Ухвала

від 31.05.2023 по справі 183/5317/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5317/23

№ 1-кп/183/1446/23

31 травня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 120230000000000644 від 14 квітня 2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця, стрільця штурмового підрозділу військової служби НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в :

01.05.2023 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про закриття кримінального провадження, відомості щодо якого внесені 14 квітня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120230000000000644, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12023000000000644, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2023, 25.04.2023 повідомив ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпропетровськ, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, про те, що він підозрюється службовій недбалості, а саме у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Так, ст. 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 ЗК України). Земельні відносини регулюються Конституцією України, ЗК України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні вод, регулюються ЗК України, нормативно-правовими актами про води, якщо вони не суперечать ЗК України (ст. 3 ЗК України).

Водний кодекс України (далі ВК України) у ст. 3 визначає, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. Акваторії морських портів ст. 5 ВК України віднесено до водних об`єктів загальнодержавного значення.

Землі зайняті акваторією морського порту у відповідності до положень

ч. 1 ст. 58 ЗК України, ст. 4 ВК України належать до земель водного фонду.

Земельне законодавство у ст. 79 ЗК України визначає земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб, при цьому право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Крім того, ст. 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Земельна ділянка, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, віднесені до нерухомих речей (ч. 2 ст. 183 ЦК України). Річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення, є неподільною (ч. 1 ст. 181

ЦК України). Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором (ст. 188 ЦК України).

Таким чином, земельна ділянка, в межах акваторії морського порту, та розташований над її поверхнею водний об`єкт є однією складною цілісною неподільною річчю, та не може становити два окремі об`єкти.

Поняття акваторії морського порту (портова акваторія) закріплено у

ст. 1 ВК України та п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України» як визначена межами частина водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Згідно ст. 14 ВК України розпорядження акваторією морських портів, відведення акваторій морських портів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить до відання Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України» межами морського порту є межі його території та акваторії. Межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону.

Постановою Кабінету міністрів України від 31.10.2007 № 1278 визначено межі акваторії Морського порту «Іллічівськ» (нова назва Морський порт «Чорноморськ»), яка включала в себе також частину акваторії Сухого лиману, яку тут же надано у користування ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (перейменовано у ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ») за умови недопущення в подальшому передачі акваторії або її частини іншим суб`єктам господарювання. Також на державне підприємство було покладено обов`язок забезпечення безпеки мореплавства в межах акваторії.

Розпорядженням Уряду від 07.10.2009 № 1355-р відповідно до ст. ст. 13, 69, 92 ЗК України, ст. 14 ВК України, ст. ст. 73-75 Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ України) ДП «Іллічівський морський торговельний порт» надано у постійне користування земельну ділянку, розташовану в межах наданої йому постановою № 1278 акваторії.

Із набранням чинності Закону України «Про морські порти України», на виконання ст. 8, Кабінет Міністрів України постановою від 03.06.2013

№ 406 акваторію Морського порту «Іллічівськ» надав у користування

ДП «Адміністрація морських портів України» за умови недопущення передачі акваторії або її частини іншим суб`єктам господарювання, на яке поклав обов`язок забезпечення безпеки мореплавства в межах цієї акваторії, внісши відповідні зміни у постанову від 31.10.2007 № 1278.

ДП «Адміністрація морських портів України» за розпорядженням Уряду від 04.03.2013 № 133-р утворене у зв`язку з реорганізацією державних підприємств морського транспорту, одним з яких було ДП «Іллічівський морський торговельний порт», шляхом виділу стратегічних об`єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов`язків стосовно них.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України» адміністрація морських портів України це державне підприємство, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту). Метою його утворення (ст. 15) є: утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об`єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту; надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; організації та забезпечення безпечної експлуатації об`єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту; організації та забезпечення безпеки мореплавства; організації розроблення та виконання плану розвитку морського порту, підготовки пропозицій щодо його вдосконалення, тощо. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 15 указаного Закону України у процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об`єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення своєї діяльності.

Функції адміністрації Морського порту «Чорноморськ» виконує Чорноморська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (стара назва Іллічівська філія ДП «Адміністрація морських портів України»).

Згідно п. 8 ст. 1 Закону України «Про морські порти України» об`єктами портової інфраструктури є рухомі та нерухомі об`єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, тощо.

Підпунктом б) ч. 3 ст. 59 ЗК України передбачено, що землі водного фонду, до яких відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України, ст. 4 ВК України відносяться і землі зайняті акваторією морського порту, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування у тому числі державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об`єктами портової інфраструктури.

