01.06.2023
справа № 642/2184/23
провадження № 2/642/621/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2023 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінус Корп» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
установив:
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінус Корп» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Термінус Корп» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, було залишено без руху для виконання вимог статті 177ЦПК України протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 13ЦПК України цивільне судочинство ґрунтується на принципі диспозитивності відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов`язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов`язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки, виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що особа, яка подала заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов`язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей175і177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення у справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції»).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Пунктами 6, 7 частини другоїстатті 43ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першої статті 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Належним чином оформленої відповідно до вимог статей 175, 177ЦПК України позовної заяви, її копій відповідно до кількості учасників справи, належної якості засвідчених в установленому законом порядку копій документів для відповідача, суду не надано.
Копія ухвалипро залишенняпозову безруху від05травня 2023року направленана електроннуадресу позивача,яка вказанаостаннім упозовній заяві,та буладоставлена доелектронної скриньки13травня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Недоліки позовної заяви до теперішнього часу не усунуті, таким чином вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху станом на 01 червня 2023 року позивачем не виконані.
Частиною третьоюстатті 185 ЦПК Українивизначено, що у разі якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з частиною сьомоюстатті 185 ЦПК Україниповернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи вищевикладене, оскільки вимоги ухвали від 05 травня 2023 року позивачем не виконані, згідно з частиною третьоюстатті 185 ЦПК Україниматеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачеві.
Позивачу роз`яснюється, що відповідно до частини сьомої статті 185ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями185,258,260 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінус Корп» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Г. Пашнєв
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2023 |
Оприлюднено | 05.06.2023 |
Номер документу | 111287628 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Харкова
Пашнєв В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні