Ухвала

від 31.05.2023 по справі 916/1491/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"31" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1491/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/1491/23

За позовом: Фермерського господарства Атлант 2021 (52623, Дніпропетровська обл., Васильківський район, с. Медичне, вул. Набережна, буд. 20; код ЄДРПОУ 43995453)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18А, другий поверх; код ЄДРПОУ 38155147)

про стягнення 78763,85 грн.

Встановив: Позивач Фермерське господарство Атлант 2021 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд про стягнення 106927,70 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2023р. позовну заяву Фермерського господарства Атлант 2021 від 11.04.2023р. вх. № ГСОО 1547/23 залишено без руху. Позивачу встановлено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Фермерське господарство Атлант 2021, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

25.04.2023р. до господарського суду Одеської області позивачем супровідним листом були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 17.04.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2023р. прийнято позовну заяву Фермерського господарства Атлант 2021 до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1491/23. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

22.05.2023р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, зменшити розмір витрат на правову допомогу адвоката на користь позивача з урахуванням незначної складності справи, повним погашенням боргу відповідачем та безпідставності заявлених позовних вимог в частині стягнення 28163,85 грн., відмовити у відшкодуванні гонорару успіху та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2723,63грн. на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України.

22.05.2023р. до суду Фермерським господарством Атлант 2021 надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 78763,85 грн.

Позивачем зазначалось, що під час проведення операцій бухгалтерського обліку, а саме при рознесенні даних про кошти, що надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд, було виявлено, що 06 лютого 2023р. на банківський рахунок Фермерського господарства Атлант 2021 надійшли 28163,85 грн., які не були враховані під час підготовки позовної заяви.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги Фермерського господарства Атлант 2021 направлено на стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 78763,85 грн.

22.05.2023р. до суду Фермерським господарством Атлант 2021 надано заяву про закриття провадження в частині основного боргу та стягнення судових витрат.

Позивач зазначав, що після відкриття провадження, а саме 16.05.2023р. відповідач здійснив повне погашення боргу, та оплата боргу, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, свідчить, що на момент подання цієї заяви борг відповідача перед позивачем погашений у повному обсязі.

Було зазначено суду, що позивач, у зв`язку з погашенням боргу у розмірі 78763,85 грн., не підтримує своїх вимог в частині стягнення цієї суми, спір в цій частині відсутній, а провадження в цій частині підлягає закриттю.

Поряд з цим, позивач, відповідно до поданого клопотання, посилаючись на ч. 3 ст. 130, ч. 8 ст. 129 ГПК України, просить суд провадження в частині стягнення боргу у сумі 78763,85грн. закрити, покласти на відповідача обов`язок відшкодування позивачу судового збору та стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені на правову допомогу адвоката у заявленій в позові сумі.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

При поданні позовної заяви до суду позивачем було заявлено до стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 106927,70 грн., однак, 22.05.2023р. до суду позивачем було надано заяву про зменшення розмірі позовних вимог про стягнення з відповідача 78763,85 грн., яка прийнята судом до розгляду.

Судом розглядаються позовні вимоги Фермерського господарства Атлант 2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд боргу за поставлений товар у розмірі 78763,85 грн.

22.05.2023р. до суду позивачем було надано заяву, зокрема, про закриття провадження в частині основного боргу, відповідно до якої він просив суд провадження у справі закрити.

Як з`ясовано судом, відповідачем, відповідно до платіжного доручення №1853 від 16.05.2023р. було сплачено 78763,85 грн. боргу на користь позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. (ч.3 ст. 231 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що наразі відсутній предмет спору у даній справі, суд вважає за можливе провадження у справі №916/1491/23, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, закрити.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Частинами першою - п`ятою статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною третьою статті 130 ГПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1); гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. суд зазначає наступне.

Закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв`язку з чим і результат вирішення спору відсутній (пункт 10.1 постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/9628/17). У такому разі (виявлення після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи) суд постановляє ухвалу.

В даному випадку спір по суті судом не вирішувався.

Відповідно, у такому разі при закритті провадження у справі норма частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, не застосовуються і не може бути підставою для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у повному обсязі.

Суд зазначає, що у зазначеній нормі ГПК йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України Про судовий збір у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України.

Зокрема, у пункті 5 частини 1 статті 7 цього Закону прямо встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що закривши провадження у справі необхідно вирішити питання про повернення позивачу судового збору за його клопотанням.

Позивачу необхідно подати відповідне клопотання про вирішення питання про повернення судового збору з Державного бюджету України на користь позивача, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2723,63 грн. на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України, суд зазначає наступне.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Частиною п`ятою статті 130 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Аналіз статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі, суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

Близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Обґрунтування жодної із наведених обставин відзив відповідача як і доказів на його підтвердження не містить.

Відповідачем не доведено та судом не встановлено, що спір виник внаслідок неправомірних дій позивача, а тому відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем.

Щодо витрат, понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 9500,00 грн. та стягнення гонорару успіху у розмірі 3000,00 грн., суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що статтею 130 ГПК України визначено розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як з`ясовано судом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 9500,00 грн. та 3000,00 грн. відшкодування гонорару успіху.

В підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано Договір про правову допомогу від 31.03.2023р., Акт приймання-передачі наданих послуг від 03.04.2023р. та квитанцію до прибутково касового ордера №01-04 від 03.04.2023р. на суму 9500,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що наявні в матеріалах докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та повинен відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269; рішення у справі Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009 р., рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р.). Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що від відповідача надійшов до суду відзив, за яким ним було визначено вимогу щодо зменшення витрат на правову допомогу адвоката.

Слід зазначити, що кожна справа має свою специфіку, а тому, враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, враховуючи не тільки характер спірних відносин, обсяг фактично виконаних адвокатським об`єднанням послуг та їх вартісну оцінку, а також необхідність всіх вказаних в актах виконаних робіт/наданих послуг витрат відповідача.

Необхідність дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, підтримано позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі №911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача, щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена сума є неспівмірною зі складністю даної справи, нерозумною та несправедливою.

Враховуючи викладене та те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та гонорар успіху, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є, на думку суду, завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, господарський суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в господарському суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на письмові заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню в загальній сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, ст. 130, п.2 ч.1, ч. 4 ст. 231, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Фермерського господарства Атлант 2021 від 22.05.2023р. вх. № ГСОО 16838/23 про закриття провадження в частині основного боргу та стягнення судових витрат задовольнити частково.

2.Провадження у справі №916/1491/23 за позовом Фермерського господарства Атлант 2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд про стягнення 78763,85грн. закрити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ода-Трейд (65058, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18А, другий поверх; код ЄДРПОУ 38155147) на користь Фермерського господарства Атлант 2021 (52623, Дніпропетровська обл., Васильківський район, с.Медичне, вул. Набережна, буд. 20; код ЄДРПОУ 43995453) суму витрат, понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

4.В іншій частині Заяву Фермерського господарства Атлант 2021 від 22.05.2023р. вх. № ГСОО 16838/23 залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складено 31 травня 2023р.

Ухвала набрала чинності 31 травня 2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту.

Суддя Т.Г. Д`яченко