Ухвала

від 25.05.2023 по справі 757/11391/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11391/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000000912 від 08.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 ,звернувся до слідчого судді з клопотаннямпро накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, щоГоловним слідчим управлінням НП України здійснюється розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000912 від 08.07.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368 КК України. В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні,21.03.2023 об 11год 12 хв, в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. 22.03.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. За вчинення зазначеного кримінального правопорушення передбачене покарання у виглядіпозбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Оскільки, санкція інкримінованої підозрюваному ОСОБА_5 ч. 3 ст. 369-2КК Українипередбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, з метою запобігання відчуження вищевказаного майна, а також забезпечення можливої конфіскації майна, слідчий просить клопотання задовольнити. З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без повідомлення власника майна. В судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав, просив їх задовольнити. Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 надала письмові заперечення на клопотання, просила відмовити у накладенні арешту на майно ОСОБА_5 .. Наголосила на тому, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна ОСОБА_5 як виду покарання, не підлягає застосуванню, оскільки стороною обвинувачення ні у клопотанні, ні зі змісту долучених до нього матеріалів, ні з виступу процесуального опонента в судовому засіданні не доведено обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри, всупереч приписам п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України. В той же час, враховуючи загальну кількість об`єктів нерухомості (а саме: 17 земельних ділянок, 1 нежитлова будівля, 2 об`єкти житлової нерухомості), на які слідчий просить накласти арешт, а також те кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному (та зокрема, розмір неправомірної вигоди) очевидно, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, щодо всього заявленого майна не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, які слідчий суддя повинен враховувати, з огляду на положення п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України. Окремо акцентує увагу на тому, що один із об`єктів нерухомості про арешт якого просить слідчий, а саме: будинок АДРЕСА_1 , не належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_5 . Вказаний об`єкт нерухомості належить на праві приватної спільної часткової власності 4 різним особам, і частка ОСОБА_5 складає лише . Наведене підтверджуються відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідка з якого долучалася слідчим до матеріалів клопотання. Відтак, виходячи зі змісту клопотання слідчого та заявленої правової підстави для арешту майна, стверджує, що накладення арешту на ввесь об`єкт нерухомості розташований за адресою: АДРЕСА_1 буде щонайменше завідомо незаконним та призведе до безпідставного обмеження прав власності інших осіб, які не мають жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні. Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось. Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Слідчим суддею встановлено, щоГоловним слідчим управлінням НП України здійснюється розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000912 від 08.07.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368 КК України. В ході досудового розслідування, серед іншого, встановлено, що ОСОБА_5 у період із осені 2022 року по 21.03.2023, точну дату та час наразі досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в межах адміністративно-територіальної одиниці м. Ізмаїл Одеської області, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду для себе в розмірі 12 200 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на дату отримання неправомірної вигоди становить 446 136,92 грн, за вплив на прийняття службовими особамиДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» та ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, рішень щодо видачі фітосанітарних сертифікатів на експортовану ПП «Центрагроекспорт» кукурудзу, поєднану з вимаганням такої вигоди. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється водержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. 21.03.2023 об 11год 12 хв, в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. 22.03.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. За вчинення зазначеного кримінального правопорушення передбачене покарання у виглядіпозбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Своїми діями підозрюваний ОСОБА_5 спричинив шкоду суспільним інтересам. Як вбачається з клопотання слідчого, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно: -нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 33965735); -об`єкт житлової нерухомості квартира АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 816585051101); -будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 26623503; -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:003:1649 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2448173151220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:003:1365 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1315257251220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:003:1613 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2182449651220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:003:1361 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1384920951220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:003:1355 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1323518751220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5121484700:01:001:0588 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 182197351214); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:003:0539 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1318348151220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:003:0538 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1318343951220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:002:0512 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1317733951220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:002:0511 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1317721051220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:002:0462 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2542546251080); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:002:0461 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2542501951080); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:002:0433 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2542278451080); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:002:0432 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2542377051080); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:001:0355 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1868916551220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:002:0341 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 673443951220); -земельна ділянка, кадастровий номер 5122055400:01:003:0169 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1727900951220). Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. Як визначено у ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Зважаючи на те, що санкції інкримінованих підозрюваному ОСОБА_5 ч. 3 ст. 369-2КК Українипередбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, і незастосування накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що унеможливить виконання можливого вироку в частині можливої конфіскації майна. Разом з тим, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. Положення вказаних норм КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону. У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Пропорційність втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» ("fair balance") між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи. Відповідно до ч.1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Згідно з абзацом другим частини 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому разі, згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, арешт на майно може бути накладений за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Разом з тим, майно відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-III (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Статтею 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності є будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Розмір часток майна дружини та чоловіка, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя визначено статтею 70 СК України, а саме у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Порядок стягнення зазначеного майна передбачено ст. 73 СК України відповідно до якої стягнення може бути накладено на частку у праві спільної сумісної власності подружжя. Статтею 57 СК України передбачено конкретний та вичерпний перелік майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Аналогічна правова позиція зазначена в Цивільному кодексі України від 16.01.2003 № 435-IV. Так, ст. 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Статтею 370 ЦК України встановлено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Статтею 371 ЦК України передбачено порядок звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності, відповідно до якого кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про арешт майна частково та накладення арешту на частки вказаного в клопотанні майна, оскільки відповідно до повторного свідоцтва про шлюб від 23.12.2015 року Серія НОМЕР_1 , ОСОБА_5 перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України ОСОБА_8 з 23 жовтня 1993 року актовий запис № 669. Що стосується накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 26623503, слід зазначити, що відповідно доДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності належить лише1/4 частки будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 26623503. Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення необґрунтованого втручання держави в право власності громадян слідчий суддя вбачає можливим накласти арешт на частки будинку АДРЕСА_1 . При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що згідно ч. 1 ст. 174 КПК України,підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Враховуючи викладене, керуючись ст. 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Клопотаннястаршого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000000912 від 08.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України задовольнити частково. Накласти арештна майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: - частки нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 33965735); - частки об`єкта житлової нерухомості квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 816585051101); - частки будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 26623503); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:003:1649 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2448173151220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:003:1365 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1315257251220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:003:1613 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2182449651220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:003:1361 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1384920951220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:003:1355 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1323518751220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5121484700:01:001:0588 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 182197351214); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:003:0539 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1318348151220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:003:0538 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1318343951220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:002:0512 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1317733951220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:002:0511 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1317721051220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:002:0462 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2542546251080); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:002:0461 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2542501951080); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:002:0433 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2542278451080); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:002:0432 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2542377051080); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:001:0355 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1868916551220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:002:0341 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 673443951220); - частки земельної ділянки, кадастровий номер 5122055400:01:003:0169 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1727900951220) та заборонити ОСОБА_5 відчужувати вказане майно. Роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, що за їх клопотанням арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим/прокурорм у кримінальному провадженні№ 42022000000000912 від 08.07.2022 року. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1