Ухвала від 30.05.2023 по справі 910/5241/20

УХВАЛА

30 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5241/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід колегії суддів у складі: Васьковського О.В.- головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я. у справі № 910/5241/20

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022

та рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2020

у справі №910/5241/20

за позовом 1) Фізичної особи-підприємця Черепанової Людмили Іванівни;

2) ОСОБА_1

до 1) Департаменту державної служби охорони при МВС України; 2) Департаменту поліції охорони Національної поліції України;

3) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про відшкодування майнової шкоди 10 973 140 грн та моральної шкоди 2 040 000 грн,-,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 відкрито касаційне провадження у справі №910/5241/20 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020, зупинено касаційне провадження у справі № 910/5241/20 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, зобов`язано ОСОБА_1 повідомити Верховний Суд про настання підстав для поновлення провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту державної служби охорони при МВС України про поновлення касаційного провадження у справі № 910/5241/20 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2023 поновлено касаційне провадження у справі №910/5241/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020, повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 13 червня 2023 року о 14:45.

Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2023 зупинено касаційне провадження у справі № 910/5241/20 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, повідомлено учасників справи, що судове засідання призначене на 13.06.2023 о 14:45 не відбудеться, зобов`язано ОСОБА_1 повідомити Верховний Суд про настання підстав для поновлення провадження у справі.

29.05.2023 на електронну пошту суду та 30.05.2023 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Васьковського О.В.- головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я. від розгляду справи №910/5241/22.

Заявлений відвід мотивовано пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.

Заяву обґрунтовано незгодою заявника із процесуальними діями суду під час постановлення ухвали суду від 17.05.2023 про поновлення провадження у справі (зокрема, на підставі неналежних та недопустимих доказів, явну прихильність до відповідача, створенням штучних процесуальних перепон для реалізації позивачем права на зупинення касаційного провадження) та ухвали від 24.05.2023 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали (щодо протиправних дій відповідача, що пов`язані з незаконним втручанням у приватне життя шляхом незаконного збору, зберігання та поширення конфіденційної інформації про позивача), а отже, на думку заявника, упередженістю колегії суддів та її спроможності ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши доводи, наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід колегії суддів доводи, Верховний Суд зазначає про таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин 2 та 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Верховний Суд зазначає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Як уже зазначалося, доводи заявника зводяться до його незгоди із процесуальними діями суду під час постановлення ухвали суду від 17.05.2023 про поновлення провадження у справі на підставі неналежних та недопустимих доказів та ухвали від 24.05.2023 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо протиправних дій відповідача, що пов`язані з незаконним втручанням у приватне життя шляхом незаконного збору, зберігання та поширення конфіденційної інформації про позивача. На думку заявника, процесуальні дії суду свідчать про упередженість колегії суддів та прихильністю до відповідача, який є органом державної влади.

У контексті поданої заяви про відвід колегії суддів зазначені у ній доводи є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами процесуального законодавства, є непідтвердженими, ґрунтуються на припущеннях, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів стосовно заявника, та могли би бути підставою для відводу у розумінні положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частин 1- 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки Верховний Суд вважає подану заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів необґрунтованою, питання про відвід суддів має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись 35, 38, 39, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати доводи, викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Васьковського О.В.- головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я. у справі № 910/5241/20 необґрунтованими.

2. Передати справу № 910/5241/20 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів у складі: Васьковського О.В.- головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк