Рішення

від 01.06.2023 по справі 140/7675/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7675/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Експрес» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Експрес» (далі ТзОВ «Волинь Експрес») звернулося із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 20.02.2023 №350833 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлено порушення відповідальність за яке передбачена абз. 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: виконання міжнародних перевезень без документів, визначених ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач зазначив, що усі документи, які повинні мати резиденти України відповідно до статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень пасажирів, у водія ОСОБА_1 під час перевірки були у наявності, в тому числі і схема маршруту, яку додано до позовної заяви.

Вважає, що порушення статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», саме за відсутність схеми маршруту на момент перевірки, не може бути підставою для застосування штрафної санкції, оскільки абз. 6 частини першої статті 60 може бути застосований тільки за повної відсутності даних документів у перевізника та не містить часових обмежень. Просив адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своєї позиції вказала, що 12.01.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №014499 від 06.01.2023 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ТзОВ «Волинь Експрес».

Під час зазначеної перевірки було виявлено, що ТЗ Неоплан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надавались послуги міжнародного перевезення пасажирів за відсутності схеми маршруту «Дніпро Свіноуйсьце», про що складено акт №341428 від 12.01.2023.

Відповідно до п. 22 Порядку №1567, у разі відмови водія від підписання акта рейдової

перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис. Отже, як того вимагає Порядок №1567, акт №341428 містить запис про те, що водій від підпису відмовився.

Представник відповідача зазначила, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази).

Приєднання до матеріалів адміністративного позову документів не свідчить про пред`явлення всіх визначених вище документів на момент складання акта про проведення перевірки та на момент розгляду справи. Надані до позову матеріали не є юридично значимими документами для цілей з`ясування правомірності винесеної постанови, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання їх згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Представник відповідача вважає, що оскільки позивач не повідомив Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області про наявність схеми маршруту то такий документ, наданий до суду не є доказом відсутності порушення. Просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 12.01.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку від 06.01.2023 №014499 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ТзОВ «Волинь Експрес», про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.01.2023 №341428.

Вказаним актом встановлено порушення, а саме: ТЗ Неоплан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надавались послуги міжнародного перевезення пасажирів за відсутності схеми маршруту «Дніпро Свіноуйсьце», відповідальність за яке передбачена абз. 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Шендюха Т.Ю. про застосування адміністративно-господарського штрафу №350833 від 20.02.2023 за виконання міжнародних перевезень без документів, визначених статтею 53 Закону №2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, з перевізника ТзОВ «Волинь Експрес» стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 34 000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Згідно приписів статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

У відповідності до вимог частин першої-третьої статті 39 №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Частиною другою статті 40 Закону №2344-III визначено, що водій автобуса зобов`язаний: виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса.

Статтею 53 Закону №2344-III встановлено, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати, зокрема, схему маршруту.

Отже, водій ОСОБА_1 транспортного засобу Неоплан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, повинен був при виконанні міжнародних перевезень пасажирів мати при собі документи, визначені статтею 53 Закону №2344-III, зокрема, схему маршруту.

Позивач надав суду копії розкладу руху автобусів на міжнародному автобусному маршруті «Дніпро (Україна) Свіноуйсьце (Польща)» (а.с.12, 13 зворот).

Проте такого документу посадовим особам контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки водій не надав.

У цій справі, суд звертає увагу на те, що ТзОВ «Волинь Експрес» наданими доказами не спростовано допущення ним порушень, документально встановлених інспектором Укртрансбезпеки.

Так, надані до позовної заяви документи не можуть підтверджувати виконання позивачем вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» саме на момент здійснення посадовими особами Укртрансбезпеки перевірки додержання перевізником ТзОВ «Волинь Експрес» вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно абзацу 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За викладених обставин, беручи до уваги, що позивач в спірному випадку виступає як перевізник, який здійснював надання послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті, не забезпечивши водія документами, передбаченими статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому, на переконання суду, у відповідача були правові підстави для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу спірною постановою.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Експрес» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, 15-й мікрорайон, 22/40, код ЄДРПОУ 42635157)

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 3, код ЄДРПОУ 39816845)

Суддя В.В. Дмитрук