Постанова

від 25.05.2023 по справі 520/6746/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 р.Справа № 520/6746/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2022, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 20.10.22 по справі № 520/6746/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 24.11.2021 року № 0265040901, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі акту перевірки від 22.10.2021 року № 18746/20-40-09-01-08/35027450, яким до ТОВ АГРО-ГОЛДЕН застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що наказ про призначення фактичної перевірки всупереч пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України не містить інформацію про порушення вимог законодавства, які слугували підставою для призначення такої перевірки. Вказав, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей. На момент перевірки 12.10.2021 підприємство мало діючу ліцензію на право зберігання пального в ємності. Крім того, навіть на час проведення перевірки в акті не зазначено про факт встановлення наявності резервуарів для зберігання палива, відомості про наявність в них пального і його кількості також в акті відсутні. Тобто, встановлено лише можливість зберігання ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» пального в стаціонарних цистернах. Суттєвим, на думку позивача, є те, що фактична перевірка проводилася у жовтні 2021 року, у той час коли порушення нібито мало місце з 01.04.2020 по 06.04.2021 року. Тобто, перевірка не виявила безпосереднього факту зберігання пального, зробивши такий висновок виключно на підставі документів. Оскільки Закон №481/95-ВР не містить вказівки на те, що пальне повинно зберігатися виключно у стаціонарних ємностях для зберігання пального, суб`єкт господарювання може зберігати таке пальне у паливних баках транспортних засобів і механізмів, у нестаціонарних резервуарах. Тому позивач вважає, що суть фактичної перевірки у спірних правовідносинах полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу зберігання суб`єктом господарювання пального у стаціонарних цистернах/ємностях, тобто в місцях, для зберігання в яких необхідно отримувати відповідну ліцензію. Отже, на думку позивача, встановлення таких обставин (фактичне зберігання пального) є обов`язковим для вирішення питання щодо наявності правових підстав для застосування фінансових санкцій, при цьому такі обставини неможливо встановити лише на підставі документів, які можуть підтверджувати придбання палива.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 року було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН".

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що все пальне, яке отримувалося позивачем від ТОВ "ОВІС-ТРЕЙД", знаходилось після поставки в ємкостях, які не є акцизним складом, а саме паливних баках сільхозтехніки та паливозаправника.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено свою позицію та зазначив, що суд першої інстанції всебічно та у повному обсязі дослідив обставини справи, що мають значення для вирішення даного спору та надав їм правову оцінку та ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що на підставі наказу ДПС у Харківській області від 11.10.2021 року № 7636-п головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Харківській області О. Бордуновим та Є. Гегедишем було проведено фактичну перевірку ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованому за адресою: вул. Залізнична, буд. 1-А. м. Первомайський, Харківської області, з 12 по 21 жовтня 2021 року.

Як зазначено у наказі, перевірку проведено за період діяльності з 01.07.2019 по день закінчення перевірки, тобто по 21.10.2021, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, то використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі Закон № 481/95-ВР), Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу пального, зняття його залишків, відбору проб і зразків.

Під час проведення перевірки був наданий запит про надання документів від 12.10.2021, відповідно до якого запитувалась інформація та документальне підтвердження правомірності придбання та реалізації, переробки, використання у власній господарській діяльності підакцизних товарів та сировини для їх виготовлення за період перевірки.

На запит була надана відповідь від 18.10.2021, яка була вручена під підпис О. Борлунову. До відповіді долучені копії договору про придбання палива, видаткові накладні та ТТН, складені під час його виконання, оборотна відомість пального. Документи, інформація, пояснення щодо подальшого використання у власній господарській діяльності, перероблення або передачі на зберігання третім особам пального від ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» на адресу ГУ ДПС у Харківській області не надавалися.

За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області складено акт від 22.10.2021 року № 18746/20-40-09-01-08/35027450, в якому міститься загальна інформація щодо позивача, зокрема: основний вид діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); дані про реєстрацію платником акцизного податку: не зареєстровано; дані про реєстрацію акцизних складів: відсутні;

ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер №20280414202100089, дійсна 3 07.04.2021 по 07.04.2026, сплачена по 07.04.2022 року, адреса місця зберігання: вул. Залізнична, буд. 1/А, м. Первомайський, Харківська область. Загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального: 8000 літрів; в ІС «Податковий блок» наявні відомості про 3 транспортних засоби та бочку, які ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» використовує у власній діяльності на правах довгострокового користування або оренди. (Додаток № 1); дані щодо наявних діючих ліцензій на право здійснення інших видів господарської діяльності в сфері виробництва та обігу підакцизних товарів відсутні; відомості про реєстрацію резервуарів, ємностей та вимірювальних приладів щодо приймання, зберігання, відпуску пального в Єдиному реєстрі: відсутні.

В Акті встановлено порушення ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» вимог ч. 1, 8 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 /95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».

В Акті зазначається, що за даними Єдиного реєстру акцизних накладних ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» впродовж 2019 - 2021 років отримувало паливо дизельне (УКТ ЗЕД 2710194300) у загальній кількості 158.7 тис. літрів.

Так, ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» (податковий номер 34392042) та ТОВ «ЛІВ-ТРАНС ОІЛ» (податковий номер 42945473) за даними акцизних накладних відвантажено важкі дистиляти (газойли) (код УКТ ЗЕД 2710194300) на адресу: м. Первомайський, Харківська область.

Посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області встановлено факти придбання та зберігання з метою використання у власній господарській діяльності пального ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» за відсутності відповідної ліцензії на зберігання пального.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» 04.11.21 подало заперечення.

25.11.21 ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» отримало лист Головного управління ДПС у Харківській області, в якому повідомлялось, що заперечення від 04.11.2021 б/н (вх. віл 04.11.2021 № 91546/6/ЕП) на висновки акту фактичної перевірки від 22.10.2021 № 18746/20-40-09-01-08/35027450 розглянуто 17.11.2021 на засіданні комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів документальних (планових або позапланових: виїзних або невиїзних), камеральних перевірок з акцизного податку та фактичних перевірок Головного управління ДПС у Харківській області. За результатами розгляду підстав для задоволення заперечення не встановлено, висновки акту фактичної перевірки від 22.10.2021 № 18746/20-40-09-01-08/35027450 залишені без змін.

02.12.2021 ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» отримало рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 24.11.2021 року № 0265040901, що підтверджується трекінгом відправлень Укрпошти, в якому зазначено, що ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» зберігало пальне без наявності відповідної ліцензії за адресою: вул. Залізнична, буд. 1/А. м. Первомайський. Харківська область у період з 01.04.2020 по 06.04.2021, чим порушило вимоги ч. 1, 8 ст. 15 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирт) етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».

Позивач не погодився із рішенням про застосування фінансових санкцій від 24.11.2021 року № 0265040901, та звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що штраф до позивача застосований у межах повноважень відповідача, на підставі та відповідно до наведених вище приписів закону.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Так оскаржуваним рішенням від 24.11.2021 року № 0265040901 про застосування фінансових санкцій, до позивача було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500000грн. за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: вул. Залізнична, буд. 1/А. м. Первомайський. Харківська область.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, то використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до абзацу п`ятдесят першого статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Абзацем 55 статті 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Частиною 1 статті 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Частиною шістнадцятою статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

У підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України наведено визначення акцизного складу, а саме:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Таким чином, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального, є акцизним складом.

Однак, не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

Отже, у разі зберігання пального у паливному баку безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої відсутній обов`язок отримувати ліцензію на право зберігання пального.

Це у повній мірі узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними в постанові від 15.03.2023 у справі № 440/12628/21.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом доказування в цій справі є обставини, які підтверджують або спростовують висновки контролюючого органу про наявність в діях позивача складу правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності на підставі статті 17 Закону № 481/95-ВР, за фактом зберігання дизельного пального без ліцензії на право зберігання пального.

Так, основний вид діяльності позивача: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 271482112 від 20.08.2021 року на праві користування за ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» зареєстровано більше 340 га земель сільськогосподарського призначення, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Так, як вбачається з матеріалів справи, підприємство використовує у своїй діяльності транспортні засоби і механізми: Трактор колісний NEW HOLLAND TL 5060; Автомобіль МАЗ 5337; Автомобіль МАЗ 5334; Причіп реєстраційний номер НОМЕР_1 ; Сівалка Great Plains NTA 3510-5575; Комбайн GlASMega 360; Комбайн GlAS LEXION 480/2001; Комбайн GlAS LEXION 480/2001; Комбайн GlAS LEXION 480/2001; Комбайн GlAS LEXION 460/2001; Комбайн GlAS LEXION 480/2003; Комбайн GlAS LEXION 480/2003; Комбайн GlAS LEXION 570/2003; Трактор Т-150 К; Трактор Саsе ІН Steiger 600; Трактор Саsе МХ2858; Трактор john Deere 8295 R; Трактор john Deere НОМЕР_2 ; Трактор john Deere 8295 R № 29231; Трактор john Deere 8295 R № 29234; Трактор john Deere 8295 R № 53338.

До матеріалів справи надано: договір оренди сільськогосподарської техніки № 01/01/20 від 01.01.2020 року; договір оренди комбайнів з забезпеченням обслуговуючими екіпажами № 05-07-19 від 07.07.2019 року; договір оренди комбайнів з забезпеченням обслуговуючими екіпажами № 280520- 11 від 28.05.2020 року; договір оренди комбайнів з забезпеченням обслуговуючими екіпажами № 05.08.20- 2 від 05.08.2020 року; договір оренди № 07/06/19 від 07.06.2019 року.

Позивач вказує те, що заправлення до повних баків є продуманим логістичним заходом та дозволяє підприємству найбільш ефективно використовувати техніку.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий; ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Системний аналіз наведених норм ПК України та Закону № 481/95-ВР у їх взаємозв`язку дають підстави для висновку про те, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Відтак, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у виді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення.

Як встановлено судом, під час проведення перевірки посадові особи відповідача за період який перевірявся не врахували об`єми паливних баків використовуваних позивачем транспортних засобів, і не перевірили ні наявності пального в паливних баках, ні його витрат (списання), крім того, перевіркою не виявлено у позивача споруд та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, із залишками пального в них.

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону №481/95-ВР ґрунтуються на аналізі акцизних накладних, згідно з якими позивачем було придбано пальне.

Також, як зазначено вище, не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу (підпункт 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з матеріалами справи зазначене в ході перевірки пальне позивач придбав з метою використання у своїй діяльності, а за зазначеними вище критеріями, визначеними підпунктами 14.1.6 та 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, місце зберігання такого пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як винятки з понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», відсутні підстави вважати, що діяльність позивача за період який перевірявся відповідачем підпадає під визначення «зберігання пального», яка підпадає під вимоги ліцензування у розумінні Закону № 481/95-ВР, відповідно, позивач не мав обов`язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постанові від 31 травня 2022 року в справі № 540/4291/20.

Крім того колегія судів вказує на те, що висновок суду першої інстанції про те, що не зазначення в акцизних накладних ознак того, що паливо заправлялось в баки і що це свідчить про обґрунтованість накладення штрафу, суперечить позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07.06.2022 по справі 520/2347/21, де вказано, що зазначення таких відомостей в акцизній накладній не є беззаперечним свідченням того, що суб`єкт господарювання має обов`язок із отримання ліцензії на право зберігання пального у розумінні вимог Закону №481/95-ВР. Також у вказаній постанові зазначено, що "у спірних правовідносинах суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу зберігання суб`єктом господарювання пального без ліцензії. Водночас, у цій справі висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону №481/95-ВР ґрунтуються виключно на аналізі акцизних накладних, згідно з якими ФГ «ДЖЕРЕЛО» ОСОБА_1 було придбано пальне, та ненаданні ним первинних документів, які б свідчили про списання відповідної кількості пального. Фактичну та кількісну наявність пального відповідач в ході проведення фактичної перевірки не встановлював. Разом з тим, сам факт поставки пального на користь ФГ «ДЖЕРЕЛО» ОСОБА_1 , що останнім не заперечується, жодним чином не свідчить про факт зберігання пального без відповідної ліцензії. Відсутність первинних документів, якими мало б бути оформлено факт списання, не є прямим свідченням того, що таке пальне у період, що був охоплений перевіркою, зберігалось суб`єктом господарювання. Поряд з цим в акті перевірки не відображено відомостей про спосіб зберігання пального, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), виміри залишків пального. Водночас, як уже зазначалось, ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення, відповідальність за вчинення якого встановлена приписами частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР."

На підставі вищевикладеного колегія судів зазначає, що висновки контролюючого органу про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 15 Закону № 481/95-ВР, за зберігання пального без наявності ліцензії, є помилковими, що тягне за собою неправомірність застосування штрафу відповідно до статті 17 Закону № 481/95-ВР, а відтак і протиправність оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 24.11.2021 року № 0265040901, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч.ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 по справі № 520/6746/22 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГОЛДЕН" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 24.11.2021 року № 0265040901, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі акту перевірки від 22.10.2021 року № 18746/20-40-09-01-08/35027450, яким до ТОВ АГРО-ГОЛДЕН застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 02.06.2023 року