Рішення

від 01.06.2023 по справі 910/4890/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.06.2023Справа № 910/4890/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кампарі Юкрейн"

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Балатон"

про стягнення 366 982,47 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампарі Юкрейн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Балатон" про стягнення 366 982,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонам укладено договір поставки №29/4-р від 29.04.2021.

Проте, відповідач не в повному обсязі оплатив поставлений товар, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 258 798,96 грн., пеню в сумі 49 376,94 грн., інфляційне збільшення в сумі 51 513,39 грн., 3% річних в розмірі 7 293,18 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 92667966 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2023 року, а саме: 02175, м. Київ, Харківське шосе, будинок 56.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 03.04.2023 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/4890/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

29.04.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кампарі Юкрейн" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Балатон" (покупець) укладено договір поставки №29/4-Р.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник, надає покупцю право представляти інтереси постачальника по подальшому розповсюдженню та продажу товару під торговельними марками зазначеними у преамбулі договору на умовах, визначених даним договором.

У преамбулі договору визначено торговельні марки: "CINZANO", "CAMPARI", "MONDORO", "OLD SMUGGLER", "GLEN GRANT", "WILD TURKEY", "APEROL", "FRANGELICO", "CAROLANS", "ESРOLON", "APPLETON", "SKYY", "AMERICAN HONEY", "SAMBUCA BARBERO", "AVERNA", "CYNAR", "GIN BANKES", "WRAY NEPHEW", "GRAND MARNIER", "BULLDOG" та інші - головним дистриб`ютором на всій території України якої є постачальник.

Цей договір набирає сили з моменту його підписання, скріплення печатками і діє до 31 березня 2023 року, проте, в частині виконання обов`язків щодо взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами взаємних зобов`язань за даним договором (п.13.6 договору).

Відповідно до п.4.1 договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця, в асортименті й кількості, погодженим в замовленні та за цінами, зазначеними в "Прайс - листі на Товар". Мінімальний об`єм замовлення - 50 (п`ятдесят) літрів. Замовлення менше ніж 50 літрів узгоджується індивідуально.

Згідно з п. 4.5 договору, постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію:

- видаткова накладна, із зазначенням кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ. загальна вартість з ПДВ. Одиницею виміру кількості товару вважається ("шт." для штучного товару). Постачальник несе відповідальність за арифметичні помилки в накладних;

- товарно-транспортна накладна;

- копії документів які посвідчують якість товару, що регламентується законодавством України для оптової чи роздрібної торгівлі. Зазначені документи мають бути складені українською мовою або мати переклад на українську.

Крім того, постачальник зобов`язується своєчасно здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, протягом строку, установленого нормами чинного законодавства України.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання видаткової накладної (п.5.1 договору).

Пунктом 7.5 договору передбачено, що загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

Як зазначено позивачем, на виконання договору позивачем були поставлені алкогольні напої (товар) згідно із замовленнями відповідача відповідно до реєстру постачання товарів, який сформовано за допомогою системи клієнт-банк та облікової системи 1С підприємство. Усі платежі, які були здійснені з боку відповідача зараховувались позивачем за принципом ФІФО (тобто першою погашається заборгованість за товари по видаткових накладних, відвантаження яких відбувалось раніше). Усього за період з травня 2021 року по лютий 2022 року за вищевказаним договором позивачем було поставлено товарів на загальну суму 1 214 590,08 грн. З боку відповідача було здійснено сплату загальної сумою 955 791,12 грн.

Станом на дату подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість у сумі 258 798,96 грн. і складається із постачань за наступними видатковими накладними:

- № 216 від 21.01.2022 року на суму 11 943,00 грн.,

- № 257 від 03.02.2022 року на суму 3 740,76 грн.,

- № 283 від 08.02.2022 року на суму 41 941,80 грн.,

- № 284 від 08.02.2022 року на суму 2 952,00 грн. (суд зазначає, що у даній накладній загальна сума 4076,64 грн.),

- № 326 від 14.02.2022 року на суму 61 805,16 грн.,

- № 334 від 15.02.2022 року на суму 31 017,24 грн.,

- № 378 від 18.02.2022 року на суму 25 939,08 грн.,

- № 396 від 22.02.2022 року на суму 42 126,48 грн.,

- № 398 від 22.02.2022 року на суму 37 333,44 грн.

Вищезазначені накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Також, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника у термін 30 (тридцять) календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару, якщо інше не передбачене договором або додатковою угодою (п. 7.6 договору).

Таким чином, першим днем прострочення по видатковим накладним:

- № 216 від 21.01.2022 року на суму 11 943,00 грн. є 22.02.2022,

- № 257 від 03.02.2022 року на суму 3 740,76 грн. - 08.03.2022,

- № 283 від 08.02.2022 року на суму 41 941,80 грн. - 11.03.2022,

- № 284 від 08.02.2022 року на суму 2 952,00 грн. - 11.03.2022,

- № 326 від 14.02.2022 року на суму 61 805,16 грн. - 17.03.2022,

- № 334 від 15.02.2022 року на суму 31 017,24 грн. - 18.03.2022,

- № 378 від 18.02.2022 року на суму 25 939,08 грн. - 22.03.2022,

- № 396 від 22.02.2022 року на суму 42 126,48 грн. - 25.03.2022,

- № 398 від 22.02.2022 року на суму 37 333,44 грн. - 25.03.2022.

Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки у відповідача перед позивачем в сумі 258 798,96 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 49 376,94 грн., 3% річних в розмірі 7 293,18 грн. та інфляційні збитки в розмірі 51 513,39 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.8.2 договору у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, встановленого у п. 7.6 цього договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

У постанові КГС ВС від 10 вересня 2020 року у справі № 916/1777/19, судом звернуто увагу, що період часу, за який нараховується пеня та його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Оскільки першим днем прострочення по видатковій накладній № 216 від 21.01.2022 року на суму 11 943,00 грн. є 22.02.2022, то пеня підлягає нарахуванню за період з 22.02.2022 по 22.08.2022.

Оскільки першим днем прострочення по видатковій накладній № 257 від 03.02.2022 року на суму 3 740,76 грн. є 08.03.2022, то пеня підлягає нарахуванню за період з 08.03.2022 по 08.09.2022.

Оскільки першим днем прострочення по видатковій накладній № 283 від 08.02.2022 року на суму 41 941,80 грн. є 11.03.2022, то пеня підлягає нарахуванню за період з 11.03.2022 по 11.09.2022.

Оскільки першим днем прострочення по видатковій накладній № 284 від 08.02.2022 року на суму 2 952,00 грн. є 11.03.2022, то пеня підлягає нарахуванню за період з 11.03.2022 по 11.09.2022.

Оскільки першим днем прострочення по видатковій накладній № 326 від 14.02.2022 року на суму 61 805,16 грн. є 17.03.2022, то пеня підлягає нарахуванню за період з 17.03.2022 по 17.09.2022.

Оскільки першим днем прострочення по видатковій накладній № 334 від 15.02.2022 року на суму 31 017,24 грн. є 18.03.2022, то пеня підлягає нарахуванню за період з 18.03.2022 по 18.09.2022.

Оскільки першим днем прострочення по видатковій накладній № 378 від 18.02.2022 року на суму 25 939,08 грн. є 22.03.2022, то пеня підлягає нарахуванню за період з 22.03.2022 по 22.09.2022.

Оскільки першим днем прострочення по видатковій накладній № 396 від 22.02.2022 року на суму 42 126,48 грн. є 25.03.2022, то пеня підлягає нарахуванню за період з 25.03.2022 по 25.09.2022.

Оскільки першим днем прострочення по видатковій накладній № 398 від 22.02.2022 року на суму 37 333,44 грн. є 25.03.2022, то пеня підлягає нарахуванню за період з 25.03.2022 по 25.09.2022.

Враховуючи неможливість суду вийти за межі позовних вимог та беручи до уваги періоди за який підлягає нарахування пеня, судом здійснено розрахунок пені наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення11 943,0007.03.2022 - 02.06.20228810,000.055575,8811 943,0003.06.2022 - 22.08.20228125,000.1371 325,183 740,7610.03.2022 - 02.06.20228510,000.055174,233 740,7603.06.2022 - 08.09.20229825,000.137502,1841 941,8015.03.2022 - 02.06.20228010,000.0551 838,5441 941,8003.06.2022 - 11.09.202210125,000.1375 802,912 952,0015.03.2022 - 02.06.20228010,000.055129,402 952,0003.06.2022 - 11.09.202210125,000.137408,4361 805,1621.03.2022 - 02.06.20227410,000.0552 506,0761 805,1603.06.2022 - 17.09.202210725,000.1379 059,1131 017,2422.03.2022 - 02.06.20227310,000.0551 240,6931 017,2403.06.2022 - 18.09.202210825,000.1374 588,8525 939,0825.03.2022 - 02.06.20227010,000.055994,9225 939,0803.06.2022 - 22.09.202211225,000.1373 979,6942 126,4829.03.2022 - 02.06.20226610,000.0551 523,4842 126,4803.06.2022 - 25.09.202211525,000.1376 636,3637 333,4429.03.2022 - 02.06.20226610,000.0551 350,1437 333,4403.06.2022 - 25.09.202211525,000.1375 881,30За перерахунком суду загальний розмір пені становить 48 517,36 грн. та підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені в розмірі 859,58 грн. відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 7 293,18 грн. та інфляційних втрат в розмірі 51 513,39 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129,ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Балатон" (02175, м. Київ, Харківське шосе, будинок 56, ідентифікаційний код 23763367) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кампарі Юкрейн" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, пов. 5 блоків 8 та 9, ідентифікаційний код 38726096) основний борг в розмірі 258 798 (двісті п`ятдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн. 96 коп., пеню в розмірі 48 517 (сорок вісім тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 36 коп., три проценти річних в розмірі 7 293 (сім тисяч двісті дев`яносто три) грн. 18 коп., індекс інфляції в розмірі 51 513 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот тринадцять) грн. 39 коп. та судовий збір у розмірі 5 503 (п`ять тисяч п`ятсот три) грн. 09 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий