Рішення

від 15.05.2023 по справі 908/2804/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/221/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023 Справа № 908/2804/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южсервіселектромонтаж», 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Незалежності, буд. 11

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «Електропівденмонтаж», 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 11

про стягнення коштів

без виклику представників сторін

установив

27.12.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Южсервіселектромонтаж», Миколаївська область, м. Южноукраїнськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «Електропівденмонтаж», Запорізька область, м. Енергодар про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 20-01/2020СП від 20.01.2020 в розмірі 193 306,92 грн, з яких: 3% річних в розмірі 52 406,77 грн, інфляційні втрати в розмірі 140 900,15 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022, справу № 908/2804/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2804/22, присвоєно справі номер провадження 15/221/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив у строк до 08.02.2023.

Запропоновано позивачу у строк до 22.02.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 10.03.2023, відповідно до ст. 167 ГПК України заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.

Ухвалою суду від 10.03.2023 відкладено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Повторно запропоновано відповідачу надати у строк до 14.04.2023, відповідно до ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Запропоновано позивачу в строк до 28.04.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно із вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 15.05.2023, відповідно до ст. 167 ГПК України заперечення із викладенням своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Позов заявлено з тих підстав, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду. Позивачем були виконанні роботи, погоджені умовами договору підряду. Відповідач несвоєчасно оплатив виконанні роботи, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено:

Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року № 2263-IX.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб - 21.11.2022.

Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/203, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного тану в Україні» продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

11 лютого 2023 року Президентом України підписано Закон України № 8419 (закон № 2915-IX) «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб (тобто до 20 травня).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02.05.2023 № 3057-ІХ затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року N 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (до 18 серпня 2023 року).

Відповідно до п. 21 Розділу ІХ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

На день ухвалення рішення у справі судом перевірено місцезнаходження відповідача та згідно із Відповіддю № 37528 від 19.04.2023 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «Електропівденмотаж» (ідентифікаційний код юридичної особи 38700172) є: вул. Промислова буд. 11, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, Україна.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» уся територія Василівського району Запорізької області (за виключенням села Кам`янське) до якого входить м. Енергодар віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ухвала суду від 09.01.2023 була надіслана на електронну адресу сторін у справі зазначену в позові.

Позовна заява з додатками була надіслана позивачем на електронну адресу відповідача зазначену в позові, а саме: miren4@ukr.net.

Ухвала суду від 10.03.2023 надсилалась судом на електронні адреси зазначені у позові, та опубліковано на офіційному сайті суду.

Відповідач відзив на позовну та заперечення, позивач відповідь на відзив до суду не надсилали.

До суду надходила заява ОСОБА_1 від 11.01.2023, яка зазначали, що строк дії довіреності, яка видавалась відповідачем сплив 31.12.2022. Інша довіреність не видавалась. Доказів надсилання на адресу відповідача позовної заяви з додатками засобами поштового зв`язку не надано. Просила залишити позов без розгляду. До заяви додано копію довіреності № 584 від 18.02.2022 виданої відповідачем ОСОБА_1. на представництво інтересів, зі строком дії до 31.12.2022.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують повноваження представника з урахуванням вимог ст. 60 ГПК України, суд залишає заяву без розгляду.

Згідно із ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2804/22 та може бути розглянуто справу по суті.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд установив.

20 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Южсервіселектромонтаж» («Субпідрядник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «Еелектропівденмонтаж» («Підрядник») укладено договір № 20-01/2020 СП.

Згідно із умовами договору субпідрядник, в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений договором термін, роботи за темою: «Заміна обладнання автоматичного регулятора потужності (АРП), розвантаження та обмеження потужності (РОП) на програмно-технічний комплекс автоматичного регулювання потужності, розвантаження та обмеження потужності, прискореного попереджувального захисту (ПТК АРП-РОП-ППЗ). Енергоблок № 6. Будівельно-монтажні роботи», п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, договірна ціна робіт, доручених до виконання субпідряднику складав 1 117 448,28 грн з ПДВ.

За фактом виконання та прийняття робіт між субпідрядником та підрядником були складені та підписані наступні документи: Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форма КБ-2) за квітень 2020 року від 30 квітня 2020 року на суму 1 117 448,28 грн з ПДВ; довідка про вартість виконаних робіт та витрати за квітень 2020 року (форма КБ-3) від 30 квітня 2020 року на загальну суму 1 117 448,28 грн з ПДВ.

Документи підписано без зауважень та заперечень щодо якості робіт, матеріалів та устаткування.

Відповідно до п. 4.1.1 договору, оплата за виконані роботи здійснюється підрядником шляхом перерахування грошових коштівна поточний рахунок Субпідрядника в термін 45 діб після підписання сторонами довідки провартість виконаних робіт за Формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних будівельних робіт за формоюКБ-2В.

На виконання умов договору підряду відповідачем були перераховані кошти на виконання умов договору повністю в сумі 1 117 448,28 грн, однак із порушенням строків перерахування коштів, а саме: 01.10.2021 перераховано 150 000,00 грн платіжним дорученням № 202; 15.12.2021 перераховано 98 604,65 грн платіжним дорученням № 385; 28.01.2022 перераховано 868 843,63 грн платіжним дорученням № 48.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, викопати роботу, надати послугу - сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання маг виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи відповідачем перерахування коштів на виконання умов договору підряду виконано із порушенням строку визначеного п. 4.1.1 договору, а саме перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника відбувається в термін 45 діб після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2В.

Довідку про вартість виконаних робіт та акт виконаних робіт підписано 30.04.2020.

Таким чином, починаючи з 16.06.2020 за відсутності належного виконання умов договору підряду наявне прострочення відповідачем обов`язку з оплати виконаних робіт.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 52 406,77 грн за період з 16.06.2020 по 27.01.2022 та інфляційні втрати у сумі 140 900,15 грн за період з липня 2020 року по грудень 2021 року.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, па вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму борг) з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що розрахунок 3% річних наведений позивачем у позові виконано правильно.

При визначенні інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 і Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007 року. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошовою доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення, і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи п не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

У кредитора, згідно з частиною вказаної другою статті ЦК України, є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення із оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати па суму основного боргу, збільшену па індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновків касаційного суду в постановах від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 про можливість розрахунку інфляційних збитків за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць, оскільки це порушує принципи індексації доходів населення, визначені Законом «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, з дотриманням певної математичної послідовності розрахунку, закладеної в них нормативних актах.

Згідно з частиною 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. За приписами частин 5, 6 статті 13 цього закону висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що «вартість грошей» з індексом інфляції за попередній період» є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається «послідовність, утворена за певною закономірністю».

З огляду на проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу Касаційний суд роз`яснив, що при зменшенні суми боргу в конкретному місяці «А» на певну суму (до прикладу 100 грн) до уваги береться сума боргу на початок розрахункового періоду «X», помножена на індекс інфляції її цьому місяці (для прикладу «і-1»), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн). Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою: «X» * «і-1» - 100 грн. = «ЗБ», де «X» - залишок боргу на початок розрахункового періоду, «і-1» - офіційно встановлений індекс інфляції в розрахунковому місяці па 100 гривень - умовна сума погашення боргу в цьому місяці, а «ЗБ» - залишок основною боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції в цьому місяці та часткового погашення боргу в цьому ж місяці).

А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць («ЗБ» відповідно до наведеної формули), який множиться на індекс інфляції за цей місяць, і від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості в поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду («ЗБ») множиться послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості з остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням вказаної послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наведений позивачем у позові, суд вважає його виконаним правильно.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем доводи наведені позивачем у позові не спростовано, доказів на спростування не надано.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позов обґрунтованим, доводи наведені в позовній заяві доведеними та такими, що відповідають чинному законодавству, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «Електропівденмонтаж» (вул. Промислова буд. 11, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38700172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южсервіселектромонтаж» (просп. Незалежності буд. 11, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 37630670) 3% річних у розмірі 52 406,77 грн (п`ятдесят дві тисячі чотириста шість гривень 77 коп.), інфляційні втрати у розмірі 140 900,15 грн (сто сорок тисяч дев`ятсот гривень 15 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство «Електропівденмонтаж» (вул. Промислова буд. 11, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38700172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южсервіселектромонтаж» (просп. Незалежності буд. 11, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 37630670) судовий збір у розмірі 2899,60 грн (дві тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 60 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 02 червня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов