Ухвала

від 29.05.2023 по справі 472/433/23

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/433/23

Провадження №2/472/161/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

29 травня 2023 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей,

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей.

Разом з позовною заявою представник позивача - адвокат Вендель О.М. подав заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу Болгарчук О.Ф. вчиняти дії з оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , посилаючись на те, що предметом справи є встановлення факту батьківства, а тому існує ризик того, що до набрання рішенням суду по справі законної сили, нотаріус видасть відповідачу свідоцтво про право на спадщину, що зробить неможливим для дітей позивача у разі задоволення позову, реалізувати свої права на спадкове майно та унеможливить ефективний захист позивачем своїх прав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачені ст.150цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Стаття 150ЦПК України містить перелік видів забезпечення позову, одним із яких є заборона вчиняти певні дії.

У відповідності до ч. 1 ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а згідно з ч. 6 ст.153ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Згідно з роз`ясненням, яке міститься в п. 4 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» вказано, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; суд з`ясовує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси всіх осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з ч. 2 ст.8-1Закону України«Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Відповідно до підпункту 4.13 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач зверталась до нотаріуса з відповідною заявою та, що їй було відмовлено.

З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов`язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви позивача, як заінтересованої особи, суд приходить до висновку про недоведеність представником позивача - адвокатом Венделем О.М. того, що невжиття судом заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення його позовних вимог, оскільки позивач не скористався наданим йому правом особисто здійснити захист свого інтересу у зазначений вище спосіб.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги відсутність належного обґрунтування представником позивача обраного ним заходу забезпечення позову з точки зору гарантування ефективного захисту його прав, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч. 1ст.149ЦПК України підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим в забезпеченні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 259, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Венделя О.М. про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко