Ухвала

від 01.06.2023 по справі 2-405/2001

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №2-405/2001

Провадження № 4-с/552/21/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 року Київський районний суд. м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіна Ж.В.

секретаря судового засідання Величко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві скаргу адвоката Купріян Катерини Іванівни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Купріян К.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду зі скаргою на бездіяльність органів державної виконавчої служби посилаючись на те, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16.07.2001 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ НВП «Енерготехніка» стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9 969 грн. 41 коп. та судові витрати 99 грн. 70 коп. На виконання рішення видано виконавчий лист. 14.07.2022 року ОСОБА_1 добровільно сплатив суму боргу у розмірі 9 969 грн. 41 коп. та судові витрати на користь ТОВ НВП «Енерготехніка». Відповідно до інформаційної довідки № 331107993 від 03.05.2023 року отриманої з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником обліковується наступна підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Згідно відповіді органу ДВС від 15.05.2023 року виконавче провадження знищено, а тому відсутні підстави для зняття арешту. Скаржник вважає відмову Київського ВДВС м. Полтави незаконною та такою що порушує право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, у зв`язку з чим звернувся до суду із скаргою.

У судове засідання представник скаржника та скаржник не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, надали до суду заяву про розгляд скарги у їх відсутність, скаргу підтримують, просять задовольнити.

Представник Київського ВДВС м. Полтави Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, до суду надійшов відзив на скаргу, просив розгляд скарги проводити у відсутність представника.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що у провадженні Київського ВДВС м. Полтави Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 1191870 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ НВП «Енерготехніка» кошти в сумі 9969 грн. 41 коп., судові витрати 99 грн. 70 коп.

У рамках виконання рішення суду, 18.12.2001 року постановою Київського ВДВС м. Полтави накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 .

У подальшому, 29.11.2012 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» ( відсутність майна у боржника).

14.07.2022 року ОСОБА_1 на виконання рішення суду сплатив ТОВ НВП «Енерготехніка» борг у сумі 9969 грн. 41 коп. та судові витрати у розмірі 99 грн. 70 коп., що підтверджується відповідними квитанціями.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 грудня 2006 року, яка видана ДВС у Київському районі м. Полтави , накладений арешт на все майно ОСОБА_1 .

04.05.2023 року представник скаржника звернувся до Київського ВДВС у м. Полтава з заявою про скасування постанови про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 , скасування обтяження , виключення запису щодо заборони відчуження об`єктів нерухомого майна відносно боржника ОСОБА_1 ..

Листом Київського ВДВС у м. Полтава від 15.05.2023 року скаржнику повідомлено про неможливість скасування постанови про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 у зв`язку із знищенням виконавчого провадження та рекомендовано звернутись до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; водночас основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законами України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке можливо було звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Оскільки Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено зняття арешту з майна боржника на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, винесеної в порядку пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», для зняття арешту з майна у державного виконавця відсутні правові підстави.

Частиною 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, яка діяла на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Тобто, після закінчення виконавчого провадження, державний виконавець повинен зняти арешти та інші обмеження, які накладаються на майно впродовж виконання виконавчих дій. Відсутність відкритого виконавчого провадження по виконанню рішення суду дає підстави для звільнення майна з під арешту.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За ст.321 Цивільного Кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги скарги ОСОБА_1 , щодо бездіяльності Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скасувати постанову про арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АЕ № 377505 від 18 грудня 2001 року щодо накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 .

Скасувати та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідні записи щодо обтяження майна відносно ОСОБА_1 , що внесені за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АЕ № 377505 від 18 грудня 2001 року

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ж.В.Кузіна