Постанова

від 01.06.2023 по справі 520/8568/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 р. Справа № 520/8568/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 22.12.22 по справі № 520/8568/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 295 від 03.06.2022 в частині застосування до помічника чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського РВП ГУ НП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 288 о/с від 14.06.2022 в частині звільнення помічника чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського РВП ГУ НП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 14.06.2022;

- поновити на службі в Національній поліції України сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського РВП ГУ НП в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати та виплатити суми грошового забезпечення за період 1 травня 2022 р. - 14 червня 2022 р. на користь ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 15.06.2022 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, за період із 24 лютого 2022 р. - 28 лютого 2022 р. за п`ять календарних днів лютого у розмірі 5357 грн. та за період починаючи з 1 березня 2022 р. до дня закінчення воєнного стану та за весь час вимушеного прогулу в розмірі 30 000 гривень щомісячно, як складову частину грошового забезпечення, визначеного позивачу на день звільнення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що він не мав можливості виїхати з окупованої території через дію непереборної сили та загрозу життю і здоров`ю, а виїхав лише 21.06.2022 у через територію країни агресора, територію Європейського союзу і повернувся до України.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.05.2022 № 610 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено провести службове розслідування за обставинами, викладеними у рапорті начальника Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції Кривошей О.М. від 09.05.2022.

У вищевказаному наказі зазначено, що до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції Кривошей О.М. про те, що ним 28.04.2022 зокрема помічнику чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , який перебуває на тимчасово окупованій території, було надано наказ до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну територію України та прибути за місцем дислокації підрозділу. Станом на 09.05.2022 поліцейський до підрозділу для проходження служби не прибув, на службі відсутній та не виконує свої функціональні обов`язки.

03.06.2022 було затверджено висновок службового розслідування, згідно з яким комісія ухвалила за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, до помічника чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 295 від 03.06.2022 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, до помічника чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 288 о/с від 14.06.2022 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 закону України «Про Національну поліцію» звільнено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , помічника чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, з 14.06.2022 року, без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 14.06.2022 у кількості 17 діб.

Не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача щодо його звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскажуваних наказів з огляду на доведеність факту порушення позивачем службової дисципліни, правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію").

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 р. N 2337-VIII (в подальшому Дисциплінарний статут) встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно із ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 р. затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (в подальшому Порядок № 893).

Розділом V Порядку № 893 встановлено порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.

Так, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до розділу VII Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Абзацом 2 пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179 (в подальшому Правила № 1179) встановлено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно із пунктом 1 Розділу II Правил № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Згідно із ч. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту, уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII за вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до наказу № 295 від 03.06.2022, дисциплінарний проступок, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні ним вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, до помічника чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції..

Начальником Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_2 09.05.2022 складено рапорт, в якому повідомлялось про те, що ним доводився наказ керівництва ГУНП в Харківській області, особовому складу РВП, який залишився на тимчасово окупованій території, щодо евакуації до 30.04.2022 на підконтрольну територію України та прибуття за місцем дислокації підрозділу. Вказано, що станом на 09.05.2022 в Куп`янському РВП ГУНП в Харківській області залишилось на тимчасово окупованій території 203. Зазначено, що співробітники Куп`янського РВП (ВПД 1; ВП 1; СП 1) ГУНП в Харківській області до місця дислокації підрозділу не прибули, тим самим безпідставно відсутні на службі без поважних причин та не виконують свої функціональні обов`язки.

Також, складено акт про відсутність на службі та невиконання своїх службових обов`язків працівниками Куп`янському РВП ГУНП в Харківській області від 09.05.2022, згідно якого з 28.04.2022 поліцейські Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, які перебувають на тимчасово окупованій території, в умовах воєнного стану, широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, відсутні на службі без поважних причин та відповідно до виконання своїх посадових (функціональних) обов`язків не приступили.

Згідно даних, зазначених у відомості особового складу Куп`янському РВП ГУНП в Харківській області, які знаходяться не в окупації та несуть службу в інших підрозділах, даних щодо позивача не зазначено.

При цьому, службовим розслідуванням встановлено, що опитані поліцейські Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області: підполковник поліції ОСОБА_3 , підполковник поліції ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 , капітан поліції ОСОБА_8 , старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , капітан поліції ОСОБА_10 , капітани поліції: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , старший лейтенант поліції ОСОБА_13 , майор поліції ОСОБА_14 , лейтенант поліції ОСОБА_15 , лейтенанти поліції ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та капітани поліції ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , майори поліції: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які вийшли з тимчасово окупованої території Куп`янського району Харківської області, у своїх поясненнях зазначили, що на час початку збройної агресії РФ вони перебували в м. Куп`янськ Харківської області. З 24.02.2022 по 26.02.2022 деякі поліцейські виконували свої функціональні обов`язки за місцем служби. Після окупації м. Куп`янськ 27.02.2022 збройними силами РФ вони перебували в м. Куп`янськ разом зі своїми родинами. На тимчасово окупованій території вони перебували у м. Куп`янськ приблизно до кінця квітня поточного року. З представниками окупантів не співпрацювали, факти добровільної співпраці працівників Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області з окупантами їм на той час відомі не були, безпосередніми свідками такої співпраці також не були. З окупованої території на підконтрольну територію виїжджали колоною або самостійно разом з родинами за маршрутом м. Куп`янськ - с. Грушівка - с. Сподобівка - с. Савинці - м. Балаклія - с. Андріївка - м. Зміїв - м. Мерефа - м. Харків.

Опитані поліцейські ВПД № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області: старший сержант поліції ОСОБА_25 , старший сержант поліції ОСОБА_26 , капрал поліції Кучер А.Ю., старший поліції ОСОБА_27 , капітан поліції ОСОБА_28 , майор поліції ОСОБА_29 , капітан поліції Деркач А.В., старший лейтенант поліції Філоненко М.Ю., капрал поліції Буніна В.Р., старший сержант поліції ОСОБА_30 , капітан поліції ОСОБА_31 , капрал поліції Попова Є.О. - надали пояснення аналогічного змісту з поясненнями поліцейських Куп`янського РВП, вказавши на те, що виходили з тимчасово окупованого смт. Шевченкове Куп`янського району.

Дисциплінарною комісією на виконання вимог статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України 20.05.2022 з використанням засобів електронної комунікації був здійснений виклик за допомогою: смс повідомлень (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 380), месенджера «Ватсап» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 381), месенджера «Вайбер» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 383), месенджера «Телеграм» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 384) та на електронну адресу (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 382) всіх поліцейських, в тому числі і ОСОБА_1 , які перебувають на тимчасово окупованій РФ території, з запрошенням прибути 23.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області для надання письмових пояснень.

Станом на 23.05.2022, позивач не прибув до УГІ ГУНП в Харківській області, про що був складений акт про відмову від надання пояснень від 23.05.2022 № 386.

Проте, старший сержант поліції Мусіяка Сергій Володимирович через месенджер надіслав власноручно написані пояснення.

Так, у своєму поясненні старший сержант поліції ОСОБА_1 зазначив, що 30.04.2022 намагався виїхати на підконтрольну Україні територію, але колонну не пропустили. В подальшому телефонував на гарячу лінію 1548 і просив "зелений коридор". Не розуміє, чому наказ про виїзд з окупованої території, не був наданий раніше.

Отже, позивачем не заперечується та обставина, що він у період з 01.05.2022 по 03.06.2022 був відсутній на службі.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Станом на 23.05.2022, позивач не прибув до УГІ ГУНП в Харківській області для надання пояснень.

Позивачем не заперечується та обставина, що у період з 01.05.2022 по 03.06.2022 він був відсутній на службі.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

У зв`язку з воєнним станом, Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом, зобов`язано запровадити та здійснювати, передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242 Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану, усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день суботу і святкові дні. Крім цього поліцейським заборонений виїзд за кордон (окрім виняткових причин).

Вищевказані вимоги позивач не виконав, також у робочі дні, а саме з 01.05.2022 по 03.06.2022 був відсутній на службі без поважних причин.

Також, позивач порушив внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області, затверджений наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарно статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту).

Позивачем не доведено, а судовим розглядом не встановлено того, що позивач повідомляв безпосередньому керівнику про неможливість виконати накази.

Згідно із ч. 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту, виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов`язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що виїхати на не окуповану військами рф територію він не мав можливості.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що дійсно запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України, створює загрозу для життя та здоров`я людей, які перебувають на території України.

Разом з тим, позивач погодившись проходити службу в поліції добровільно погодився на усі ризики пов`язані з проходженням такої служби, як і взяла на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично взяті на себе обов`язки не виконував.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що службове розслідування проводилося у відношенні багатьох співробітників ГУНП в Харківській області, що перебували на території Куп`янського району Харківській області, зокрема, і позивача, у висновку якого зазначено, що деякі з поліцейських Куп`янського РВП вийшли на зв`язок та надали свої пояснення, в тому числі і позивач, та рапорти про бажання звільнитись.

Отже, доводи апелянта, що з середини квітня на території мешкання та місця роботи позивача (місто Куп`янськ) зник мобільний зв`язок та електроживлення, через що позивач не мав можливості доступу до мережі Інтернет, а відповідно і не мав доступу до всіх можливих месенджерів: Viber, WhatsApp, Telegram та електронної пошти є безпідставними та не обгрунтованими.

Так, у даному конкретному випадку, судом встановлено, що відповідачем вживались всі можливі заходи для повідомлення позивача про прийняті рішення, зокрема і про призначення службового розслідування.

Позивачу засобами мобільного зв`язку (через відповідні месенджери) здійснювалось направлення прийнятих керівництвом ГУНП рішень, зокрема направлялось запрошення для надання пояснень в рамках службового розслідування.

Разом з тим, позивач не здійснював жодних дій щодо отримання інформації про те, яким чином йому продовжувати проходження служби в поліції після окупації міста Куп`янська, не звертався з рапортами до свого безпосереднього керівника, керівника ГУНП щодо неможливості виїзду, вирішення цього питання, тощо. Фактично зацікавленість у подальшому проходженні служби в поліції позивач висловив лише після отримання повідомлення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачем здійснювались спроби та він намагався зв`язатися зі своїм безпосереднім керівництвом з 01.05.2022 по 03.06.2022.

Доводи апелянта про неможливість позивача виїхати з тимчасово окупованої території суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими, оскільки в ході службового розслідування встановлено, що опитані поліцейські Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області: підполковник поліції ОСОБА_3 , підполковник поліції ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 , капітан поліції ОСОБА_8 , старший лейтенант поліції Паркаренко О.В., капітан поліції ОСОБА_10 , капітани поліції: ОСОБА_11 , Степаненко А.О., старший лейтенант поліції Овчаренко І.В., майор поліції ОСОБА_14 , лейтенант поліції Вініченко Н.А., лейтенанти поліції Лихолобова О.С., Букир В.О. та капітани поліції Мельник Є.В. і Голубнича А.І., майори поліції: Зубкова В.В., Старусьов Є.І., Старусьова Ю.М., Ковалевська І.А. та Стеганцева О.М., які вийшли з тимчасово окупованої території Куп`янського району Харківської області, у своїх поясненнях зазначили, що після окупації м. Куп`янськ 27.02.2022 збройними силами РФ вони перебували в м. Куп`янськ разом зі своїми родинами. На тимчасово окупованій території вони перебували у м. Куп`янськ приблизно до кінця квітня поточного року. З окупованої території на підконтрольну територію виїжджали колоною або самостійно разом з родинами за маршрутом м. Куп`янськ - с. Грушівка - с. Сподобівка - с. Савинці - м. Балаклія - с. Андріївка - м. Зміїв - м. Мерефа - м. Харків, що свідчить про наявність можливості виходу з окупованої території в зазначений період.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що вчинений дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у не виконанні, а і у самоусуненні від виконання службових обов`язків, не виході на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах.

Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно із ст. 17 Закон України Про правовий режим воєнного стану, органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Позивачем не заперечувалось складання присяги на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону України Про Національну поліцію, відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до п. 24 ч.1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію, поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України Про Національну поліцію, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії рф проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач після отримання наказу керівництва по залишення окупованої території не виконав наказа, не покинути окуповану рф територію і не прибув до місця дислокації підрозділу.

З урахування вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача встановила та з`ясувала усі обставини, події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушення вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818 та враховуючи порушення, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, правомірно видано накази № 295 від 03.06.2022 та № 288 о/с від 14.06.2022.

Доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року по справі №520/8568/22 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 по справі № 520/8568/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва