Постанова

від 25.05.2023 по справі 640/3331/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2023 року м. Дніпросправа № 640/3331/20

головуючий суддя І інстанції Жукова Є.О.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Рівної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року в адміністративній справі №640/3331/20 за позовом Дочірнього підриємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Дніпродзержинський сталеливарний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000365006 від 27.01.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №60000385006 від 27.01.2020 року.

Рішенням Дніпропетровского окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року адміністративний позов Дочірнього підриємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод» було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000365006 від 27.01.2020 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням з податку на додану вартість на суму 639 515,00 та нараховано штрафні санкції в розмірі 159 878,75 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №60000385006 від 27.01.2020 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 930 873,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 482 718,25 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення було прийнято останнім на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Дочірнім підприємством «Дніпродзержинський сталеливарний завод» було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 21.11.2019 року №512, пункту 75.7. 2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податконого кодексу України (зі змінами та доповненнями) та на підставі направлень, виданих Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДПС: від 25.11.2019 №91/28-10-50-06 Савранською Іриною Васлівною, заступником начальника відділу податкового супроводження підприємства машинобудування та інших галузей Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС (наказом від 03.12.2019 р. №334-о з 05.12.2019 р. призначена на посаду начальника відділу); від 25.11.2019 р. №92/28-10-50-06 Лободою Евеліною Сергіївною, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств машинобудування та інших галузей Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод» (код за ЄДРПОУ 19309317) далі ДП «Дніпродзержинський сталеливарний завод») з питання дотримания вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «СТОЛИЦЯ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41067653) за вересень 2018 року та листопад 2018 року (включено до ПІК вересень, листопад 2018 року) показників декларації з податку ва додану вартість та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підриємств за 2018 рік або в настутних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку: ТОВ «ПРОМТОП» (код ЄДРПОУ 35499501) за лютий 2019 року (вклочено до ПК лютий 2019 року) показників декларації з податку па додану вартість та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприсметв за 1 квартал 2019 року або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку; ТОВ "МЕТАЛ УКРАЇНИ 2000" (кол ЄДРПОУ 40083082) за жовтень 2017 року, листопад 2017 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року та жовтень 2018 року (включено до ПК листопад 2017 року) показників декларації з податку на додану вартість та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2017-2018 роки або в наступних податкових періодах (роках), згідно з правилами податкового обліку: ТОВ «ТД «ІНТЕРЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 40914220) за листопад 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року (вклочено до ПК листопад, грудень 2018 року, лютий, березень, квітень 2019 року) показників декларації з податку на додану вартість та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік та 1 півріччя 2019 року або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завол», контролюючим органом складено акт від 18.12.2019 р. № 20/28-10-50-06-19309317 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завол» (коє ЄДРПОУ 19309317) з питання дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «СТОЛИЦЯ ЛТЛ» (код ЄДРПОУ 41067653) за вересень 2018 року та листопад 2018 року (включено до ПК вересень, листопад 2018 року) показників декларації з податку на додану вартість та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку: ТОВ «ПРОМТОП» (КОД ЄДРПОУ 35499501) за лютий 2019 року (включено до ПК лютий 2019 року) показників декларації з податку на додану партість та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2019 року або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку: ТОВ "МЕТАЛ УКРАЇНИ 2000» (код ЄДРПОУ 40083082) за жовтень 2017 року, листопад 2017 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року та жовтень 2018 року (включно до ПК листопал 2017 року) показників декларації з податку на додану вартість та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2017-2018 роки або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку: ТОВ «ТД «ІНТЕРЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 40914220) за листопад 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року (включено до ПК листопад, грудень 2018 року, лютий, березень, квітень 2019 року) показників декларації з податку на додану вартість та показників фінансової звітності з відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 р. та І півріччя 2019 року або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку».

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 18.12.2019 р. № 20/28-10-50-06-19309317, контролюючим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення, а саме: №0000365006 від 27.01.2020 р. та №60000385006 від 27.01.2020 р. Так, податковим повідомленням - рішенням №0000365006 від 27.01.2020 р. збільшено суму грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням з податку на додану вартість на суму 639 515,00 та нараховано штрафні санкці в розмірі 159 878,75 грн.; податковим повідомленням-рішенням №60000385006 від 27.01.2020 р. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 930 873,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 482 718.25 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено порушень податкового законодавства, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. У періоді, який перевірявся, позивач формував свій податковий кредит у відповідності із вимогами чинного на час вчинення господарських правовідносин законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України, платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134. 1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач при здійсненні своєї господарської діяльності мав господарські відносини з ТОВ «Метал України 2000», ТОВ «Столиця ЛТД», ТОВ «Промтоп», ТОВ «ТД «Інтерелектро».

Так, 13.10.2017 року між TOB «Метал України 2000» (постачальник) та ДП«Стальзавод» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №373-сн.

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов`язується передати у зумовлений строк другій стороні - покупцеві товар, зазначений в специфікаціях, а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем до суду було подано копії податкових накладних №4 від 05.04.2018 року, №1 від 04.05.2018 року, №8 від 03.07.2018 року, №50 від 12.08.2018 року, №23 від 06.10.2018 року, видаткових накладних №86 від 05 квітня 2018 року, №153 від 04 травня 2018 року, №184 від 05 червня 2018 року, №234 від 03 липня 2018 р., 264/9 від 12 серпня 2018 р., №342 від 06 жовтня 2018 р., товарно-транспортних накладних №2905 від 05 квітня 2018 року, №040507 від 04 травня 2018 року, №62525 від 05 червня 2018 року, №030701 від 03 липня 2018 року, ж/д накладної №33036732 від 10.08.2018 року, №033788696 від 22.10.2018 року, №033788696 від 22.10.2018 року, прибуткові ордери № 893 від 05 квітня 2018 року, № 1111 від 04 травня 2018 року, №1356 від 05 червня 2018 року, № 1613 від 03 липня 2018 року.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень №1700 від 10 квітня 2018 року, №2202 від 07 травня 2018 року, №03299 від 09 липня 2018 року, №4159 від 21 серпня 2018 року, №5656 від 24 жовтня 2018 року.

Також, 06.12.2018 р. між ТОВ «ПРОМТОП» (Продавець) та ДП «Стальзавод» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №12-12/18.

Відповідно до умов зазначеного договору продавець зобов`язується передати у зумовлений строк покупцеві товар, зазначений в специфікаціях, а покупець зобов 'язаний прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем до суду було подано копії податкових накладних №12 від 25.02.2019 року, №13 від 25.02.2019 року видаткових накладних №250201 від 25 лютого 2019 р., №250202 від 25 лютого 2019 р., товарно-транспортних накладних№250201 від 25лютого 2019 року, №250202 від 25 лютого 2019 року

Розрахунок за отриманий товар здійснювався в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень №12 від 25.02.2019 року, №1109 від 04 березня 2019 року,

Також, 26.01.2018 р. між ТОВ «СТОЛИЦЯ ЛТД» (Продавець) та ДП «Стальзавод» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №01-44/18.

Відповідно до умов зазначеного договору продавець зобов`язується передати у зумовлений строк другій стороні - покупцеві товар, зазначений в специфікаціях, а покупець зобов' язаний прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем до суду було подано копії податкових накладних №46 від 12.09.2018 року, видаткової накладної №912-05 віл 12 вересня 2018 р., товарно-транспортної накладної №912-05 від 12 вересня 2018 року,

Розрахунок за отриманий товар здійснювався в безготівковій формі, що підтверджується копією платіжного доручення №4636 від 17 вересня 2018 року.

Поряд з вказаним, 16.01.2018 р. між ТОВ «ТД «ІНТЕРЕЛЕКТРО» (продавець) та ДП «Стальзавод» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №01-20/18.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем до суду було подано копії податкової накладної №2224 від 19.04.2019 року, видаткових накладних №ТТДИк080864 від 11 лютого 2019 р., №ТТДИк089731 від 19 квітня 2019 р. товарно-транспортних накладних № 995304654 від 13 лютого 2019 року, №994023044

Розрахунок за отриманий товар здійснювався в безготівковій формі, що підтверджується копією платіжного доручення №2267 від 25 квітня 2019 року

Дослідивши наведені спірні документи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що останні містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними та такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача.

Щодо посилань податкового органу на відсутність у контрагентів позивача основних засобів, складських приміщень та іншого в тому числі орендованого майна, недостатньої кількості трудових ресурсів, невідповідність придбаних та реалізованих товарів, віднесення податковим органом певних контрагентів до ймовірних учасників схем ухилення від оподаткування, не знаходження останніх за місцем реєстрації та як наслідок відсутності ділової мети на здійснення господарської операції, то суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, тощо, то відповідно, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 61 Конституції України, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Так, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення виконавцем послуг правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України" (рішення від 09.01.2007 року (заява № 803/02), вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Що стосується посилань податкового органу на відомості інформаційних баз даних, як джерела інформації, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованими, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні ст.ст. 73-76 КАС України.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.11.2019 року по справі № 826/11629/16, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відносно посилань податкового органу на те, що ТОВ «ТД «ІНТЕРЕЛЕКТРО» є фігурантом кримінального провадження № 32030100000000194 від 08.04.2020 року, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що наявність зареєстрованого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, тому як відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як свідчать встановлені обставини справи, вироки та відповідні ухвали відносно позивача та його контрагентів відсутні, а зворотного відповідачем не доведено.

Окрім того, колегія суддів також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, від 06.11.2018 року по справі № 822/551/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, не було доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що свідчить про їх протиправність та необхідність скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року в адміністративній справі №640/3331/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.Є. Чередниченко