00 грн.

Винагорода виплачена позивачем Адвокатському об`єднанню «СОЛ» в розмірі 12.800,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 147 від 09.02.2022.

Відповідно до п. 1.14 договору № ЦГ-180/08-02/22 від 08.02.2022 правнича (правова) допомога, визначена у розділі 1 даного договору та додаткових угодах до нього, надається адвокатом/адвокатами, призначених об`єднанням на власний розсуд, а в окремих випадках також іншими адвокатами, залученими об`єднанням за згодою клієнта.

Представництво інтересів та захист прав позивача здійснював адвокат Климчук Олександр Сергійович на підставі виданого Адвокатським об`єднанням «СОЛ» ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1221448 від 18.02.2022 на підставі договору про надання правової допомоги № ЦГ-180/08-02/22 від 08.02.2022.

Підтвердженням того, що Климчук Олександр Сергійович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ № 005727 від 28.04.2016.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу не подано та жодними засобами доказування неспівмірність розміру витрат не підтверджено.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 9.275,56 грн.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Компанія» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 121/7, оф. 1, код ЄДРПОУ 38956496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Град» (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ 41494731) 51.335 (п`ятдесят одна тисяча триста тридцять п`ять) грн 29 коп. основного боргу, 4.222 (чотири тисячі двісті двадцять дві) грн 19 коп. пені, 10.667 (десять тисяч шістсот шістдесят сім) грн 75 коп. інфляційних втрат, 1.348 (одна тисяча триста сорок вісім) грн 24 коп. 3% річних, 1.797 (одна тисяча сімсот дев`яносто сім) грн 86 коп. витрат по сплаті судового збору та 9.275 (дев`ять тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 56 коп. витрат на правову допомогу

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова