Рішення

від 01.06.2023 по справі 440/420/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/420/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 19.12.2022 № 214 про повернення страхових коштів фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення, оскільки виплата працівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест" Коваленку О.М. допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснена відповідно до вимог законодавства на підставі належним чином оформлених листків непрацездатності. Зазначав, що у комісії підприємства відсутні повноваження щодо перевірки діяльності закладів охорони здоров`я щодо дотримання порядку направлення працівника на МСЕК.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02 березня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування відзиву зазначав, що відповідно до пункту 2 розділу 2 Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 № 189, разі наявності в пацієнта стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності, що засвідчена медичними висновками, не пізніше ніж через 120 днів (а у випадках, коли випадок тимчасової непрацездатності переривався, то не пізніше, ніж через 156 днів) із дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності, лікуючий лікар суб`єкта господарювання ініціює питання перед ЛКК щодо направлення хворого на МСЕК. Термін продовження електронних листків непрацездатності, сформованих на підставі медичних висновків про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 , настав ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період з 24.03.2022 року по 22.04.2022 року ОСОБА_1 не направлявся на МСЕК, у зв`язку з чим позивачем неправомірно використано 8141,10 грн. із коштів Фонду на оплату листків непрацездатності, виданих не у встановленому порядку.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест" (код ЄДРПОУ 32450924) зареєстроване юридичною особою.

З 23 листопада 2022 року по 25 листопада 2022 року Кременчуцьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест" з питань дотримання порядку використання страхувальниками страхових коштів Фонду, за результатами якої складений акт № 110 від 25.11.2022 року.

Згідно висновків акту документальної перевірки № 110 від 25.11.2022 року Кременчуцьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест" вимог п.1 ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 30, ч.1 ст. 31 Закону № 1105, п. 1.2, п.2.2 постанови № 13, а саме: при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначення, нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий та продовжений хворому, звільненому від роботи протягом 120 днів безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності, без направлення документів на МСЕК та відповідного висновку МСЕК (дата 120 денного строку - 23.03.2022); не розглядалася підстава і правильність видачі листків непрацездатності: 24.06.2022: ЛН 1718817-2007828397-1 від 19.03.2022 ОСОБА_1 ; 04.07.2022: ЛН 1718817-2007894830-1 від 29.03.2022 ОСОБА_1 ; 04.07.2022: ЛН 1718817-2007979850-1 від 07.04.2022 ОСОБА_1 ; 13.07.2022: ЛН 1718817-2008062778-1 від 16.04.2022 ОСОБА_1

19 грудня 2022 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на підставі матеріалів документальної планової перевірки з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 214, яким визначено до повернення неправомірно витрачена сума страхових коштів - 8141,10 грн. та застосований штраф за порушення порядку використання страхових коштів - 4070,55 грн.

Позивач не погодився із рішенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 214 від 19.12.2022 року та оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи № 16/98-ВР) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Статтею 4 Основ № 16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Положеннями статті 25 Основ № 16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV, у редакції на час спірних правовідносин).

Частиною першою статті 4 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону № 1105-XIV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону № 1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону № 1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Частиною шостою статті 15 Закону № 1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до статті 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 30 Закону № 1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19 липня 2018 року /далі - Положення №13/, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Згідно акту документальної перевірки № 110 від 25.11.2022 року відповідач дійшов висновків про порушення позивачем вимог п.1 ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 30, ч.1 ст. 31 Закону № 1105, п. 1.2, п.2.2 постанови № 13, оскільки при наданні матеріального забезпечення порушено порядок використання коштів Фонду: призначення, нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий та продовжений хворому, звільненому від роботи протягом 120 днів безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності, без направлення документів на МСЕК та відповідного висновку МСЕК (дата 120 денного строку - 23.03.2022); не розглядалася підстава і правильність видачі листків непрацездатності: 24.06.2022: ЛН 1718817-2007828397-1 від 19.03.2022 ОСОБА_1 ; 04.07.2022: ЛН 1718817-2007894830-1 від 29.03.2022 ОСОБА_1 ; 04.07.2022: ЛН 1718817-2007979850-1 від 07.04.2022 ОСОБА_1 ; 13.07.2022: ЛН 1718817-2008062778-1 від 16.04.2022 ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності від 17.06.2021 № 1234 (далі - Порядок №1234), затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 червня 2021 року № 1234, обов`язковими реквізитами листка непрацездатності як електронного документа є єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності, спеціально призначений для таких цілей кваліфікований електронний підпис (електронна печатка), відомості запису про тимчасову непрацездатність: про тимчасово непрацездатну особу, про випадок тимчасової непрацездатності.

Згідно розділу 2 Порядку №1234 дані медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок), що внесені до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, надходять з електронної системи охорони здоров`я.

Листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - РЗО).

Ідентифікованою вважається особа щодо якої інформація, яка надійшла з електронної системи охорони здоров`я, співпадає з відомостями РЗО за критеріями: реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номеру паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) - 100 % символів; прізвища, імені та по батькові (за наявності) особи - понад 90,0 % символів.

Під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Листок непрацездатності може мати в Реєстрі такі статуси: закритий; готовий до сплати (виданий); помилково сформований; недійсний; оплачений.

У разі отримання інформації про внесення змін до медичного висновку (зокрема при встановленні відмітки про відміну запису, до якого вносяться зміни), переданої відповідно до пункту 5 розділу V Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 01 червня 2021 року № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 червня 2021 року за № 728/36350, сформований на підставі такого медичного висновку листок непрацездатності та зміни у записах Реєстру, що відбулися на підставі такого медичного висновку, вважаються помилково сформованими. Отримана інформація є підставою формування у Реєстрі нових записів щодо поновлення дії записів, які були змінені на підставі такого медичного висновку.

Дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності. Листок непрацездатності вважається виданим через сім днів після дати закриття листка непрацездатності та набуває статусу «готовий до сплати (виданий)».

Згідно пояснень представника позивача усі листки непрацездатності, видані працівникові ОСОБА_1 , на підставі яких комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймались рішення про випалту допомоги по тимчасовій непрацездатності та подавались заявки - розрахунки до Фонду, містили передбачені Порядок № 1234 обов`язкові реквізити та мали статус "Готово до сплати".

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів, які б підтверджували, що ЛН 1718817-2007828397-1 від 19.03.2022 ОСОБА_1 ; ЛН 1718817-2007894830-1 від 29.03.2022 ОСОБА_1 ; ЛН 1718817-2007979850-1 від 07.04.2022 ОСОБА_1 ; ЛН 1718817-2008062778-1 від 16.04.2022 ОСОБА_1 не мали обов`язкових реквізитів, або мали статус "помилково сформований", або "недійсний".

Статтею 23 Закону № 1105-XIV визначено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням.

В даному випадку, жодна з нормативно визначених підстав не мала місця у правовідносинах сторін.

Стосовно тверджень відповідача щодо не направлення ОСОБА_1 на огляд до МСЕК, суд зазначає, що згідно пункту 2 розділу 2 Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 № 189 (далі - Порядок 189), саме лікуючий лікар суб`єкта господарювання ініціює питання перед ЛКК щодо направлення хворого на МСЕК.

Нормами пункту 8.1. Інструкції № 455 передбачено, що контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров`я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров`я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об`єднання.

При цьому, за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян не передбачено відповідальності пацієнтів, оскільки відповідальними особами за таке заповнення визначено саме лікарів (пункт 8.3 Інструкції № 455).

За відсутності відповідальності пацієнта стосовно невиконання лікарем вимог Порядку 189 щодо направлення пацієнта на МСЕК, правильності заповнення листків непрацездатності ЛН 1718817-2007828397-1 від 19.03.2022 ОСОБА_1 ; ЛН 1718817-2007894830-1 від 29.03.2022 ОСОБА_1 ; ЛН 1718817-2007979850-1 від 07.04.2022 ОСОБА_1 ; ЛН 1718817-2008062778-1 від 16.04.2022 та наявності страхового випадку по досліджуваним листкам непрацездатності, підстав для повернення коштів Фонду, які були виплачені відповідно до вказаних листків непрацездатності не вбачається.

З огляду на частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду № 214 від 19.12.2022 року.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Також, представник позивача адвокат Лейковська А.О. заявила до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у цій справі надані копії наступних документів : - договір про надання правової допомоги від 28.12.22 № 28-12/22; додаткова угода до договору від 28.12.22; квитанція від 05.01.23; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4121, ордер.

Суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у загальному розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест" (код ЄДРПОУ 32450924; вул. Горького, 14, м. Кременчук, Полтавська область, 39617) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 41319427; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36011) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 214 від 19 грудня 2022 року про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвест" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко