Рішення

від 22.05.2023 по справі 522/15676/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/15676/22

Провадження №2/522/969/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря - Лахматової С.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Одеськоїрегіональноїдержавноїлабораторії державноїслужбиУкраїниз питаньбезпечностіхарчовихпродуктів тазахистуспоживачів (ідентифікаційний код 00702972, місцезнаходження: 67667, Одеська область, Біляївський район, смт.Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, 27), в якій просить: визнати незаконним та скасувати наказ Одеської регіональноїдержавної лабораторіїдержавної службиУкраїни зпитань безпечностіхарчових продуктівта захистуспоживачіввід 10 листопада 2022 року № 206 про оголошення догани ОСОБА_1 ; стягнути з Одеської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 992,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді завідувача відділу технічного забезпечення та охорони праці Одеської регіональноїдержавної лабораторіїдержавної службиУкраїни зпитань безпечностіхарчових продуктівта захистуспоживачів.10.11.2022 Одеською регіональною державною лабораторією державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів видано Наказ № 206 про оголошення догани ОСОБА_1 . Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Згідно Наказу № 206, який є предметом оскарження по даній справі, у ньому не зазначено у чому конкретно виражається неналежне виконання ОСОБА_1 покладених на нього трудових обов`язків; його вина та наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків. Крім того, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Наказ № 206 не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків. Таким чином, у зв`язку з тим, що у Наказі № 206 відсутнє посилання на порушення або неналежне виконання покладених на ОСОБА_1 трудових обов`язків; відсутня його вина; немає наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків; не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків та взагалі відсутні будь-які факти вчинення працівником дисциплінарного проступку, вважає що Наказ № 206 підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

25.01.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що відповідачем було видано Наказ №206 від 10.11.2022 про оголошення догани ОСОБА_1 , підставою якого була службова записка водія автотранспортного засобу відділу технічного забезпечення та охорони праці ОСОБА_3 . Відповідно викладеного змісту в службовій записці, його можна характеризувати як порушення підпункту 3 пункту 4 Посадової інструкції, порушення правил внутрішнього розпорядку та трудової дисципліни. Зазначив, що у водіїв автотранспортного засобу відділу технічного забезпечення та охорони праці, встановлений ненормований робочий день. ОСОБА_3 здійснює щоденну доставку працівників Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Тим самим забезпечується реалізація необхідних організаційних умов, заради вчасного та високопродуктивного виконання завдань та обов`язків працівників лабораторії. В службовій записці присутні ознаки дій (бездіяльності) які мають наслідки зниженню продуктивності праці, а саме позбавлення заохочення до виконання своїх обов`язків водія автотранспортного засобу ОСОБА_3 . В посадовій інструкції водія автотранспортного засобу, чітко визначені права та обов`язки, в якій не передбачена діяльність пов`язана з окраскою перил і т.д. Тому прохання завідувача відділу технічного забезпечення та охорони праці ОСОБА_1 , можна вважати як особистим, і від якого працівник в праві відмовитись. Таким чином, керівництвом було прийнято рішення про оголошення догани ОСОБА_1 (а.с. 18 21).

21.02.2023 на суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив на позовну заяву підписаний Т.в.о. Директора Пушковою А., однак до нього не надано жодного документа, що підтверджують її повноваження, у тому числі щодо підписання відзиву. Крім того, зазначив, що викладені у відзиві обставини є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне. В обґрунтування правомірного винесення Наказу від 10 листопада 2022 року № 206 відповідач посилається на статті 140 та 141 КЗпП України. Разом з тим, вказані статті взагалі не можна застосовувати у відношенні позивача, оскільки позивач не є роботодавцем водія ОСОБА_3 . У службовій записці водій ОСОБА_3 скаржиться на те, що йому не було виплачено премію, що не входить до повноважень та посадових обов`язків позивача та тим більше не може бути підставою для оголошення йому догани через порушення трудової дисципліни, оскільки вирішення питання щодо преміювання працівників відноситься виключно до компетенції роботодавця. Відповідачем у відзиві на позову заяву не міститься жодного посилання на пункти посадової інструкції які він порушив, що призвело до застосування у відношенні нього такого заходу стягнення, як догана (а.с.26 29).

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що Наказом директора Одеської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Онищенка С. № 206 від 10.11.2022 оголошено ОСОБА_1 , завідувачу відділу технічного забезпечення та охорони праці, догану за порушення внутрішнього розпорядку та трудової дисципліни.

Підстава: 1 Доповідна записка водія автотранспортного відділу технічного забезпечення та охорони праці ОСОБА_4 про порушення завідувача ОСОБА_1 правил внутрішнього розпорядку та трудової дисципліни від 08.11.2022 № 287.

2. Письмове пояснення завідувача ОСОБА_1 від 09.11.2022 № 289 (а.с. 6).

Відповідно до службової записки ОСОБА_4 від 08.11.2022, зазначає, що він в жовтні місяці своєчасно та якісно виконував свої посадові обов`язки, у зв`язку з чим має право на преміювання, але завідувач відділу технічного забезпечення та охорони праці ОСОБА_1 не урахував якість та обсяг виконаних ним посадових обов`язків та проявленої ініціативи, за що позбавив його можливості преміювання (а.с. 23).

У письмових поясненнях від 09.11.2022 щодо службової записки ОСОБА_4 ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_4 в жовтні 2022 року фактично відпрацював навіть нижче установлених норм, винахідливість не проявляє, а лише своєю поведінкою деморалізує інших працівників відділу та лабораторії в цілому, а також не виконував особливі умови паці, у зв`язку з чим підстав для виплати йому додаткової заробітної плати у жовтні місяці 2022 р. на його думку не уявляється можливим (а.с. 24).

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.139Кодексу Законівпро працюУкраїни (далі КЗпП України), працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Згідно з ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

За приписами ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При розгляді справи про накладення дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни суду необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Застосована судом правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17.

Згідно ч. 3 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Крім того, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши зміст оскаржуваного позивачем наказу від 10 листопада 2022 року № 206 з урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача щодо невідповідності оскаржуваного наказу вимогам трудового законодавства, зокрема, відсутності посилань на фактичні обставини, вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Зі змісту оскаржуваного наказу неможливо встановити у чому безпосередньо полягає порушення позивачем внутрішнього розпорядку та трудової дисципліни.

Матеріалами справи не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності позивача, зокрема, вини. Також не підтверджено доказами причинно-наслідкового зв`язку між порушенням внутрішнього розпорядку та трудової дисципліни, як то зазначено в наказі, і шкідливими наслідками, які спричинили або могли спричинити такі порушення.

Статтею 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, аналізуючи надані відповідачем в обґрунтування своєї позиції докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України).

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений сплачений судовий збір у розмірі 992,60 грн., докази понесення позивачем інших судових витрат у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Одеської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10 листопада 2022 року № 206 про оголошення догани ОСОБА_1 .

Стягнути з Одеської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ідентифікаційний код 00702972) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві грн.40 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 29 травня 2023 року.

Суддя Ю.І. Ковтун