Рішення

від 02.06.2023 по справі 280/2001/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 червня 2023 року Справа № 280/2001/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕРС ГРУП»

про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕРС ГРУП» (далі - відповідач), про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 18 700, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна вказана у позовній заяві заборгованість, яка виникла в результаті несплати самостійно узгодженої суми податкового зобов`язання. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Ухвалою судді від 05.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі судом направлялася на адресу електронної пошти djeymontnaftotreyding@gmail.com , яка зазначена згаяно у витязя з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕРС ГРУП».

Так, суд зазначає, що витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує . На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно. Однак поки що не обов`язкове.

Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, мессенджерами.

Такі дії, хоч і не передбачені процесуальним законом, але мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Отже, правова мета досягається, але в інший спосіб, який не передбачений законом.

Ключовим є не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення

Презумпцію обізнаності слід застосовувати і до випадків інформування учасника справи про судове рішення альтернативними способами повідомлення.

Можливість інформування учасників справи про судове провадження альтернативними засобами комунікації (тобто не рекомендованим листом і не на офіційну електронну адресу) прямо перебачено законом. Зокрема, відповідно до статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Отже, презумпція обізнаності покладає на учасника справи обов`язок довести незнання про повідомлення, надіслане судом.

Рада суддів України неодноразово (востаннє рішенням № 26 від 06.08.2022) закликала суди та учасників процесу використовувати більш ощадливі методи роботи, користуватися перевагами дистанційного та електронного судочинства. В умовах війни кожна заощаджена гривня - вклад у перемогу. Це вже питання не лише грошей, а й національної безпеки.

Суди, які виконуючи рекомендації Ради суддів України, в умовах відсутності фінансування добросовісно застосовують альтернативні способи комунікації, запропоновані учасниками справи, не можуть вважатися такими, що діють неправомірно.

Вказане відповідає висновкам викладених Верховним судом в ухвалі від 17.11.2022 по справі № К/9901/30825/21.

Зазначені обставини, на думку суду свідчать про те, що відповідач не міг не знати про ухвалу судді від 05.04.2023 про відкриття провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Так судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕРС НГРУП», код ЄДРПОУ 42934316, зареєстровано як юридична особа 19.02.2019 року, про що внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Головного управління ДІІС у Запорізькій області.

Відповідно до довідки Головного управління ДІІС у Запорізькій ТОН «ГРІНЕРС ГРУП» має податковий борг з

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

- Відповідно до даних інтегрованої (облікової) картки платника податків, станом на день розгляду справи, за відповідачем рахується податковий у сумі 18700,00 грн., який складеться з 2380,00 грн. податок на додану вартість та 16320, 00 грн. з акцизного податку на пальне.

Так податковий борг з податку па додану вартість виник на підставі наступного:

Позивачем проведено камеральні перевірки ТОВ «ГРІНЕРС ГРУП» своєчасності подання податкової звітності, за яких складено:

- акт від 18.02.2021 № 371/08-01-18-06/42738207, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2021 № 00/3390/1806 на суму 340,00 грн.

- акт від 15.03.2021 № 554/08-01-18-06/42738207, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 13.05.2021 р. № 0066201806 на суму 1020,00 грн. ;

-акт від 19.05.2021 № 1234/08-01-18-06/42738207, на підставі якого винесено податкове

повідомлення-рішення від 13.07.2021 № 0095761806 па суму1020,00 грн.

Заборгованість з акцизного податку па пальне виникла на підставі наступного:

Позивачем проведено камеральні перевірки ТОВ «ГРІНЕРС ГРУП» своєчасності подання податкової звітності, за яких складено:

- акт від 28.04.2021 № 3160/08-01-09-05/42738207, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2021 № 00077160905 на суму 9180,00 грн. ;

- акт від 07.09.2021 № 8257/08-01-09-05/42738207, на підставі якого винесено податкове

повідомлення-рішення від 12.10.2021 № 00145990905 на суму 4080,00 грн.

- акт від 29.11.2021 № 11735/08-01-09-05/42738207, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2022 № 00001940905 па суму 3060,00 грн.

Вищезазначені акти перевірок та ППР були надіслані на адресу Відповідача (Запоріжжя, вул. Авраменка, буд. 2, кв. ( офіс) 4), засобами поштового зв`язку рекомендованим листом та повернуті поштою податковому органу не врученими із позначками «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.45.2 ст. 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до вимог п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з абз.2 п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З урахуванням зазначених вимог ПК України, ППР та акти вважаються врученими відповідачу належним чином.

Відповідно до ст. 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки ,з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання визначеного податковим кодексом .

Відповідно до пункту6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у пункту 6.2 статті 6 Податкового кодексу України збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом14.1.175 пункту14.1статті14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із пункту58.3статті58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення- рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Так, судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення ані в судовому ані в адміністративному порядку оскарженні не були, відповідачем доказів зворотнього (оскарження) суду не надано, а тому вони є узгодженими сумами грошового зобов`язання.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

У зазначені строки грошове зобов`язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Так, боржнику рекомендованим листом з повідомленням була направлена податкова вимога форми від 10.08.2021 № 0048592-І304-0830 на суму 10540,00 грн., яка повернута податковому органу із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 8).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, Кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.

Згідно із п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Так, судом встановлено, що відповідно до бази даних податкового органу відповідач має відкриті розрахункові рахунки у банківських установах: Казначейство України (ел. адм. подат.) (а.с. 26).

Відповідно до п. 95.4 ст.95 Податкового Кодексу - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.12.2010 р. № 1244 «Про Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Зважаючи на вищевикладене, погашення податкового боргу згідно чинного законодавства здійснюється за рішенням суду, як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника так і за рахунок готівки.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи в суді, заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивач у даній справі не поніс.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕРС ГРУП» (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменко, буд. 2, офіс 4, код ЄДРПОУ 42738207) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЕРС ГРУП», а саме: з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на користь бюджету податковий борг у розмірі 18 700, 00 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот), з яких:

- 2380,00 грн. податок на додану вартість (які зарахувати: р/р UA 218999980313010029000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл/ Запорізька обл./14060100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37941997);

- 16320, 00 грн. з акцизного податку на пальне (які зарахувати: р/р UA328999980333129344000008479, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/14021900, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37941997).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова