Рішення

від 31.05.2023 по справі 320/4591/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року № 320/4591/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙНСЕЙЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙНСЕЙЛ» (далі також ТОВ «ЛАЙНСЕЙЛ», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14 грудня 2022 року № 00368900705, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку в розмірі 90 000, 00 грн (завищено заявлену суму бюджетного відшкодування).

Ухвалою суду від 28 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу від 12 жовтня 2022 року № 4281-п відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЛАЙНСЕЙЛ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20 червня 2022 року № 9087990783.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЛАЙНСЕЙЛ» вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2022 року у розмірі 90 000, 00 грн; встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого ТОВ «ЛАЙНСЕЙЛ» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ травень 2022 року у розмірі 90 000, 00 грн.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛАЙНСЕЙЛ» складено акт від 08 листопада 2022 року № 35990/26-15-07-04-05/42956429 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛАЙНСЕЙЛ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2022 року.

На підставі такого акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2022 року № 00368900705 яким зафіксовано відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за період травень 2022 року та права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку в розмірі 90 000, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до підпункту 200.1.3 пункту 200.1 статті 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до підпункту 200.1.3 пункту 200.1 статті 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним чинником виникнення у позивача від`ємного значення з ПДВ є придбання ним напіввагонів чотиривісних моделі 12-97485 ТУ 35.2-01124454-032-2004 у кількості 3 одиниць у постачальника ТОВ «Дослідно - механічний завод «Карпати».

Так, ТОВ «ЛАЙНСЕЙЛ» до розрахунку сум бюджетного відшкодування до декларації за травень 2022 включено операції по взаємовідносинах з ТОВ «Дослідно - механічний завод «Карпати» за червень 2019 року на суму 90 000, 00 грн. у зв`язку з тим, що між ТОВ «ЛАЙНСЕЙЛ» та ТОВ «Дослідно - механічний завод «Карпати» укладено договір купівлі-продажу від 24 травня 2019 року № ДМЗК-219-1/р, відповідно до якого позивачем здійснювалось придбання напіввагонів чотиривісні моделі 12-97485 ТУ 35.2-01124454-032-2004.

Позивачем на підтвердження реальності обставин виконання сторонами умов вказаного договору було надано суду копії: договору купівлі-продажу від 24 травня 2019 року №ДМЗК-219-1/р, Специфікації № 1 до нього, платіжних доручень, акту № 1 приймання - передачі напіввагонів у власність, видаткової та податкової накладних.

Зазначені документи, крім самого договору та податкової накладної, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

При цьому обставини дійсного виконання позивачем та названим вище його контрагентом умов договору купівлі-продажу ні під час здійснення перевірки позивача, ні під час розгляду даної справи судом відповідачем заперечено або поставлено під сумнів не було.

Таким чином контролюючим органом не заперечено обставин правомірності формування позивачем податкового кредиту звітного періоду на підставі сум, сплачених ним за договором купівлі-продажу від 24 травня 2019 року № ДМЗК-219-1/р.

У контексті наведеного суд акцентує увагу на тому, що заявлена до відшкодування сума у розмірі 90 000, 00 грн визначена позивачем виключно за результатом його господарських відносин з ТОВ «Дослідно - механічний завод «Карпати», про що свідчить розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) який є додатком до податкової декларації з ПДВ позивача за травень 2022 року.

Отже враховуючи наведені обставини суд не вбачає правових підстав для відмови контролюючим органом у відшкодуванні позивачу вказаних сум ПДВ на підставі поданої ним податкової звітності.

При цьому посилання відповідача на обставини укладання позивачем договору оренди вагонів від 05 червня 2019 року № 1, на підставі якого відповідні вагони були передані ним в оренду ТОВ «ТІП-ТРАНС» судом оцінюються критично, оскільки контролюючим органом, у контексті наведених вище вимог ПК України, не зазначено та не доведено яким саме чином такі обставини впливають на формування податкового кредиту позивача (та подальшого його використання для обрахунку сум бюджетного відшкодування з ПДВ) за його взаємовідносинами з ТОВ «Дослідно - механічний завод «Карпати» у червні 2019 року.

На думку суду такі обставини не становлять собою предмет доказування у межах розгляду даної справи, а тому відповідні доводи відповідача оцінюються судом критично.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 962, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙНСЕЙЛ» (01601, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 7, квартира 17-18; код ЄДРПОУ 42956429) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 грудня 2022 року № 00368900705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙНСЕЙЛ» понесені останнім судові витрати у розмірі 4 962, 00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.