Рішення

від 25.04.2023 по справі 761/9039/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9039/23

Провадження № 2/761/6370/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про заміну способу стягнення аліментів, відповідно до якої позивач просив суд:

1. Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2019 року у справі №761/26125/19 на двох неповнолітніх дітей;

2. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , на утримання синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісяця аліменти в твердій грошовій сумі в національній валюті України в розмірі, еквівалентному 300,00 Євро, по офіційному курсу НБУ на день платежу для кожної дитини, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття.

3. Припинити нарахування та стягнення аліментів за судовим наказом Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2019 року у справі №761/26125/19 та відкликати даний судовий наказ, що знаходиться на виконанні у старшого державного виконавця Ониськевич Нателії Володимирівни Відділу державної виконавчої служби у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Позовна заява обґрунтована тим, що в період часу з 04.09.2012 року по 18.07.2015 року позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, про що встановлено юридичний факт рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2021 року у цивільній справі №761/1280/20. 18.07.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції за актовим записом №816, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища чоловікові ОСОБА_7 , дружині ОСОБА_8 . 10.02.2020 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/19708/19 про розірвання шлюбу, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 задоволений, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 18.07.2015 року Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №816 - розірваний. Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей: - ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовній заяві вказано, що 16.07.2019 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі №761/26125/19 за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_11 аліментів на двох неповнолітніх дітей, видано судовий наказ, яким з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаю з 27.06.2019 року і до досягнення старшим сином ОСОБА_12 повноліття. 07.08.2019 року старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненський області Ониськевич Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59724775.

Позивачем вказано, що 24.02.2022 року починаючи з 05:30 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан. В зв`язку з цим, 07.03.2022 року ОСОБА_3 , опікуючись захистом та збереженням життя та здоров`я своїм неповнолітнім синам ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син від першого шлюбу ОСОБА_3 ), вивезла дітей з території, на якій в той час велися активні бойові дії, за межі України - до Італії, де вони і перебувають разом з матір`ю і до сьогодні.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що згідно довідок Державного освітнього закладу «Trilussa» від 14.12.2022 року ні ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчаються в 4-D та 2-С класах відповідно, 2022-2023 навчального року, діти ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паралельно навчаються в спеціалізованій школі №82 імені Т.Г. Шевченка, що знаходиться за адресою: 03113, м. Київ, вул. Шпака, 4, в 4-В та 2-Г класах, відповідно, про що свідчать довідки ЗЗСО №82 імені Т.Г. Шевченка від 15.02.2023 року за Вих. №15 та від 28.02.2023 року за вих. №17. На даний час позивач, перебуває за межами України, не має можливості працювати та отримувати доходи, тому стверджує, що її майновий стан погіршився. У зв`язку із збільшенням розміру витрат на дітей, визначений судовим наказом спосіб стягнення та визначений за ним мінімальний розмір аліментів не дозволяє забезпечити матеріально двох синів усім необхідним, про що надано копії фіскальних чеків.

Окрім того, позивачем вказано, що оцінюючи майновий стан платника аліментів, слід зазначити, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2021 року у справі №761/1280/20 встановлено, що ОСОБА_4 є власником наступних об`єктів нерухомого майна:- земельної ділянки 0,16 га, кадастровий номер 5624683700:06:022:0088, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Підставою для державної реєстрації є витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-5604702462018, виданий 29.11.2018 року, видавник: Відділ у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області; - земельної ділянки 0,1698 га, кадастровий номер 5624683700:06:022:0089, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Підставою для державної реєстрації є витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-5604702452018, виданий 29.11.2018 року, видавник: Відділ у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному; - земельної ділянки 0,17 га, кадастровий номер 5624683700:06:022:0090, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Підставою для державної реєстрації є витяг з Державного земельного кадастру, серія т.ч номер: ЧВ-5604702442018, виданий 29.11.2018 року, видавник: Відділ у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області; - земельної ділянки 0.0945 га, кадастровий номер 2123685001:01:001:0008, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Підставою для державної реєстрації є рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 361, виданий 05.12.2012 року, видавник: Лугівська сільська рада; договір дарування, серія та номер: 1-989, виданий 14.08.2010 року, видавннк: Державний нотаріус Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І.; - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В.; - 100% корпоративних прав та засновником ТОВ «Енерго Телеком» (код ЄДРПОУ 41922411, що знаходиться за адресою: 35364, с. Дібрівка, вул. Дачна, 17, Рівненського району, Рівненської області), яке створене 07.02.2018 року, розмір внеску до статутного капітг чу якого становить 500 000,00 грн.

У позовній заяві вказано, що відповідач є працездатним, є директором або має частку в статутному капіталі декількох господарських товариств, періодично працює за межами України, що було встановлено рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2021 року у справі №761/1280/20 на підставі наданої ним довідки від 08.09.2020 року №61225/78 про перебування ОСОБА_4 на тимчасовому консульському обліку в Генеральному консульстві України в Барселоні.

Позивачем у позовній заяві вказано, що обставини щодо матеріального становища платника аліментів, наявність у нього на праві власності нерухомого майна та корпоративних прав, а також інші обставини, що мають істотне значення, як-то наявність грошових коштів, розміщених на депозитних рахунків в іноземній у Волинському РУ АТ «УкрСиббанк», що слугують джерелом придбання ОСОБА_4 в особисту власність нерухомого майна, зокрема квартири АДРЕСА_2 , встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2021 року у справі №761/1280/20, та не потребують доказування. Довідка, надана ОСОБА_4 від 25.09.2020 року у справі №761/1280/20 на суми 17 000,00 доларів США, 8 000,00 Євро, 11 624,88 Євро свідчить про витрати платником аліментів на придбання нерухомого майна, загальний розмір яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, на момент вчинення таких витрат. Разом з тим, матеріальне становище ОСОБА_3 , яке було на час винесення судового наказу від 16.07.2019 року у справі №761/26125/19 про стягнення аліментів не змінилося.

У зв`язку із викладеним, позивач вважає, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі за позовом, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Селецької Олени Віталіївни, про забезпечення доказів в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів.

20.04.2023 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_4 про долучення доказів, які в судовому засіданні 25.04.2023 відповідно до вимог ч. 8 ст. 83 ЦПК України не прийняті до розгляду та повернуті представнику відповідача - адвокату Нікішиній А.М.

24.04.2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів, яке в судовому засіданні задоволено та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити в його задоволенні.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2021 року встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період часу з 04.09.2012 року по 18.07.2015 року, рішення набрало законної сили 04.01.2022.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 18 липня 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 816.

Сторони мають двох синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10.02.2020 року у справі №569/19708/19 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 18.07.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 816 розірвано.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судовим наказом судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 липня 2019 року cтягнутj з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) аліменти на утримання синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.06.2019 року і до досягнення старшим сином ОСОБА_12 повноліття.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Ониськевич Н.В. відкрито виконавче провадження №59724775 з примусового виконання судового наказу №761/26125/19.

Позивач просить задовольнити вимоги та змінити спосіб стягнення аліментів, стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в національній валюті України в розмірі, еквівалентному 300,00 Євро по офіційному курсу НБУ на день платежу для кожної дитини, оскільки такий розмір аліментів відповідає вимогам розумності та є співмірним витратам, які мають нести батьки на утримання дитини. В обґрунтування підстав для зміни способу стягнення аліментів позивачем вказано, що обставини щодо матеріального становища платника аліментів, наявність у нього на праві власності нерухомого майна та корпоративних прав, а також інші обставини, що мають істотне значення, як-то наявність грошових коштів, розміщених на депозитних рахунків в іноземній у Волинському РУ АТ «УкрСиббанк», що слугують джерелом придбання ОСОБА_4 в особисту власність нерухомого майна, зокрема квартири АДРЕСА_2 , встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2021 року у справі №761/1280/20, та не потребують доказування. Разом з тим, матеріальне становище ОСОБА_3 , яке було на час винесення судового наказу від 16.07.2019 року у справі №761/26125/19 про стягнення аліментів не змінилося, а навпаки збільшились витрати на утримання дітей, у зв`язку із проживанням в Італії.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до вимоги ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Аналізуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Водночас, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20,від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.

Судом критично оцінюються обґрунтування позову, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 761/1280/20 встановлено обставини щодо покращення матеріального становища платника аліментів, оскільки вказані обставини щодо платника аліментів ОСОБА_4 існували і на час винесення судового наказу від 16.07.2019 у справі №761/26125/19 про стягнення з ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.06.2019 року і до досягнення старшим сином ОСОБА_12 повноліття.

Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову, передбачених ст.192 СК України.

Судом враховано, що за відомостями відповідей на запит до ДФС України, що були зроблені у межах виконавчого провадження № 59724775 від 31.01.2021 року №95361201, від 07.05.2021 року №102500988, від 13.05.2021 року №102839330, від 30.06.2021 року №106966538, від 05.08.2021 року №110186994, від 20.08.2021 року №111795413, від 04.09.2021 року №113093004, від 20.09.2021 року №114882239, від 05.10.2021 року №117227661, від 20.10.2021 року №119103347, від 04.11.2021 року №121241257, від 03.12.2021 року №124843110, від 20.12.2021 року №126986228, від 03.01.2021 року №128661098, від 20.01.2022 року №130852650, від 01.12.2022 року №152009407, - інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.

Крім того, доказів тому, що стягування сума в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не забезпечує потреби дітей.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, вимагаючи зміни розміру аліментів у даному випадку, позивач мав довести факт зміни будь-якої з обставин, зазначеної вст. 192 СК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Відтак, доказів того, що після ухвалення рішення у відповідача покращилося матеріальне становище, або змінились обставини, визначені ст.192 СК України, що дають підстави для збільшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни її матеріального чи сімейного стану, стану здоров`я, внаслідок чого виникла необхідність у збільшенні розміру аліментів. Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відтак позивачем зобов`язана надавати рівнозначний розмір утримання на неповнолітнього сина, однак матеріали справи не містять доказів, щодо розміру оплати на навчання, винаймання житла, а також ОСОБА_3 не доведено, що нею щомісячно також витрачається на утримання дітей по 150 Євро в еквіваленті на національну валюту на кожну дитину.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що належних доказів в обґрунтування позову не надано, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, статтями 11, 27, 104, 105, 110, 111, 112, 180, 181, 182, 184, 185, 191, 192 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 31.05.2023.

Суддя: