Постанова

від 01.06.2023 по справі 908/2499/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2499/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Ємельянов В.А., посвідчення №069932 від 01.03.2023, прокурор (в залі суду);

від позивача: Базік О.Д., представник (поза межами суду);

від відповідача: Чіняєва О.М., ордер серія АЕ № 1189223 від 27.03.2023, адвокат (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 (суддя Науменко А.О., м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 08.03.2023), у справі №908/2499/21

за позовом: Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

позивача: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 206)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління, ідентифікаційний код юридичної особи 00110183 (69015, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, буд.1)

про внесення змін до п. 5 та п. 9 договору оренди землі від 07.09.2007 № 040726100898,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2021 до Господарського суду Запорізької області звернувся керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради з позовом від 25.08.2021 № 53-3160 вих-21 до Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління про внесення змін до п. 5 та п. 9 договору оренди землі від 07.09.2007 № 040726100898.

У позові прокурор просить:

- внести зміни до п.5 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 за № 040726100898 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 18.1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції: нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 145 954 673 грн 28 коп. в цінах на 2021 рік;

- внести зміни до п. 9 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 за №040726100898 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 18.1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 4 378 640 грн 20 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах на 2021 рік.

Позов подано на підставі ст.ст. 19, 131-1, 142, 145 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 152, 206 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 20, ч. 3 ст. 30, ст.4, ст.162, ст. 163 ГПК України, п.п. 288.5.1. п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру.

Позовні вимоги мотивовані таким: землі промисловості згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 та рішення Запорізької міської ради №26 від 28.11.2018 відносяться до категорії інших земель, ставка орендної плати за використання якими складає 3% від їх нормативної грошової оцінки. Наразі згідно умов п. 9 Договору орендна плата складає 0,25 % від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2007 року. Згідно листа Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області №197/5/08-01-04-13 від 14.01.2021, за оренду земельної ділянки кадастровим номером 2310100000:04:026:0037 ПАТ Запорізьке кар`єроуправління щорічно здійснюється плата в сумі 4035365 грн. 28 коп. Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 578/207-21 від 15.07.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:026:0037 становить 145 954 673 грн. 28 коп. Отже, річна орендна плата за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:026:0037 повинна становити 3 % від нормативної грошової оцінки (145 954 673 грн. 28 коп. + 100 х 3 = 4378640 грн. 20 коп.). Сума коштів за рік, яку недоотримує бюджет територіальної громади з 01.01.2016 дорівнює 4 378 640 грн. 20 коп.

Відповідач заперечував проти задоволення позовної заяви у повному обсязі, в обґрунтування чого посилався на відсутність рішення органу місцевого самоврядування про зміну ставки орендної плати; невідповідність коефіцієнтів впливу локальних факторів КмЗ, коефіцієнтам, які встановлені рішенням Запорізької міської ради 30.06.2015 за №7, неправильне встановлення середньої базової вартості 1 кв.м земельної ділянки; відсутність права прокурора на звернення з даним позовом в інтересах Запорізької міської ради.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 позовні вимоги задоволено.

Внесено зміни до п. 5 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 за № 040726100898 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 18.1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції:

- нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 145 954 673 грн 28 коп. (сто сорок п`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят три гривні двадцять вісім копійок) в цінах на 2021 рік.

Внесено зміни до п. 9 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 за №040726100898 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 18.1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції:

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 4 378 640 грн 20 коп. (чотири мільйони триста сімдесят вісім тисяч шістсот сорок гривень 20 копійок), що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах на 2021 рік.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління, ідентифікаційний код юридичної особи 00110183 на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави в розмірі 2 270 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство Запорізьке кар`єроуправління, в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги висновок Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 квітня 2018 року у справі № 910/7905/17, в якому колегія судів дійшла до висновку, що у контексті спірних земельних правовідносин, пов`язаних зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, норми статей 632, 651 ЦК України, статті 288 ПК України та статті 30 Закону України «Про оренду землі» повинні розумітися і застосовуватися таким чином: «Зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативно-грошової оцінки), оформлена рішенням міської ради, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки цими рішеннями законодавчо не встановлюються граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Водночас, рішення міської ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 ЦК України».

Так, п.12 Договору, передбачено, що розмір орендної плати може змінюватись шляхом прийняття відповідного рішення Запорізької міської ради про збільшення або зменшення орендної плати.

Суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача з приводу не прийняття Запорізькою міською радою рішення щодо внесення змін до Договору від 07.09.2007. Крім того, додаток 3 до рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)» не містить зобов`язання переглянути орендні ставки у договорах оренди землі, укладених до набрання чинності цим рішенням.

В свою чергу, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, Податковий кодекс України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів, відповідно.

Суд першої інстанції проігнорував доводи відповідача, щодо органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки тільки місцева рада, як орган місцевого самоврядування, може приймати рішення щодо передачі іншим органам, у тому числі прокуратурі, повноважень щодо управління майном, включаючи подання позовів (скарг) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, без відповідного делегування повноважень з боку місцевої ради органи прокуратури не мають повноважень на пред`явлення від імені територіальної громади в особі Запорізької міської ради позовів (скарг) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Вважає, що матеріалами справи підтверджено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі, оскільки Запорізька міська рада вжила максимально всіх заходів спрямованих на відновлення порушених (на думку Позивача) прав територіальної громади.

Судом першої інстанції не надано оцінку наступним аргументам відповідача:

- данні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 578/207-21 щодо значення коефіцієнтів впливу локальних факторів КмЗ суперечать значенням, які встановлені рішенням Запорізької міської ради 30.06.2015 за № 7,

- сукупний локальний коефіцієнт Км3 був обчислений без врахування наступних локальних чинників: земельна ділянка розташована в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів; розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів; земельна ділянка розташована в водоохоронній зоні; земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні; отже в розрахунок сукупного локального коефіцієнта Кмз необхідно уключити вказані фактори: 1.00x1.05x0.95x0,95x0,96x0.97x1,10x0,991x0,90x1,12x1,02x0,80=0.79.

Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги Експертний висновок, долучений відповідачем на підтвердження власної позиції.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з її доводами, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі. Саме такий правовий висновок наведений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, не є релевантними у даному спорі, оскільки зміна розміру орендної плати переглядається за рішенням орендодавця, що передбачено п. 12 договору оренди землі, а розмір орендної плати у 0,25 % від нормативної грошової оцінки, встановлений умовами договору, є менше мінімального розміру земельного податку, передбаченого п.п. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 Податкового Кодексу України.

Отже, позовні вимоги в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки на підставі рішення Запорізької міської ради відповідають положенням законодавства, оскільки зазначене право орендаря передбачено умовами договору.

Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, у якій зроблено висновок, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом.

Тому, доводи представника відповідача щодо неможливості представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування є необґрунтованими.

З метою виконання вимог, встановлених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя на адресу Запорізької міської ради були направлені листи від 03.06.2021 за № 53-1403вих21 та від 16.07.2021 за № 53-2371вих21, у яких зазначено про порушення майнових прав територіальної громади міста Запоріжжя.

У свою чергу Запорізька міська рада двічі листами від 10.06.2021 № 07916/03-20/09 та від 30.07.2021 № 10014/03-20/10 проінформувала окружну прокуратуру про невжиття заходів, спрямованих на приведення договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог законодавства.

Отже, невжиття тривалий час (з 25.02.2021 по 25.08.2021) Запорізькою міською радою як уповноваженим органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом до ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» про внесення змін до пунктів 5, 9 договору оренди землі, виходячи із положень ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», ст. 53 ГПК України, слугувало підставою для здійснення представництва законних інтересів держави прокурором, який в силу вищезазначених положень діючого законодавства, виконуючи субсидіарну роль, зобов`язаний вжити заходи представницького характеру, спрямовані на захист інтересів держави.

Доводи відповідача про невідповідності технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя положенням чинного законодавства України вважає безпідставними, оскільки рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі № 280/5928/19 за позовом ТОВ « 7 днів Запоріжжя» до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 30.06.2015 № 7, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020, встановлено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затверджена рішенням від 30.06.2015 № 7, погоджена органом, уповноваженим на проведення державної експертизи землевпорядної документації, відтак повною мірою відповідає вимогам земельного законодавства.

У додаткових письмових поясненнях прокурор пояснив, що проаналізувавши підстави та предмети позову у справах № 908/2499/21 та № 908/5336/15, вважає, що у зазначених справах зовсім різні як предмет позову (інші позовні вимоги), так і підстави позовних вимог, зокрема різна технічна документація щодо нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя (технічна документація щодо нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, затверджена рішенням ЗМР від 03.03.2008 за № 79 у справі № 908/5336/15, технічна документація щодо нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затверджена рішення від 30.06.2015 № 7 у справі № 908/2499/21).

Зважаючи на викладене, відповідні справи не є тотожними, що унеможливлює застосування до справи № 908/2499/21 вимог пункту 3 частини 1 та частини 2 статті 226 ГПК України.

Позивач, Запорізька міська рада, у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з її доводами, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що з 01.01.2016 для розрахунку суми орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться у користуванні Відповідача, застосовується нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації 2016 року з урахуванням індексації.

Згідно з витягом НГО нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:019:0037 становить 145 954 673 грн. 28 коп.

З огляду на викладене, пункт 5 Договору оренди землі має бути викладений в новій редакції та приведений у відповідність вимогам земельного та податкового законодавства України.

Сума коштів за рік, яку недоотримує бюджет територіальної громади м.Запоріжжя з 01.01.2016 дорівнює 4 378 640 грн. 20 коп. -4 035 365 грн. 28 коп. = 343 274 грн. 92 коп. Таким чином, Договір оренди землі підлягає приведенню у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення до нього відповідних змін.

В даному судовому процесі оскарження витягу про нормативну грошову оцінку землі не є предметом спору та предметом доказування, а тому не підлягає дослідженню на предмет його законності чи незаконності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Березкіна О.В., Дармін М.О.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.03.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/2499/21 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

07.04.2023 матеріали справи №908/2499/21 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2023 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (3405,00 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

17.04.2023 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 07.04.2023, надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 36422 від 13.04.2023 про сплату 3 405,00 грн.

Отже, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.

17.04.2023 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пунктів 2.3.50, 2.6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2499/21 з метою дотримання процесуального строку на вчинення відповідної дії, а саме для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, тощо, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Іванова О.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023, справу №908/2499/21 (для вирішення процесуальних питань) передано колегії суддів у складі: Чус О.В. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (у складі колегії суддів: головуюча Чус О.В. (доповідач), судді Берекіна О.В., Дарміна М.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі № 908/2499/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 29.05.2023.

У зв`язку із виходом на роботу судді-доповідача Іванова О.Г. після відпустки, розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 01.05.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.05.2023 для розгляду справи №908/2499/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В., якою вказану справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 29.05.2023 оголошено перерву до 01.06.2023.

В судовому засіданні 01.06.2023 Центральним апеляційним господарським судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення Прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

07.09.2007 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління (орендар, змінено організаційно - правову форму юридичної особи на Приватне акціонерне товариство Запорізьке кар`єроуправління) укладено договір оренди землі (далі договір від 07.09.2007).

Відповідно до п. п. 1, 2 договору від 07.09.2007 в строкове платне користування надається земельна ділянка площею 18.1056 га, що знаходиться по вул. Дніпровські зорі, 1 м. Запоріжжя для розташування промислового майданчика.

Кадастровий номер земельної ділянки - 2310100000:04:026:0037, цільове призначення - землі промисловості.

Цей договір від 07.09.2007 укладено строком на двадцять п`ять років (п. 8 договору від 07.09.2007).

Згідно п. 5 договору від 07.09.2007 і розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена на 01 січня 2007 р. та який є додатком і невід`ємною частиною договору, нормативно - грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2007 складала 17 189 456 грн. 64 коп.

Відповідно до п. 9 договору від 07.09.2007, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 42 973 грн. 64 коп. (сорок дві тисячі дев`ятсот сімдесят три грн. 64 коп.), що складає 0,25 % від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2007 року.

Пунктом 39 договору від 07.09.2007 визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Державну реєстрацію договору від 07.09.2007 було здійснено Запорізькою регіональною філією Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах 19.09.2007 за № 040726100898.

За актом прийому - передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 19.09.2007 №040726100898 орендодавець передав, а орендар отримав у користування на праві оренди земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:026:0037 площею 18.1056 га, яка знаходиться по вул. Дніпровські зорі, 1, м. Запоріжжя.

Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 затверджено нормативно грошову оцінку земель міста Запоріжжя, зокрема п. 3 рішення визначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 становила 239,5 грн. та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативно грошова оцінка земель за 2014 рік становила 299,14 грн. Вказане рішення міської ради введено в дію з 01.01.2016 ( п. 7 Рішення).

Крім того, рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 встановлено на території міста податок на майно (в частині плати за землю), розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від їх нормативної грошової оцінки (додаток 3), а також затверджено Положення про податок на майно.

Так, згідно із п. 9 таблиці додатку 3 до рішенням Запорізької місцевої ради № 6 від 30.06.2015, ставка орендної плати за використання іншими (крім чітко зазначеного у таблиці переліку) земельними ділянками складає 3% від їх нормативної грошової оцінки.

Також, згідно із п.15 Додатку до рішення Запорізької міської ради №26 від 28.11.2018 встановлено річний розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності та дорівнює 3% від їх нормативної грошової оцінки. Вказане рішення міської ради введено в дію з 01.01.2019 (п. 3 Рішення).

Землі промисловості згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 та рішення Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 відносяться до категорії інших земель, ставка орендної плати за використання якими складає 3% від їх нормативної грошової оцінки.

Наразі згідно умов п. 9 договору від 07.09.2007 орендна плата складає 0,25 % від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2007 року.

Згідно листа Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області №197/5/08-01-04-13 від 14.01.2021, за оренду земельної ділянки кадастровим номером 2310100000:04:026:0037 ПАТ Запорізьке кар`єроуправління щорічно здійснюється плата в сумі 4035365 грн. 28 коп.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 578/207-21 від 15.07.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:026:0037 становить 145 954 673 грн. 28 коп.

Отже, за доводами прокурора річна орендна плата за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:026:0037 повинна становити 3 % від нормативної грошової оцінки (145 954 673 грн. 28 коп. + 100 х 3 = 4378640 грн. 20 коп.).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

З огляду на те, що згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 578/207-21 від 15.07.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:026:0037 становить 145 954 673 грн. 28 коп., то наявні всі підстави для внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зазначення розміру нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати.

Також господарський суд дійшов висновку, що Прокурором правомірно заявлено позов в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, оскільки з 2016 року власником земельної ділянки - Запорізькою міською радою не вживаються заходи з приводу приведення у відповідність діючому законодавству плати за спірну земельну ділянку, що свідчить про невжиття компетентним органом відповідних заходів протягом розумного строку.

Нездійснення Запорізькою міською радою, починаючи з 05.01.2021, як уповноваженим органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у тому числі шляхом звернення до суду з обґрунтованим позовом до ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління про внесення до пунктів 5 та 9 Договору оренди землі, виходячи з положень ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України є правовою підставою для здійснення представництва законних інтересів держави прокурором, який в силу вищезазначених положень діючого законодавства, виконуючи субсидіарну роль, зобов`язаний вжити заходи представницького характеру, спрямовані на захист порушених інтересів держави.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність заявлення прокурором позову в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з наступних мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час, відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Частинами 1, 3 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 53 ГПК України, частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Колегія суддів звертає увагу на те, що саме лише посилання Прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту ( зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави ), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Верховний Суд констатує, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах.

При цьому, з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, слідує, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надає можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Матеріалами справи підтверджено, що Запорізькою місцевою прокуратурою №3 на адресу повивача - Запорізької міської ради направлено лист від 05.01.2021 №35-49вих21, в якому ставилось питання про невідповідність здійснення оплати за спірну земельну ділянку.

Запорізька міська рада листами № 04-07/0019 від 04.03.2021 та № 04-07/0466 від 19.05.2021 повідомила органи прокуратури, що позовні заяви щодо приведення у відповідність договору оренди спірної земельної ділянки не подавались.

Крім того, Дніпровська окружна прокуратура листом №53-1403вих21 від 03.06.2021 зверталась до Запорізької міської ради з питання вжиття заходів з приводу відповідності діючому законодавству здійснення плати за спірну земельну ділянку.

Листом №07916/03-20/09 від 10.06.2021 Запорізька міська рада повідомила Дніпровську окружну прокуратуру про те, що міською радою позовні заяви про приведення договору оренди вищезазначеної земельної ділянки у відповідність до земельного, податкового законодавства та рішенням міської ради не подавались.

Також, Дніпровською окружною прокуратурою листом №53-2371вих-21 від 16.07.2021 для вирішення питання про вжиття цивільно-правових заходів направлено копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищезазначеної земельної ділянки, виготовлені ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 14.07.2021.

Листом №10014/03-20/10 від 30.07.2021 Запорізькою міською радою надано інформацію про направлення запиту до органу ДФС, проте заходів про приведення договору оренди вищезазначеної земельної ділянки у відповідність до земельного, податкового законодавства та рішенням міської ради не подано.

Колегія суддів констатує, що прокурором у позовній заяві підставами для представництва законних інтересів Запорізької міської ради у цій справі зазначено наступне:

«Таким чином,з 2016 року власником земельної ділянки - Запорізькою міською радою не вживаються заходи з приводу приведення у відповідність діючому законодавству плати за спірну земельну ділянку, що свідчить про невжиття компетентним органом відповідних заходів протягом розумного строку.

Нездійснення Запорізькою міською радою, починаючи з 05.01.2021, як уповноваженим органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у тому числі шляхом звернення до суду з обґрунтованим позовом до ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління про внесення до пунктів 5 та 9 Договору оренди землі, виходячи з положень ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України є правовою підставою для здійснення представництва законних інтересів держави прокурором, який в силу вищезазначених положень діючого законодавства, виконуючи субсидіарну роль, зобов`язаний вжити заходи представницького характеру, спрямовані на захист порушених інтересів держави.» (арк. 15 поз. заяви).

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Господарський суд, надаючи оцінку правомірності звернення прокурора із даним позовом в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, погодився із такими доводами прокурора, та зазначив, що оскільки з 2016 року власником земельної ділянки - Запорізькою міською радою не вживаються заходи з приводу приведення у відповідність діючому законодавству плати за спірну земельну ділянку, що свідчить про невжиття компетентним органом відповідних заходів протягом розумного строку.

Нездійснення Запорізькою міською радою, починаючи з 05.01.2021, як уповноваженим органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у тому числі шляхом звернення до суду з обґрунтованим позовом до ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління про внесення до пунктів 5 та 9 Договору оренди землі, виходячи з положень ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України є правовою підставою для здійснення представництва законних інтересів держави прокурором, який в силу вищезазначених положень діючого законодавства, виконуючи субсидіарну роль, зобов`язаний вжити заходи представницького характеру, спрямовані на захист порушених інтересів держави.

В той же час, цей висновок господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки прокурором на час звернення з відповідним позовом не доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 903/129/18 від 15.10.2019 зазначила, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Наведений правовий висновок уточнений у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Так, у жовтні 2015 року Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2007 за № 040726100898.

Позивач просив суд:

- змінити п. 5 Договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 року за № 040726100898, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 18,1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції: 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 96332655 грн. 36 коп. в цінах 2015 року;

- змінити п. 9 Договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 року за № 040726100898, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством Запорізьке кар`єроуправління, щодо земельної ділянки площею 18,1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції: 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 2889979 грн. 66 коп. (два мільйона вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень 66 коп.), що складає 3 % від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від приведення договору оренди у відповідність до норм закону в частині визначення розміру орендної плати через наявність змін в законодавстві.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.2015 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5336/15.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.12.2015 по цій справі задоволено позов Запорізької міської ради до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар`єроуправління" про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2007 за № 040726100898 у повному обсязі.

Внесено зміни до п. 5 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 року за № 040726100898, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством "Запорізьке кар`єроуправління", щодо земельної ділянки площею 18,1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції: 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 96332655 грн. 36 коп. (дев`яносто шість мільйонів триста тридцять дві тисячі шістсот п`ятдесят п`ять гривень 36 коп.) в цінах 2015 року.

Внесено зміни до п. 9 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 р. за № 040726100898, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством "Запорізьке кар`єроуправління", щодо земельної ділянки площею 18,1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції: 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 2889979 грн. 66 коп. (два мільйона вісімсот вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень 66 коп.), що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2015 року.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар`єроуправління" на користь Запорізької міської ради 1218 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2016 рішення Господарського суду Запорізької області у цій справі залишено без змін, тобто, вказане рішення набуло законної сили.

03.04.2019 до Господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариство "Запорізьке кар`єроуправління" із заявою в порядку статті 322 Господарського процесуального кодексу України про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 03.12.2015 у справі № 908/5336/15, за нововиявленими обставинами, відповідно до якої відповідач просив суд: 1. Скасувати рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/5336/15 від 03.12.2015; 2. У задоволенні позову Запорізької міської ради до ПрАТ "Запорізьке кар`єроуправління", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, відмовити.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.05.2019 у справі №908/5336/15 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар`єроуправління" про перегляд судового рішення від 03.12.2015 у справі № 908/5336/15 за нововиявленими обставинами.

Рішення у справі № 908/5336/15 за позовом Запорізької міської ради до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Запорізьке кар`єроуправління", третя особа Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2007 № 040726100898, а саме: - внести зміни до пункту 5 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 № 040726100898, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством "Запорізьке кар`єроуправління", щодо земельної ділянки площею 18, 1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 96 332 655, 36 грн. в цінах 2015 року". Внести зміни до п.9 договору оренди землі, зареєстрованого 19 вересня 2007 № 040726100898, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством "Запорізьке кар`єроуправління", щодо земельної ділянки площею 18,1056 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Дніпровські зорі, 1, наданої для розташування промислового майданчика, виклавши його в такій редакції: "9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 2 889 979, 66 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2015 року", скасовано.

У задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 рішення Господарського суду Запорізької області від 07.05.2019 у справі №908/5336/15 скасовано. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Запорізьке кар`єроуправління" про перегляд в порядку ст.ст.320-322 ГПК України за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 03.12.2015 у справі №908/5336/15 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25.02.2021 у справі 908/5336/15 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління задоволено; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі 908/5336/15 скасовано; рішення Господарського суду Запорізької області від 07.05.2019 у цій справі залишено в силі.

Зі змісту даної постанови Верховного Суду від 25.02.2021 можна зробити висновок, що Запорізька міська рада, як Позивач, приймала активну участь у розгляді справи 908/5336/15, зокрема, нею подано відзив на касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління, в якому Позивач просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів констатує, що предметом позовних вимог як у справі № 908/5336/15 за позовом Запорізької міської ради, так і у оскаржуваній справі 908/2499/21 за позовом прокурора в інтересах Запорізької міської ради, є внесення змін в один й той самий Договір оренди землі, зареєстрований 19 вересня 2007 за № 040726100898, в одні й ті самі пункти цього Договору (пункти 5 та 9).

Таким чином, оскільки остаточно спір по справі № 908/5336/15 було вирішеного лише 25 лютого 2021 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, то підстави звернення прокурора із даним позовом в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, зазначені у позовній заяві, з якими погодився господарський суд, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так як станом на 2016 рік, так і станом на 05.01.2021 у проваджені судів господарської юрисдикції перебувала справа за позовом саме Запорізької міської ради про внесення змін до п. 5 та п. 9 Договору оренди землі від 07.09.2007 № 040726100898.

Тому доводи прокурора та висновок господарського суду про те, що:

- з 2016 року власником земельної ділянки - Запорізькою міською радою не вживаються заходи з приводу приведення у відповідність діючому законодавству плати за спірну земельну ділянку;

- про нездійснення Запорізькою міською радою, починаючи з 05.01.2021, як уповноваженим органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у тому числі шляхом звернення до суду з обґрунтованим позовом до ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління про внесення до пунктів 5 та 9 Договору оренди землі,

спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що у зазначений прокурором у позовній заяві період Запорізька міська рада вжила максимально всіх заходів спрямованих на відновлення порушених прав територіальної громади.

Таким чином, прокурором не доведено нездійснення або неналежне здійснення Запорізькою міською радою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах у спірний період.

Не доведення прокурором нездійснення або неналежне здійснення Запорізькою міською радою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах згідно частини 3 та 4 статті 53 ГПК України, частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 - не підтверджує наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої ст. 226 ГПК України (висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у п. 83 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу щодо недоведеності підстав для представництва Прокурором інтересів держави у цьому випадку, знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Так само і частиною 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Вказані норми не є суто декларативними - їх необхідно розуміти не лише як положення законодавства, які надають особам безумовне право подавати апеляційну скаргу на рішення судів, які розглянули відповідну справу як суди першої інстанції, але і враховувати, що вони визначають принципи самого судочинства, які покладають на суд певні обов`язки з розгляду таких скарг і перегляду відповідних судових рішень (з урахуванням обмежень інстанційного перегляду).

Зокрема, частина 1 ст. 269 ГПК України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому законодавець у ст. 282 ГПК України закріпив, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

Відповідно до положень ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів статті 236 ГПК України, особливо тим, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене та беручи до уваги передбачені ГПК України межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає скасуванню, а позовна заява, подана Керівником Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради, підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої ст. 226 ГПК України.

Оскільки позовна заява підлягає залишенню без розгляду, інші доводи апеляційної скарги та позовної заяви, зокрема наявності/відсутності підстав для внесення змін до п. 5 та п. 9 Договору оренди землі від 07.09.2007 № 040726100898, колегією суддів не перевіряються.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги та залишення позовної заяви без розгляду, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на Прокурора та стягнути з Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на користь Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління 3405, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 226, 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі № 908/2499/21 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2023 у справі №908/2499/21 скасувати.

Позовну заяву Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління про внесення змін до п. 5 та п. 9 договору оренди землі від 07.09.2007 № 040726100898 - залишити без розгляду.

Стягнути з Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на користь Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління 3405, 00 грн. (три тисячі чотириста п`ять грн.) витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 02.06.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяМ.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна