Постанова

від 01.06.2023 по справі 380/16868/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16868/21 пров. № А/857/21261/21Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл інжиніринг» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі №380/16868/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл інжиніринг» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування рішень (головуючий суддя першої інстанції Кухар Н.А., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 19.10.2021),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Інжиніринг» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276050/37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30 вересня 2020 року, датою її подання - 13 жовтня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС ум. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276052/37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 15 жовтня 2020 року, датою її подання - 29 жовтня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС ум. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276056 /37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 31 жовтня 2020 року, датою її подання - 12 листопада 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС ум. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276053/37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 27 жовтня 2020 року, датою її подання - 10 листопада 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276054/37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 28 жовтня 2020 року, датою її подання - 10 листопада 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276055/37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від ЗО жовтня 2020 року, датою її подання - 12 листопада 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС ум. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276057/37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 31 жовтня 2020 року, датою її подання - 12 листопада 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276058/37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 11 листопада 2020 року, датою її подання - 30 листопада 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276059/37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 13 листопада 2020 року, датою її подання - 30 листопада 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 р. № 2276060/37243923;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 27 листопада 2020 року, датою її подання - 14 грудня 2020 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Інжиніринг» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що питання строку звернення з позовом до суду щодо даної категорії спорів є наслідки неоднозначним та складним, щодо даного питання немає одностайності навіть у суддів Верховного Суду, та те, що відбулося зміна сталої судової практики в бік тлумачення норм права щодо застосування коротких строків звернення до суду, строк звернення до суду з даним позовом було пропущено з поважних причин, а тому такий строк підлягав поновленню. Крім того, покликання суду на правову позицію щодо строку оскарження рішення про відмову у реєстрації податкових накладних викладену у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року є необґрунтованим, оскільки позивачу, в силу великої кількості різних за своєю суттю правових позицій, нічого не було відомо про зміну підходу до строку оскарження відповідного рішення. З урахуванням наведеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з відсутності обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятої статті 242 КАС передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовою позицією викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 ПК передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 ПК з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 ПК передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення ПК передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Проте, у постанові від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа №813/4921/17).

Правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами КАС, а не ПК.

Таким чином, згідно позиції Верховного Суду, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач вказує на те, що Верховним Судом 30 липня 2021 у справі №640/19506/18 була змінена правова позиція щодо строку звернення до суду по даній категорії справ та задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, дана обставина може розглядатись як поважна причина при вирішенні питання поновлення строку звернення до суду.

Дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 3 квітня 2008 року, §41) зазначено, що «Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

При цьому, представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено будь-яких поважних причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із вищезазначеними вимогами.

Водночас, на переконання суду, зміна Верховним Судом правової позиції, як зазначає представник позивача у своїй заяві та запереченнях, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд наголошує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Таким чином, під час розгляду питання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду представник позивача не надав в обґрунтування своїх стверджень достатніх доказів у підтвердження обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду із позовом.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл інжиніринг» залишити без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі №380/16868/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький