Ухвала

від 26.05.2023 по справі 761/15435/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15435/23

Провадження № 1-кс/761/10266/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , представника заставодавця ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020160690000016 від 08.05.2020 року, в якому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотання про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020160690000016 від 08.05.2020 року, в якому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження №42020160690000016 від 08.05.2020 року, в рамках якого 02.07.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.10.2021 року у справі № 757/51495/21 було, окрім іншого, продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою та визначено йому заставу у розмірі 18 000 000 грн., що дорівнює 7567 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

05.11.2021 року за ОСОБА_6 було внесено заставу та звільнено останнього з-під варти.

Таким чином з моменту звільнення ОСОБА_6 з під варти, у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України) та який зобов`язаний виконувати покладені на нього додаткові обов`язки.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2021 року у справі № 757/68252/21-к було продовжено дію покладених на ОСОБА_6 обов`язків. Термін дії обов`язків було визначено слідчим суддею до 26.02.2022 року включно.

Після закінчення 26.02.2022 покладених на ОСОБА_6 обов`язків сторона обвинувачення до суду з клопотанням про продовження дії обов`язків не зверталася.

04.05.2022 року старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , виніс постанову якою досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020160690000016 від 08.05.2020 року зупинено.

Як зазначає в клопотанні захисник, у зв`язку з новими обставинами, потреба у застосуванні відносно ОСОБА_6 застави у такому великому розмірі станом на день подачі клопотання вже відсутня.

Зокрема адвокат зазначає, що основними підставами для зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 є: припинення встановленої КПК України мети застави, для якої вона застосовувалась, та припинення дії застави; не підтвердження стороною обвинувачення ризиків, які були б виправданням необхідності продовження застосування до ОСОБА_6 застави у такому великому розмірі; відсутності жодних порушень, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, та бездоганне виконання ним своїх обов`язків протягом усього строку застосування до нього запобіжних заходів; тенденцію до зменшення судом обсягу обмежень прав ОСОБА_6 виходячи з того, що строк застосування до нього запобіжних заходів вже є значним (з 12.07.2021 року) і сторона обвинувачення вже мала достатньо часу для здійснення необхідних для розслідування слідчих дій; невиправдане зволікання стороною обвинувачення з проведенням усього досудового розслідування; не підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 .

З наведених підстав захисник просить змінити застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави на інший запобіжний захід - це особисте зобов`язання, з покладенням на ОСОБА_6 зобов`язання виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого Державного бюро розслідувань, прокурора чи суду. Цей запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання застосувати щодо ОСОБА_6 , згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, на строк не більше двох місяців. Повернути заставодавцям : Всеукраїнській благодійній організації «Благодійний фонд Порошенка» заставу у сумі 15 900 000 грн., внесену за ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду згідно платіжного доручення Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» № 250 від 04.11.2021 року та на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 21.10.2021 року у справі 757/51495/21 (№ 11-сс/824/5939/2021 від 21.10.2021) та Громадській організації «Солідарна справа громад» заставу у сумі 2 100 000 (два мільйони сто тисяч) грн., внесену за ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду згідно платіжного доручення Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» № 451 від 05.11.2021 року та на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 21.10.2021 року у справі 757/51495/21 (№ 11-сс/824/5939/2021 від 21.10.2021) або змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення розміру застави з 7567 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до меж, передбачених п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме до суми не більше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», становитиме 214 720 грн. (80x2684 = 214 720); Зобов`язати повернути заставодавцю суму, на яку зменшено розмір застави, а саме повернути заставодавцю Всеукраїнській благодійній організації «Благодійний фонд Порошенка» заставу у сумі 15 710 403 грн., внесену за ОСОБА_6 згідно платіжного доручення Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» № 250 від 04.11.2021 року та на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 21.10.2021 року у справі 757/51495/21 (№ 11-сс/824/5939/2021 від 21.10.2021) та Громадській організації «Солідарна справа громад» заставу у сумі 2 074 878 грн., внесену за ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду згідно платіжного доручення Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» № 451 від 05.11.2021 року та на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 21.10.2021 року у справі 757/51495/21 (№ 11-сс/824/5939/2021 від 21.10.2021).

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та зазначив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_6 є необґрунтованою, а ризики взагалі відсутні. Зі спливом обов`язків 26.02.2022 року орган досудового розслідування з клопотанням про продовження строку їх дії не звертався, ОСОБА_6 процесуальну поведінку не порушував, Додатково наголосив, що строк дії обов`язків закінчився 27.02.2022, сторона обвинувачення не зверталася з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, з травня 2022 року кримінальне провадження зупинене, органом досудового розслідування було надано дозвіл підозрюваному на пересування територією України, розмір застави є непропорційним та непомірним.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити, зазначив, що на сьогодні стан досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не дає підстав для такого розміру застави, провадження у справі зупинено, бойові катери та кораблі виконують свої бойові обов`язки.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, зазначив, що гроші, витрачені на заставу, мають бути використані для підтримки обороноздатності держави, наразі він перебуває у складі добровольчого формування з метою військового захисту держави, просив змінити застосований до нього запобіжний захід.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що саме такий розмір застави і слугує підставою для бездоганної поведінки підозрюваного.

Представник заставодавця - адвокат ОСОБА_7 підтримав вказане клопотання та зазначив, що заставодавець - Всеукраїнська благодійна організація «Благодійний фонд Порошенка» з початку повномасштабного російського вторгнення 24.02.2022 р. закупає для ЗСУ бронетехніку, артилерійські тягачі, дрони, бронемашини, радіостанції, танкові тягачі Oshkosh, засоби протиповітряної оборони проти дронів-камікадзе, що підтверджується відповідними листами. Повернення коштів, внесених в якості застави по справі ОСОБА_6 значно прискорить реалізацію цих проектів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження №42020160690000016 від 08.05.2020 року.

В рамках вказаного кримінального провадження 02.07.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. . 426-1 КК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.10.2021 року у справі № 757/51495/21-к було, окрім іншого, продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою та визначено йому заставу у розмірі 18 000 000 грн., що дорівнює 7567 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

05.11.2021 року ОСОБА_6 було звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2021 року у справі № 757/68252/21-к було продовжено дію покладених на ОСОБА_6 обов`язків. Термін дії обов`язків було визначено слідчим суддею до 26.02.2022 року включно.

Слідчим суддею встановлено, що після закінчення строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, сторона обвинувачення до суду з клопотанням про продовження дії обов`язків не зверталася.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Отже, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має надати оцінку: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; існуванню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, з урахуванням нових обставин, які не були предметом оцінки під час застосування запобіжного заходу чи його продовженні.

Щодо посилань захисників на необгрутованість підозри ОСОБА_6 слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини, переважно, пов`язана з питаннями запобіжних заходів, що обмежують свободу особи - домашнім арештом та триманням під вартою. Проте, з урахуванням того, що уповноважені органи влади повинні подбати про визначення суми застави так само, як і про вирішення питання про необхідність продовження тримання обвинуваченого під вартою (принцип, встановлений, серед іншого, у Рішенні у справі Iwaсczuk проти Польщі від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, параграф 66), а також можливість за національним правом звертатися із клопотанням про зміну будь-якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що необхідно дослідити цю практику та критерії оцінки питань, поставлених у клопотанні, з такою ж увагою, як і при оцінці тримання під вартою.

В даному випадку слідчий суддя не вважає, що потрібно окремо оцінювати обставини, що були попередньо оцінені слідчими суддями. Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення справи судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (принцип згадується у рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі Brumarescu проти Румунії від 28 жовтня 1999 року, заява № 28342/95, параграф 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу resjudicata, тобто «остаточності» рішення суду. Таким чином, попередні обставини варто оцінити лише у сукупності з новими доказами.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів неодноразово перевірялися слідчими суддями під час обрання та продовження строку дії запобіжного заходу .

Надаючи оцінку відсутності ризиків про які зазначив адвокат в клопотанні, слідчим суддею встановлено, що дійсно ОСОБА_6 має належну процесуальну поведінку, отримав дозвіл від орану досудового розслідування на пересування по території України.

Суд зазначає, що станом на 05.11.2021 року існували підстави для визначенням розміру застави у сумі 18 000 000 грн.

Суд зауважує, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 КПК України).

Крім того, визначаючись із розміром застави, необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно із якою, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

За положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу ( ч.1 ст. ст. 179 КПК України).

Слідчий суддя звертає увагу на доводи заявника щодо того, що ОСОБА_6 належним чином виконував свої процесуальні обов`язки протягом усього часу з моменту звільнення з-під варти, однак вказане не пов`язано причинно-наслідковим зв`язком із зменшенням ризику переховування, оскільки це може однозначно свідчити лише про виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, оскільки на думку слідчого судді саме належне виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків забезпечується таким запобіжним заходом, як застава.

Між тим, із твердженням сторони захисту щодо поступового зменшення ризиків у зв?язку з плином часу не можна не погодитись.

Крім того, слідчим суддею враховано, що постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених в наслідок введення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, ГСУ ОСОБА_9 досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020160690000016 від 08.05.2020 року зупинено на підставі п.4 ч.1 ст.280 КПК України у зв`язку із перебуванням підозрюваних, в тому числі, ОСОБА_6 на військовій службі та задіяння предметів, які є речовими доказами, до виконання бойових завдань. Також судом враховано і наявність дозволу, наданого підозрюваному ОСОБА_6 на пересування по території України в особливий період для забезпечення обороноздатності та захисту територіальної цілісності України.

Частиною 5 статті 280 КПК України передбачено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. Обмежень щодо проведення процесуальних дій, які не стосуються отримання доказів, після зупинення досудового розслідування КПК не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

У зв`язку із наведеним вище, положення ч.2 ст.280 КПК, за яким до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, слід тлумачити так, що до зупинення досудового розслідування необхідно виконати всі дії, в результаті яких можна отримати докази, а положення ч.1 ст.282 КПК, за яким зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, зокрема, у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, свідчить, що відновлювати досудове розслідування у цьому випадку необхідно тільки з метою отримання доказів, тобто під процесуальними діями в ч.2 ст.280 та ч.1 ст.282 КПК розуміються ті дії, які спрямовані на отримання доказів. При цьому вимог відновлювати досудове розслідування для здійснення процесуальних дій, які не спрямовані на отримання доказів, кримінальний процесуальний закон не містить. Зазначене обумовлюється недопустимістю збирання доказів поза межами строків досудового розслідування чи власне поза кримінальним провадженням, оскільки в протилежному випадку зібрані у такі часові проміжки докази будуть недопустимими.

За таких обставин подання стороною захисту клопотання зміну запобіжного заходу можливе після зупинення досудового розслідування і без його відновлення.

Отже, враховуючи тривалий час досудового розслідування, наявність постанови про зупинення досудового розслідування, належну процесуальну поведінку підозрюваного, те, що вже тривалий час як повернуто підозрюваному паспортний документ для виїзду з України і у нього існує нічим не обмежена можливість залишити територію України, що однак, ним не здійснено, наявність дозволу на пересування територією України, слідчий суддя вважає за можливе зменшити розмір застави.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

На підставі викладеного, слідчий суддя, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом усього тривалого часу досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, тривалість дії запобіжного заходу, вважає за необхідне встановити заставу меншого розміру, та обставини, про які йде мова вище, який дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

Слідчий суддя вважає, що визначення розміру застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. В той же час, на переконання суду, застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в становить 805 200,00 гривень, цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Саме такий запобіжний захід на думку слідчого судді є достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 21, 193, 201, 309, 336 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ :

Клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020160690000016 від 08.05.2020 року - задовольнити частково.

Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення розміру застави з 7567 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200,00 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.

Повернути заставодавцю Всеукраїнській благодійній організації «Благодійний фонд Порошенка» (Код ЄДРПОУ 21692539) заставу у сумі 15 094 800 (п`ятнадцять мільйонів дев`яносто чотири тисячі вісімсот) грн., внесену за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (код ЄДРПОУ суду 42258617) згідно платіжного доручення Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» № 250 від 04.11.2021 року та на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 21.10.2021 року у справі 757/51495/21 (№ 11-сс/824/5939/2021 від 21.10.2021).

Повернути заставодавцю Громадській організації «Солідарна справа громад» (Код ЄДРПОУ 429929954) заставу у сумі 2 100 000 (два мільйони сто тисяч) грн., внесену за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (код ЄДРПОУ суду 42258617) згідно платіжного доручення Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» № 451 від 05.11.2021 року та на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 21.10.2021 року у справі 757/51495/21 (№ 11-сс/824/5939/2021 від 21.10.2021).

В задоволенні решти клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде виготовлено 30.05.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

26 травня 2023 року