Рішення

від 01.06.2023 по справі 914/1268/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2023 Справа № 914/1268/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів

та Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», м. Львів

до відповідача Приватного підприємства «Будкомплект-плюс», м. Львів

про стягнення 123916,87 грн заборгованості за Договором №54/20/1 оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 24.12.2020

За участю представників сторін: не викликались

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» до Приватного підприємства «Будкомплект-плюс» про стягнення 123916,87 грн заборгованості за Договором №54/20/1 оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 24.12.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 справу №914/1268/23 передано для розгляду судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 20.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

22.05.2023 від відповідача надійшла заява про визнання позову, клопотання про незастосування штрафних санкцій та розстрочку суми заборгованості.

01.06.2023 на адресу суду надійшла заява вх.№13776/23 позивача, відповідно до якої останній заперечив проти розстрочки виплати заборгованості відповідачем.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 54/20/1 оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 24.12.2020, в частині повної та вчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем.

Заперечення відповідача

У заяві про розтермінування заборгованості (вх.№12623/23 від 22.05.2023) відповідач повністю визнав суму основного боргу в розмірі 93130,94 грн, просив розстрочити наявну заборгованість на 12 місяців рівними частинами 7760,91 грн щомісяця керуючись ст. 331 ГПК України у зв`язку з веденням на території України воєнного стану, враховуючи, що досить велика кількість працівників була мобілізована у лави ЗСУ, відсутністю замовлень у провадженні нашої діяльності.

Одночасно у зв`язку з введенням на території України воєнного стану просив не застосовувати штрафні санкції, а саме 3 % річних в розмірі 1926,81 грн, 2168,41 грн інфляційних нарахувань, 26690,71 грн пені.

Обставини справи

24.12.2020 між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (Орендодавець) та Приватним підприємством «Будкомплект-плюс» (Орендар) укладено Договір № 54/20/1 оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад області (Договір), відповідно до п.1.1 якого Орендодавець на підставі протоколу електронного аукціону №UА-РS-2020-11-26-000003-2 від 16.12.2020 передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення (майно), що є на балансі КП ЛОР «Нерухомість та майно», загальною площею 96,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95 згідно з актом приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.1. договору договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов і підписання ними тексту договору. Початок перебігу терміну дії договору та настання обов`язку сплати орендарем орендної плати починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Розмір орендної плати за об`єкт оренди визначається на підставі протоколу електронного аукціону № UА-РS-2020-11-26-000003-2 від 16.12.2020 і становить 8 683,50 грн (вісім тисяч шістсот вісімдесят три гривні 50 коп.) без ПДВ за грудень 2020 р. Сума ПДВ становить 1 736,70 грн. (п.3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду.

Як зазначив позивач у позовній заяві, станом на 28.02.2023 за приватним підприємством «Будкомплект-плюс» заборгованість з орендної плати становить 93 130,94 (дев`яносто три тисячі сто тридцять гривень 94 копійок) грн. термін якої більше 3 місяці.

Відповідно до розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 93 130,94 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 1 926,81 грн 3 % річних, 2 168,41 грн інфляційних нарахувань та 26690,71 грн пені.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію від 11.08.2022 № 777, від 20.10.2022 № 1088, від 11.01.2023 №29.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору № 54/20/1 оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 24.12.2020.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з пунктом 3.4. Договору, встановлену орендну плату за користування об`єктом оренди в поточному місяці Орендар зобов`язується перераховувати не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 .

Пунктом 6.2 Договору вказано, що Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач не сплатив повністю орендну плату, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 93130,94 грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У заяві про розтермінування заборгованості (вх.№12623/23 від 22.05.2023) відповідач повністю визнав суму основного боргу в розмірі 93130,94 грн.

Частиною 4 статті 191 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 93130,94 грн підлягають до задоволення.

Що стосується заявлених до стягнення 1926,81 грн 3 % річних, 2168,41 грн інфляційних нарахувань та 26690,71 грн пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.6. Договору визначено, що за несвоєчасну сплату орендної плати стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Відповідач просив суд у зв`язку з введенням на території України воєнного стану просив не застосовувати штрафні санкції, а саме 3 % річних в розмірі 1926,81 грн, 2168,41 грн інфляційних нарахувань, 26690,71 грн пені.

Суд звертає увагу відповідача, що введення на території України воєнного стану не є підставою для звільнення його від сплати штрафних санкцій за невиконання господарських зобов`язань. При цьому, введення на території України воєнного стану створює негативні наслідки для всіх учасників господарських відносин.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1926,81 грн 3 % річних, 2168,41 грн інфляційних нарахувань та 26690,71 грн пені.

Разом з цим, що стосується заявленого клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, то відповідно до положень частин 1, 3, 4 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В заяві (вх.№13776/23 від 01.06.2023) позивач проти розстрочення виконання рішення заперечив.

З огляду на викладене, враховуючи наведені відповідачем обставини та надані позивачем заперечення, а також введений на території України воєнний стан згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», ту обставину, що дія воєнного стану поширюється як на позивача, так і на відповідача, а також положення ч. 5 ст. 331 ГПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області рівними частинами на десять місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №163 від 16.03.2023.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 130 ГПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Будкомплект-плюс» (код ЄДРПОУ 30822604; 79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 95) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» (код ЄДРПОУ 33358550; 79008, Львівська область, місто Львів, вулиця Винниченка, будинок 8) 93130,94 грн (дев`яносто три тисячі сто тридцять гривень 94 копійок) заборгованості з орендної плати, 1926,81 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять шість гривень 81 копійка) 3 % річних, 2168,41 грн (дві тисячі сто шістдесят вісім гривень 41 копійка) інфляційних нарахувань та 26690,71 грн (двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто гривень 71 копійка) пені, з розстроченням платежів строком на 10 (десять) місяців згідно графіку погашення заборгованості:

-Червень 2023 року 12391,68 грн;

- Липень 2023 року 12391,68 грн;

- Серпень 2023 року 12391,68 грн;

- Вересень 2023 року 12391,68 грн;

- Жовтень 2023 року 12391,68 грн;

- Листопад 2023 року 12391,68 грн;

- Грудень 2023 року 12391,68 грн;

- Січень 2023 року 12391,68 грн;

- Лютий 2023 року 12391,68 грн;

- Березень 2023 року 12391,75 грн;

(всього 123916,87 грн заборгованості за Договором № 54/20/1 оренди майна від 24.12.2020 станом на 28.02.2023).

3.Стягнути з Приватного підприємства «Будкомплект-плюс» (код ЄДРПОУ 30822604; 79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 95) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (код ЄДРПОУ 25255072; 79008, Львівська область, місто Львів, вулиця Винниченка, будинок 18) 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні) судового збору.

4.Повернути Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради (код ЄДРПОУ 25255072; 79008, Львівська область, місто Львів, вулиця Винниченка, будинок 18) 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні) судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №163 від 16.03.2023.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01.06.2023.

Суддя Кидисюк Р.А.