Рішення

від 02.06.2023 по справі 910/1724/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.06.2023Справа № 910/1724/23Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/1724/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат»

про стягнення 19296,70 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» (далі - відповідач) по стягнення 19296,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу не в повному обсязі здійснив оплату за поставлену електричну енергію, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 15046,08 грн, 3% річних у розмірі 1097,13 грн та пеню у розмірі 3153,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1724/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.03.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 11, літ. «Б».

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 була отримана відповідачем - 23.03.2023.

У відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач, у визначений законом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

01.05.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, у якій останній зазначає про технічну описку допущену у прохальній частині позовної заяви, а саме замість «Інфляційне збільшення:_1097,13 грн.» помилково зазначено « 3% річних за порушення строків оплати:_1097,13 грн.», у зв`язку з цим позивач просить суд розглядати справу з урахуванням допущеної технічної описки, при цьому зазначає, що у доданому до позову розрахунку здійснено нарахування саме інфляційних втрат, про що зазначається і в тексті самої позовної заяви, а тому дана описка не спричиняє ані зміни позовних вимог, ані суми позову.

Отже, предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу у розмірі 15046,08 грн, інфляційних втрат у розмірі 1097,13 грн та пені у розмірі 3153,49 грн.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).

Так, пунктом 1.2.7 Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1617 від 04.12.2018.

Пунктом 1.2.15 Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.

Відповідно до підпункту 3.1.7 пункту 3.1 Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Судом встановлено, що 19.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (далі - постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), шляхом підписання ТДВ «Оріхівський хлібокомбінат» заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, текст якого розміщений на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз».

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником виключно після надання споживачем заяви на постачання електричної енергії за формою відповідно до додатку №1 відповідної комерційної пропозиції, яка є додатком №2 цього договору. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інше не передбачено комерційною пропозицією (додаток №2).

Відповідно до заяви-приєднання від 19.02.2021 початок постачання електричної енергії розпочинається з 01.03.2021 року.

Згідно пункту 3.2 договору постачальник зобов`язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються споживачу за цим договором, що передбачає вчасне та повне інформування споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз`яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 4.1 та 4.2 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 4.5 договору).

Умовами пункту 4.6 договору встановлено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання. При цьому у призначенні платежу за купівлю електричної енергії має бути зазначено: номер комерційної пропозиції та розрахунковий період або номер рахунку, за яким здійснюється оплата. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 4.7 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, якщо інші строки не встановлені у комерційній пропозиції (додаток №2). Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з пунктом 4.15 договору, після прийняття споживачем комерційної(-них) пропозиції(-й) (додаток №2) постачальника внесення змін до неї(них) можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством.

Споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (пункт 5.2 договору).

Пунктом 6.2 договору встановлено, що постачальник зобов`язується, зокрема, нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.

Пунктом 12.7 договору передбачено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (додаток №2), яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні, та сплати рахунку (квитанції) постачальника (у разі, якщо комерційною пропозицією передбачено здійснення розрахунків у формі попередньої оплати).

Відповідно до пункту 12.15 договору будь-які письмові документи, які надсилаються Сторонами одна одній електронною поштою або факсом, повинні бути підписанні уповноваженими особами, скріплені печаткою сторін (у разі їх використання), а також підтверджені поштовим відправленням у вигляді рекомендованого листа з повідомленням або вручені кур`єром під розписку уповноваженому представнику іншої сторони. Електронні та факсові копії цього договору, додатків та додаткових угод до нього мають юридичну силу до моменту отримання сторонами їх оригіналів.

19.02.2021 року сторонами було підписано комерційну пропозицію №ЮК/21/02/14, яка є додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Також, на виконання умов договору сторонами було погоджено обсяги постачання електричної енергії у розрахункових періодах 2021 року на відповідних класах напруги для потреб ТДВ «Оріхівський хлібокомбінат» та технічні характеристики обліку електричної енергії ТДВ «Оріхівський хлібокомбінат», які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

26.07.2021 року між постачальником та споживачем було підписано комерційну пропозицію №ЮК/21/07/30/С, яка є додатком №2.1 до договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - комерційна пропозиція, додаток №2.1), та набирає чинності з 01.08.2021 року.

У розділі «Спосіб та порядок оплати» додатку №2.1 до договору передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем згідно графіку оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Якщо день здійснення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця.

Розділом «Термін оплати за електричну енергію» комерційної пропозиції передбачено, що розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим (місяцем поставки), відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом, у передбачених законом випадках), на підставі отриманого споживачем від постачальника рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.

Договір набирає чинності з дня підписання заяви-приєднання та діє до 31.12.2021 р. Договір вважається автоматично продовженим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 21 день до дня його закінчення.

Доказів подання/направлення повідомлення про розірвання договору, сторонами не надано, а отже він є діючим і приймається судом до уваги.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію на загальну суму 15046,08 грн у період з квітня 2022 року по липень 2022 року, втім відповідач своїх зобов`язань по оплаті фактично отриманої та спожитої електричної енергії не виконав, у зв`язку з чим виник борг.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору(ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем спожито отриману від позивача електричну енергію у спірному періоді в обсязі 5786 кВт.год, а саме: у квітні 2022 року 3468 кВт.год, у травні 2022 року 781 кВт.год, у червні 2022 року 756 кВт.год та у липні 2022 року 781 кВт.год.

На виконання умов договору та комерційної пропозиції, позивачем з урахуванням фактичних обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, було складено акти №UC00-002007 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму 10951,99 грн, №UC00-002349 від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 2484,18 грн, №UC00-002595 від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 2414,86 грн та №UC00-002851 від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 2777,32 грн, які разом з рахунками на оплату №ЕЕ/22-05/081 від 11.05.2022 за квітень 2022, №ЕЕ/22-06/081 від 09.06.2022 за травень 2022, №ЕЕ/22-07/081 від 11.07.2022 за червень 2022 та №ЕЕ/22-08/081 від 10.08.2022 за липень 2022, щомісячно направлялися на електрону адресу представника відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом «Термін оплати за електричну енергію» комерційної пропозиції №2.1 передбачено, що розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим (місяцем поставки), відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом, у передбачених законом випадках), на підставі отриманого споживачем від постачальника рахунка, в якому зазначаєються суми до сплати за використану електричну енергію.

Під час розгляду даної справи, відповідачем не заперечувався факт отримання рахунків на оплату електричної енергії.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту розділу «Термін оплати за електричну енергію» комерційної пропозиції, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії на момент розгляду справи настав.

Втім, свої зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії у спірний період відповідачем виконані не були.

Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг за договором підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Розділом «Розмір пені за порушення строку оплати» комерційної пропозиції №2.1 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції, а також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, протягом п`яти робочих днів з дня отримання рахунку

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за спожиту електричну енергію, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов договору (комерційної пропозиції), позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 3153,49 грн.

Окрім того, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 1097,13 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, за визначений період прострочення, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

У той же час, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що їх розмір є меншим ніж заявлено позивачем, оскільки останнім під час розрахунку було помилково враховано індекс інфляції за січень 2023 у розмірі 101,3%, тоді як за повідомленням Державної служби статистики України індекс інфляції у січні 2023 становив 100,8%.

Таким чином, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у загальному розмірі 1017,45 грн, в іншій частині цих позовних вимог належить відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статей 13, 73, 74, 76-80, 178, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» до Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» про стягнення 19296,70 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 11, літера «Б», ідентифікаційний код 00378164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3А; ідентифікаційний код 42601505) основний борг у розмірі 15046 (п`ятнадцять тисяч сорок шість) грн 08 коп., пеню у розмірі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 1017 (одна тисяча сімнадцять) грн 45 коп. та судовий збір у розмірі 2672 (дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 92 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2023.

СуддяТ.В. Васильченко