Ухвала

від 31.05.2023 по справі 750/1912/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/1912/23

Провадження № 1-кс/750/2758/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року м. Чернігів

Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Чернігова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 04.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021270000000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,

в с т а н о в и л а :

23.05.2023 до суду надійшло клопотання слідчого про арешт майна у зазначеному вище кримінальному провадженні.

Слідчий в судове засідання не з`явися, повідомлений належним чином (а.с.105), про причини неявки не повідомив.

Представник підозрюваного в судове засідання не з`явився, направив письмові заперечення щодо клопотання, в яких також просив проводити розгляд клопотання без участі представників володільця майна та захисників підозрюваного ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали клопотання, а також письмові документи, надані стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що П`ятим слідчим відділом (з дислокацією у м.Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32021270000000015 від 04.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.05.2023 з метою відшукання майна підозрюваного ОСОБА_4 , на яке можна накласти арешт, було проведено обшук будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 .

В ході обшуку виявлено та вилучено ноутбуки в кількості 6 штук, газонокосилку, генератори 2 шт, автомобіль «Тойота», а також документи, які підтверджують право власності ОСОБА_4 на майно чи його майнові права.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на зазначені в клопотанні майно, слідчий вказує, що сторона обвинувачення вживає всіх заходів до відшкодування збитків, спричинених кримінальним правопорушенням та можливого покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно із ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та державних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений. Жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ч.1 ст.8 КК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права,відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий , інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно дотримувати вимог Конституції України, КПК України та міжнародних договорів.

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку передбаченому КПК України.

Одним із видів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допустиме, якщо слідчий чи прокурор не доведе, що існує підозра вчинення кримінального правопорушення., а також ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, або потреба досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Для застосування заходів забезпечення, слідчий суддя або суд повинні врахувати потребу можливості без застосування отримати речі, предмети, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також ч.5ст.170КПК Українивизначено,що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, в ході обшуку було виявлено та вилучено:

-ноутбук «APPLE» серійний номером CO2QL4FSG940;

-ноутбук «HP Pavilion dv7» серійний номер CNF9408ZOY з зарядним пристроєм;

-ноутбук «ASUS» № 00192-478-588-090 з зарядним пристроєм;

-ноутбук «HP Pavilion dv6» серійний номер CNF0098TBQ з зарядним пристроєм;

-ноутбук «ASUS» серійний номер C10AAS027520 з зарядним пристроєм;

-ноутбук «ACER» серійний номер LXE970Y0567351814D2000 з зарядним пристроєм;

-газонокосилку «ALKO zin one function»;

-генератор «KARCHER» серійний номер 013422 без акумулятора;

-генератор «Royal Raft» моделі «RS 8500 W»;

-транспортний засіб «TOYOTA HIGHLANDER», номер кузову НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:02:017:5092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 7425886000:02:000:0397, що знаходиться на території Смячинської сільської ради Сновського колишнього Щорського) району Чернігівської області;

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:02:017:5092.

Слідчий у клопотанні про арешт перерахованого вище майна зазначає, що сторона обвинувачення вживає всіх заходів для відшкодування збитків, спричинених кримінальним правопорушенням та можливого виконання покарання у вигляді конфіскації майна.

Проте станом на день подання клопотання про арешт відсутні будь-які об1єктивні дані, які свідчать про подання чи намір подання потерпілим (якщо такий є) цивільного позову.

Станом на день розгляду клопотання слідчим не надано жодного доказу, що дане майно було набуто за кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Щодо обґрунтування підстави для накладення арешту як то для забезпечення можливої конфіскації майна, то слідчий суддя виходить з наступного.

В клопотанні зазначається, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи у шлюбі та маючи доньку, з метою уникнення стягнення на належне йому майно, здійснив дії, спрямовані на уникнення конфіскації майна як покарання.

Відповідно доприписів ст.73Сімейного кодексуУкраїни за зобов`язаннямиодного зподружжя стягненняможе бутинакладено лишена йогоособисте майноі начастку управі спільноїсумісної власностіподружжя,яка виділенайому внатурі. Стягненняможе бутинакладено намайно,яке єспільною сумісноювласністю подружжя,якщо судомвстановлено,що договірбув укладенийодним ізподружжя вінтересах сім`їі те,що булоодержане задоговором,використано наїї потреби. При відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів доданих до клопотання матеріалів органу досудового розслідування та сторони захисту встановлено наступне.

Підозрюваний ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.05.1982.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:017:5092, розташованої за цією ж адресою є ОСОБА_5 на підставі договору про поділ спільного майна.

ОСОБА_5 набула право власності на дану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2016.

На час розгляду клопотання відсутні підстав для твердження про те, що дане майно, було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на те, що підозрюваному інкримінується несплата земельного податку за період з 31.12.2019 по 31.12.2020.

Згідно із договором про поділ спільного майна подружжя від 07.04.2023, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , було здійснено поділ спільного майна подружжя. Зокрема, грошові кошти в сумі 650000 грн перейшли у приватну власність ОСОБА_4 , а транспортний засіб «TOYOTA HIGHLANDER», номер кузову НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:017:5092,- у власність ОСОБА_6 .

Згідно із договором дарування, укладеного 10.04.2023 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , у власність останньої набута земельна ділянка з кадастровим номером 7425886000:02:000:0397, що знаходиться на території Смячинської сільської ради Сновського колишнього Щорського) району Чернігівської області.

Разом з тим, зважаючи на відсутність станом на день розгляду клопотання, судового рішення, яке набрала законної сили, про визнання даних договорів удаваними, нікчемними, недійсними, підстави для накладення арешту на майно третіх осіб відсутні. До повноважень слідчого судді не відноситься надання правової оцінки законності укладення сторонами цивільно-правових угод, яка має відбуватися в рамках відповідного позовного провадження із застосуванням в ньому заходів забезпечення.

Стороною захисту надані документи, згідно із якими власником ноутбуку «APPLE» серійний номером CO2QL4FSG940, генератора «KARCHER» серійний номер 013422 без акумулятора; генератора «Royal Raft» моделі «RS 8500 W» є ОСОБА_7 (дочка підозрюваного), тому підстави для накладення арешту на дане майно з метою подальшої їх конфіскації у підозрюваного відсутні.

Твердження слідчого про те, що ноутбук «HP Pavilion dv7» серійний номер CNF9408ZOY з зарядним пристроєм; ноутбук «ASUS» № 00192-478-588-090 з зарядним пристроєм; ноутбук «HP Pavilion dv6» серійний номер CNF0098TBQ з зарядним пристроєм; ноутбук «ASUS» серійний номер C10AAS027520 з зарядним пристроєм; ноутбук «ACER» серійний номер LXE970Y0567351814D2000 з зарядним пристроєм; газонокосилку «ALKO zin one function» належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , проте жодних доказів цьому не надано, зважаючи також на те, що за місцем їх мешкання знаходилось майно, належне на праві приватної власності третій особі, дочці підозрюваного, як і не надано жодних доказів того, що відносно даного майна, існує рішення суду, яким встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому така обставина виключає можливість накладення на майно арешту з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вчиненим одним із подружжя.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення , ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ст.370 КПК України вмотивованим є судове рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Поняття доцільності, потреби досудового слідства не можуть переважати на принципами і засадами кримінального судочинства та конституційними принципами.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання не доведено наявність законних підстав для такого втручання у права осіб , яке пов`язане із обмеженням права користування належним їм майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 02.06.2023 о 08 год.10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1