Ухвала

від 31.05.2023 по справі 910/21676/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/21676/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Матикіна 12"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Матикіна 12"

до Державного підприємства "Укрінвестбуд"

про стягнення 367 009, 02 грн,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2023 (подана 15.05.2023) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Матикіна 12" (далі - ОСББ "Матикіна 12", позивач, скаржник) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі № 910/21676/21.

Перевіривши доводи викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022, якими відмовлено у задоволенні позову ОСББ "Матикіна 12" про стягнення з Державного підприємства "Укрінвестбуд" 367 009, 02 грн.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

За пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідною з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 910/21676/21 є стягнення 367 009,02 грн, з яких 297 036,58 грн - основний борг, 20 247,59 грн - 3% річних, 49 724,85 грн - інфляційні втрати, що становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (2 270,00 грн * 500 = 1 135 000,00 грн).

Можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від обставин конкретної справи.

Визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/ процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

За змістом частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подана касаційна скарга хоч і містить посилання на підпункти "а", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, однак не містить належного їх обґрунтування, за якого судові рішення у справах що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути переглянуто у касаційному порядку.

Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17, що фактично є підставою касаційного оскарження, встановленою пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, без належного обґрунтування підстав визначених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доводи, викладені в касаційній скарзі зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями про відмову у задоволенні позову, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСББ "Матикіна 12" постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі № 910/21676/21 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Матикіна 12" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі № 910/21676/21.

2. Оригінал касаційної скарги з додатками повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Матикіна 12".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак