Рішення

від 17.05.2023 по справі 924/20/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"17" травня 2023 р. Справа № 924/20/23

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Іщуку О.М., розглянувши матеріали

за позовом Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

про стягнення 572 350,75грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від прокуратури: Рибачук О.Г. - згідно службового посвідчення №059953 від 25.02.2021

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

03.01.2023 року (30.12.2022 згідно поштової накладної) на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 572 350,75грн заборгованості по орендній платі згідно договору оренди землі від 27.12.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач своїх зобов`язань по сплаті орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності своєчасно не здійснював, внаслідок чого у нього станом на 18.10.2022 (за період з 30.03.2022 по 30.09.2022) у творилась заборгованість. Вказує, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди землі від 27.12.2019, на підставі якого відповідачу передано в оренду земельну ділянку площею 67880,0 кв.м. (6,7880 га), для виробничих потреб, що розташована за адресою: вул. Нігинське шосе, 2, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область.

Ухвалою суду області від 30.01.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/20/23 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

04.04.2023 у підготовчому засіданні суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою відповідно до ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті

Прокурор вимоги позову підтримав в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні з обставин викладених у позовній заяві.

Позивач не скористався правом участі своїх представників в судовому засіданні, однак на адресу суду надіслав пояснення по справі, згідно яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зазначив, що відповідач зобов`язаний був самостійно щорічно без необхідності укладання додаткових угод до договору оренди обчислювати розмір орендної плати за земельну ділянку та сплачувати її. Вказав, що відповідачем подано податкову декларацію з плати за вказану земельну ділянку (в частині орендної плати за землі державної та комунальної власності) та задекларовано податкове зобов`язання з орендної плати за землю на 2022 рік - 981 563,13грн.

Відповідач в судові засідання не з`явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Ухвали суду по даній справі надсилались на адресу останнього, вказану в ЄДРЮО, ФОП та ГФ, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" зареєстровано за адресою: 32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Нігинське шосе, буд. 2; код ЄДРПОУ 03576798.

27.12.2019 між Кам`янець-Подільською міською радою (надалі - орендодавець) та ТОВ „Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" (надалі - орендар), укладено договір оренди землі (надалі - договір), згідно п. 1.1 якого орендодавець своїм рішенням від 03.12.2019 №90/81 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: вул. Нігинське шосе, 2, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область.

Відповідно до пунктів п.2.1, 2.2., 2.3, 2.4 договору, в оренду передається земелька ділянка загальною площею 67880,0 (шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) кв.м. (6,7880 га). На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: приміщення орендаря.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 29 744 337,20грн. Кадастровий номер земельної ділянки: 6810400000:23:001:0076.

Відповідно до п. 3.1 визначено, що договір укладено на 10 років з дня прийняття рішення, тобто до 03.12.2029.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у місті Кам`янці-Подільському.

Згідно п. 4.2 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії згідно Додатку №1.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 4.5 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору - земельна ділянка передається в оренду для виробничих потреб. Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Згідно додатку №1 до договору сторони визначили розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності відповідно до грошової оцінки проведеної 27.12.2019 року.

До договору додано ситуаційні схеми розміщення земельної ділянки.

Згідно листа Головного управління ДПС у Хмельницькій області №8184/5/22-01-13-05-06 від 20.10.2022 за ТОВ "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" (код ЄДРПОУ 03576798) станом на 20.10.2022 рахується заборгованість зі сплати орендної плати до бюджету Кам`янець-Подільської міської ради в сумі 572 350,75грн, з них за датою виникнення 30.03.2022 - 81 569,17грн; 03.05.2022 - 81 796,93грн; 30.05.2022 - 81 796,93грн; 30.06.2022 - 81 796,93грн; 01.08.2022 - 81 796,93грн; 30.08.2022 - 81 796,93грн; 30.09.2022 - 81 796,93грн.

11.10.2022 листом №52-8262вих-22 керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Кам`янець-Подільської ради щодо надання інформації та підтверджуючих документів про вжиті заходи з метою сплати коштів орендної плати вказаними у листі орендарями, в т. ч. ТОВ „Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів".

20.12.2022 Кам`янець-Подільською міською радою було надано відповідь, що заходи не вживались та вживатись не будуть у зв`язку із недостатнім фінансуванням.

27.12.2022 Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури повідомив Кам`янець-Подільську міську раду про встановлення підстав та намір здійснення прокурором представництва інтересів в суді (повідомлення №52-10412вих-22) та звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Ч.ч. 1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття „інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Таким чином, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3,4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Судом враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

При цьому, судом також враховано, що щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Верховна Рада України, усвідомлюючи актуальність, важливість питання та прийнявши Закон України "Про публічні закупівлі" встановила, що відповідні державні та комунальні підприємства при здійсненні закупівель товарів, робіт та послуг зобов`язані дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, встановлених Законом. При цьому, немає значення за чиї кошти (бюджетні чи власні) здійснюється така закупівля.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 стверджує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).

Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм.

Відповідно до ч.1 ст.22 Бюджетного Кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів територіальної громади тим, що в межах відносин з використання на умовах оренди земельної ділянки загальною площею 6,7880га з кадастровим номером 6810400000:23:001:0076 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, Кам`янець-Подільська міська рада як орган місцевого самоврядування всупереч інтересам територіальної громади не зверталась з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати.

За вимогами ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України встановлює, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який зараховується до відповідного бюджету (ст.14 ПК України).

Отже, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених розмірах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Несплата орендної плати у визначеному розмірі та в установлені строки порушує інтереси територіальної громади щодо отримання відповідних коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов`язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - Кам`янець-Подільську міську раду.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Разом з цим, Кам`янець-Подільська міська рада, як одержувач плати за землю та власник і розпорядник землі, захист порушених інтересів територіальної громади не здійснює. Після отримання повідомлення прокурора в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" Кам`янець-Подільська міська рада не вчиняла дій щодо звернення до суду з метою стягнення несплаченої орендарем орендної плати.

Наявність інтересів держави повинно бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради, оскільки відсутність з боку уповноваженого орган будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність їх дій.

Зважаючи на усі вищевикладені обставини у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

27.12.2019 між сторонами укладено договір оренди землі, згідно якого в строкове платне користування передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: вул. Нігинське шосе, 2, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область; загальною площею 67880,0кв.м. (6,7880 га). Кадастровий номер земельної ділянки: 6810400000:23:001:0076.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

У статті 21 цього Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України) та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

Сторони передбачили, що, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у місті Кам`янці-Подільському (п. 4.1. договору), а обчислення її розміру як за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії згідно Додатку №1 (п.4.2. договору).

За змістом статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до п.2.3. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 29 744 337,20грн.

Згідно додатку №1 до договору оренди землі сторони встановили прийнятий для розрахунку розмір орендної плати, який складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та станом на 27.12.2019 становив 892 330,12грн.

Судом також враховано, що сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з врахуванням коефіцієнтів індексації.

Таким чином, орендна плата, яку має сплатити відповідач за період з 30.03.2022 по 30.09.2022 становить 572 350,75грн, а саме (за датою виникнення): 30.03.2022 - 81 569,17грн; 03.05.2022 - 81 796,93грн; 30.05.2022 - 81 796,93грн; 30.06.2022 - 81 796,93грн; 01.08.2022 - 81 796,93грн; 30.08.2022 - 81 796,93грн; 30.09.2022 - 81 796,93грн, що також підтверджується листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області №8184/5/22-01-13-05-06 від 20.10.2022.

Доказів сплати орендної плати матеріали справи не містять, а сторонами не надано.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" (32302, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Нігинське шосе, 2; код ЄДРПОУ 03576798) на користь Кам`янець-Подільської міської ради (32302, Хмельницькаобласть, м. Кам`янець-подільський, майдан Відродження, 1; код ЄДРПОУ 26571846) 572 350,75грн (п`ятсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят гривень 75 коп.) заборгованості по орендній платі згідно укладеного договору оренди землі від 27.12.2019 року.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" (32302, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Нігинське шосе, 2; код ЄДРПОУ 03576798) на користь Хмельницької обласної прокуратури (провулок Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 02911102) 8 585,26грн (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 26 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.05.2023.

Суддя С.І. Крамар

Віддруков. 5 прим. (надіслати всім):

1 - до справи;

2 - Заступнику керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (32302, м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11) надісл. на е-пошту: kampod_oprok@khmel.gp.gov.ua

3 - позивачу - Кам`янець-Подільській міській раді(32302, майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область) надісл.на е-пошту rada@kam-pod.gov.ua

4 - Хмельницькій обласній прокуратурі надісл. на е-пошту sekretariat@khmel.gp.gov.ua

5 - відповідачу - ТОВ "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" (32302, вул. Нігинське шосе, 2, м. Кам`янець-Подільський Хмельницька область) надісл.реком. з повідом.