Постанова

від 01.06.2023 по справі 1.380.2019.003025

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003025 пров. № А/857/7257/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.за участю секретаря судового засідання Улицька С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.003025 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКБ Груп" до Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

місце ухвалення судового рішення м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадженнясуддя у І інстанціїМричко Н.І.дата складання повного тексту рішення07.07.2020

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКБ Груп» (далі - ТОВ «ПКБ Груп», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2019 року № 0002611403.

В обґрунтування позовних вимог зазначило про помилковість висновків податкового органу стосовно порушення платником статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за контрактом від 01 березня 2018 року № 1, укладеним з фірмою-нерезидентом «TR Deweloper Sp.z.o.o.» (Республіка Польща), оскільки експортну операцію від 04 квітня 2018 року на суму 42 000,00 євро було закрито 21 вересня 2018 року оплатою від нерезидента «Tartagal s.r.o.» (Чеська Республіка). У зв`язку з цим у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що первинними документами, які наявні в матеріалах справи, підтверджено факт надходження валютної виручки в сумі 42 000,00 євро за контрактом від 01 березня 2018 року № 1. При цьому, податковим органом не доведено наявності підстав, з яким Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» пов`язує застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею четвертою такого Закону.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2023 року замінено відповідача у справі Головне управління ДПС у Львівській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКБ Груп» задоволено частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що первинними документами не підтверджується факт надходження валютної виручки по контракту №1 від 01.03.2018 року, а надання позивачем чисельної кількості листів свідчить про намагання уникнути відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, передбачених Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся засобами поштового зв`язку, про що матеріали справи містять відповідні докази, однак рекомендоване поштове відправлення повернуто неврученим у зв`язку з відсутністю позивача за вказаною адресою. Зважаючи на вказане позивача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи телефонограмою.

В судовому засіданні представник відповідача Холявка І.Я. надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача Тороній Г.М. в судовому засіданні надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційної скарги.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що первинними документами, які наявні в матеріалах справи, підтверджено факт надходження валютної виручки в сумі 42 000,00 євро за контрактом від 01 березня 2018 року № 1. При цьому, податковим органом не доведено наявності підстав, з яким Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» пов`язує застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею четвертою такого Закону.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ ПКБ Груп (код ЄДРПОУ 38464872) місцезнаходження юридичної особи: 81082, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Жорниська, вул. Промислова, 5, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Львівській області.

У період з 31.01.2019 року по 05.02.2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ ПКБ Груп з питань дотримання вимог Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями) по зовнішньоекономічному контракту від 01.03.2018 року №1 укладеного з фірмою-нерезидентом TR Deweloper Sp.z.o.o. (Польща).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.02.2019 року №191/14.3/38464872 (а.с. 10-14), згідно з висновків якого проведеною перевіркою ТзОВ ПКБ Груп з питань дотримання вимог Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР встановлено порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями) по контракту від 01.03.2018 року №1 укладеного з фірмою-нерезидентом TR Deweloper Sp.z.o.o. (Польща), відповідно до отриманого інформаційного повідомлення уповноваженого банку ПАТ КБ ПриватБанк від 06.11.2018 року № Г-31.0.0.0/1-27066.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 року №0002611403, згідно з яким ТзОВ ПКБ Груп нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 503 335,13 грн. (а.с. 16).

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Отже, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлює відповідальність за порушення строків розрахунку в іноземній валюті (надходження виручки) за наслідками виконання зовнішньо-економічних контрактів, і єдиною підставою до звільнення від такої відповідальності визнає наявність висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Водночас, надходження валютної виручки на рахунок можливе лише за дійсним зобов`язанням і не очікується за припиненим.

Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться в частині третій статті 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18 виклав висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15 сформулював такий висновок: у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2018 між ТОВ ПКБ Груп (за договором Продавець) та фірмою-нерезидентом TR Deweloper Sp.z.o.o. (Польща) (за договором Покупець) укладений договір №1, згідно з предметом якого Постачальник зобов`язується здійснити поставку Покупцю визначений цим договором товар, а Покупець приймати названий товар та оплачувати його. Продавець продає, а Покупець купує продукцію, далі Монтовані дерев`яні будинки в асортименті, кількості і по ціні згідно з інвойсом, заздалегідь погодженим і виставленим продавцем покупцю. Ці рахунки-фактури є невід`ємною частиною цього договору (арк. справи 17-20).

На виконання умов цього договору ТОВ ПКБ Груп здійснило експорт товару: збірна будівельна конструкція, будинок з дерев`яних матеріалів, призначений для проживання, марки Parhammer-LARGO 102-m2, у кількості 1 шт., комплектний, новий, у розібраному для зручності транспортування стані (код товару 9406002000), згідно митної декларації № UA209180/2018/018650 від 04.04.2018 на суму 42000,00 євро (арк. справи 21). Граничний термін надходження валютної виручки - 01.10.2018.

23.07.2018 по експортному зовнішньоекономічному договору від 04.09.2017 № 04.09.2017-1 та додаткової угоди до нього від 02.01.2018 №1, укладеного ТОВ ПКБ Груп та Tartagal s.r.o. (Чеська Республіка) поступили кошти на валютний рахунок ТОВ ПКБ Груп в сумі 75425,00 євро з призначенням платежу - аванс по договору від 04.09.2017 №04.09.2017-1 та Додатковій угоді до нього від 02.01.2018 №1, що підтверджується листом Tartagal s.r.o. (Чеська Республіка) від 21.09.2018 Про зарахування коштів (арк. справи 31).

В подальшому, 21.09.2018 в м. Краків (Польща) між ТОВ ПКБ Груп (Кредитор) та TR Deweloper Sp.z.o.o. (Польща) (Первісний боржник) та Tartagal s.r.o. (Чеська Республіка) (Новий боржник) укладений тристоронній договір про переведення боргу, згідно з пунктом 2 якого Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 42000,00 євро, що виник на підставі п. 2 основного договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання. Пунктом 3 встановлено, що Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі, і підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором (арк. справи 29-30).

Згідно з листом Tartagal s.r.o. від 21.09.2018 Про зарахування коштів враховуючи договір про переведення боргу від 21.09.2018, укладеного між TR Deweloper Sp.z.o.o., Tartagal s.r.o та ТОВ ПКБ Груп, Tartagal s.r.o. (Чеська Республіка) просить ТОВ ПКБ Груп частину коштів, в сумі 42000,00 євро, перерахованих 23.07.2018, зарахувати в оплату для погашення заборгованості в сумі 42000,00 євро, що виникла у TR Deweloper Sp.z.o.o. перед ТОВ ПКБ Груп за договором №1 від 01.03.2018. В зв`язку з цим просить вважати, що платіж, проведений 23.07.2018, частково, а саме в сумі 42000,00 євро здійснено в погашення заборгованості TR Deweloper Sp.z.o.o. перед ТОВ ПКБ Груп за договором №1 від 01.03.2018 (арк. справи 31).

Як видно листа ТОВ ПКБ Груп від 21.09.2018, позивачем повідомлено Tartagal s.r.o. (Чеська Республіка), що враховуючи умови договору про переведення боргу від 21.09.2018, укладеного між TR Deweloper Sp.z.o.o., Tartagal s.r.o та ТОВ ПКБ Груп, ТОВ ПКБ Груп не заперечує частину коштів в сумі 42000,00 євро, перерахованих Tartagal s.r.o. 23.07.2018, зарахувати в оплату для погашення заборгованості у сумі 42000,00 євро, що виникла у TR Deweloper Sp.z.o.o. перед ТОВ ПКБ Груп за договором №1 від 01.03.2018. На підставі наведеного, ТОВ ПКБ Груп підтвердило, що платіж, проведений Tartagal s.r.o. 23.07.2018, частково, а саме в сумі 42000,00 євро зараховано в погашення заборгованості TR Deweloper Sp.z.o.o. перед ТОВ ПКБ Груп за договором №1 від 01.03.2018 (арк. справи 32).

Суд звертає увагу, що відповідно до картки рахунку 362 за квітень 2018 р. січень 2019 р. в бухгалтерському обліку ТОВ ПКБ Груп по контрагенту TR Deweloper Sp.z.o.o. (Польща) експортну операцію від 04.04.2018 закрито 21.09.2018 оплатою від нерезидента Tartagal s.r.o. (Чеська Республіка) в сумі 42000,00 євро (арк. справи 34).

Окрім того, в матеріалах справи є наявний лист Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від 16.07.2019 №20.1.0.0.0/7-20190716/1229, згідно з яким підтверджено, що станом на 16.07.2019 по клієнту ТОВ «ПКБ Груп» (код ЄДРПОУ 38464872) відсутні порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями по контракту № 1 від 01.03.2018 між ТОВ «ПКБ Груп» та фірмою-нерезидентом «TR Deweloper Sp.z.o.o.» (Польща), які знаходяться на валютному контролі в АТ КБ «ПриватБанк» (арк. справи 89).

Також факт відсутності заборгованості взаємних розрахунків по стану за період: 01.01.2018 27.01.2020 між ТОВ ПКБ Груп» та Tartagal s.r.o. (Чеська Республіка) за договором № 04.09.2017-1 від 04.09.2017 р., додатковою угодою №1 від 02.01.2018 р., зокрема, взаємозалік (21.09.2019) на суму 42000,00 євро, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (арк. справи 92-93).

Крім цього, в матеріалах справи містяться меморіальні ордера щодо перерахування коштів фірмою Tartagal s.r.o. на підставі контракту, укладеного 04.09.2017 між ТОВ ПКБ Груп» та Tartagal s.r.o. (арк.. справи 155-172). Щодо допущених описок у меморіальних ордерах, а саме в даті контракту, то представник позивача надала суду письмову заяву від 09.07.2020 до якої долучила письмові пояснення за підписом директора Tartagal s.r.o., з яких видно, що оплата відбувалася саме за контрактом № 04.09.10 7-1 від 04.09.2017 та додатковою угодою № 1 від 02.01.2018.

Відповідно до ст. 72, 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що приведені вище документи є належними доказами в розумінні ст. 72-74 КАС України, позаяк підтверджують обставини щодо взаєморозрахунків позивача та його контрагентів в установлені названим Законом строки за приведеною вище зовнішньоекономічною операцією.

Як наслідок податковим органом не доведено наявності підстав, з яким Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР пов`язує застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 такого Закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що з урахуванням положень ст. 139 КАС України відсутні підстави для перерозподілу та присудження судових витрат на користь будь-якої із сторін.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКБ Груп" залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.003025 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 01 червня 2023 року