Рішення

від 24.05.2023 по справі 468/1702/21-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1702/21-ц

2/468/68/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2023 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Онофрійчук М.О., представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 468/1702/21-ц за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок» №55 по вулиці Баштанської Республіки в місті Баштанка до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області та ОСОБА_6 про скасування рішення та скасування реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування п.2 рішення Баштанської міської ради від 15.12.2020 року №28 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 загальною площею 0.0024 га, кадастровий номер 4820610100:01:038:0050 для будівництва і обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 та про скасування реєстрації права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0024 га. з кадастровим номером 4820610100:01:038:0050.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оспорюваним рішенням Баштанської міської ради затверджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 для будівництва і обслуговування гаражу, на підставі якого за ОСОБА_7 було зареєстроване право власності на відповідну земельну ділянку для будівництва і обслуговування гаражу. При цьому, дана земельна ділянка відповідно до Генерального плану м. Баштанка знаходиться в межах зони Ж-3, яка призначена для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування, некомерційних комунальних об`єктів, а також окремих об`єктів загальноміського значення, тому відповідно до ст. 42 ЗК України не могла бути передана в приватну власність. Крім того Генеральний план не передбачає забудову вказаної території. Також виділена відповідачу ОСОБА_7 у власність земельна ділянка знаходиться на прибудинковій території багатоквартирного будинку, яким управляє позивач, і на вказаній місцевості розміщений дитячий майданчик.

У зв`язку з цим позивач просив скасувати п.2 рішення Баштанської міської ради від 15.12.2020 року №28 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 загальною площею 0.0024 га, кадастровий номер 4820610100:01:038:0050 для будівництва і обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 та про скасування реєстрації права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0024 га. з кадастровим номером 4820610100:01:038:0050.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позов надійшов до суду 20.12.2021 року.

28.12.2021 року позовна заява була залишена без руху та позивачу визначений строк на усунення недоліків.

11.01.2022 року було відкрите провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

17.03.2023 року підготовче провадження у справі закрите та справа призначена до судового розгляду.

Від відповідача Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що у відповідача відповідно до положень ЗК України не було підстав для відмови у наданні ОСОБА_7 дозволу на виготовлення проекту землеустрою та не було підстав для відмови в подальшому у затвердженні вказаного проєкту землеустрою. Відповідно до затвердженої разом з Генеральним планом м. Баштанка пояснювальної записки до плану зонування території (зонінгу) в межах зони Ж-3 супутнім видом дозволеного використання землі є розташування на ній гаражу для постійного та тимчасового зберігання індивідуальних транспортних засобів. Відповідач вважає, що позивач не є землекористувачем земельної ділянки в межах прибудинкової території багатоквартирного будинку, оскільки вказана земельна ділянка ще не сформована, тому вона перебуває у комунальній власності, отже виділення відповідачці ОСОБА_7 у власність землі для будівництва індивідуального гаражу із земель комунальної власності не порушує прав та інтересів позивача.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач вказав, що землі в зоні Ж-3 мають функціональне призначення для задоволення потреб мешканців багатоквартирного будинку. Крім того, відповідно до розробленої технічної документації земельна ділянка ОСОБА_7 віднесена до групи 009 підгрупи 00 як ділянка і земель транспорту для розміщення гаражно-будівельних кооперативів, тому така земельна ділянка не могла бути у приватну власність фізичній особі. Крім того, розміщення багатоквартирного будинку і розміщення індивідуального гаражу є різними видами цільового використання земель. Також відповідно до ч.2 ст. 42 ЗК України землі під багатоквартирними будинками можуть надаватись співвласникам такого багатоквартирного будинку, а не певному мешканцю такого будинку. Крім того, земельна ділянка в зоні Ж-3 в першу чергу мала бути переданою для використання за переважним видом використання, а не за супутнім видом її використання.

Від відповідача Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області до суду надішли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказав, що на землях житлової забудови можливе будівництво індивідуальних гаражів, натомість відповідачка ОСОБА_7 відповідно до ст. 40 ЗК України мала право на безоплатне отримання землі для гаражного будівництва. Крім того, відповідно до п.п. в п. 5 Глави 2 плану зонування території (зонінгу) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначає її власник. Також позивач відповідно до ст. 382 ЦК України не набув прав на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, оскільки своїх прав на неї досі не зареєстрував, технічна та інша документація на прибудинкову територію не виготовлялась, тому така земельна ділянка досі належить міській раді і при виділенні земельної ділянки відповідачці ОСОБА_7 права ОСББ не були порушені.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечили.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в справі матеріали (витяг з рішення Баштанської міської ради від 15.12.2020 року №28; копію Генерального плану м. Баштанка; копію плану зонування території м. Баштанка; копію рішення виконавчого комітету Баштанської районної ради народних депутатів від 28.12.1982 року №422; фотографії місцевості; копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 у власність для будівництва індивідуального гаражу із земель комунальної власності; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.02.2021 року; копію рішення Баштанської міської ради від 22.07.2021 року №39; копію пояснювальної записки до Генерального плану Том І; копію пояснювальної записки до плану зонування території (зонінгу) Том ІІ; копію пояснювальної записки до інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час Том ІІІ; копію свідоцтва про шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; фотозображення; копію повідомлення Баштанської міської ради від 19.01.2022 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність відмови у задоволення позову з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 12.04.2019 року ОСОБА_7 звернулась до Баштанської міської ради із заявою від 28.02.2019 року про надання дозволу на розробку технічної документації по відведенню у власність земельної ділянки площею до 0,0025 га за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських споруд та гаражу.

Рішенням Баштанської міської ради від 26.04.2019 року №26 ОСОБА_7 наданий дозвіл на замовлення виготовлення проєкту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування гаражу площею до 0,0025 га із земель комунальної власності по АДРЕСА_1 .

Рішенням Баштанської міської ради від 15.12.2020 року №28 затверджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 загальною площею 0.0024 га, кадастровий номер 4820610100:01:038:0050 для будівництва і обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 та вирішено передати зазначену земельну ділянку в приватну власність.

02.02.2021 року право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0.0024 га, кадастровий номер 4820610100:01:038:0050 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Баштанської міської ради від 22.07.2021 року №39 ОСББ «Світанок» наданий дозвіл на розробку проєкту землеустрою по відведенню земельної ділянки в постійне користування загальною площею до 0,9000 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку та при будинкової території із земель житлової та громадської забудови по АДРЕСА_2 .

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.8 ст. 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Позивач як на підставу для скасування оспореного рішення міської ради посилається на те, виділена відповідачці ОСОБА_7 земельна ділянка знаходиться в зоні Ж-3, де не передбачена забудова та де не може бути передана земля у приватну власність, оскільки вона може бути передана тільки на утримання багатоквартирного будинку. Суд не може погодитись з такою позицією позивача.

Згідно зі ст.ст. 38-40 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм. Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до п. а ч.2 ст. 83 ЗК у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

За п. 3.2 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» вид використання території - використання та забудова території, що поєднуються за подібністю відповідних ознак. Розрізняються переважний, супутній та допустимий вид використання.

Згідно з п. 4.7 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» основним документом Зонінгу є схема зонування, яка розробляється в цифровій формі у місцевій системі координат, прив`язаній до державної системи координат, що дозволяє формувати її електронне зображення або отримувати її аналоговий документ на паперових носіях необхідного масштабу. Для кожної земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту відповідної зони.

Відповідно до п. 5.10 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» житлові зони у своєму складі містять території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об`єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об`єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на оточуюче середовище.

Згідно з Главою 2 розділу І Пояснювальної записки до плану зонування території (зонінгу) м. Баштанка забудова та благоустрій здійснюється шляхом організації комплексної забудови території або розташування та будівництва окремих будинків і споруд в кварталах існуючої забудови. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або землекористувачем в межах вимог, встановлених законодавством до використання земель цієї категорії, відповідно зонінгу, іншої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до Глави 2 Розділу ІІ Пояснювальної записки до плану зонування території (зонінгу) м. Баштанка зона змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови Ж-3 передбачена для розташування багатоквартирних житлових будинків, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування, некомерційних комунальних об`єктів, а також окремих об`єктів загальноміського значення. Переважними видами використання земель зони Ж-3 є окремо розташовані або зблоковані багатоквартирні житлові будинки, окремо розташовані і вбудовано-прибудовані адміністративні, комунальні та навчальні установи, підприємства торгівлі, обслуговування, громадського харчування. Супутніми видами дозволеного використання земель зони Ж-3 є, серед інших, гаражі та стоянки для постійного та тимчасового зберігання індивідуальних транспортних засобів.

З комплексного аналізу процитованого вище слідує, що землі, з яких була виділена земельна ділянка ОСОБА_7 перебувають в комунальній власності і могли бути передані міською радою у власність громадянину України, в тому числі для гаражного будівництва. Землі зони Ж-3 можуть бути передані у власність для будівництва, в тому числі і гаражу для постійного та тимчасового зберігання індивідуальних транспортних засобів, що прямо дозволяє як відповідне ДСТУ, так і зонінг м. Баштанка.

Позиція позивача щодо того, що передача землі відповідної зони для супутнього виду дозволеного використання можлива лише тоді, коли відсутні підстави для її передачі для переважного виду використання є правильною лише в тому випадку, коли до органу, який приймає рішення про таку передачу, одночасно звернулись заінтересовані особи, одна з яких бажає отримати таку землю для переважного виду використання, а інша для супутнього виду дозволеного використання. В даному ж випадку відповідач ОСОБА_7 звернулась за отриманням землі для супутнього виду дозволеного її використання одна. Позивач натомість звернувся з питання виділення йому землі для переважного виду використання значно пізніше, вже навіть після того, як відповідач ОСОБА_7 набула права власності на виділену їй земельну ділянку, натомість відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

При цьому, надана відповідачці у власність земельна ділянка не входить до визначеного ч.4 ст. 83 ЗК України переліку земель, які не можуть бути передані у приватну власність.

Суд не погоджується з позицією позивача щодо того, що відповідно до розробленого відповідачці проекту землеустрою виділена їй земельна ділянка віднесена до земель житлово-будівельних кооперативів, які використовуються для транспорту, і тому відповідачка не могла отримати її у приватну власність.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а)землі сільськогосподарськогопризначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Так дійсно в пояснювальній записці інженера-землевпорядника в технічному паспорті даної земельної ділянки вказано, що така земельна ділянка віднесена до земель гаражно-будівельних кооперативів, які використовуються для транспорту, але одночасно з цим в цьому ж тексті вище вказано, що дана земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови з кодом цільового призначення 02.05 для будівництва індивідуального гаражу і розробка відповідного проєкту здійснюється саме для відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу.

При цьому, і заява ОСОБА_7 про надання дозволу на розробку технічної документації по відведенню у власність земельної ділянки, і рішення Баштанської міської ради від 26.04.2019 року №26 про надання дозволу на замовлення виготовлення проєкту землеустрою, і рішення Баштанської міської ради від 15.12.2020 року №28 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стосувались саме виділення відповідної земельної ділянки для будівництва і обслуговування індивідуального гаражу.

За такого, відсутні підстави для висновку, що при отриманні відповідачкою ОСОБА_7 у власність земельної ділянки було змінене її цільове призначення чи вид використання із земель житлової забудови на землі транспорту.

Також суду не надані жодні докази того, що за розробкою технічної документації чи за отриманням такої земельної ділянки, чи за зміною її цільового призначення звертався будь-який гаражно-будівельний кооператив чи така земельна ділянка виділялась під такий кооператив.

Отже допущена в пояснювальній записці формальна суперечність на суть прийнятих міською радою рішень та на суть виниклих правовідносин істотного впливу не мала, тому така обставина не може бути підставою для скасування рішення міської ради та для припинення права власності відповідачки ОСОБА_7 на дану земельну ділянку.

Суд також не погоджується з позицією позивача щодо того, що надана відповідачці ОСОБА_7 у власність земельна ділянка знаходиться в межах прибудинкової території будинку, яким управляє позивач, і на якій розміщений дитячий майданчик, тому вона відповідно до ч.2 ст. 42 ЗК України могла бути надана лише співвласникам такого багатоквартирного будинку, а не у приватну власність певному мешканцю такого будинку.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Згідно з ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянкавважається сформованоюз моментуприсвоєння їйкадастрового номера. Формуванняземельних ділянок(крімвипадків,визначених участинах шостій-сьомій цієїстатті)здійснюється запроектами землеустроющодо відведенняземельних ділянок. Земельнаділянка можебути об`єктомцивільних праввиключно змоменту їїформування (крімвипадків суборенди,сервітуту щодочастин земельнихділянок)та державноїреєстрації прававласності нанеї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З процитованого слідує, що віднесення відповідної території до прибудинкової пов`язується не тільки і не стільки з тим, що на такій території розміщенні певні споруди чи інші об`єкти, спрямовані на задоволення потреб певного багатоквартирного будинку, а, в першу чергу, з тим, що відповідні межі і конфігурація такої території та належні до багатоквартирного будинку будівлі та споруди на цій території зафіксовані у відповідній землевпорядній документації. Крім того, право на таку територію, як земельну ділянку та об`єкт цивільних правовідносин, виникає у співвласників відповідного багатоквартирного будинку саме після формування такої земельної ділянки та реєстрації відповідного речового права. І з того ж часу виникає право на захист відповідного речового права.

В даному ж випадку межі прибудинкової території будинку по АДРЕСА_2 землевпорядною документацією не визначені, відповідна земельна ділянка не сформована та речове право на неї позивача не зареєстроване, а надане позивачем фотозображення можливих меж такої прибудинкової території не є тим доказом, який підтверджує такі межі.

Отже позивачем в супереч вимогам ст. 81 ЦПК України не доведено, що надана відповідачці ОСОБА_7 у власність земельна ділянка знаходиться в межах прибудинкової території будинку, яким управляє позивач, натомість така обставина не є очевидною, оскільки надана відповідачці земельна ділянка знаходиться поза межами та у віддаленні від під`їздів до багатоквартирного будинку, за тротуаром та місцевим проїздом.

При цьому, позивач помилково посилається на підтвердження своєї позиції на постанову Верховного Суду від 18.03.2019 року по справі №263/68/17, оскільки спірні правовідносини тієї справи не є подібними спірним правовідносинам в даній справі та стосувались земельної ділянки під прибудованим до квартири на першому поверсі приміщенням, тобто земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок.

З комплексу описаного вище слідує, що при затвердженні рішенням Баштанської міської ради від 15.12.2020 року №28 проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 для будівництва і обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 не було допущено таких порушень, які б мали наслідком скасування такого рішення.

Крім того, згідно з ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, оскільки, як вказано вище, право власності чи користування земельною ділянкою під багатоквартирним будинком та прибудинковою територією підлягає реєстрації та право на вперше сформовану земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права, а права позивача на відповідну земельну ділянку не зареєстровані і земельна ділянка під багатоквартирним будинком на час розгляду справи перебуває в комунальній власності, то позивач не довів, що наданням відповідачем Баштанською міською радою відповідачці ОСОБА_7 відповідної земельної ділянки були порушенні майнові права чи інтереси позивача.

Отже, в задоволенні вимоги про скасування п.2 рішення Баштанської міської ради від 15.12.2020 року №28 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 загальною площею 0.0024 га, кадастровий номер 4820610100:01:038:0050 для будівництва і обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 у зв`язку з необґрунтованістю.

Як наслідок належить відмовити і у похідній позовній вимозі про скасування реєстрації права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0024 га. з кадастровим номером 4820610100:01:038:0050.

За такого позов загалом не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 246; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок» №55 по вулиці Баштанської Республіки в місті Баштанка до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області та ОСОБА_6 про скасування п.2 рішення Баштанської міської ради від 15.12.2020 року №28 та скасування реєстрації права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0024 га. з кадастровим номером 4820610100:01:038:0050 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок» №55 по вулиці Баштанської Республіки в місті Баштанка (вул. Героїв Небесної Сотні, 55 м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 33004838);

Відповідачі: Баштанська міська рада Баштанського району Миколаївської області (вул. Героїв Небесної Сотні, 38, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, 56101, код ЄДРПОУ 04376469)

ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 02.06.2023 року.

суддя: