Рішення

від 01.06.2023 по справі 922/1240/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1240/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (місцезнаходження: 65026, місто Одеса, Польський узвіз, будинок 6; код ЄДРПОУ 37169777) до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросемсервіс" (місцезнаходження: 62002, Харківська область, Краснокутський район, селище міського типу Краснокутськ, вулиця Миру, будинок 111; код ЄДРПОУ 32676637) про стягнення 222 517,86 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фертчем" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросемсервіс" заборгованості в розмірі 222 517,86 грн., з яких: 130 824,90 грн. - сума основного боргу за Договором поставки № 292/06 від 27 червня 2018 року, 10 001,00 грн. - 3% річних, 51 329,82 грн. - інфляційні втрати, 4 197,16 грн. - пеня та 26 164,98 грн. - штраф 20% від загальної суми зобов`язання.

Також позивач просить суд покласти на ТОВ НВФ "Агросемсервіс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 337,75 грн. та витрати на професійну правничу допомогу (25 000,00 грн. згідно попереднього/орієнтовного розрахунку).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 квітня 2023 року позовну заяву ТОВ "Фертчем" прийнято до розгляду і відкрито спрощене провадження у справі № 922/1240/23. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фертчем" та Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросемсервіс" визнаються такими, що були належним чином повідомленими про розгляд справи № 922/1240/23, що підтверджується рекомендованими повідомленнями Укрпошти про вручення поштового відправлення з ухвалою Суду від 05.04.2023, які долучені судом до матеріалів справи (штриховий код ПВ: 6102272160057 та 6102272159857 відповідно).

Крім того, 14 квітня 2023 року керівник ТОВ НВФ "Агросемсервіс" ознайомився з матеріалами справи № 922/1240/23 в приміщенні господарського суду (клопотання за вх. № 9224 від 14.04.2023). Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросемсервіс", наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши справу № 922/1240/23 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (як Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Агросемсервіс" (як Покупцем) укладено Договір поставки № 292/06 (надалі Договір / Договір поставки), згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставляти Товар, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товари у відповідності з термінами даного Договору, та у відповідності з номенклатурою, асортиментом, кількістю і цінами, погодженими Сторонами та визначеними в Специфікаціях, Товарно-транспортних накладних, електронних погоджених замовленнях та рахунках-фактурах, при цьому і одні і інші, за винятком електронних погоджених замовлень, являються невід`ємними частинами даного Договору. Сторони домовились, що Товар поставляється Партіями (пункт 2.2. Договору розділу 1. Предмет договору).

Сторони погодили, що кількість поставленого Товару в Партії може бути меншою, ніж визначено в Специфікації, в залежності від фактичної наявності Товару у Постачальника. В такому разі фактична кількість Товару поставленого в Партії погоджується Сторонами підписанням Первинного документа про поставку Товару. Загальна кількість Товару по Договору визначається на підставі всіх Первинних документів, складених протягом терміну дії Договору (пункти 2.4., 2.5. Розділу 1. Предмет договору).

Згідно пунктів 2.1., 2.2. Розділу 2 Ціна та порядок розрахунків: оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем наступним чином: не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати підписання відповідної Специфікації в рахунок повного виконання зобов`язання перед Постачальником на суму поставленого Товару, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у строк визначений цим Договором чи Додатками до Договору.

Ціни Товарів визначаються Сторонами як договірні. Кількість та ціни Товарів вказуються у Специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами. Ціни на Товар, який поставляється за цим Договором, включають в себе витрати на упаковку, маркування, та ПДВ. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум по Специфікаціям та/або Первинних документів до Договору.

Пунктами 2.3., 2.4., 2.8. Розділу 2 Ціна та порядок розрахунків сторони погодили визначення та застосування еквіваленту іноземної валюти: Сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов`язань Покупця по цьому Договору визначається відповідно до положень ч. 2 ст. 524 та ст. 533 ЦК України курс Євро до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного Договору, якщо інше Сторони не погодять в Специфікації.

У разі зміни курсу гривні до Євро, Сторони проводять перерахунок (дооцінку) вартості поставленого Покупцю Товару. Під курсом Євро до гривні в цілях обліку виконання зобов`язань за цим Договором буде розумітися курс продажу (євро до гривні) ASK міжбанківського ринку України, що склався на попередній день.

Відповідно до пункту 4.1. Договору поставка Товару оформлюється Первинним документом, підписаним обома Сторонами. Підписанням Первинного документа Сторони засвідчують, що зазначений в ньому Товар переданий Постачальником та прийнятий Покупцем в кількості, асортименті та за ціною узгодженою Сторонами.

До Договору поставки № 292/06 Сторонами було укладено:

Додаток 3 - Специфікацію № 3 від 20 травня 2020 року, вартість замовленого Товару складає 2 340,00 (дві тисячі триста сорок Євро), що станом на 20.05.2020 є еквівалентом 67 987,30 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 30 копійок. Відповідно до умов Специфікації, оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки в розмірі 100% від загальної вартості товару до 22.05.2020. Самовивіз зі складу постачальника до 21 травня 2020 року;

Додаток 4 - Специфікацію № 4 від 15 червня 2020 року, вартість замовленого Товару складає 2 040,00 (дві тисячі сорок Євро), що станом на 15.06.2020 є еквівалентом 61 744,09 (шістдесят одна тисяча сімсот сорок чотири) гривні 09 копійок. Відповідно до умов Специфікації, оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника платежу в розмірі 30% від загальної вартості товару до 15.06.2020, платіж в розмірі 70% від загальної вартості товару до 01.10.2020. Самовивіз зі складу постачальника до 15 червня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, а також умов погоджених у Специфікації № 3 та № 4 ТОВ "Фертчем" було поставлено, а ТОВ НВФ "Агросемсервіс" прийнято мінеральне добриво Фертінагро марки Дюрасоп Нітроцинк та ФОС у біг-бегах по 600 кг. на загальну суму 129 731,39 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 292 від 21 травня 2020 року та видатковою накладною № 347 від 15 червня 2020 року.

З картки рахунку 361 вбачається, що відповідачем було частково виконано зобов`язання по оплаті поставленого товару, на загальну суму 31 690,68 грн., а саме:

02.06.2020 року перераховано кошти в розмірі 4500,00 гривень за товар отриманий згідно видаткової накладної № 292 від 21.05.2020;

09.06.2020 року перераховано кошти в розмірі 6 900,00 грн. за товар отриманий згідно видаткової накладної № 292 від 21.05.2020;

08.11.2020 року перераховано кошти в розмірі 10 000,00 грн. за товар отриманий згідно видаткової накладної № 292 від 21.05.2020;

17.06.2020 року перераховано кошти в розмірі 6 000,00 грн. за товар отриманий згідно видаткової накладної № 347 від 15.06.2020;

07.07.2020 року перераховано кошти в розмірі 4 290,68 грн. за товар отриманий згідно видаткової накладної № 347 від 15.06.2020.

Таким чином, зобов`язання з оплати вартості поставленого Товару відповідачем виконано частково: по Специфікації № 3 сплачено 736,5 Євро (21400x29,0544) та по Специфікації № 4 сплачено 340,00 Євро (10290,68x30,2667), з порушенням погоджених строків, внаслідок чого у ТОВ НВФ "Агросемсервіс" утворилася заборгованість перед ТОВ "Фертчем" в розмірі 3 303,50 Євро.

Згідно пункту 2.5. Розділу 2 Ціна та порядок розрахунків у тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу Євро до гривні на день проведення розрахунків за поставлений Товар (перерахування коштів, звернення з відповідним позовом до суду), відвантаження Товару в рахунок погашення заборгованості є відмінним від курсу відповідної іноземної валюти на день укладення Додатку (ів), оплата грошових коштів за отриманий Товар, відбувається відповідно до курсу Євро до гривні на дату, що передує даті здійснення розрахунку (курс продажу Євро згідно даних опублікованих на сайті: http://mezhbank.org.ua (показник - "Архів торгів" - "Продаж" - "Максимум"), у разі відсутності потрібної інформації Сторони користуютьсяданими опублікованими на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb//.

Всі платежі за цим Договором здійснюються Покупцем з врахуванням пункту 2.6. Договору. При цьому відповідно до положень статті 632 ЦК України Сторони дійшли згоди, що право на перерахунок вартості товару (дооцінку) у Постачальника виникає автоматично після збільшення курсу Євро до гривні, враховуючи визначення ціни еквівалентно в Євро.

Відповідно, звертаючись до суду із даним позовом ТОВ "Фертчем" зазначає, що станом на 15 лютого 2023 року курс продажу Євро до гривні становить 39,6083 гривня за 1 Євро. Згідно погодженої формули для визначення суми, що підлягає оплаті за товар поставлений по Специфікації № 3 сума заборгованості станом на день подання позовної заяви становить (39,6083:29,0544) х 1 603,5 = 2 185 Євро, що за курсом визначеному у Специфікації № 3 еквівалентно 63 511,90 (шістдесят три тисячі п`ятсот одинадцять) гривень 90 копійок. За товар поставлений по Специфікації № 4 сума заборгованості станом на день подання позовної заяви становить (39,6083:30,2667) х 1 700= 2 224 Євро, що за курсом визначеному у Специфікації № 4 еквівалентно 67 313,00 (шістдесят сім тисяч триста тринадцять) гривень 00 копійок.

Всього станом на день написання позовної заяви зобов`язання відповідача по оплаті за отриманий згідно Договору поставки № 292/06 від 27 червня 2018 року Товар становить 130 824,90 грн. Крім того, внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 4 197,16 грн., штраф - 20% від загальної суми зобов`язання в розмірі 26 164,98 грн. (в порядку пункту 6.3. Договору), інфляційні втрати в розмірі 51 329,82 грн. та три проценти річних в розмірі 10 001,00 грн. Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариство з обмеженою відповідальністю "Фертчем" до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу Українипередбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зістаттею 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК Українитастатті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

Укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Так, згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже було встановлено судом, пунктами 2.3., 2.4. розділу Ціна та порядок розрахунків Договору сторони погодили, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов`язань Покупця по цьому Договору визначається відповідно до положень ч. 2 ст. 524 та ст. 533 Цивільного кодексу України курс Євро до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання Договору, якщо інше Сторони не погодять в Специфікації. У разі зміни курсу гривні до Євро, Сторони проводять перерахунок (дооцінку) вартості поставленого Покупцю Товару.

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Крім того, частина друга статті 533 ЦК України закріплює можливість визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, при цьому сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями частини другої статті 198 ГК України.

Враховуючи те, що Товар на суму 3 303,50 Євро відповідачем оплачено не було, суд приходить до висновку про правомірність перерахунку ТОВ "Фертчем" вартості товару (дооцінку), відповідно до зміни курсу щодо продажу Євро до гривні. Таким чином основна заборгованість становить 130 824,90 грн.

Згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросемсервіс" в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало, доказів остаточної оплати отриманого за Договором поставки № 292/06 Товару не надало, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" в частині примусового стягнення з відповідача 130 824,90 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Також згідно пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Також за змістом статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною четвертою статті 231 ГК України передбачено, що розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Розділом 6 Договору передбачено відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань. Пунктом 6.3 Договору визначено, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов`язань по оплаті за фактично переданий у власність Товар Покупець добровільно сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних за весь час прострочення, а також, додатково сплатити штраф у розмірі 20% відсотків від суми несплаченого боргу, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, таке нарахування продовжується до 3 років.

Суд також звертає увагу на те, що чинним законодавством для учасників господарських відносин не встановлено обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунки пені (з урахуванням приписів частини шостої статті 232 ГК України), процентів річних та штрафу за Специфікацією № 3 на суму 63 511,00 грн. з 23.05.2020 та за Специфікацією № 4 на суму 67 313,00 грн. з 02.10.2020.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки, суд зазначає, що позивач застосував гривневий еквівалент (курс продажу Євро до гривні) не тільки до суми основного боргу, а і до неустойки, як засобу відповідальності, а також при обчисленні 3% річних. Водночас, суд звертає увагу на те, що закон розмежовує категорію "виконання грошового зобов`язання" від категорії "визначення розміру грошового зобов`язання", які не є тотожними, надаючи право сторонам при визначенні розміру грошового зобов`язання застосувати "валютне застереження".

Договором передбачено, що штрафні санкції нараховуються саме на прострочену заборгованість, відповідно і розмір відповідальності залежить від бази нарахування, а отже має обчислюватись і стягуватись в національній валюті України - гривні. При цьому саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент щоденного прострочення зобов`язання, а не з визначенням гривневого еквіваленту на час розгляду справи, що значно впливає на кінцеву суму у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти.

З урахуванням конкретних обставин справи суд самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Так, останнім днем оплати Товару згідно Специфікації № 3 є 22.05.2020. Враховуючи, що сума до сплати є еквівалентом 1 603,50 євро (залишок заборгованості), оплаті в гривні підлягало 47 105,22 грн., оскільки курс Євро до гривні на дату, що передує даті здійснення розрахунку - 21.05.2020 (курс продажу Євро згідно даних опублікованих на сайті: http://mezhbank.org.ua) становив 29,3765 грн. за 1 (один) євро. Останнім днем оплати Товару згідно Специфікації № 4 є 01.10.2020. Враховуючи, що сума до сплати є еквівалентом 1 700,00 євро (залишок заборгованості), оплаті в гривні підлягало 56 576,00 грн., оскільки курс Євро до гривні на дату, що передує даті здійснення розрахунку - 30.09.2020 (курс продажу Євро згідно даних опублікованих на сайті: http://mezhbank.org.ua) становив 33,2800 грн. за 1 (один) євро. Відносно цих сум відповідачем допущено прострочення.

Здійснивши самостійний розрахунок неустойки та процентів річних, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу суд зазначає, що такі нарахування становлять:

за Специфікацією № 3 на суму 47 105,22 грн.:

- пеня за період з 23.05.2020 по 18.11.2020 (згідно розрахунку) - 2 882,94 грн.

- 3% річних за період з 23.05.2020 по 15.02.2023 - 3 865,43 грн.

- штраф 20% - 9 421,04 грн.

за Специфікацією № 4 на суму 56 576,00 грн.:

- пеня за період з 02.10.2020 по 18.11.2020 (згідно розрахунку) - 890,38 грн.

- 3% річних за період з 02.10.2020 по 15.02.2023 - 4 030,47 грн.

- штраф 20% - 11 315,20 грн.

Крім того, щодо здійсненого позивачем нарахування інфляційних втрат слід зазначити, що за змістом статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

З огляду на викладене норми частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

У разі порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені у гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другої статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти (такий правовий висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 625 Цивільного кодексу України викладений у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 905/192/18/, а також в постановах Верховного Суду від 16 березня 2021 року по справі № 905/392/20 та від 29 квітня 2021 року по справі № 910/11077/20).

За умовами укладеного Договору щодо ціни товару та порядку оплати, сторони визначили та застосували еквівалент вартості Товару в іноземній валюті євро, а іноземна валюта індексації не підлягає.

Відповідно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3 773,32 грн., штрафу в розмірі 20 736,24 грн. та процентів річних в розмірі 7 895,90 грн. В решті позову - в частині заявлених до стягнення пені в розмірі 423,84 грн., штрафу в розмірі 5 428,74 грн., процентів річних в розмірі 2 105,10 грн. та інфляційних втрат в розмірі 51 329,82 грн. суд відмовляє, у зв`язку із безпідставністю відповідних нарахувань.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, судовий збір покладається на ТОВ НВФ "Агросемсервіс" пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 2 448,45 грн.

Крім того, на виконання пункту 8 частини третьої статті 165 ГПК України, представником ТОВ "Фертчем" в позовній заяві було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому зазначено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. Однак, відшкодування вказаних витрат позивач не заявляв, доказів на підтвердження розміру таких витрат до суду не подав, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для їх розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю"Фертчем" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросемсервіс" (місцезнаходження: 62002, Харківська область, Краснокутський район, селище міського типу Краснокутськ, вулиця Миру, будинок 111; код ЄДРПОУ 32676637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертчем" (місцезнаходження: 65026, місто Одеса, Польський узвіз, будинок 6; код ЄДРПОУ 37169777) суму основного боргу за Договором поставки № 292/06 від 27 червня 2018 року в розмірі 130 824,90 грн., пеню в розмірі 3 773,32 грн., штраф в розмірі 20 736,24 грн., 3% річних в розмірі 7 895,90 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 448,45 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 423,84 грн., штрафу в розмірі 5 428,74 грн., процентів річних в розмірі 2 105,10 грн. та інфляційних втрат в розмірі 51 329,82 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "01" червня 2023 р.

СуддяВ.В. Рильова