Постанова

від 02.07.2010 по справі 4-1148/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №4-1148/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2010 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючої - судді Тарасюк К.Е.,

при секретарі Протасенко М.М.,

за участю прокурора Шведока Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 від 21.02.2010р. та доповнення до неї від 08.06.2010р. на постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури СУ прокуратури м. Києва Шведока Ж.О. від 27.02.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ст. слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 за ст.ст. 356,364,365,366,367,382 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою від 21.02.2010р. на постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури СУ прокуратури м. Києва Шведока Ж.О. від 27.02.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ст. слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 за ст.ст. 356,364,365,366,367,382 КК України за відсутністю в його діях складу злочину. Вважав оскаржувану постанову такою, що винесена без виконання всіх вимог, викладених у попередніх постановах районних судів м. Києва від 12.05.2008р., 10.09.2008р., 27.01.2009р., а також ухвалах апеляційного суду м. Києва від 29.10.2008р., 15.05.2009р., у зв`язку з чим зазначив, що прокурором була проведена неповна перевірка. Послався на те, що слідчий ОСОБА_3 під час проведення досудового слідства по кримінальній справі, порушеній по факту скоєння керівниками АКБ «ОлБанк» злочину за ст.364 ч.2 КК України, жодного разу не допитав ОСОБА_1 по фактах злочинів, викладених у його неодноразових зверненнях до правоохоронних органів, не повідомив про прийняті слідчим рішення, в тому числі про незаконне закриття кримінальної справи, а тому, в діях останнього вбачав наявність ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 256, 364 ч.2, 367 ч.2, 382 ч.2 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав і просив її задовольнити за обставин, викладених в її змісті. Крім того, ОСОБА_1 направив до суду письмові доповнення до скарги від 08.06.2010р., в яких детально зазначив про підстави незаконності оскаржуваної ним постанови.

Прокурор просив відмовити в задоволенні скарги, пославшись на те, що ним була проведена повна, всебічна перевірка звернень ОСОБА_1, за результатами якої прокуратура м. Києва дійшла висновку про те, що в діях слідчого ОСОБА_3 є склад дисциплінарного правопорушення, а не умисних посадових злочинів, про які зазначав ОСОБА_1, не надавши достатніх доказів в підтвердження цього. Зауважив, що посилання скаржника виключно на факти неодноразових скасувань постанов про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 не можуть бути безумовною підставою для визнання наявності в діях останнього складу злочинів, а докази ОСОБА_1 про загальну тяганину при розгляді порушеної за його зверненнями кримінальної справи №54-0231 стосуються не тільки дій слідчого ОСОБА_3, в провадженні якого кримінальна справа перебувала лише 11.10.05р. по 23.12.05р. та з 16.05.07р. по 25.04.08р. Свою постанову вважав законною і обґрунтованою.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали судової справи №4-1148/10, матеріали прокурорської перевірки в 1 томі, на підставі якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_1 та доповнення до неї слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до ст. 97 КПК України у разі необхідності проводиться перевірка поданої заяви або повідомлення про злочин.

Судом було встановлено, що ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20.01.2010р. постанову Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2009р., якою була залишена без задоволення скарга ОСОБА_1, було скасовано разом з постановою ст. прокурора прокуратури м. Києва від 27.10.2009р. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 за ст.ст.356,364,365,366,367,382 КК України, а матеріали направлені до прокуратури м. Києва для організації проведення додаткової перевірки. (а.м. 214-216)

За результатами додаткової перевірки, постановою старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури СУ прокуратури м. Києва ОСОБА_2 від 27.02.2010р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно ст. слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 за ст.ст. 356,364,365,366,367,382 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.(а.м. 261-265).

Перевіряючи виконання прокурором Шведоком Ж.О. вимог, викладених в ухвалі апеляційного суду м. Києва від 20.01.2010р., судом було встановлено, що прокурором були вчинені наступні дії:

1. 17.02.2010р. опитаний заявник ОСОБА_1 (а.м.232-234), який надав пояснення, аналогічні його попереднім поясненням працівникам прокуратури м. Києва під час проведення перевірок (а.м. 58-61, 95-97, 178-182), зазначивши, що прокуратурою Дніпровського району міста Києва 04.11.2002 року, за результатами розгляду його звернення, порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами АКБ «ОЛБанк» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. У подальшому, вказану кримінальну справу необгрунтовано закрито слідчим ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України, оскільки він не допитав його у справі та не перевірив фінансову спроможність АКБ «ОЛБанк» про сплату до державного бюджету коштів на виконання рішень господарського суду м.Києва за позовами НВФ «Скала» та НВФ «ЗІГФРІД» до АКБ «ОЛБанк». Він неодноразово звертався до прокуратури Дніпровського району м.Києва із заявами про скоєння злочинів керівниками АКБ «ОЛБанк», зокрема стосовно тимчасового адміністратора банку ОСОБА_4, ліквідатора банку ОСОБА_5 При цьому, надавав копії документів, які свідчили про скоєння злочинів вищезазначеними особами, а також керівниками банку. Також надавав заяви до прокуратури за №1732 від 28.05.08р., №212 від 23.01.08р., №36 від 09.02.08р., №211 від 23.01.07р., №1601 від 13.06.07р., №644 від 14.03.07р., №728 від 19.05.07р. та інш. Слідчий ОСОБА_3 за вказаними заявами, під час розслідування кримінальної справи, процесуальні рішення не приймав, письмових відповідей на його адресу не направляв. Враховуючи викладене, він змушений був звернутися до Дніпровського районного суду міста Києва з приводу скасування незаконних постанов про закриття кримінальної справи №54-0231. Постановами райсуду від 01.06.06р. та 03.05.07р. постанови про закриття зазначеної кримінальної справи скасовувались. Однак, ОСОБА_3 не виконав вказівки суду від 01.06.06р., у зв'язку з чим він звернувся з позовом до суду про визнання протиправними бездіяльність щодо розгляду його заяв про скоєння злочинів, не проведення перевірки за вказаними у заявах фактами та неприйняття відповідних рішень. Дніпровським районним судом міста Києва 26.09.06р. задоволено його вимоги до ОСОБА_3 та зобов'язано провести перевірки за викладеними у його заявами фактами, прийняти процесуальне рішення та надати відповідь. Зазначене рішення суду також не виконано ОСОБА_3 У зв'язку з чим він повторно звернувся до суду з позовом щодо визнання неправомірною бездіяльність слідчого ОСОБА_3 Судом 19.09.07р. задоволено позов і зобов'язано прокуратуру району розглянути його заяви, виконати рішення суду від 26.09.06р. та надати відповідь. ОСОБА_1 пояснив, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 судових рішень, він у Дніпровському районному суді міста Києва отримав виконавчий документ на виконання рішення суду від 26.09.06р., який направив до Головного управління юстиції у місті Києві. Головним управлінням юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження, а після отримання листа з прокуратури Дніпровського району міста Києва, зазначене виконавче провадження закрито. У подальшому, він звернувся до прокурора м.Києва з проханням витребувати та передати зазначену кримінальну справу з прокуратури Дніпровського району м.Києва до слідчого управління ГУ МВС України в місті Києві. Його заяву було задоволено, справу направлено для подальшого розслідування до слідчого управління ГУМВС України в місті Києві. Крім цього, ОСОБА_1 пояснив, що у провадженні ОСОБА_3 перебувала кримінальна справа №54-1571 за фактом скоєння злочину тимчасовою адміністрацією АКБ «ОЛБанк». З цього приводу він також звертався до прокуратури Дніпровського району із заявами про скоєння злочину ОСОБА_4 Відповіді про результати перевірки та прийняте рішення не отримав. Також, він звертався з проханням передати до слідчого відділу Прокуратури міста Києва для належного розслідування кримінальну справу №54-1571. Його заяву було задоволено. Підсумовуючи викладене, вважав що у діях слідчого ОСОБА_3 вбачаються ознаки злочинів, передбачені ст.ст.356, 364, 365, 366, 367, 382 КК України;

2. 24.02.2010р. опитаний ст.слідчий прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 (а.м. 235-236), який підтвердив свої попередні пояснення, дані працівникам прокуратури м. Києва під час проведення перевірок (а.м.75,103-105, 183-188), додавши, що рішення про закриття кримінальної справи №54-0231, яку порушено 04.11.02р. прокуратурою Дніпровського району міста Києва за фактом зловживання службовим становищем службовими особами АКБ «ОЛБанк» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, він приймав, враховуючи всі об'єктивні дані, які були встановлені під час розслідування зазначеної справи. Крім цього пояснив, що кримінальну справу №54-0231 ним прийнято до провадження 11.10.05р.. У період часу з 04.11.02р. по 11.10.05р. ОСОБА_1 було декілька разів допитано як свідка слідчими, у провадженні яких раніше перебувала зазначена справа. На його внутрішнє переконання, як слідчого, ОСОБА_1 у період часу з 04.11.02р. по 11.10.05р. був допитаний максимально повно, тому підстав для його додаткового допиту у нього не було. Також, ОСОБА_3 пояснив, що при проведенні досудового слідства, за результатами допитів службових осіб ГУ НБУ у місті Києві та Київській області, оцінки рішень ГУ НБУ у місті Києві та Київській області з приводу діяльності АКБ «ОЛБанк», а також інших слідчих дій ним перевірявся стан фінансової спроможності АКБ «ОЛБанк» з приводу виконання зобов'язань перед фізичними та юридичними особами, у тому числі перед НВФ «Скала» та НВФ «Зігфрид». Встановлено, що стан фінансової неспроможності АКБ «ОЛБанк» виник внаслідок певних об'єктивних обставин, що не залежало від можливих умисних дій керівництва АКБ «ОЛБанк». Крім цього, доводи ОСОБА_1 з приводу незаконних дій керівників АКБ «ОЛБанк» -тимчасового адміністратора Шкінделя Ю.П., ліквідатора ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перевірялись під час розслідування кримінальної справи №54-0231, свого підтвердження не знайшли, у зв'язку з чим було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи та повідомлено заявника. До прокуратури Дніпровського району міста Києва надходили заяви та скарги ОСОБА_1, який був свідком у справі, про вчинення службовими особами АКБ «ОЛБанк» злочинів. За результатами розгляду зазначених заяв ОСОБА_1 прокуратурою Дніпровського району міста Києва надавались відповіді про те, що доводи, викладені у заявах будуть перевірені слідчим шляхом у кримінальній справі. Зокрема, прокуратурою району надавались відповіді на скарги та заяви вх.№ 1601 від 13.06.07р., вх. №№ 211 та 212 від 23.01.08р., вх.№36 від 09.01.08р., вх.№1466 від 30.05.07р., вх.№807 від 23.03.07р., вх.№1732 від 28.05.08р., вх.№664 від 14.03.07р., вх.№1440 від 25.05.07р. та інш. Виконати вказівки Дніпровського районного суду міста Києва від 01.06.06р. в період з 01.06.06р. по 26.09.06р. у нього не було можливості, оскільки кримінальна справа №54-0231 перебувала у його провадженні з 11.10.05р. по 23.12.05р. та з 16.05.07р. по 25.04.08р..

3. долучені до матеріалів перевірки копії необхідних документів та судових рішень, які мають відношення до з`ясування обставин, викладених у заявах ОСОБА_1, тощо.

Посилання скаржника на те, що прокурор Шведок Ж.О. не провів очних ставок з метою усунення протиріч у поясненнях між заявником ОСОБА_1 про скоєні злочини та обвинуваченим - слідчим ОСОБА_3 судом вважаються незаконними, оскільки проведення такого роду слідчих дій згідно вимог чинного КПК України можливо лише після порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, чого за результатами перевірки зроблено не було.

Твердження ОСОБА_1 про те, що прокурором Шведоком Ж.О. необґрунтовано зазначено у оскаржуваній постанові про те, що за результатами розгляду звернень ОСОБА_1 прокуратурою Дніпровського району м. Києва проводились перевірки, надавались відповіді та приймались процесуальні рішення, судом перевірялись і визнані безпідставними, оскільки спростовуються листами, наявними у матеріалах перевірки: від 18.02.07р. №444-вх-07 (а.м.73), від 03.04.08р. №1500-вх-08 (а.м.99); ксерокопією книги обліку наглядових проваджень прокуратури, заведених за зверненням громадян (а.м.106-108); а також постановами ст. слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3: від 16.05.07р. про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою Голови Страйкового Комітету АКБ «ОЛБанк» ОСОБА_1 від 01.08.05р. за фактом вчинення службовими особами НБУ будь-якого злочину у зв`язку з ліквідацією АКБ «ОЛБанк» на підставі п.2 ст.6 КПК України (а.м.257-258), та від 03.04.08р. про відмову в порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_1 щодо ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 за фактом вчинення ними злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.4, 191 ч.4, 192 ч.2, 219, 220, 364 ч.2 КК України у зв`язку з відсутністю в їх діях складів злочинів (а.м.259-260), тощо. При цьому, законність винесення цих постанов не є предметом цього судового розгляду, а на думку суду лише підтверджує факт реагування слідчим ОСОБА_3 відповідними процесуальними документами на звернення ОСОБА_1 про вчинення злочинів.

Твердження скаржника про те, що прокурор Шведок Ж.О. не дослідив документи, на які послався у постанові, з дотриманням вимог КПК України, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки воно не підтверджено відповідними доказами.

Посилання ОСОБА_1 у скарзі на те, що прокурор Шведок Ж.О. в своїй постанові від 27.02.10р. не надав правової оцінки незаконному, на думку скаржника, закриттю 16.05.07р. кримінальної справи №54-0231 в частині обвинувачення Голови правління АКБ «ОЛБанк» ОСОБА_9 за ст.202 ч.2 КК України є також безпідставними, оскільки прокурором вчинялись дії виключно в межах проведення додаткової перевірки за заявами ОСОБА_1 про факти вчинення відносно нього злочинів слідчим ОСОБА_3 в порядку ст.97 КПК України, а не розглядалась скарга на постанову слідчого про закриття кримінальної справи.

Доводи скаржника про те, що оскільки слідчий ОСОБА_3 жодного разу не допитав його по кримінальній справі №54-0231, яка була порушена за заявою ОСОБА_1, не розглянув письмові заяви останнього, не надав письмових відповідей на них, не повідомив про прийняття процесуальних рішень, були предметом перевірки прокуратури м. Києва і за обставин, викладених у неодноразових зверненнях ОСОБА_1, Наказом в.о. прокурора м. Києва ОСОБА_11 №1111 від 16.07.08р. (а.м.101-102) за неналежне виконання своїх службових обов`язків під час розслідування кримінальної справи №54-0231 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами АКБ «ОЛБанк», допущену неповноту досудового слідства та грубі порушення вимог КПК України при розгляді заяв і повідомлень про злочин в порядку ст.97 КПК України ст.слідчому прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 оголошено догану.

Враховуючи викладене, суд погоджується з поясненнями прокурора у справі ОСОБА_2 про те, що в діях слідчого ОСОБА_3 є встановлений склад дисциплінарного правопорушення, проте доказів, які б переконливо свідчили про наявність умислу у останнього на вчинення посадових злочинів щодо заявника ОСОБА_1, не встановлено.

Підсумовуючи вище викладене, приймаючи до уваги вимоги, викладені у постанові Печерського районного суду м. Києва від 10.09.08р. (а.м.88), ухвалі апеляційного суду м. Києва від 29.10.08р. (а.м.89-90), постанові Печерського районного суду м. Києва від 27.01.09р. (а.м.141), ухвалі апеляційного суду м. Києва від 15.05.09р. (а.м.133-134), суд дійшов висновку про те, що прокуратурою м. Києва були дотримані вимоги ст.99 КПК України, була проведена повна, всебічна додаткова перевірка звернень ОСОБА_1, під час якої були опитані необхідні особи, долучені додаткові докази, зібраним матеріалам дана належна оцінка, на підставі чого прийнято правильне процесуальне рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури СУ прокуратури м. Києва ОСОБА_2 від 27.02.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ст. слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 за ст.ст. 356,364,365,366,367,382 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, є законною і обгрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94, 97, 99, 99-1, 236-1, 236-2 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 від 21.02.2010р. та доповнення до неї від 08.06.2010р. на постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури СУ прокуратури м. Києва Шведока Ж.О. від 27.02.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ст. слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 за ст.ст. 356,364,365,366,367,382 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, - залишити без задоволення.

На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя К.Е. Тарасюк