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з дня набрання 01.01.2013 чинності цього закону землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у пп. «а» і «б» п. 4 цього розділу.

У свою чергу пп. а) п. 4 Розділу ІІ указаного вище закону передбачено, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств. При цьому, відповідно до п. 6 Розділу ІІ у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у п. п. 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, та її затвердження здійснюються відповідною сільською, селищною, міською радою.

Таким чином, зважаючи на викладене, ДП «Адміністрація морських портів України» належало виключне право на звернення до Чорноморської міської ради Одеської області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки, яка знаходиться у межах акваторії Морського порту «Чорноморськ», визначених постановою Кабінетом Міністрів України від 31.10.2007 № 1278, і яка була передана у постійне користування розпорядженням Уряду від 07.10.2009 № 1355-р ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об`єктами оренди об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»; акваторії портів, тощо. У свою чергу пп. г) ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» зазначається, що приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема акваторії морських портів.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначено ст. 122 ЗК України, де вказано, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Згідно ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою ? це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 ЗК України, де ч. 1 указаної норми визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Частина 2 ст. 123 ЗК України, визначає, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122

ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 6 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

До того ж ч. 8 ст. 123 ЗК України визначено, що у випадку коли земельна ділянка надається у користування за рішенням Кабінету Міністрів України або за погодженням з Кабінетом Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (крім проектів землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають зазначений проект зі своїми пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації до Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

У ч. ч. 1, 2, ст. 79-1 ЗК України зазначається, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Безпосередньо формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. При цьому земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Рішенням Іллічівської міської ради Одеської області від 07.12.2012 року № 259-VI на підставі діючого на той момент Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів м. Іллічівськ, с. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка на території Іллічівської міської ради Одеської області, згідно якого до комунальної власності віднесено землі загальною площею 1716,8125 га, в тому числі м. Іллічівськ 1480,5074 га, с. Олександрівка 1,3215 га, с. Малодолинське 1,9416 га, с. Бурлача Балка 0,4592 га, до складу яких увійшли землі водного фонду в межах акваторії Сухого лиману.

В той же час згідно п. 10 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності» рішення про затвердження проектів розмежування земель державної та комунальної власності, затверджені до набрання чинності цим Законом, разом з витягами із таких проектів із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, які відносяться цими проектами до державної чи комунальної власності, є підставою для здійснення державної реєстрації земельних ділянок та державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на земельні ділянки.

Таким чином, станом на 12.04.2018 року земельним законодавством визначено виникнення права власності у територіальної громади на земельну ділянку виключно після присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру та внесення стосовно неї відомостей до Державного земельного кадастру та державної реєстрації права власності на неї, що на момент затвердження рішення від 07.12.2012 року № 259-VI Іллічівською міською радою Одеської області не здійснено.

Отже, зважаючи на положення п. п. 4, 10 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст. 79-1

ЗК України, землі водного фонду в межах акваторії Морського порту «Чорноморськ» (водного об`єкту загальнодержавного значення), станом на 12.04.2018 року були у власності держави та перебували у постійному користуванні ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

При цьому, реєстрація права власності держави на земельну ділянку в межах акваторії Морського порту «Чорноморськ» згідно п. 6 указаного закону було покладено на Іллічівську (Чорноморську) міську раду Одеської області шляхом надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та її затвердження, що є підставою державної реєстрації майнових прав держави на відповідні землі і яке мало бути здійснено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 року № 1355-р.

Так, 14.12.2015 року на ім`я міського голови Іллічівської міської ради Одеської області ТОВ «СП Рисоіл Термінал» направлено заяву щодо видачі рішення на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду орієнтовною площею 0,9000 га, на стику причалів № 1011 порту Іллічівськ, у довгострокову оренду на 49 років, із земель комунальної власності, місцезнаходження: акваторія Морського порту «Іллічівськ» / акваторія Сухого лиману, для виробництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Постійною комісією з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою 30.12.2015 року рекомендовано пленарному засіданню сесії Іллічівської міської ради надати ТОВ «СП Рисоіл Термінал» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,900 га для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 1011 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України» з подальшою передачею в довгострокову оренду, строком на 49 років.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 12.03.2016 року № 70/8-VII ТОВ «СП Рисоіл Термінал» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9000 га для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 1011 Іллічівської філії ДП «Адміністрації морських портів України» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років, яка фактично розташована в акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року № 1278 та яка за постановою від 03.06.2013 року № 406 перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», а земельна ділянка під нею передана розпорядженням від 07.10.2009 року № 1355-р у постійне користування ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено ст. 124 ЗК України, де у ч. 1 зазначається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗК України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Після отримання рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.03.2016 року № 70/8-VII ТОВ «СП Рисоіл Термінал» на його виконання між останнім та ПП «Геозем 8» укладено договір № 13 від 27.06.2016 року на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки, яка по категорії земель відносилась до земель водного фонду в межах водного простору Сухого лиману.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 1011 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України» у свою чергу передбачав передачу земельної ділянки указаному суб`єкту господарської діяльності для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. При цьому безпосередньо земельна ділянка, яка відводилася в оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал», згідно відомостей, що зазначені в пояснювальній записці відповідного проекту землеустрою, являє собою водний простір Сухого лиману, передбачає будівництво та обслуговування об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (двостороннього пірсу) на стику існуючих причалів № 1011 Морського порту «Чорноморськ».

На основі зазначеного, зокрема положень ст. ст. 79, 93 ЗК України, вбачається, що Чорноморською міською радою Одеської області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в оренду для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, тобто земельної ділянки, яка являє собою водний простір в межах акваторії Морського порту «Чорноморськ» водного об`єкту загальнодержавного значення, який забезпечує життєдіяльність держави, не може бути об`єктом оренди та не підлягає приватизації, призначеного для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден, виключним правом розпорядження якого в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод наділений Кабінет Міністрів України та який перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», за умови не допущення передачі її чи її частини іншим суб`єктам господарювання.

Станом на час надання Чорноморською міською радою Одеської області ТОВ «СП Рисоіл Термінал» відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою та його подальше затвердження 12.04.2018 діяли положення ст. 186-1 ЗК України, якою визначалися повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Указана норма ЗК України для цілей та категорії земель, дозвіл на розроблення проекту відведення якої отримав ТОВ «СП Рисоіл Термінал» згідно рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.03.2016 року № 70/8-VII, встановлювала обов`язкові погодження проекту землеустрою органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а саме:

- територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 186-1

ЗК України);

- виконавчим органом міської ради у сфері містобудування та архітектури, так як проектом землеустрою передбачалося відведення земельної ділянки в оренду для будівництва об`єкту (ч. 1 ст. 186-1 ЗК України);

- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, оскільки земельна ділянка відводилася за рахунок земель водного фонду (абзц. 5 ч. 3 ст. 186-1 ЗК України).

При цьому ч. 6 ст. 186-1 ЗК України передбачалося, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580 затверджено «Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (далі Тимчасовий порядок), згідно якого для погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особа, яка відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про землеустрій» є розробником проекту землеустрою, подає до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою у паперовому та електронному вигляді.

Після чого, відповідно до п. 5 Тимчасового порядку територіальний орган Держгеокадастру в день надходження проекту землеустрою: приймає подані документи за описом та реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду, який включає реєстраційні індекс і дату документа; перевіряє відповідність оригіналу проекту землеустрою у паперовому вигляді проекту землеустрою в електронному вигляді; вносить до системи електронного документообігу Держгеокадастру проект землеустрою в електронному вигляді, засвідчений електронним цифровим підписом розробника, та викопіювання з індексної кадастрової карти (плану), на якому відображено запроектовану земельну ділянку та інформацію про обмеження (у разі їх наявності).

При цьому, як зазначається у п. п. 8, 15, 19 Тимчасового порядку, розгляд та погодження або відмова у погодженні проектів землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру. За результатами розгляду проекту землеустрою відповідний експерт державної експертизи у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня надходження проекту землеустрою, готує висновок, скріплює його в електронній формі своїм електронним цифровим підписом, після чого реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру. У разі надання висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою розробник після усунення зауважень та пропозицій може подати його для погодження відповідно до вимог Тимчасового порядку.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) відповідно до п. 1 Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (у редакції чинній станом на 26.01.2018; далі Положення про Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п. 3 Положення про Держгеокадастр завданням останнього є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 4 вище указаного положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; забезпечує створення, формування і ведення Державного фонду документації із землеустрою; здійснює державний нагляд у сфері землеустрою; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі Положення про Головне управління), відповідно до якого Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно п. 2 Положення про Головне управління останнє у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим положенням.

У п. п. 3, 4 указаного вище положення визначено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого: здійснює державний геодезичний нагляд за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю; здійснює державний нагляд у сфері землеустрою; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Відділ у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно Положення про відділ у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.02.2017 № 23, є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, юрисдикція якого поширюється на територію Новомосковського району та м. Новомосковськ. Відділ у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністерства України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністерства аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, наказами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, дорученнями начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, першого заступника та заступників Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а також цим Положенням.

Згідно положень пп. 4.24 п. 4 указаного вище Положення відділ у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Засіданням кваліфікаційної комісії щодо проведення кваліфікаційного іспиту для працівників територіальних органів Держгеокадастру у Дніпропетровській області 07.10.2016 року, згідно протоколу № 35, заступника начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_4 допущено до здійснення розгляду та погодження проектів землеустрою.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 01.03.2017 № 177-к ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, на якій останній перебував до 30.11.2021 року.

Так, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» закріплено поняття державний службовець ? це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи положення ч. 1 примітки до ст. 364 КК України, згідно з якими службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням, займаючи вище зазначену посаду із відповідними функціональними обов`язками, ОСОБА_4 у період з 07.10.2016 по 30.11.2021 був службовою особою.

На виконання положень ч. 1 ст. 186-1 ЗК України (чинної станом на 23.01.2018) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 1011 Іллічівської філії ДП «Адміністрації морських портів України», за клопотанням ПП «Геозем 8» від 23.01.2018 № 8, скеровано на погодження до Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 676-764/81-18 від 23.01.2018 року.

Указаний проект землеустрою, у відповідності до п. 6 Тимчасового порядку системою електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості вибрано працівника територіального органу Держгеокадастру, який здійснював погодження проекту землеустрою, а саме заступника начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_4 .

Так, у період часу з 23.01.2018 року по 26.01.2018 року (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи в адміністративному приміщенні відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 12, обіймаючи посаду заступника начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, будучи службовою особою, а також уповноваженим працівником територіального органу Держгеокадастру на розгляд та погодження документації землеустрою у порядку визначеному ст. 186-1 ЗК України, маючи обов`язок відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, та законами України, несучи відповідальність за об`єктивне, повне та якісне опрацьовується положень проекту землеустрою на його відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, розглянувши клопотання ПП «Геозем 8» від 23.01.2018 року № 8 стосовно надання висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 1011 Іллічівської філії ДП «Адміністрації морських портів України», діючи недбало, неналежно виконуючи свої службові обов`язків через несумлінне ставлення до них, діючи в супереч положень ст. ст. 1, 5, 14 ВК України, ч. ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», постанови Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту Чорноморськ» від 31.10.2007 № 1278, постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання акваторій морських портів» від 03.06.2013 № 406, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1355-р «Про надання ДП «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки», Положення про відділ у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області», затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.02.2017 № 23, склав, особисто підписав та під своїм логіном і паролем вніс у систему електронного діловодства «Автоматизована система управління документами «ДОК ПРОФ 3» висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 26.01.2018 № 671/82-18, погодивши вище указаний проект відведення земельної ділянки, яка фактично знаходиться в акваторії Морського порту «Чорноморськ» (Іллічівськ), межі якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1278, яка за постановою Уряду від 03.06.2013 № 406 перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», земельна ділянка під якою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1355-р передана у постійне користування ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», а відтак зазначена земельна ділянка не може бути передана у оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал».

Вказаний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 26.01.2018 року № 671/82-18, виданий ПП «Геозем 8» та із відомостями про погодження у подальшому включений до складу відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал».

Після чого, земельна ділянка в м. Чорноморськ Одеської області площею 0,7909 зареєстрована відділом у м. Чорноморськ Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморськ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 06.03.2018 з присвоєнням кадастрового номеру 5110800000:03:001:0485, цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності: не визначена.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 року № 335/29-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 1011 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», яка фактично розташована в акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1278 та яка за постановою від 03.06.2013 № 406 перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», а земельна ділянка під нею передана розпорядженням від 07.10.2009 № 1355-р у постійне користування ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ».

Після цього, 03.05.2018 року право комунальної власності на відповідну земельну ділянку зареєстровано за Чорноморською міською радою Одеської області і в цей же день між останньою та ТОВ «СП Рисоіл Термінал» в порушення припису ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,7909 га із кадастровим номером 5110800000:03:001:0485 для будівництва та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ в акваторії Сухого лиману, на стику причалів № 1011 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», що по суті відповідно до ст. 79 ЗК України, ст. ст. 179, 181, 183, 188 ЦУ України є орендою акваторії морського порту.

Підготовка, підписання та видача ОСОБА_4 висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 26.01.2018 № 671/82-18 забезпечило формальне виконання вимог положень ч. 3 ст. 186-1 ЗК України без якого, зокрема у випадку відмови у погодженні відповідного проекту землеустрою, неможливим було б його подальше затвердження рішенням Чорноморської міської ради Одеської області та незаконне вибуття із державної власності земельної ділянки площею 0,7909 га та водного об`єкту акваторії Морського порту «Чорноморськ»: водного об`єкту загальнодержавного значення, який забезпечує життєдіяльність держави, не може бути об`єктом оренди та не підлягає приватизації, призначеного для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден, правом розпорядження якої в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод наділений Кабінет Міністрів України та яка перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», що спричинило настання тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам на суму 24 млн. 694 тис. 457 грн. 34 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , своїми діями, які виразилися у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.

Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_4 , становить 24 млн. 694 тис. 457 грн. 34 коп. Дана шкода не відшкодована.

Санкція ч.2 ст.367 КК України у редакції від 12.01.2018 року, що діяла на момент вчинення ОСОБА_4 протиправних дій, передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, що у свою чергу відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України є нетяжким злочином.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років.

Перебіг строків давності згідно ч.2 та ч.3 ст.49 КК України не зупинявся та не переривався.

Обмеження, передбачені ч.5 та ч.6 ст.49 КК України, щодо застосування давності відсутні. Потерпілий у кримінальному провадженні відсутній. На підставі ч. ч. 1, 2, 7 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права іобов`язки потерпілоговиникають вособи змоменту поданнязаяви провчинення щодонеї кримінальногоправопорушення абозаяви прозалучення їїдо провадженняяк потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

У ході здійснення досудового розслідування до Головного слідчого управління Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора із заявою про залучення до провадження як потерпілого не звертався.

У свою чергу на виконання положень ст.55 КПК України Офісом Генерального прокурора скеровано лист від 16.03.2023 №09/2/3-20590ВИХ-23 до Кабінету Міністрів України як до розпорядника від імені держави землями державної власності із роз`ясненням відповідних положень законодавства та правом подати стороні обвинувачення заяву про залучення до провадження як потерпілого або згоду на таке залучення слідчим або прокурором.

У відповідь на лист Офісу Генерального прокурора отримано відповідь Мін?юсту від 27.03.2023 №36976/3583-4-23/9.1.2 у якому останнє зазначає, що не отримувало від Уряду доручень стосовно вжиття заходів претензійно-позовного характеру для повернення у розпорядження держави вказаних у листі прокуратури земель водного фонду. Будь-яких відомостей стосовно заяви про залучення до провадження як потерпілого або згоди на таке залучення даний лист не містить.

Відповідь безпосередньо від Кабінету Міністрів України на лист Офісу Генерального прокурора від 16.03.2023 №09/2/3-20590ВИХ-23 не надходила.

На підставі вищевикладеного прокурор провив закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора просив суд задовольнити клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора просила суд задовольнити його.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки є всі підстави, передбачені п. 3 ч. 1ст. 49 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ст.285КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Ч. 3ст. 288 КПК Українипередбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

П. 3 ч. 1ст. 49 КК Українивизначає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Відповідно до клопотання ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення в період з 23.01.2018 року по 26.01.2018 року, тобто з моменту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло понад 5 років, а для складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, у відповідності до п. 3 ч. 1ст. 49 КК України, визначено строк давності для звільнення від кримінальної відповідальності п`ять років.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про закриття даного кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Українита про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1ст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, зазначивши, що йому зрозуміла суть пред`явленого обвинувачення та підстава звільнення від кримінальної відповідальності - закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та наслідки такого звільнення.

У відповідності до п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4ст. 49 КК.

Окрім цього, ВП ВС (Постанова від 17.06.2020 року у справі № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності заст. 49 КК(сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Таким чином, викладені вище обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 120230000000000644 від 14 квітня 2023 року відносно ОСОБА_4 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, - закриттю на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України.

З урахуваннямнаведеного,керуючись ст.ст.49КК України,ст.ст.284-287,ст.314,ст.371,372,376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 120230000000000644 від 14 квітня 2023 року задовольнити.

ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження№ 120230000000000644від 14квітня 2023року відносно ОСОБА_4 заобвинуваченням увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.367КК України, напідставі п.1ч.2ст.284КПК Українизакрити узв`язку іззакінченням строківдавності притягненнядо кримінальноївідповідальності ОСОБА_4 .

Повний текст Ухвали оголошено 02 червня 2023 року о 13 годині 30 хвилин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1