Рішення

від 25.05.2023 по справі 902/483/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2023 р. Cправа №902/483/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", м.Гайсин Гайсинського району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренвіс", с.Криштопівка Гайсинського району Вінницької області

про стягнення 30113,34 грн заборгованості за договорами суборенди

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренвіс" 30113,34 грн заборгованості, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов укладених між сторонами 12 договорів суборенди землі від 20.12.2018 року, а саме 26990,54 грн - основного боргу; 2510,12 грн - пені; 206,31 грн - 3% річних та 406,37 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Ухвалою суду від 12.04.2023 відкрито провадження у справі №902/483/23, призначено судове засідання на 25.05.2023.

17.05.2023 до суду надійшла заява "про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу" б/н від 15.05.2023 (а.с.108-109), в якій заявник просив стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На визначену судом дату, 25.05.2023, сторони не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення позивачу ухвали суду від 12.04.2023 на його адресу електронної пошти (а.с. 105) та підписом представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (листа з ухвалою суду від 12.04.2023) (а.с. 107).

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи.

25.05.2023 до суду надійшла заява позивача б/н від 25.05.2023 (вх. канц. суду №01-34/4984/23 від 25.05.2023) про проведення судового засідання без його участі.

Враховуючи наведене, неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому справа розглянута за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, 25.05.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначив, що 20.12.2018 між ним та відповідачем укладено 12 договорів суборенди земельних ділянок, предметом яких визначено надання позивачем в строкове платне користування відповідачу 12 земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань відповідачем за договорами оренди за 2022 рік виникла заборгованість, яка становить 26990,54 грн. Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2510,12 грн пені, 406,37 грн інфляційних втрат та 206,31 грн 3% річних.

У зв`язку з ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

20.12.2018 між позивачем (надалі за текстом також - Орендар) та відповідачем (надалі за текстом також - Суборендар) укладено 12 договорів суборенди землі (надалі за текстом разом - договори суборенди) (а.с.25-96), предметом яких визначено зобов`язання Орендаря передати Суборендареві 12 земельних ділянок у володіння та користування на умовах сплати щорічного орендного платежу, а саме:

- земельну ділянку площею 0,7693 га з кадастровим номером: 0521284000:01:000:0271, річна плата становить - 2542,89 грн;

- земельну ділянку площею 0,8121 га з кадастровим номером: 0521284000:01:000:0517, річна плата становить - 2226,30 грн;

- земельну ділянку площею 0,0725 га з кадастровим номером: 0521284000:01:000:0518, річна плата становить - 601,70 грн;

- земельну ділянку площею 0,6606 га з кадастровим номером 0521284000:01:000:0607, річна плата становить - 2542,89 грн;

- земельну ділянку площею 0,6408 га з кадастровим номером 0521284000:01:000:0708, річна плата становить - 2226,30 грн;

- земельну ділянку площею 0,6579 га з кадастровим номером 0521284000:01:000:0709, річна плата становить - 2226,30 грн;

- земельну ділянку площею 0,7862 га з кадастровим номером 0521284000:01:000:0752, річна плата становить - 2542,89 грн;

- земельну ділянку площею 0,4764 га з кадастровим номером 0521284000:01:000:0743, річна плата становить - 2226,30 грн;

- земельну ділянку площею 0,5062 га з кадастровим номером 0521284000:01:000:0753, річна плата становить - 2542,89 грн;

- земельну ділянку площею 0,7789 га з кадастровим номером 0521284000:01:000:0779, річна плата становить - 2226,30 грн;

- земельну ділянку площею 0,4764 га з кадастровим номером 0521284000:01:000:0811, річна плата становить - 2542,89 грн;

- земельну ділянку площею 0,4764 га з кадастровим номером 0521284000:01:000:0718, річна плата становить - 2542,89 грн.

Усі інші умови договорів суборенди землі ідентичні, а саме:

- договір укладається строком на 7 років. Але в будь-якому випадку діє до моменту збирання врожаю Суборендарем. Строк дії цього Договору не може перевищувати строк дії договору оренди землі на підставі якого він укладений (п. 3.1., 3.2. договорів суборенди);

- суборендна плата вноситься щорічно у строк до "31" грудня розрахункового року шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендаря. Датою отримання суборендної плати і належного виконання грошового зобов`язання за цим Договором вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку Суборендаря (п. 4.3. договорів суборенди);

- у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.5. договорів суборенди);

- земельна ділянка передається в суборенду з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 5.1. договорів суборенди);

- земельна ділянка передається в суборенду без розроблення проекту її відведення. Об`єкт за договором суборенди землі вважається переданим Орендарем Суборендареві з моменту підписання цього Договору (п. 6.1., 6.2. договорів суборенди);

- після припинення дії цього Договору Суборендар повертає Орендарю земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в суборенду, за винятком випадків погіршення стану земельної ділянки не з вини Суборендаря (п. 7.1. договорів суборенди);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації речового права (п. 14.1. договорів суборенди).

В матеріалах справи наявні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.25-96), які підтверджують, що протягом періоду з 21.02.2019 по 22.02.2019 державним реєстратором Михайлівської сільської ради Гайсинського району було здійснено державну реєстрацію права суборенди земельних ділянок з кадастровими номерами: 0521284000:01:000:0271, 0521284000:01:000:0517, 0521284000:01:000:0518, 0521284000:01:000:0607, 0521284000:01:000:0708, 0521284000:01:000:0709, 0521284000:01:000:0752, 0521284000:01:000:0743, 0521284000:01:000:0753, 0521284000:01:000:0779, 0521284000:01:000:0811, 0521284000:01:000:0718.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення 26990,54 грн - основного боргу; 2510,12 грн - пені; 206,31 грн - 3% річних та 406,37 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що нараховані в зв`язку з неналежним виконанням договору найму.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі в редакції, чинній станом на 04.06.2017) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч.1 ст.5 Закону України "Про оренду землі").

Положеннями ст.13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1-5 ст.8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

З огляду на наведені положення законодавства, суд доходить висновку, що між сторонами було укладено договори суборенди землі, положення яких врегульовано Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативними актами.

Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" визначено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ч. 1, 2 ст.21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, умовами договорів суборенди визначено, що: суборенда плата вноситься щорічно у строк до "31" грудня розрахункового року шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Орендаря.

Суд враховує, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17, від 28.08.2018 у справі №814/4170/15).

Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань по сплаті суборендних платежів за договорами суборенди з 01.01.2023 за 2022 розрахунковий рік.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати суборендних платежів, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 26990,54 грн основного боргу за договорами суборенди є правомірними та обґрунтованими.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 2510,12 грн - пені; 206,31 грн - 3% річних та 406,37 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, за період з 01.01.2023 по 03.04.2023.

У відповідності до вимог ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Як встановлено судом, згідно з п.4.5. договорів суборенди: у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Також, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені та компенсаційних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність позову в межах заявлених вимог в сумі 2510,12 грн - пені; 206,31 грн - 3% річних та 406,37 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Вирішуючи питання стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, п. 1, 4 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. 1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст.30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Право на зайняття адвокатською діяльністю представником позивача підтверджується відомостями Єдиного реєстру адвокатів України.

01.11.2022 між позивачем та адвокатом Сіруком О. В. укладено договір про надання правової допомоги №5-22 (а.с.97), предметом якого визначено зобов`язання адвоката надати клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів клієнта в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах, у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та підпорядкування, судах України, а клієнт зобов`язується прийняти надані за цим договором послуги та сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк, погоджені сторонами (п. 1 цього договору).

Як вказано в п. 3.1. договору про надання правової допомоги №5-22 від 01.11.2022 клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях, дорученнях), які є невід`ємною частиною договору, шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за послуги.

З огляду на п.5.1. договору про надання правової допомоги №5-22 від 01.11.2022, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонам та діє до 31.12.2023.

31.03.2023 між позивачем та адвокатом Сіруком О. В. укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги №5-22 від 01.11.2022, якою погоджено фіксований розмір вартості послуг з професійної правничої допомоги в суді першої інстанції в сумі 5000,00 грн.

15.05.2023 між позивачем та адвокатом Сіруком О. В. складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг (а.с.110), згідно з яким адвокат Сірук О. В. надав, а позивач прийняв надані послуги з професійної правничої допомоги на суму 5000,00 грн. В зазначено акті також вказано детальний опис наданих послуг адвокатом.

Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

З огляду на наведене суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, підтверджуються поданими позивачем доказами.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заява позивача "про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу" б/н від 15.05.2023 підлягає задоволенню і стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренвіс" підлягає 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренвіс" (ідентифікаційний код: 34122034, місцезнаходження: 22742, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с.Криштопівка, вул.Хутірська, буд.4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (ідентифікаційний код: 34009446, місцезнаходження: 23700, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м.Гайсин, вул.Заводська, буд.150) 26990,54 грн - основного боргу; 2510,12 грн - пені; 206,31 грн - 3% річних та 406,37 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

6. Повне рішення складено 30 травня 2023 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (office@upi-agro.com.ua);

3 - представнику ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" адвокату Сіруку О. В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4 - ТОВ "Гренвіс" (вул.Хутірська, буд.4, с.Криштопівка, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 22742) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення