Справа № 369/7915/23
Провадження №2/369/4498/23
УХВАЛА
про залишення без руху
02.06.2023 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» про стягнення заробітної плати, виплат при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди,-
встановив:
29.05.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» про стягнення заробітної плати, виплат при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди.
Дослідивши позовну заяву та документи, що до неї додані, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. При цьому, позивач не сплатила судовий збір, зазначивши, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору.
Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року, в справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути, крім заборгованості по заробітній платі, ще і стягнути середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні та моральну шкоду.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, що обґрунтовується наступним.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст.117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та не проведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.
Крім цього, не відноситься категорії пільгових вимог, пред`явлена позивачкою вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень.
Верховний Суд у своїй постанові від 28 листопада 2018 року при розгляді справи №761/11472/15-ц (провадження № 61-23674св18) зазначив, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Таким чином, пред`явлені позивачкою вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди у сумі 10000,00 гривень підлягають оплаті судовим збором.
Відповідно доп.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (1073,60 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (13420,00 гривень).
За вказаних обставин, позивачці слід сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму 1073,60 гривень за кожну позовну вимогу майнового характеру.
Крім того, позивачкою не чітко викладені обставини на обґрунтування позовних вимог. Зокрема позовна заява не містить належного обґрунтування та зазначення доказів щодо визначення розміру моральної шкоди, яку позивачка оцінює у сумі 10000,00 гривень.
Згідно з ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Виходячи з вищенаведеного, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків - сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за кожну майнову вимогу.
Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» про стягнення заробітної плати, виплат при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви протягомдесяти днівз дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Андрій ВОЛЧКО
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2023 |
Оприлюднено | 05.06.2023 |
Номер документу | 111282949 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Волчко А. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні