Рішення

від 24.05.2023 по справі 160/3845/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року Справа № 160/3845/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Казаковій Л.А.

за участю:

представника позивача - Логвінова С.С.

представника відповідача - Кучерка Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі в режимі відеоконференції адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2022/000184/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2022/000181/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2023/000001/2 від 02.01.2023 р., прийняті Тернопільською митницею.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту з Safe Agritrade Private Limited (Індія) №09 від 09.09.2019 року. Однак, Тернопільською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2022/000184/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2022/000181/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2023/000001/2 від 02.01.2023 р. Відповідно до яких, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно із положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті митних декларацій №22UA403030026891U1, №22UA403030026885U3, №23UA403030000005U5 шляхом оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Враховуючи викладене, загальна різниця митної вартості яка нарахована декларантом та скоригована митним органом становить 1 070 904,55 грн. Але, документи подані позивачем до митного оформлення не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені декларантом числові значення складових митної вартості декларованого товару, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року позовну заяву залишено без руху, через невідповідність ч.3 ст.161 КАС України.

Позивачем, у встановлений судом строк, було усунуто недоліки позову, а саме надано докази доплати судового збору у розмірі 10 773,43 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, після усунення позивачем недоліків своєї позовної заяви. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

На виконання ухвали суду 30.03.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями №22UA403030026891U1, №22UA403030026885U3, №23UA403030000005U5 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання яких виявлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а також в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. Тому, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовими особами митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2022/000184/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2022/000181/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2023/000001/2 від 02.01.2023 р. Таким чином, зважаючи на викладене вище, Тернопільська митниця вважає, що вищезазначені рішення про коригування митної вартості товару прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

Протокольною ухвалою суду від 12.04.2023 року було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просиву суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.09.2019 року між ТОВ "Азимут - Трейд" - Покупець, та Safe Agritrade Private Limited (Індія) - Продавець, було укладено Контракт №09.

Відповідно до п.1.1. даного Контракту Продавець зобов`язується на умовах та спосіб визначений даним Контрактом поставляти Покупцю рис (в подальшому - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар. Найменування, кількість, вартість Товару визначається Специфікацією (п.1.2. Контракту). Згідно із Специфікацією №13 від 02.09.2022 року та Додаткової угоди №6 від 14.10.2022 року, Продавець зобов`язався поставити Товар: рис пропарений довгозернистий, в кількості 324 тони, загальна вартість якого становить 187920 дол.США; рис білий довгозернистий, в кількості 216 тон, загальна вартість якого становить 112 320 дол.США. Загальна вартість Товару відповідно до Специфікації №13 від 02.09.2022 року становить 300 240 дол.США. Умови поставки - "CIF", порт Констанца (Румунія), кінцевий пункт призначення - Тернопіль, Україна (Інкотермс 2010).

Судом також встановлено, що 01.12.2022 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 22UA403030026891U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Зернові культури. Рис, повністю обрушений, білий, пропарений, довгозернистий, 5% битих зерен, із співвідношенням довжини і ширини 3,5 мм, середня довжина зерна 6,3 мм, середня ширина зерна 1,8 мм, вологість 13,7% - 162000 кг. Для продовольчих цілей, розфасований у поліпропіленові мішки 6480 шт. по 25 кг, не для роздрібної торгівлі, для подальшого розфасування. Без ГМО. Для харчових, продовольчих цілей. Торгова марка: немає даних. Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED.".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр.44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 06.10.2022; пакувальний лист № SAЕХ/2223/350 від 23.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) № SAЕХ/2223/350 від 23.09.2022; коносамент № 1КТ693417 від 06.10.2022; накладна ЦІМ № 53810309 від 10.11.2022; фітосанітарний сертифікат №PSC10MUM2022150331 від 26.09.2022; сертифікат про походження товару №М2022092721873 від 27.09.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару № 221024/000165253 від 24.10.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221027/000165817 від 02.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221103/000166814 від 03.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221104/000167011 від 04.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221107/000167229 від 07.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221125/000169902 від 25.11.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 02 від 25.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 13 від 02.09.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 27.08.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 09 від 09.09.2019; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 27.05.2020; договір (контракт) про перевезення №01/08-1 від 01.08.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 06.10.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9288320 від 30.11.2022.

Під час здійснення митного контролю за МД № 22UA403030026891U1 від 01.12.2022 Тернопільською митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності; декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні; декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, зокрема:

1. декларантом до митного оформлення були подані банківські платіжні документи №221027/000165817 від 02.11.2022; №221103/000166814 від 03.11.2022; №221104/000167011 від 04.11.2022; №221107/000167229 від 07.11.2022 та №221125/000169902 від 25.11.2022, в яких в гр. 70 наявне посилання на Контракт від 09.09.2019 № 09 та специфікацію № 13 від 02.09.2022.

Однак, у вказаних банківських платіжних документах відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс) № SAEX/2223/350 від 23.09.2022, згідно із яким здійснювалась поставка даної партії товару. Таким чином, з наведеного вбачається, що вказані банківські платіжні документи не є належними документами в розумінні норм п.п.4, 5 ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість, оскільки їх неможливо ідентифікувати із здійсненою операцією купівлі-продажу даної партії товару.

2. в гр.70 банківського платіжного документа № 221024/000165253 від 24.10.2022 наявне посилання на специфікацію №11 від 26.05.2022.

Проте, декларантом до митного оформлення на надавалась специфікація № 11 від 26.05.2022. Отже, вказаний банківський платіжний документ також неможливо ідентифікувати із здійсненою операцією купівлі-продажу даної партії товару.

3. загальна сума платежів, які були здійсненні за вищевказаними банківськими платіжними документами (238 336 дол.США) не відповідає сумі, визначеній до сплати у рахунку-фактурі (інвойс) №SAEX/2223/350 від 23.09.2022 (93 960 дол.США). Таким чином, у сукупності перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товару на рівні 1,02 дол.США/кг згідно ЕМД UA209140/2022/112354 від 25.10.2022.".

На виконання зовнішньоекономічного контракту від 09.09.2019 № 09, укладеного між компанією "SAVE AGRITRADE PRIVATE LIMITED" (Індія) та ТОВ "Азимут-Трейд" (Україна), згідно із рахунком- фактурою (інвойс) від 16.09.2022 № SAЕХ/2223/348 Позивачем на митну територію України ввезено товари: "Зернові культури…".

01.12.2022 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ №22UA403030026885U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: "Зернові культури. Рис, повністю обрушений, білий, пропарений, довгозернистий, 5% битих зерен, із співвідношенням довжини і ширини 3,58 мм, середня довжина зерна 6,1 мм, середня ширина зерна 1,7 мм, вологість 13,75% - 162000 кг. Для продовольчих цілей, розфасований у поліпропіленові мішки 6480 шт. по 25 кг, не для роздрібної торгівлі, для подальшого розфасування. Без ГМО. Для харчових, продовольчих цілей. Торгова марка: немає даних. Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED.".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр.44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 16.11.2022; пакувальний лист № SAЕХ/2223/348 від 16.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) № SAЕХ/2223/348 від 16.09.2022; коносамент № 1КТ691522 від 22.09.2022; накладна ЦІМ № 53810309 від 10.11.2022; фітосанітарний сертифікат №PSC10MUM2022148364 від 20.09.2022; сертифікат про походження товару №М2022092221779 від 22.09.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221024/000165253 від 24.10.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221027/000165817 від 02.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221103/000166814 від 03.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару № 221104/000167011 від 04.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221107/000167229 від 07.11.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №221125/000169902 від 25.11.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 03 від 25.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 13 від 02.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 09 від 09.09.2019; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 27.05.2020; договір (контракт) про перевезення №01/08-1 від 01.08.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 22.09.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9288384 від 30.11.22; копія митної декларації країни відправлення № 4229626 від 16.11.2022.

Під час здійснення митного контролю за МД №22UA403030026885U3 від 01.12.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено: у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності; декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні; декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, зокрема:

1. декларантом до митного оформлення були подані банківські платіжні документи №221027/000165817 від 02.11.2022; №221103/000166814 від 03.11.2022; №221104/000167011 від 04.11.2022; №221107/000167229 від 07.11.2022 та №221125/000169902 від 25.11.2022, в яких в гр.70 наявне посилання на Контракт від 09.09.2019 № 09 та специфікацію № 13 від 02.09.2022.

Однак, у вказаних банківських платіжних документах відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс) № SAEX/2223/348 від 16.09.2022, згідно із яким здійснювалась поставка даної партії товару.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказані банківські платіжні документи не є належними документами в розумінні норм п.п.4, 5 ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість, оскільки їх неможливо ідентифікувати із здійсненою операцією купівлі-продажу даної партії товару.

2. в гр.70 банківського платіжного документа № 221024/000165253 від 24.10.2022 наявне посилання на специфікацію №11 від 26.05.2022. Проте, декларантом до митного оформлення на надавалась специфікація № 11 від 26.05.2022.

Таким чином, вказаний банківський платіжний документ також неможливо ідентифікувати із здійсненою операцією купівлі-продажу даної партії товару.

3. загальна сума платежів, які були здійсненні за вищевказаними банківськими платіжними документами (238 336 дол.США) не відповідає сумі, визначеній до сплати у рахунку-фактурі (інвойс) №SAEX/2223/348 від 16.09.2022 (93 960 дол.США).

4. декларантом до митного оформлення не надано прайс-лист виробника товару.

Отже, у сукупності перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

З огляду на наведені вище розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, 01.12.2022 уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.".

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митного органу було додатково надано: договір про надання транспортно-експедиційних послуг №197-ЮГЛ від 03.06.2022; прайс-лист № б/н від 02.09.2022; сертифікат №С000744653 від 16.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.12.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 27.08.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 09.09.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 10.12.2021.

Листом від 01.12.2022 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до оформлення даної декларації подані всі необхідні документи, протягом 10 днів досилати нічого не буде.

Митна вартість товарів була визначена відповідачем за резервним методом визначення митної вартості згідно із ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товару на рівні 1,0259 дол.США/кг згідно ЕМД UA101030/2022/004769 від 13.10.2022.".

На виконання зовнішньоекономічного контракту від 09.09.2019 № 09, укладеного між компанією "SAVE AGRITRADE PRIVATE LIMITED" (Індія) та ТОВ "Азимут-Трейд" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 17.10.2022 № SAЕХ/2223/379 позивачем на митну територію України ввезено товари: "Зернові культури…".

02.01.2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ №23UA403030000005U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: "Зернові культури. Рис, повністю обрушений, білий, не пропарений, довгозернистий, 5% битих зерен, із співвідношенням довжини і ширини 3,1 мм, середня довжина зерна 5,9 мм, середня ширина зерна 1,9 мм, - 216000 кг. Для продовольчих цілей, розфасований у поліпропіленові мішки 8640 шт. по 25 кг, не для роздрібної торгівлі, для подальшого розфасування. Без ГМО. Для харчових, продовольчих цілей. Торгова марка: немає даних. Виробник: SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED.".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр.44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 03.11.2022; пакувальний лист № SAЕХ/2223/379 від 17.10.2022; рахунок-фактура (інвойс) № SAЕХ/2223/379 від 17.10.2022; коносамент № 1КТ718606 від 03.11.2022; накладна ЦІМ № 53810309 від 16.12.2022; фітосанітарний сертифікат №PSC10MUM2022156316 від 20.10.2022; сертифікат про походження товару №М2022111922891 від 19.11.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №01/23.12.2022 р. від 23.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.12.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 27.08.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 09.09.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.12.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 14.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 13 від 02.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 09 від 09.09.2019; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 27.05.2020; договір (контракт) про перевезення № 197-ЮГЛ від 03.06.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 03.11.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9416220 від 02.01.2022.

Під час здійснення митного контролю за МД №23UA403030000005U5 від 01.02.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

1. декларантом не надано до митного оформлення банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, як це передбачено п.4 ч.2 ст.53 МК України, або інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, як це передбачено п.5 ч.2 ст. 53 МК України.

2. декларантом до митного оформлення не надано прайс-лист виробника товару.

Вказані вище фактори викликали у митниці обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки ним документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, а саме: фактурної вартості.

В зв`язку із цим, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, 02.01.2023 уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.".

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митного органу було додатково надано: банківські платіжні документи № 221103/000166814 від 03.11.2022; № 221104/000167011 від 04.11.2022; № 221125/000169902 від 25.11.2022; № 221027/000165817 від 02.11.2022; №221107/000167229 від 07.11.2022; №221024/000165253 від 24.10.2022; №221230/000175607 від 30.12.2022; №221230/000175589 від 30.12.2022; сертифікат №С000942060 від 17.10.2022; копію митної декларації країни відправлення № 4876369 від 17.10.2022.

Додатково надані декларантом банківські платіжні документи №221027/000165817 від 02.11.2022; №221103/000166814 від 03.11.2022; №221104/000167011 від 04.11.2022; №221107/000167229 від 07.11.2022, №221125/000169902 від 25.11.2022 та №221230/000175607 від 30.12.2022, на думку відповідача, неможливо ідентифікувати із оцінюваною партією товару, оскільки в гр.70 даних банківських документів наявне посилання на Контракт від 09.09.2019 № 09 та специфікацію № 13 від 02.09.2022, але відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс) № SAEX/2223/379 від 17.10.2022, згідно із яким здійснювалась поставка даної партії товару.

В гр.70 додатково наданого декларантом банківського платіжного документа №221024/000165253 від 24.10.2022 наявне посилання на специфікацію №11 від 26.05.2022. Проте, декларантом до митного оформлення на надавалась специфікація № 11 від 26.05.2022.

Аналогічно, в гр.70 додатково наданого декларантом банківського платіжного документа № 221230/000175607 від 30.12.2022 наявне посилання на специфікацію №16 від 29.10.2022. Проте, декларантом до митного оформлення на надавалась специфікація № 16 від 29.10.2022.

Загальна сума платежів, які були здійсненні за вищевказаними додатково наданими банківськими платіжними документами (318 336 дол.США) не відповідає сумі, визначеній до сплати у рахунку-фактурі (інвойс) №SAEX/2223/379 від 17.10.2022 (112320 дол.США).

Листом від 02.01.2023 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до оформлення даної декларації подані всі необхідні документи, протягом 10 днів досилати нічого не буде.

Митна вартість товарів була визначена відповідачем за резервним методом визначення митної вартості згідно із ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товару на рівні 1,3092 дол.США/кг згідно ЕМД UA101020/2022/0042878 від 22.11.2022.".

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесених відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів №UA403030/2022/000184/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2022/000181/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2023/000001/2 від 02.01.2023 р.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із частиною другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу положень частин другої - восьмої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. у справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, у спірних рішеннях №UA403030/2022/000184/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2022/000181/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2023/000001/2 від 02.01.2023 р. відповідач вказує, що підставою для здійснення коригування митної вартості товарів в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2-ґ - резервного методу) стали висновки митного органу про те, що декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні і на вимоги митного органу також не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 МК України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно із ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

ТОВ "Азимут-Трейд" сплатило вартість поставленого товару, що підтверджується банківськими платіжними дорученнями від 24.10.2022 р., 02.11.2022 р., 03.11.2022 р., 04.11.2022 р., 07.11.2022 р., 25.11.2022 р., 30.12.2022 р., 30.12.2022 р.

Так, відповідно до платіжного доручення від 24.10.2022 р., у призначенні платежу зазначено, що сума в розмірі 45000 дол.США сплачується за Специфікацією №13 від 02.09.2022 р., а сума 9 336 дол.США сплачується за Специфікацією №11 від 26.05.2022 р. (це була доплата).

Натомість, Специфікація №11 від 26.05.2022 року не була надана та не має бути надана, оскільки не відноситься до митної декларації, товар за даною специфікацією був поставлений та розмитнений. Жодними банківськими правилами та вимогами Закону не забороняється сплачувати одним платежем одному контрагенту, але за різними специфікаціями.

Крім того, відсутня норма права, яка б давала відповідачу вказувати, що в платіжному дорученні обов`язково має бути посилання на інвойс.

За викладених обставин, документи подані позивачем до митного оформлення не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені декларантом числові значення складових митної вартості декларованого товару.

Твердження митниці про ненадання позивачем прайс-листа виробника товару також є необґрунтованим, оскільки відповідно до частини 3 ст.53 МКУ, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені частиною 2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За МД №22UA403030026885U3 від 01.12.2022 року взагалі позивачем на вимогу відповідача був наданий прайс-лист № б/н від 02.09.2022 року, що підтверджується у його відзиві на позов.

З урахуванням наведеного суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість твердження відповідача про ненадання ТОВ "Азимут-Трейд" документів на вимогу митного органу, що підтверджують митну вартість товару.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість, у рішеннях про коригування митної вартості жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.

Виходячи з наведеного суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Обставини про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. Тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частинами 4, 5 статті 58 МК України.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесені рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2022/000184/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2022/000181/2 від 02.12.2022 р.; №UA403030/2023/000001/2 від 02.01.2023 р. відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 26 840 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403030/2022/000184/2 від 02.12.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403030/2022/000181/2 від 02.12.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000001/2 від 02.01.2023 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) на Товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" (вул.Князя Володимира Великого, буд.18б, кімн.2, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 34986223) судові витрати по справі у розмірі 26 840 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст рішення складений 02.06.2023 року.

Суддя К.С. Кучма