Постанова

від 25.05.2023 по справі 922/1015/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/1015/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

представники сторін не з`явилися;

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київ,

про покладення на Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

у справі №922/1015/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс", м. Харків,

про стягнення 59153,41грн,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2023 державним виконавцем Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків) постановою ВП №59575058 повернуто виконавчий документ, а саме: наказ Господарського суду Харківської області №922/1015/19, виданий 01.07.2019, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Постановою Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків) від 03.03.3023 виведено виконавче провадження №59575058 із зведеного виконавчого провадження №54635742.

Не погоджуючись з такими діями державного виконавця, до Господарського суду Харківської області звернулось ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зі скаргою (вх. № 6570 від 17.03.2023), в якій просило суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 59575058 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі № 922/1015/19, котрі виразились у винесені постанови від 03.03.2023 про повернення наказу Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі № 922/1015/19 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження";

-скасувати постанову Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції від 03.03.2023 про повернення наказу Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі № 922/1015/19 стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19 задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця.

Визнано незаконними дії державного виконавця Салтівського ВДВС у м. Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 59575058 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі № 922/1015/19, котрі виразилися у винесенні постанови від 03.03.2023 про повернення наказу Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі № 922/1015/19 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Скасовано постанову Салтівського ВДВС у м. Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції від 03.03.2023 про повернення наказу Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі № 922/1015/19 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з ухвалою, постановленою місцевим господарським судом, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Салтівський ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції України, в якій скаржник просив прийняти нове рішення, яким ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №922/1015/19 від 30.03.2023 скасувати, у задоволенні позову ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" відмовити у повному обсязі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 (повний текст складений 15.05.2023) у справі №922/1015/19 апеляційну скаргу Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції України залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19 залишено без змін.

18.05.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява (передана до організації поштового зв`язку для пересилання 12.05.2023), в якій позивач просить стягнути із Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Харківської області у справі №922/1015/19 від 30.03.2023, у розмірі 12800,00грн згідно договору №20-04-2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.04.2023. Розгляд заяви просить здійснити за відсутності представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2023 прийнято заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Салтівський ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до розгляду. Розгляд заяви призначено на 25.05.2023 о 15:00 год. Доведено до учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не перешкоджає розгляду заяви.

Представники сторін до судового засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи позивач та відповідач повідомлені у відповідності до ч. 11 ст. 242 ГПК України шляхом надіслання у паперовій формі копій зазначеної ухвали суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2023 відповідно до довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції 19.05.2022.

Крім того, копії зазначеної ухвали надіслані на електронні пошти: ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс"- niko-tais@ukr.net, представнику позивача адвокату Грищенку О.М.- ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТОВ "Евро-Диліжанс" - evrodiligans@gmail.com.

Розглянувши клопотання ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про розгляд заяви за відсутності його представника, судова колегія зазначає про таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки клопотання позивача не суперечить нормам Господарського процесуального кодексу, судова колегія дійшла висновку про його задоволення.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також обмежений законом строк розгляду заяви про розподіл судових витрат, судова колегія вважає за можливе розглянути заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Салтівський ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Салтівський ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, судова колегія зазначає про таке.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про очікування понесення останнім витрат на правову допомогу під час розгляду апеляційної скарги органу ДВС, наголошено, що сторони за договором про надання правової допомоги керуються тим, що вартість однієї години надання правової допомоги складає від 1200,00грн до 1400,00грн (в залежності від різного роду умов та чинників), участь у судовому засіданні складає від 2000,00грн до 2500,00грн, а також додаткова оплата за прийняття позитивного рішення для ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", яке не перевищуватиме трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також позивачем зазначено, що він зобов`язується із врахуванням п. 8 ст. 129 ГПК України, у випадку існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомити про відповідне суд.

До відзиву позивачем надано оригінал довіреності від 24.08.2022 про уповноваження ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" Грищенка О.М. представляти інтереси довірителя, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.10.2009 №3888, копію посвідчення адвоката Грищенка О.М.

Із заявою про покладення на орган ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та доказами їх понесення позивач звернувся засобами поштового зв`язку 12.05.2023, тобто в межах встановленого п`ятиденного процесуального строку з дати ухвалення судового рішення.

До вказаної заяви позивачем додано копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.04.2023 №20-04-2023/1, копію акту прийому-передачі документів від 20.04.2023, копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.05.2023, копію довідки про взяття на облік платника податків від 18.02.2014 №325/26-50-18-05-22 та повідомлення про взяття на облік платника податків від 19.03.2014 №368/26-50-18-05-22.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 ЦК України. Так, згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.04.2023 №20-04-2023/1 виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ "ЄВРО-ДИЛІЖАНС" (код ЄДРПОУ 32869911) та Салтівським ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції, котрі виникли у виконавчому провадженні №59575058 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі №922/1015/19, а також із підстав, змісту та сутності, викладених в ухвалі Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19, апеляційній скарзі Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19 , надання консультацій з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства, із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до Східного апеляційного господарського суду відповідного обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19, та відповідних клопотань/пояснень/заперечень у справі №922/1015/19 за апеляційною скаргою Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19, із врахуванням норм та положень ГПК України, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за відповідною апеляційною скаргою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

За умовами п. 1.2 договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Пунктом 1.3 договору визначено, що сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного договору є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного договору.

Згідно з п. 3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбаченого цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1200,00грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1 договору). При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 1500,00 грн; судові засідання - 2000,00 грн/судове засідання у суді апеляційної інстанції (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 2500,00грн); побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1200,00 грн/год; витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів.

Отже, сторонами узгоджено що вартість наданих адвокатом послуг залежить, зокрема, від обсягу наданої правової допомоги та часу, що витрачений адвокатом.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.05.2023 адвокат Грищенко О.М. передав, а ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" прийняло відповідно до договору №20-04-2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.04.2023 за період із 20.04.2023 по 11.05.2023 наступні виконані роботи та надані послуги: ознайомлення із змістом та сутністю ухвали Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19 (0,5 години); ознайомлення зі змістом та сутністю апеляційної скарги Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19 (0,5 години); процесуально-правовий супровід, належне процесуальне розроблення, підготовка тексту відзиву/заперечення на апеляційну скаргу Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19 та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань відзиву/заперечення на апеляційну скаргу, організація, технічне підготування та проведення роботи/послуг щодо направлення на вимогу норм ГПК України на адреси всіх учасників спору (4 години), виходячи зокрема та не обмежуючись також з наступного:

-аналізу правовідносин між замовником, ТОВ "ЄВРО-ДИЛЖАНС" та Салтівським ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції, котрі виникли у виконавчому провадженні №59575058 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі №922/1015/19, а також із підстав, змісту та сутності, викладених в ухвалі Господарського суду Харківської області у справі №922/1015/19 від 30.03.2023, апеляційній скарзі Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19;

-здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору у справі №922/1015/19 за апеляційною скаргою Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19;

-здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями в межах справи №922/1015/19 за апеляційною скаргою Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19, в призмі існування та допущення Салтівським ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції порушення прав та інтересів замовника у виконавчому провадженні №59575058 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 01.07.2019 у справі №922/1015/19;

-організація, підготування та проведення роботи/послуг щодо направлення на вимогу норм ГПК України на адреси всіх учасників спору у справі №922/1015/19 за апеляційною скаргою Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19;

-за участь у судовому засіданні, котре відбулось 11.05.2023, у справі №922/1015/19 за апеляційною скаргою Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19, із врахуванням часу очікування початку судового засідання та тривалості судового засідання, а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції тощо - 2 000,00грн;

-додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8 договору №20-04.2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.04.2023 у зв`язку з прийняттям частково позитивного для замовника судового рішення у справі №922/1015/19 за апеляційною скаргою Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1015/19 - 4800,00грн.

Відповідно до п. 2 зазначеного акта загальна вартість вказаних послуг склала 12800,00грн.

За умовами п. 2.1 акта на підставі пунктів 3.1, 3.8 договору №20-04-2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.04.2023 сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1200,00 гривень, кількість годин - 5 (п`ять), вартість участі у судовому засіданні - 2000,00 гривень, додаткова оплата (гонорар "успіху") становить 4800,00грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що представником позивача адвокатом Грищенком О.М. до суду апеляційної інстанції було надано відзив на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також представник брав участь у судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції 11.05.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" адвокатом Грищенком О.М.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №907/746/17 зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, встановленого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначено також ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПКУкраїни, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Дослідивши матеріали, надані представником позивача на підтвердження розміру витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем процесуальних документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин. Розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, оскільки в межах апеляційного провадження переглядалася лише ухвала суду першої інстанції, постановлена за результатами розгляду справи на дії державного виконавця.

Судова колегія зауважує, що позиція позивача на час розгляду апеляційної скарги органу ДВС залишалася незмінною в порівнянні з позицією, викладеною у суді першої інстанції; зміст відзиву дублює доводи, правове обґрунтування та висновки, які зазначені позивачем у скарзі на дії державного виконавця до суду першої інстанції; підготовка адвоката до розгляду справи в апеляційному суді не потребувала значних затрат часу, зокрема, аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, зокрема, щодо аналізу судової практики, яка є достатньо сталою, не потребувало повторного аналізу правовідносин між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", ТОВ "ЄВРО-ДИЛЖАНС" та Салтівським ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції, котрі виникли у виконавчому провадженні №59575058; включення адвокатом до правової допомоги таких робіт/послуг як організація, підготовка та проведення роботи/послуг щодо направлення на вимогу норм ГПК України на адреси всіх учасників спору є необґрунтованим, оскільки не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а відтак витрати на них не можуть бути покладені судом на іншу сторону

Колегія суддів вважає необґрунтованими витрати на "гонорар успіху", оскільки вони не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, позивачем не наведено обґрунтувань обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату (аналогічний правовий висновок викладений в п.44 постанови Верховного Суду від 22.02.2023 у справі 911/5429/14).

З акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) також вбачається, що представник позивача участь у судовому засіданні одночасно рахує як 2000,00грн за конкретно надану послугу та 1200,00грн як за годину вартості витраченого часу, що призводить до подвійної тарифікації однієї фактично наданої послуги.

Крім того, з матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що на розгляді Господарського суду Харківської області перебуває заява про покладення на Салтівський ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правову допомогу за результатами розгляду скарги позивача на дії державного виконавця у розмірі 9500,00грн, тобто за результатами постановлення ухвали Господарського суду Харківської області від 30.03.2023, що переглядалася судом апеляційної інстанції.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2022 у справі №922/1015/19 заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. № 12102 від 20.10.2022) про покладення на Відділ державної виконавчої служби судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00грн згідно з договором № 14-02-2022/3 від 14.02.2022 про надання адвокатських послуг (правової допомоги).

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. В переважній більшості справ, у яких ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу. При цьому, в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів, а суми, які підлягали до стягнення у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду.

В той же час, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Таким чином, за наведених обставин, встановивши невідповідність заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про покладення на Салтівський ВДВС у місті Харкові Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків) витрат на правничу допомогу та покладення на орган ДВС витрат позивача у розмірі 2720,00грн (12800,00 (заявлена сума) 4800,00грн ("гонорар успіху") - 1200,00грн (подвійна тарифікація участі у судовому засіданні) * 40%).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити частково.

Стягнути з Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61024, м. Харків, вул. Студентська, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 34952461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, код ЄДРПОУ 38039872) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2720,00грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 01.06.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов