Постанова

від 02.06.2023 по справі 300/680/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/680/22 пров. № А/857/3163/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Ніколіна В.В., Пліша М.А.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року (головуючий суддя: Шумей М.В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белеріон» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Белеріон», 01.02.2022 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 10.12.2021 № UA206020/2021/000224/2.

Обґрунтовує позов тим, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів від 10.12.2021 № UA206020/2021/000224/2 прийнято з порушенням вимог законодавства, а саме, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржені рішення. На думку позивача, ним було надано всі необхідні документи відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, у поданій митній декларації митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту) який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року позов задоволено повністю.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що декларантом не надано документів, які б підтвердили оплату по рахунку фактурі (інвойс) (Commercial invoice) № 190499 від 16.09.2021, в якій вказано суму 5000 євро. Враховуючи наведене, вважає, що митна декларація не могла бути оформлена за основним методом, тобто за ціною договору, бо сума, яка зазначена в рахунку-фактурі не була підтверджена належними документами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.09.2021 між компанією «LotharLanglitze.K.» в особі директора LotharLanglitz (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛЕРІОН», в особі директора Гладія Петра Богдановича (Покупець) укладено контракт на постачання техніки № 16.09.2021 (далі Контракт).

Відповідно до умов цього Контракту Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти товар від Продавця по кількості, якості, асортименту та комплектності згідно умов даного договору. Продавець зобов`язується передати у власність Покупця вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz Actros, VIN: НОМЕР_1 та вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz Actros, VIN: НОМЕР_2 , вживаний, а Покупець зобов`язується сплатити його вартість на умовах передоплати, оплати або після оплати, та прийняти товар (пункт 1.1).

Загальна вартість діючого Контракту становить 10 000 євро (пункт 4.1).

Продавець здійснює поставку Товару FCA-Przemysl відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс 2010 (пункт 4.3).

Товар, що поставляється Продавцем, супроводжується рахунком-фактурою (пункт 5.3). Приймання Товару за якісним технічним станом здійснюється на стоянках Продавця за участі представника Покупця (пункт 5.1)

Позивачем 09.12.2021 подано до митного оформлення згідно з митною декларацією (далі - МД) № UA206020/2021/014355 сідельний тягач марки MERCEDES-BENZ моделі Actros, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 , призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, номер/модель двигуна нема даних, тип двигуна дизельний, об`єм двигуна 10677 см3, потужність 315 KW, колісна формула 4x2, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2015, модельний рік виготовлення 2013, ціна товару 5 000 євро, за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору)

До цієї МД декларантом надано документи: рахунок фактуру від 16.09.2021 №190400 , експортну декларацію країни відправлення від 05.10.2021 № 21DE335661832001E8, зовнішньоекономічний договір від 16.09.2021 №1 6.09.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.05.2015, калькуляцію транспортних витрат.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Декларанту виставлена вимога у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: банківські платіжні документи про оплату товару.

Декларантом у відповідь на вимогу надано платіжне доручення від 01.10.2021 № 19JBKLLA.

Івано-Франківською митницею 10.12.2021 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2021/000224/2.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено: Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій статті 53 МКУ (якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана; банківські платіжні документи про оплату товару. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VІ розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA204080/2021/32342 від 28.09.2021.

З урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.12.2021 № UA206020/2021/000224/2 Івано-Франківською митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2021/000448, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією від 09.12.2021 № UA206020/2021/014355. У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: подати МД згідно винесеного до рішення по митній вартості № UA206020/2021/000224/2 від 10.12.2021.

Вважаючи, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем із порушенням вимог митного законодавства, позивач звернувся до суду з метою захисту порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).

Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17.

Статтею 368 МК України, врегульовано питання визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.

Так, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що до митного оформлення надано контракт на постачання техніки № 16.09.2021 (а. с. 17-18)

Відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов`язується передати на умовах цього контракту у власність покупця:

1) вантажний автомобіль марки Mercedes- Benz Actros: VIN: НОМЕР_1

2) вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz Actros, VIN: НОМЕР_2

Загальна вартість контракту становить 10 000 євро (п. 4.1).

Згідно рахунку фактури № 190499 від 16.09.2021 за вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz Actros, VIN: НОМЕР_2 продавець мав оплатити 5000 євро. Всю зазначену суму без будь-яких відрахувань мало бути оплачено до 17.09.2021. (а. с. 8-11)

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що жодного платіжного документа на суму 5000 євро виданого до 17.09.2021 митному органу надано не було.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до митного оформлення та до матеріалів справи, на виконання вимог ч. 1 ст. 368 МК України, не долучено жодного документа який би засвідчував продаж товару від продавця до покупця, зокрема, касові або товарні чеки, ярлики, інших документи роздрібної торгівлі тощо, які містять відомості щодо вартості товару.

Натомість, платіжне доручення 01.10.2021 № 9JBKLLA на суму 10 000 євро (а. с. 12), на яке позивач покликається, як на таке, що підтверджує оплату за товар - «вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz Actros, VIN: НОМЕР_2 », на думку суду апеляційної інстанції, не надає можливості ідентифікувати та підтвердити інформацію щодо деталей операції, щодо оплати поставленого товару.

Оскільки, у цьому платіжному дорученні на суму 10 000 євро у призначенні платежу зазначено про «вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz Actros, VIN: НОМЕР_1 », а не автомобіль у спірних правовідносинах, який було пред`явлено до митного оформлення «вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz Actros, VIN: НОМЕР_2 ».

Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які документи про фактичну оплату за товар, що унеможливлює підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 2 ст. 53, ст. 58, ст. 368 МК України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач з дотриманням вимог чинного законодавства здійснив визначення митної вартості імпортованого товару, оскільки позивачем, на підтвердження заявленої митної вартості, не було подано жодного платіжного документа, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято правомірно і підстави для його скасування відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у справі № 300/680/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш