Ухвала

від 22.05.2023 по справі 755/8843/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8843/22

Провадження №: 1-кс/755/1157/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2023 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження № 42022102040000019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2023 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року в межах кримінального провадження № 42022102040000019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

В мотивування клопотання, адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 , посилається на те, що 07.02.2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було частково задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на мобільний телефон марки «Айфон» імеі: НОМЕР_1 , з номером телефону НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету № RIC2049492, шляхом заборони використання та розпорядження.

Зокрема зазначає, що досудове розслідування триває майже рік, органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що вилучений мобільний телефон був предметом злочинної діяльності, на момент арешту майна та подання клопотання про скасування такого арешту жодній особі про підозру у вказаному кримінальному провадженні не повідомлялось. Крім того, мобільний телефон перебуває у розпорядження органу досудового слідства більше трьох місяців, що явно достатньо для того, аби забезпечити доступ до них та провести огляди з подальшим можливим копіюванням необхідної для слідства інформації, та поверненням самого пристрою та речей власнику, як того вимагає чинне кримінальне процесуальне законодавство.

Крім того, ОСОБА_4 не має можливості користуватись належним йому телефоном, та виконувати свої обов`язки, пов`язані з роботою, вести звичайний спосіб життя, оскільки саме в телефоні містилися контакти осіб, доступи та інша особиста інформація, яка наразі йому не доступна на невстановлений період часу. Телефон не є знаряддям злочину та не здобутий злочинним шляхом.

Таким чином, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 07.02.2023 року в межах даного кримінального провадження, у даній ситуації, з часом втратила свою актуальність у частині арешту мобільного телефону шляхом заборони його користування та розпорядження. Зокрема, обшук, де вилучено мобільний пристрій було проведено 14.12.2022 року, а ухвала суду про арешт цього пристрою винесена лише 07.02.2023 року.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, зазначивши, що у даному кримінальному провадженні будь-якій особі про підозру повідомлено не було, будь-яких дій, які б свідчили про те, що досудове розслідування триває не встановлено, оскільки, жодних слідчих дій в даному кримінальному провадженні не вчинено, у зв`язку з чим, прохав клопотання задовольнити.

У судове засідання прокурор неодноразово не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно із ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2022 року за клопотанням прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000019 від 11.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, було накладено арешт на мобільний телефон марки «Айфон» імеі: НОМЕР_1 , з номером телефону НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету № RIC2049492, шляхом заборони використання та розпорядження.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За приписами ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.

Зазначені положення кримінального процесуального закону також узгоджуються і з практикою Європейського суду з прав людини, у відповідності до якої володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антріш проти Франції» 22.09.1994 р. та у справі «Кушоглу проти Болгарії» 10.05.2007 р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» 23.09.1982р.).

Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» 21.02.1986 р.).

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 174 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні - вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Аналізуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини та підстави, з наявністю яких закон пов`язує можливість вирішити питання про скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102040000019 від 11.04.2022 року - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року на мобільний телефон марки «Айфон» імеі: НОМЕР_1 , з номером телефону НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету № RIC2049492 - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: