Рішення

від 25.05.2023 по справі 915/605/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Справа № 915/605/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від 1-го відповідача (представник 1-го відповідача) - в судове засідання не з`явився,

від 2-го відповідача (представник 2-го відповідача) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк", 65003, Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру б.28; адреса для листування: 49055, м.Дніпро, проспект О.Поля, 129, прим.67

електронна пошта - .ІНФОРМАЦІЯ_3

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНІС АГРО ЮГ", 57252, Миколаївська область, Вітовський район, с.Зелений Гай, вул.Південна, 12; електронна адреса: Adonis.agro@meta.ua

до відповідача-2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про: стягнення 971 744,00 грн.

Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н від 30.11.2022, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНІС АГРО ЮГ" та ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованість за Кредитним договором №К11464/2021 від 30.12.2021 в сумі: 971 744,00 грн. з яких: 870 000,00 грн. - основний борг, 90 480,00 грн. - заборгованість за процентами та 11 264,00 грн. - штраф.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання з боку позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНІС АГРО ЮГ" прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №К11464/2021 від 30.12.2021.

Суд, у відповідності до ч.ч.6, 7 ст. 176 ГПК України звернувся із запитом до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших відомостей щодо ОСОБА_1 .

02.01.2023 до суду від Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради надійшов лист за № 19.03.03.-11/1669/22 від 30.12.2022, в якому на запит суду щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , повідомлено, що в Реєстрі територіальної громади міста Миколаєва відсутні відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до ч.10 ст.176 ГПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою суду від 10.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09 лютого 2023 року об 10 год. 00 хв.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що 09.02.2023 у період часу визначеного судом для проведення підготовчого засідання у справі №915/605/22, у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область"), підготовче засідання 09.02.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 09.02.2023 підготовче засідання призначено на 01 березня 2023 року об 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 01.03.2023, занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 23 березня 2023 року о 14 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, підготовче засідання у справі №915/605/22 призначене на "23" березня 2023 року, о 14 год. 00 хв.- не відбулось.

Ухвалою суду від 03.04.2023 підготовче засідання призначено на 25 квітня 2023 року о 12 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 25.04.2023, занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 травня 2023 року об 11 год. 00 хв.

25 травня 2023 року позивач засобами електронного зв`язку надав до суду заяву в якій просить суд судове засідання призначене на 25.05.2023 провести без участі представника ПАТ «МТБ Банк». Вказує, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач -1 в судове засідання не з`явився, поштові відправлення з ухвалою від 10.01.2023 про відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 09.02.2023, від 01.03.2023, від 03.04.2023, від 25.04.2023 направлені на адресу відповідача-1, за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Надіслані відповідачу зазаначені копії ухвал суду повернулись до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач - 2 в судове засідання не з`явився, поштові відправлення з ухвалою від 10.01.2023 про відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 09.02.2023, від 01.03.2023, від 03.04.2023, від 25.04.2023 направлені на адресу відповідача-1, за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи. Надіслані відповідачу зазначені копії ухвал суду повернулись до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. Крім того, на виконання ч.10 ст.176 ГПК України суд здійснював виклик відповідача- 2 через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи - підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також суд зазначає, що у всіх ухвалах суду по справі судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує .

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Отже у відповідачів були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Суд враховує, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі, а також про всі призначені по справі судові засідання, вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість взяти участь у судових засіданнях і викласти свої, зокрема, заперечення проти задоволення позовних вимог, натомість відповідачі не вживали заходів щодо реалізації наданого їм права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.

Більше того, права відповідачів, як учасників справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів за наявними у ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30 грудня 2021 року між Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відовідальністю «Адоніс Агро Юг» (далі - позичальник) було укладено Кредитний договір №К11464/2021 (далі - Договір), у відповідності до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді непоновленої кредитної лінії на суму 880 000,00 грн., а позичальник зобов`язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути банку кредит, сплатити за користування кредитом 18,0% річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору. Видача коштів за Кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок) позичальника, що є невід`ємною частиною цього Договору. За цим договором позивальник має право отримувати кошти таким чином, щоб загальна сума отриманих коштів (траншів) за кредитом не перевищувала встановленої суми кредитної лінії (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.3 Договору, банк відкриває позичальнику кредитну лінію на строк з 30 грудня 2021 року по 28 жовтня 2022 року включно. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого п.2.5 цього Договору.

У відповідності до п.2.1 Договору, сторони погоджуються з тим, що зобов`язання банка надати кредит виникає з дати, вказаної у п. 1.3. цього договору, а право на отримання кредиту виникає у позичальника виключно після надання банку належним чином оформленого забезпечення зобов`язань позичальника відповідно до п. 4.1. цього договору та отримання банком витягу(-ів) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про реєстрацію обтяження предмету застави та/або Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на паперовому носії про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяження речових прав на нерухоме майно, а також підтвердження страхування предмета застави/іпотеки на передбачених договором(-ами) страхування та цим договором умовах. Під «належним оформленням» сторони розуміють підписання та нотаріальне посвідчення (за згодою сторін або відповідно до законодавства) договорів застави/іпотеки/поруки, договорів страхування, іншу передбачену законодавством процедуру реєстрації укладених договорів. Банк має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку, якщо передбачене цим договором забезпечення зобов`язань позичальника протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня підписання цього договору банку надано не буде.

Відповідно до п. 2.2. Договору, для надання то обслуговування кредиту банк відкриває:

- позичковий рахунок № НОМЕР_1 ;

- рахунок по обліку процентів НОМЕР_5;

Для повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати встановлених цим договором комісій, сплати пені та штрафів банк відкриває транзитний рахунок № НОМЕР_2 . Повернення позичальником наданого банком кредиту, сплата нарахованих банком процентів за користування кредитом, сплата встановлених цим договором комісій, сплата штрафних санкцій, здійснюється позичальником виключно на транзитний рахунок, вказаний в п. 2.2. цього договору.

Згідно п.2.3 Договору, видача кредиту відбувається шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в національній валюті України (у гривні) № НОМЕР_3 у банку, код банку 328168, або за погодженням з банком, на інший рахунок, зазначений позичальником у повідомлені (заявці) на транш, яка подається відповідно до п 1.1. даного договору.

У відповідності до п.2.4 Договору, не пізніше ніж за три робочі дні позичальник повинен повідомити банк на паперовому носії або електронним повідомленням iFOBS про необхідну йому суму кредиту із наданням банку усіх необхідних документів стосовно цільового напрямку використання, оформлених відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що позичальник зобов`язується повернути банку кредит не пізніше кінцевої дати, зазначеної у п. 1.3. цього договору відповідно до графіку погашення, згідно з яким погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється наступним чином:

- 31.01.2022 - 870 000,00 грн.

- 28.02.2022 - 860 000,00 грн.

- 31.03.2022 - 850 000,00 грн.

- 29.04.2022 - 840 000,00 грн.

- 31.05.2022 - 700 000,00 грн.

- 30.06.2022 - 560 000,00 грн.

- 29.07.2022 - 420 000,00 грн.

- 31.08.2022 - 280 000,00 грн.

- 30.09.2022 - 110 000,00 грн.

- 28.10.2022 - 0,00 грн.

У разі непогашення заборгованості за Кредитом у передбачений графіком терміни,

така заборгованість вважається простроченою.

Згідно п. 2.6. Договору сплата нарахованих банком процентів за користування кредитом здійснюється позичальником на транзитний рахунок, зазначений у п. 2.2. цього договору. Нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення фактичної заборгованості на позичковому рахунку, зазначеному у п. 2.2. цього договору, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

Проценти сплачуються позичальником щомісяця в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до передостаннього робочого дня поточного місяця включно. В день повного погашення кредиту сплаті підлягають проценти, нараховані за період з останнього робочого дня попереднього місяця по попередній календарний день включно, який передує дню погашення кредиту в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення кредиту. У випадку не сплати позичальником процентів у останній робочий день поточного місяця, вони вважаються простроченими у перший наступний за ним календарний день поточного місяця. Після закінчення передбаченого цим договором строку кредитування проценти, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує в тому ж розмірі, що визначений п.1.1. цього договору та у тому ж порядку, який визначений цим пунктом, а у разі дострокового повного погашення заборгованості за цим договором - в день фактичного погашення кредиту.

У випадку надходження грошових коштів на погашення процентів у день, відмінний від дня, передбаченого цим пунктом для сплати процентів, вони направляються у повному обсязі на погашення заборгованості за основним боргом за кредитом.

Відповідно до п.п 3.2.5. Договору, банк має право стягнути з позичальника прострочені платежі по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, при порушенні позичальником строків та термінів, передбачених даним договором.

В свою чергу, як встановлено п.п. 3.3.2., 3.3.3. п. 3.3. договору, позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором, використати кредит на передбачені договором цілі та не вчиняти дій, які можуть призвести до невиконання своїх зобов`язань за цим договором або договорами, укладеними в забезпечення зобов`язань позичальника за цим договором.

У відповідності до п. 4.1., 4.2. Договору, виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується порукою фізичної особи ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_4 . За виконання зобов`язань за цим договором позичальник відповідає також належним йому майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Крім того, сторони домовились, що з моменту настання будь-якої з наступних подій:

- пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту на підставах, передбачених цим договором або законом, та/або

- звернення банку з позовом про стягнення кредиту (в тому числі і дострокове), на підставах, передбачених цим договором або законом, у тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно; та/або

- закінчення строків/термінів кредитування, передбачених умовами кредитного договору за умови наявності простроченої заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, комісіями, передбаченими цим договором, вся заборгованість позичальника за кредитом, процентами за користування кредитом, комісіями, передбаченими цим договором, вважається простроченою і позичальник зобов`язаний повернути таку заборгованість в повному розмірі та сплатити на користь банку платежі згідно ч.2. ст. 625 Цивільного кодексу України, які дорівнюють 18,0% річних (п.п. 5.2.1. п. 5.2. Кредитного договору).

Умовами п. 9.1 Договору встановлено, що цей договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами. При цьому сторони домовились, що підписи їх представників на Договорі мають бути скріплені печатками сторін. Кредитний договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, про що сторони укладають окрему відповідну угоду про виконання зобов`язань за Кредитним договором, що є невід`ємною частиною даного Договору. Не укладення вказаної угоди про виконання з вини позичальника, не вважається простроченням банку та не тягне за собою настання негативних правових наслідків для банку.

Також, 30 грудня 2021 року між ПАТ «МТБ Банк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №К11464/2021/S-1 (далі-Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого, у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс Агро Юг», місцезнаходження: 57252, Миколаївська область, Вітовський р-н, село Зелений Гай, вул.Південна, буд.12, код ЄДРПОУ 41273854, та його правонаступниками (далі - «боржник») зобов`язань за Кредитним договором №К11464/2021від «30» грудня 2021 року із всіма додатковими угодами до нього (далі - Кредитний договір) в повному обсязі, в тому числі:

- по поверненню наданого боржнику кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної

лінії на суму 880 000,00 грн., терміном погашення по 28 жовтня 2022 року включно, відповідно до умов Кредитного договору;

- по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 18,0% річних, що

нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом (виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році) та сплачуються щомісяця, у строки/терміни, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору;

- по сплаті комісії за проведення розрахунків за поточним рахунком, пов`язаних з

кредитуванням, в розмірі 1,0% від суми кредиту, передбаченої п. 1.1. Кредитного договору. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується боржником в день укладення кредитного договору

- по сплаті можливих штрафних санкцій у випадках та розмірі, передбачених

Кредитним договором.

При цьому, поручитель з укладенням цього договору підтверджує свою згоду на наступні можливі зміни умов кредиту, що визначені у цьому пункті: зменшення суми/ліміту кредиту; зміна графіку погашення/зниження суми/ліміту кредиту без зміни терміну/строку погашення кредиту; збільшення розміру відсоткової ставки у межах 5 процентних пунктів; зменшення розміру відсоткової ставки та комісії; зміна розміру комісій, що сплачуються періодично протягом строку кредиту, не більш ніж в 2 рази; зміну розміру та типу разових комісій, якщо вони сплачуються боржником в день укладення додаткової угоди до Кредитного договору; зміну інших умов Кредитного договору, що не стосуються розміру суми/ліміту кредиту та терміну/строку виконання зобов`язання по поверненню кредиту. Сторони погодили та визначили, що у разі внесення вказаних змін до умов кредиту, зміни до цього договору не вносяться (п.п. 1.1.1. п. 1.1. Договору поруки).

За умовами п. 1.2. - 1.4. договору поруки, копія Кредитного договору - є невід`ємною частиною цього договору. Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений, вони йому зрозумілі. У випадку порушення боржником зобов`язань за Кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентiв за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За цим договором поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань боржника по всіх наданих боржнику траншах за кредитом.

Пунктами 2.1., 2.4. Договору поруки встановлено, що забезпечене порукою зобов`язання боржника поручитель повинен виконати протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора. У випадку зміни місця проживання чи реєстрації, місця роботи, паспортних даних, або інших даних, які можуть істотно вплинути на виконання цього договору, поручитель зобов`язаний повідомити про це кредитора протягом 3-х календарних днів та надати документи, які підтверджують зміни.

Відповідно до п. 5.1. Договору поруки, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Адоніс Агро Юг» відповідно до п.2.4 Договору повідомило банк через систему iFOBS про надання йому необхідної суми кредиту (а.с.58, 60,62).

На виконання Кредитного договору та на підставі наданих ТОВ «Адоніс Агро Юг» повідомлень банк надав позичальнику кредитні кошти наступними траншами: 30.12.2021 - 390 000,00 грн, 05.01.2022 - 349 611,59 грн; 10.01.2022 - 133 980,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів №41166556 від 30.12.2021 (т.1 а.с.59), №298832 від 05.01.2022 (т.1 а.с.61) та №717846 від 10.01.2022 (т.1 а.с.63).

27.09.2022 позивачем направлено на адресу позичальника - ТОВ «Адоніс Агро Юг» вимогу №03/143-0/56.3 та на адресу поручителя - ОСОБА_1 вимогу №03/144-0/56.3, відповідно до яких зазначив про порушення позичальником умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим, станом на 27.09.2022 заборгованість за кредитним договором склала 935 685,00 грн., та, у відповідності з умовами кредитного договору, банк вимагав погашення заборгованості (т.1 а.с.66, 68).

Зазначені вимоги були направлені кур`єрською службою доставки. У примітці в копіях декларацій кур`єрської доставки зазначено, що 27.09.2022 вимоги про прострочену заборгованість №03/143-0/56.3 від 27.09.2022 №03/144-0/56.3 від 27.09.2022 повернуто (а.с.67, 69).

Позивач, у позовній заяві зазначає, що заборгованість за кредитним договором ані позичальником, ані поручителем так і не була сплачена

Неналежне виконання позичальником та поручителем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідачів заборгованість за Кредитним договором №К11464/2021 від 30.12.2021 в сумі: 971 744,00 грн. з яких: 870 000,00 грн. - основний борг, 90 480,00 грн. - заборгованість та процентами та 11 264,00 грн. - штраф.

Відповідачі не скористались правом на надання заперечень та доказів на спростування позовних вимог .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей бо інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, і зли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання позики.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник, зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 543 Цивільного Кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 546 Цивільного Кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554 Цивільного Кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Зі змісту укладеного позивачем та відповідачем-1 Кредитного договору вбачається, що він підписаний повноважними представниками сторін, при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, а саме - сума кредитних коштів, які надаються позичальнику, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів та комісійної винагороди, а також відповідальність за порушення строків погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав повністю, однак позичальник допустив порушення взятих на себе договірних зобов`язань, зокрема прострочив їх виконання.

Отже, позовна вимога про стягнення суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 870 000,00 грн. (основний борг) є обґрунтованою.

Щодо вимог позивача про стягнення процентів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до п.1.1 Договору, банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді непоновленої кредитної лінії на суму 880 000,00 грн., а позичальник зобов`язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути банку кредит, сплатити за користування кредитом 18,0% річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 2.6. Договору сплата нарахованих банком процентів за користування кредитом здійснюється позичальником на транзитний рахунок, зазначений у п. 2.2. цього договору. Нарахування банком проценів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення фактичної заборгованості на позичковому рахунку, зазначеному у п. 2.2. цього договору, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

Проценти сплачуються позичальником щомісяця в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до передостаннього робочого дня поточного місяця включно. В день повного погашення кредиту сплаті підлягають проценти, нараховані за період з останнього робочого дня попереднього місяця по попередній календарний день включно, який передує дню погашення кредиту в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення кредиту. У випадку не сплати позичальником процентів у останній робочий день поточного місяця, вони вважаються простроченими у перший наступний за ним календарний день поточного місяця. Після закінчення передбаченого цим договором строку кредитування проценти, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує в тому ж розмірі, що визначений п.1.1. цього договору та у тому ж порядку, який визначений цим пунктом, а у разі дострокового повного погашення заборгованості за цим договором - в день фактичного погашення кредиту.

У випадку надходження грошових коштів на погашення процентів у день, відмінний від дня, передбаченого цим пунктом для сплати процентів, вони направляються у повному обсязі на погашення заборгованості за основним боргом за кредитом.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (т.1 а.с.70) нарахував та просить суд стягнути з відповідачів відсотки за користування кредитом у загальному розмірі 90 480,00 грн. нараховані за період з 29.04.2022 по 22.11.2022.

Судом за допомогою програми «IpLex» перевірений розрахунок процентів за період з

29.04.2022 по 22.11.2022 та визначено, що розмір відсотків які підлягають стягненню з відповідачів становлять 89 240,55 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення відсотків у розмірі 1 239,45 грн. (90 480,00 грн. -

89 240,55 грн.) задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку на підставі п.5.3 Договору нарахував та просить суд стягнути штраф у розмірі 2 464,00 грн. та на підставі п.5.4 Договору нарахував та просить суд стягнути штраф у розмірі 8 800,00 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п.5.3 Договору, при порушенні позичальником зобов`язань, передбачених п.п.3.3.4, 3.3.5.1, 3.3.6, 3.3.9, 3.3.10, 3.3.12 Договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 0,07% від суми кредиту, зазначеної у п.1.1 Договору.

У відповідності до п.5.4 Договору, при порушенні позичальником зобов`язання, передбаченого п.3.3.5.2 Договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 0,1% від початкової суми кредиту, зазначеної у п.1.1 Договору цього Договору, щомісяця до моменту виконання порушеного зобов`язання.

Законом України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" від 16.06.2020 №691-IX, який набрав чинності 04.07.2020, внесено зміни до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

При цьому, ч. 2 статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотну дію в часі.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, який діє і на теперішній час, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов`язку сплати штрафу.

Отже, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, що підлягають стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним господарського зобов`язання в період карантину, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити, оскільки період її нарахування збігається із періодом карантину, запровадженого на території України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За умовами ч.ч.1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з ТОВ «Адоніс Агро Юг» у випадку порушення відповідачем-1 своїх зобов`язань за Кредитним договором.

Таким чином, з урахуванням викладено, а також те, що відповідач-2, як поручитель поручився перед банком за виконання відповідачем-1 боргових зобов`язань за Кредитним договором в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «МТБ Банк» в частині солідарного стягнення з відповідачів 870 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 89 240,55 грн. заборгованості за процентами підлягають задоволенню.

При цьому відповідачами наявність вказаної заборгованості не спростовано, доказів її погашення не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч. 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З врахування викладеного, витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог щодо солідарного стягнення покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНІС АГРО ЮГ" (57252, Миколаївська область, Вітовський район, с.Зелений Гай, вул.Південна, 12, код ЄДРПОУ 41273854, електронна адреса: Adonis.agro@meta.ua) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (65003, Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру б.28; адреса для листування: 49055, м.Дніпро, проспект О.Поля, 129, прим.67, код ЄДРПОУ 21650966, електронна пошта - advokate.ІНФОРМАЦІЯ_3) заборгованість за Кредитним договором №К11464/2021 від 30.12.2021 в сумі 870 000,00, заборгованість за процентами в розмірі 89 240,55 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНІС АГРО ЮГ" (57252, Миколаївська область, Вітовський район, с.Зелений Гай, вул.Південна, 12, код ЄДРПОУ 41273854, електронна адреса: Adonis.agro@meta.ua) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (65003, Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру б.28; адреса для листування: 49055, м.Дніпро, проспект О.Поля, 129, прим.67, код ЄДРПОУ 21650966, електронна пошта - advokate.ІНФОРМАЦІЯ_3) судовий збір в розмірі 7 215,20 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (65003, Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру б.28; адреса для листування: 49055, м.Дніпро, проспект О.Поля, 129, прим.67, код ЄДРПОУ 21650966, електронна пошта - advokate.ІНФОРМАЦІЯ_3) судовий збір в розмірі 7 215,20 грн.

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.06.2023

Суддя Н.О. Семенчук