Рішення

від 08.05.2023 по справі 190/193/23

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/193/23

Провадження №2/190/177/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

при секретарі Пронській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста П`ятихатки Дніпропетровської області в порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до Лихівської селищної територіальної громади в особі Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа: приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Тетяна Владиславівна про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2023 року до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Лихівської селищної територіальної громади в особі Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа: приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Тетяна Владиславівна про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 45 років у місті Алчевськ, Луганської області помер ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 08.10.2010 року склав заповіт за яким на випадок своєї смерті заповів земельну ділянку площею 8,9910 га, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 029604, виданого 15.06.2010 року Жовтоводським міським відділом ДРФ ДП «Центр ДЗК» Дніпропетровської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011013800282, кадастровий номер 1224588000:01:001:0120 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на момент складання заповіту ОСОБА_2 проживав по АДРЕСА_1 . На території с. Грамівка. П`ятихатського району, Дніпропетровської області також розташовувалась належна ОСОБА_2 земельна ділянка площею 8,9910 га з кадастровим номером 1224588000:01:001:0120.

Після складення заповіту ОСОБА_2 ще певний час проживав в с. Грамівка. П`ятихатського району, Дніпропетровської області, а потім виїхав на постійне проживання до міста Алчевск, Луганської області і зв`язок припинився та подальша доля ОСОБА_2 йому відома не була. Наприкінці 2021 року позивачу випадково стало відомо про те, що ОСОБА_2 помер. Ні дати, ні обставин та місця його смерті відомо не було.

При зверненні до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Тетяни Владиславівни з приводу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 та надання відповідних документів для відкриття спадкової справи, приватний нотаріус попросила надати документи, які б підтверджували як факт смерті останнього (свідоцтво про смерть), так і зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 на момент його смерті.

Як спадкоємець за заповітом щодо майна померлого ОСОБА_2 , позивач звернувся до органів державної реєстрації актів цивільного стану з приводу отримання повторного свідоцтва про його смерть, але з`ясувалось, що за фактом смерті ОСОБА_2 було складено актовий запис про смерть за № 1109 від 28.08.2012 року. Разом з тим, при складенні актового запису про смерть було допущено помилку в анкетних даних померлого та зазначено, що помер « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 ». Допущена помилка в по батькові померлого стало перешкодою отримати свідоцтво про його смерть, відкрити спадкову справу та оформити спадкове майно після смерті ОСОБА_2 . Саме через допущену помилку при складанні актового запису про смерть ОСОБА_2 позивач був вимушений звертатись 05 липня 2022 року до Городнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) з заявою про внесення змін в актовий запис про смерть ОСОБА_2 та видачу повторного свідоцтва про його смерть.

Щодо отримання довідки про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 на даний час загальновідомим є той факт, що м.Алчевськ з 2014 року знаходиться на тимчасово окупованій території в Луганській області та включено до переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого Указом Президента України від 07.02.2019 року за № 32/2019. На території м. Алчевськ, Луганської області з 2014 року органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Отже, на даний час позивач позбавлений можливості надати приватному нотаріусу дані щодо реєстрації місця проживання та складу сім`ї ОСОБА_2 на момент його смерті.

Ухвалою від 06 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 06 березня 2023 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився про розгляд справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач Лихівська селищна територіальна громада в особі Лихівської селищної ради свого представника в судове засідання не направив, надіслав лист відповідно до якого просить розгляд справи проводити без їхньої участі, проти позову не заперечують.

Третя особа приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Т.В. в судове засідання не з`явилася про розгляд справи повідомлена належним чином, на адресу суду надіслала листа відповідно до якого просить розгляд справи проводити у її відсутність.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.П`ятихатки Дніпропетровської області ОСОБА_2 було складено заповіт на ім`я ОСОБА_1 , яким він заповів йому земельну ділянку площею 8,9910 га, яка належить йому підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №029604 виданого 15.06.2010 року Жовтоводським міським відділом ДРФ ДП «Центр ДЗК» Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224588000:01:001:0120 Згідно копії свідоцтва про смерть (повторно запис поновлено) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Алчевськ, Луганської області (а.с.16).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №029604 ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки площею 8,9910 га, кадастровий номер 1224588000:01:001:0120 розташованої на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області (а.с.17)

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) наданої приватним нотаріусом Дудник Т.В. від 15.02.2023 року інформація у спадковому реєстру щодо ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня.(а.с.30)

Згідно зі статтею 15,16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування"особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. У разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина другастатті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкоємці звертаються до суду. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною першою статті 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , на підставу своїх порушених прав, зазначив, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, так як він не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його ім`я, та при видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 було допущено помилку на виправлення якої був потрібен час, оскільки ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території, тому не зміг звернутися до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.

У статті 1233ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Суд враховує пояснення позивача про те, що про наявність заповіту йому стало відомо після закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Будь-яких доказів того, що позивач був обізнаний про наявність заповіту, матеріали справи не містять.

Суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_1 , оскільки він не проживав з останнім, про існування заповіту дізналась вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (частина друга статті 1223 ЦК України).

Про свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі N 642/2539/18-ц, від 28 травня 2021 року у справі N 688/106/20, від 17.12.21 р. у справі № 315/368/19.

У зв`язку з вищевикладеним, з врахуванням того, що Відповідач визнав позовні вимоги, необізнаність позивача про наявність заповіту спадкодавця, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст.263-265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лихівської селищної територіальної громади в особі Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа: приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Тетяна Владиславівна про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, - задовольнити.

Встановити, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Алчевськ, Луганської області, являється місцезнаходження належного йому нерухомого майна, а саме: с.Грамівка Кам`янського району Дніпропетровської області.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 додатковий строк терміном три місяці, який обчислювати з дня набрання рішенням законної сили, для звернення із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідач Лихівська селищна територіальна громада в особі Лихівської селищної ради; код ЄДРПОУ 04338523, місцезнаходження: вул.Центральна, 3 смт.Лихівка Кам`янського району Дніпропетровської області.

Третя особа - приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Тетяна Владиславівна, місцезнаходження: вул.Івана Богуна,42, м.Жовті Води Кам`янського району Дніпропетровської області.

Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2023 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева