Рішення

від 17.05.2023 по справі 907/590/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"17" травня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/590/22

За позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу Закарпаття Донбас, м. Ужгород Закарпатської області

про розірвання Договору оренди землі №2032 від 30.10.2018 та стягнення 146 707,31 грн заборгованості по сплаті орендної плати (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача Данканич А.Е., представник у порядку самопредставництва

Відповідача Блажевич К.Л., голова обслуговуючого кооперативу

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу Закарпаття - Донбас, м. Ужгород Закарпатської області про розірвання Договору оренди землі №2032 від 30.10.2018 та стягнення 149 716,09 грн заборгованості по сплаті орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.09.2022 відкрито провадження у справі №907/590/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.10.2022. Явку уповноважених представників учасників спору у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалами суду від 25.10.2022 та 22.11.2022 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

У підготовчому засіданні 24.01.2023 судом за участю уповноважених представників сторін оголошено перерву до 16.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.02.2023 задоволено заяву представника позивача про зменшення позовних вимог б/н від 09.02.2023 (вх. №02.3.1-02/937/23 від 09.02.2023), якою останній просить розірвати Договір оренди землі №2032 від 30.10.2018 та стягнути з відповідача 146 707,31 грн заборгованості по сплаті орендної плати; закрито підготовче провадження у справі №907/590/22 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 16.03.2023. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.

Ухвалою суду від 16.03.2023 судове засідання відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

В судовому засіданні 12.04.2023 судом за участю уповноважених представників сторін оголошено перерву до 17.05.2023.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 17.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить задоволити позов у повному обсязі з урахуванням поданої суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, в обґрунтування чого покликається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди землі №2032 від 30.10.2018 в частині сплати орендних платежів за період жовтень 2018 року липень 2022 року, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 146 707,31 грн. Водночас у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, що знайшли свій вияв у тривалій та систематичній несплаті орендної плати, позивач також просить суд розірвати вищевказаний Договір оренди землі.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, та на його електронну адресу, зазначену відповідачем у поданій суду заяві б/н від 15.11.2022), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас у судових засіданнях відповідач зазначав про те, що ним неодноразово вживалися заходи для залучення інвесторів для будівництва на спірній земельній ділянці багатоквартирного будинку для внутрішньо переміщених осіб, водночас такі виявилися безрезультатними.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, від імені якої діє Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, який у подальшому перейменований на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (орендодавцем, позивачем у справі) та Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельного кооперативу Закарпаття Донбас (орендарем, відповідачем у справі) укладено Договір оренди землі №2032 від 30.10.2018 (далі Договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в м. Ужгороді, вул. Артилерійська, 6А (кадастровий номер земельної ділянки: 2110100000:57:001:0076), загальною площею 0,2445 га (п. 1, 2 Договору).

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: котельня загальною площею 553,6 кв.м., що перебуває у тимчасовому користуванні ОК ЖБК Закарпаття Донбас на умовах договору позички, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні (п. 3 Договору).

Пунктами 5, 6 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить 1 719 299,55 грн згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої відділом в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області №1209 від 19.09.2018. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню: зона особливого режиму забудови площею 0,0820 га. В межах червоної лінії заборонено нове будівництво.

Згідно із п. 8 Договору, строк дії Договору до 30 жовтня 2023 року. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Рішення про продовження договору оренди приймає Ужгородська міська рада у відповідності до чинного законодавства.

Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 51 578,99 грн на рік. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 4298,25 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії (п. 10, 11, 12 Договору).

Пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щороку у разі: - зміни умов господарювання, передбачених Договором; - зміни нормативно грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміни ставок орендної плати, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України; - інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду із земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (п. 16, 17 Договору).

На підставі п. 19 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Згідно рішення ХХVІІІ сесії міської ради VII скликання від 30.10.2018 №1303 (пункт 1.14) затверджено ОК ЖБК Закарпаття Донбас проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2445 га по вул. Артилерійській, 6А для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та надано її в оренду строком на 5 років до 30.10.2023.

Згідно із п. 21 Договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється одночасно з підписанням акту її приймання-передачі.

В силу п. 27 Договору, орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На підставі п. 30 Договору, одним із обов`язків орендаря є своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 35 Договору).

Відповідно до п. 40 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Право оренди землі виникає у порядку, визначеному чинним законодавством. Сторони дійшли згоди, що при підписанні договору оренди землі його дія розповсюджується на період від тридцятого жовтня дві тисячі вісімнадцятого року до завершення строку його дії, визначеного рішенням сесії Ужгородської міської ради про затвердження землевпорядної документації (рішення УМР від 30.10.2018 №1303, пункт 1.14). Даною угодою сторони дійшли згоди щодо зобов`язання орендаря, а орендар зобов`язався в свою чергу сплатити плату за землю за фактичне її використання у період від тридцятого жовтня дві тисячі вісімнадцятого року до моменту державної реєстрації права оренди землі. При цьому, розмір місячних нарахувань такої плати встановлюється у відповідності до вимог чинного законодавства, із урахуванням пунктів 5, 10, 11 та 30 даного договору.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту приймання передачі земельної ділянки б/н від 30.10.2018, підписаного уповноваженими представниками сторін спору, орендарю передано в оренду земельну ділянку площею 2445 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Артилерійська, 6А.

Подальше невиконання відповідачем умов Договору оренди землі №2032 від 30.10.2018 в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на липень 2022 року у розмірі 146 707,31 грн, стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача означеної суми заборгованості по сплаті орендної плати та розірвання Договору оренди землі №2032 від 30.10.2018 в примусовому порядку.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону "Про оренду землі" визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

На підставі пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

В силу приписів ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов`язання (зобов`язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, у порушення умов Договору оренди землі №2032 від 30.10.2018, неналежно виконувалися взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати за користування земельною ділянкою за період із жовтня 2018 року по липень 2022 року включно, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 146 707,31 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 146 707,31 грн заборгованості по сплаті орендної плати є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас позивач просить суд розірвати Договір оренди землі №2032 від 30.10.2018, покликаючись на положення ст. 32 Закону України Про оренду землі, ст. 141 Земельного кодексу України, а також на порушення відповідачем істотних умов укладеного між сторонами договору оренди землі.

Пунктом 35 укладеного між сторонами Договору передбачено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Згідно із пунктом д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно із положеннями Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічна норма закріплена ст. 1 Закону України „Про оренду землі. Укладений договір має виконуватися сторонами у відповідності до досягнутих та зафіксованих домовленостей.

Отже, невнесення відповідачем орендної плати за договором є порушенням істотних умов останнього.

Умова про внесення орендної плати п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі віднесена до істотних умов договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Дотримання зазначеної умови є обов`язковим для відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а порушення її надає підстави для ініціювання питання про розірвання договору відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі.

Аналіз наведених положень законодавства дає можливість зробити висновок про те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (Правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 31.07.2020 у справі №479/1073/18, від 07.10.2020 у справі №313/780/19, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19, від 23.03.2021 у справі №922/2754/19, від 24.11.2021 у справі №922/367/21, від 14.06.2022 у справі №923/614/21, від 11.04.2023 у справі №911/2580/21).

Водночас згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних із орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, а також у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №904/3953/17, від 22.10.2019 у справі №923/826/18, від 17.08.2021 у справі №923/410/20, від 24.11.2021 у справі №922/367/21, від 07.06.2022 у справі №925/518/18, від 11.04.2023 у справі №911/2580/21.

Виходячи із матеріалів справи, які свідчать про наявність заборгованості по сплаті орендної плати, враховуючи ту обставину, що зазначена умова спірного договору віднесена законодавством до істотних умов договору, несплата орендної плати судом трактується як суттєве порушення умов договору у розумінні статті 610, п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, законодавець визначає розірвання договору, у зв`язку з чим заявлена позивачем вимога про розірвання Договору оренди землі №2032 від 30.10.2018 підлягає задоволенню.

Із огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання Договору оренди землі №2032 від 30.10.2018 є обґрунтованими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 4962 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати Договір оренди землі №2032 від 30.10.2018, що укладений між територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діє Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, що в подальшому перейменований на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, та Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельного кооперативу Закарпаття Донбас.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу Закарпаття Донбас, пл. Народна, будинок 5, приміщення 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 40424692) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, пл. Поштова, будинок 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36541721) суму 146 707,31 грн (Сто сорок шість тисяч сімсот сім гривень 31 коп) заборгованості по сплаті орендної плати, а також 4962 грн (Чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 02.06.2023.

Суддя Пригара Л.І.