СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/1428/16
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,
за участю представників:
від позивача ТИМОФІЮК Гліб на підставі довіреності від 18.06.2021р.;
від відповідача не з`явився;
від третіх осіб не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор, м. Київ (вх.№231 Х/2)
на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 справі №922/1428/16 (суддя Рильова В.В., повний текст рішення складено 17.12.2020)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор, м. Київ,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Обчислювальна техніка та інформатика", м. Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шотлайн" (ТОВ "Будпромтех-1"), м. Біла Церква Київської області; Фізичні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15
про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИВ:
25.04.2016 Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Обчислювальна техніка та інформатика" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач просив суд в рахунок заборгованості за кредитним договором №К-Ю/13/039 від 05.12.2013, укладеним між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Будпромтех-1" (назву змінено на ТОВ "Шотлайн") звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-11", загальною площею 7082,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Харківській області № 43 від 29.07.1996, додатку Регіонального відділення Фонду держмайна України по Харківській області від 09.03.1995 № Ф101-438, та записаного в реєстрову книгу за реєстровим номером 3042, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 14235175 від 09.12.2013.
Також, позивач просив суд визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 замінено позивача у справі №922/1428/16 Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" у справі № 922/1428/16 залишено без розгляду за заявою позивача на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у даній справі задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор" про заміну позивача у справі; замінено у справі №922/1428/16 позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор"; скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ "Файненс Компані" та відмовлено в задоволенні такої заяви; справу передано на розгляд суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2020 призначено судове засідання на 23.06.2020 для продовження розгляду справи зі стадії розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2020 відмовлено в задоволенні заяви позивача про доповнення позовних вимог та підстав позову, залучення нових співвідповідачів та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову.
19.10.2020 позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор" подано до Господарського суду Харківської області письмові пояснення щодо обставин та правових підстав позову, в яких зазначав, що є єдиним та належним кредитором за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, що також встановлено постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №922/1428/16.
Разом з тим, з інформації, що міститься в Єдиному державному і речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про зміну власника об`єкта нерухомого майна, який є предметом іпотеки, поділ об`єкта та його подальше відчуження частинами, які після здійснення поділу стали окремими об`єктами нерухомого майна.
Крім того, позивачу стало відомо про наявність рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі 257/1598/14-ц, прийнятого суддею Шликовим С.П., відповідно до якого іпотечний договір було визнано недійсним, виключено запис про іпотеку об`єкта з реєстру права власності, та зареєстровано право власності на об`єкт за ОСОБА_16 , в подальшому на підставі зазначеного судового рішення до Реєстру прав власності було внесено відомості про недійсність іпотеки та, як результат, виключено запис про іпотеку об`єкта з Реєстру прав власності.
Проте, на думку позивача, є підстави, які свідчать про те, що вказане судове рішення є підробленим, з огляду на те, що вказана справа №257/1598/14-ц та безпосередньо саме рішення відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному веб-сайті судової влади України (https://court.gov.ua).
За наведених обставин, позивач зазначав, що неіснуюче судове рішення Київського районного суду міста Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14-ц зумовило внесення до Єдиного державного реєстру незаконного запису про припинення іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки за третьою особою при фактично чинній іпотеці позивача, вказані обставини мали наслідком протиправний поділ та подальше відчуження об`єкта нерухомого майна, який є предметом іпотеки.
Разом з тим, у разі відсутності чинного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі рішення суду, яке не існує, що свідчить про те, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважав, що ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" не погасило борг перед ТОВ "ФК "Фінєвровектор", нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 продовжує перебувати в іпотеці, а сама іпотека поширюється і на новоутворені об`єкти нерухомого майна, які були створені в результаті протиправного поділу предмета іпотеки, а нові власники об`єкта іпотеки є іпотекодавцями по відношенню до ТОВ "ФК "Фінєвровектор", отже, до вказаних осіб перейшли права та обов`язки іпотекодавців за іпотечним договором, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
З огляду на відмову в задоволенні заяви про доповнення позовних вимог та підстав позову, залучення нових співвідповідачів та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на підставі ухвали від 08.09.2020, позивач просив суд розглядати справу з урахуванням вказаних письмових пояснень щодо обставин та правових підстав позову.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2020 залучено до участі у справі № 922/1428/16 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичних осіб - власників квартир, що розташовані у житловому будинку АДРЕСА_2 , а саме: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; 4. ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 .
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, з урахуванням додаткових обставин та правових підстав позову викладених в письмових поясненнях позивача, які були прийнято судом до розгляду, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами права іпотекодержателя на об`єкт іпотеки - нежитлову будівлю літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 за договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Авант Банк" та Публічним акціонерним товариством "Обчислювальна техніка та інформатика", в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №К-Ю/13/039 від 05.12.2013, укладеним між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Будпромтех-1".
Судом також було відхилено, як безпідставні, доводи позивача про зміну власника об`єкта нерухомого майна (предмета іпотеки), на підставі підробленого рішення Київського районного суду м. Донецька 21.02.2014 у справі 257/1598/14-ц, яке стало підставою для виключення запису про іпотеку об`єкта із Реєстру прав власності, реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_16 та подальше відчуження спірного об`єкта нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.
Крім того, керуючись приписами статей 321, 328 Цивільного кодексу України, господарський суд першої інстанції зазначив про те, що нові власники нерухомого майна (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у даній справі) на даний момент мають вважатися такими, що набули його відповідно до законодавства, а висновки позивача стосовно того, що нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 продовжує перебувати в іпотеці, а сама іпотека поширюється і на новоутворені об`єкти нерухомого майна, як такі, що створені в результаті поділу предмета іпотеки, є неправомірними.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор у справі №922/1428/16 задовольнити повністю.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №К-Ю/13/039 від 05.12.2013, укладеним між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Будпромтех-1" в сумі 89008673,05грн, в тому числі поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 75576054,80грн, поточна заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 2942510,33грн, пеня в розмірі 529954,42грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-11", загальною площею 7082,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; судові витрати у справі №922/1428/16 стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно з п. 3.1.3. іпотечного договору № 3-Ю/13/081 від 09.12.2013, виключними способами звернення стягнення на предмет іпотеки за даним договором є: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса; звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. Посилаючись на укладений 20.06.2019 між ТОВ "Файненс Компані" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінєвровектор" договір №20/06-2019/2 купівлі-продажу майнових прав, апелянт стверджує про виникнення у нього права на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № К-Ю/13/039 від 05.12.2013.
Апелянт також зазначає, що звертаючись до господарського суду першої інстанції він доводив не лише підроблений характер рішення Київського районного суду міста Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14-ц, а й наполягав на тому, що вказаного рішення не існує як такого, в той же час, судом першої інстанції не було надано обґрунтованої оцінки факту підроблення вказаного судового рішення, прийняття якого мало наслідком протиправне вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотечне майно та перереєстрацію права власності на іншу особу.
Також, апелянт вказував, що вже під час розгляду справи господарським судом першої інстанції йому стало відомо про вчинення ряду протиправних реєстраційних дій, що проведені на підставі підробленого рішення Київського районного суду міста Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14-ц, що призвело до поділу об`єкта на різного типу приміщення у літ. А-11 з різноманітними площами, отже, предмет іпотеки як цілісний об`єкт нерухомого майна де-юре припинив своє існування, існуючий спосіб судового захисту порушеного права позивача, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки (як цілісний об`єкт нерухомого майна) став неефективний.
У зв`язку зі зміною фактичних обставин справи у позивача постала наявна об`єктивна необхідність залучення до участі у справі співвідповдачів - осіб, які набули право власності на частини об`єкта нерухомого майна, а також суб`єктів державної реєстрації, які приймали рішення та вносили записи про державну реєстрацію до Реєстру речових прав та відповідно необхідність доповнення підстав позову, з огляду на виявлення позивачем інформації про наявність незаконного рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі 157/1598/14-ц.
Проте, місцевим господарським судом було здійснено неповне та неналежне дослідження заяви позивача про доповнення позовних вимог, підстав позову та залучення нових співвідповідачів, що призвело до невірного встановлення правової природи такої заяви та мало наслідком відмову в її задоволенні, про що судом першої інстанції постановлено відповідну ухвалу від 08.09.2020. На думку апелянта, такі дії суду унеможливили здійснення належного та ефективного судового захисту порушеного права позивача та подальший ефективний розгляд справи.
Також, апелянт вважає, що судом першої інстанції неналежно досліджено докази, які стосуються обставин, що мають значення для справи; висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову не відповідають встановленим судом обставинам справи про наявність у кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки; судом першої інстанції взагалі не досліджено та не надано жодної оцінки значній частині доказів у справі, у зв`язку з чим під час розгляду справи в суді першої інстанції залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16; призначено справу №922/1428/16 до розгляду на 23.02.2021, про що повідомлено сторін та інших учасників справи; встановлено сторонам у справі строк до 16.02.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, тощо.
22.02.2021 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№2234), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор, рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 залишити без змін.
23.02.2021 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№2329), в якому просить суд зупинити провадження у справі №922/1428/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/3804/20.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання апелянт посилається на те, що його право на звернення стягнення на предмет іпотеки порушене у зв`язку із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно протиправних записів, вчинених на підставі неіснуючого рішення Київського районного суду міста Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14-ц, а тому, з метою реалізації найбільш ефективного способу захисту порушеного права, а також враховуючи, що неодноразові звернення позивача про доповнення позовних вимог залишені судом першої інстанції без задоволення, він звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2021 було відкрито провадження у справі № 922/3804/20 за позовом ТОВ «ФК «Фінєвровектор» до 126 відповідачів про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів; підготовче засідання у справі № 922/3804/20 призначено на 02.03.2021 р. о 12:00 год.
Також, апелянт зазначає, що не міг раніше скористатись правом на звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів через перебування вказаних клопотань на розгляді суду першої інстанції під час розгляду справи №922/1428/16. В свою чергу, судом першої інстанції неодноразово було відмовлено в задоволенні заяви позивача про доповнення позовних вимог та підстав позову та залучення нових співвідповідачів у даній справі, та, як наслідок, прийнято рішення про відмову в задоволенні позову.
У зв`язку із цим, апелянт просив суд зупинити розгляд справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/3804/20, оскільки вирішення позовних вимог у даній справі може вплинути на результати розгляду апеляційної скарги ТОВ Фінансова компанія "Фінєвровектор" у справі №922/1428/16.
23.02.2021 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_17 подано до апеляційного господарського суду письмові пояснення на підготовче засідання суду (вх.№2356), в яких зазначає, що визнає наступні обставини справи: станом на момент винесення оскаржуваного рішення у справі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня інформація про наявність предмета іпотеки, на який позивач просив звернути стягнення; станом на момент винесення оскаржуваного рішення у справі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була (і є) інформація про те, що за адресою: м. Харків, вул. В. Панасівська, № 115 знаходиться житловий будинок літ. "А- 11"; факт відсутності скасування в судовому порядку жодної реєстраційної дії.
Крім того, зазначає, що заперечує наступні обставини справи: наявність у позивача права на заявлений позов та обраний позивачем засіб захисту своїх прав; факт відсутності або підробленості рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14-ц; незаконність виведення з-під іпотеки нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. В. Панасівська, № 115 літ. "А- 11"; незаконність операцій купівлі-продажу нежитлових приміщень в нежитловій будівлі за адресою: м. Харків, вул. В. Панасівська, №115 літ. "А- 11"; незаконність реєстраційних дій стосовно нежитлових приміщень в нежитловій будівлі за адресою: м. Харків, вул. В. Панасівська, № 115 літ. "А- 11"; незаконність переобладнання нежитлових приміщень в житлові в будівлі за адресою, м. Харків, вул. В. Панасівська, № 115 літ. "А- 11"; незаконність договорів купівлі-продажу квартир в будівлі за адресою: м. Харків, вул. В. Панасівська, №115 літ. "А- 11".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 зупинено провадження у справі №922/1428/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/3804/20; зобов`язано учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення апеляційного провадження у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16; призначено справу №922/1428/16 до розгляду на 22.02.2022.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 задоволено клопотання представника ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор та відкладено розгляд справи №922/1428/16 на 15.03.2022
Судове засідання 15.03.2022 не відбулось у зв`язку із початком військової агресії Російської Федерації проти України та введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 повідомлено сторони про призначення справи до розгляду на 01.12.2022.
28.09.2022 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№5505), в якому просить суд зупинити апеляційне провадження у справі №922/1428/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/3804/20 за позовом ТОВ Фінансова компанія Фінсвровектор до 126 відповідачів про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу предмета іпотеки, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів.
Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, апелянт зазначає, що постановою Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №922/3804/20 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «Файненс - Компані» на рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 (в частині визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги за іпотечним договором та в частині визнання іпотеки припиненою) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №922/3804/20 (в частині визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги за іпотечним договором та в частині визнання іпотеки припиненою); скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №922/3804/20 в зазначеній частині, а справу направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Також, скаржник зазначає, що постановою Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №922/3804/20 задоволено касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Фінєвровектор» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 у справі №922/3804/20 про повернення апеляційної скарги та направлено справу до Східного апеляційного господарського суду на стадію відкриття апеляційного провадження, у зв`язку із наведеним апелянт вважає, що наразі відсутнє судове рішення у справі №922/3804/20, що набрало законної сили.
З огляду на те, що предметом позовних вимог у справі №922/3804/20 є вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Фінєвровектор' про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів, пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням у справі №922/3804/20 можуть бути встановлені обставини, що впливають на оцінку доказів у справі №922/1428/16 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі щодо права власності на спірне майно, тобто обставини, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі.
Більш того, прийняття рішення у справі №922/1428/16 (про звернення стягнення на предмет іпотеки) до моменту кінцевого вирішення справи №922/3804/20 (щодо визнання прав іпотекодержателя, чинності іпотеки) призведе до порушення принципу правової визначеності та ускладнить реалізацію права позивача на ефективний судовий захист.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 зупинено провадження у справі №922/1428/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/3804/20; зобов`язано учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення апеляційного провадження у справі.
05.04.2023 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про поновлення провадження у справі (вх.№3840), з огляду на ухвалення 23.03.2023 Східним апеляційним господарським судом постанови, за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2023, у зв`язку із знаходженням судді Здоровко Л.М. у відпустці у період з 17.04.2023 по 28.04.2023, для розгляду справи №922/1428/16 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16; призначено справу №922/1428/16 до розгляду на "24" травня 2023 о 13:00 годині.
23.05.2023 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_15 подано до апеляційного господарського суду клопотання про зупинення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 по справі №922/1428/16 до винесення Верховним Судом остаточного рішення у справі №922/3804/20 (вх.№5786).
23.05.2023 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_14 подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із його хворобою (вх.№5787).
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 24.05.2023 головуючий суддя оголосив, що третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_15 подано до апеляційного господарського суду клопотання про зупинення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 до винесення Верховним Судом остаточного рішення у справі №922/3804/20 та запитав ставлення представника апелянта щодо заявленого клопотання.
Представник апелянта підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити, з тих підстав, що прийняття рішення у даній справі №922/1428/16 (про звернення стягнення на предмет іпотеки) до моменту кінцевого вирішення справи №922/3804/20 (щодо визнання прав іпотекодержателя, чинності іпотеки) призведе до порушення принципу правової визначеності та ускладнить реалізацію його права, як позивача на ефективний судовий захист.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Таким чином, положення вказаних статей передбачають зупинення провадження у справі саме до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, від якого залежить вирішення справи.
Відповідно до приписів статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Статтею 284 Господарського процесуального кодексу України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Отже, у відповідності до приписів статей 241, 284 Господарського процесуального кодексу України судове рішення у справі №922/3804/20 вже набрало законної сили з дня прийняття Східним апеляційним господарським судом постанови від 23.03.2023 за наслідками апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволення клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_15 про зупинення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 до винесення Верховним Судом остаточного рішення у справі №922/3804/20.
Крім того, в судовому засіданні головуючий суддя оголосив, що третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_14 подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із його хворобою та запитав ставлення представника апелянта щодо заявленого клопотання.
Представник апелянта пояснив, що залишає вирішення вказаного питання на розсуд суду.
Частинами 11 та 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів враховує, що явка сторін не визнавалась обов`язковою. При цьому третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_14 не зазначив про надання ним додаткової інформації по суті спору в наступному судовому засіданні.
Відповідно до норм частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.
Враховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
За таких обставин колегія суддів вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_14 про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор у справі №922/1428/16 задовольнити повністю.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №К-Ю/13/039 від 05.12.2013, укладеним між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Будпромтех-1" в сумі 89008673,05грн, в тому числі поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 75576054,80грн, поточна заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 2942510,33грн, пеня в розмірі 529954,42грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-11", загальною площею 7082,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Судові витрати у справі №922/1428/16 стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор.
Крім того, представником апелянта було заявленого усне клопотання про залучення до участі у справі, в якості співвідповідачів - фізичних осіб, якими протягом 2019-2020 років було придбано квартири в житловому будинку АДРЕСА_1 згідно нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу нерухомого майна, та які, як стверджує представник апелянта, виникли внаслідок незаконного поділу предмету іпотеки.
Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаного клопотання посилався на те, відповідне клопотання було подано до господарського суду першої інстанції, проте судом було відмовлено в його задоволенні.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, зазначає, що в силу приписів статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції в ухвалі від 03.02.2021 про відкриття апеляційного провадження було встановлено учасникам справи строк до 16.02.2021 для подання відповідних заяв та клопотань.
Тобто, зазначений строк, у відповідності до вищенаведених норм Господарського процесуального кодексу України, є таким, що встановлений судом.
За вимогами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки апелянт звернувся з відповідним клопотанням лише 24.05.2023, тобто з пропуском строку встановленого судом, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаного клопотання без розгляду, у відповідності до приписів частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази повідомлення відповідача та третіх осіб про дату, час та місце судового засідання, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності відповідача та третіх осіб, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, 05.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" (код ЄДРПОУ 36406512, припинено 03.08.2020, номер запису 10731110035017065) (надалі- банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромтех-1" (припинено у 2017 році, правонаступник ТОВ "Шотлайн") (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір № К-Ю/13/039 (т.1 а.с.16-28), відповідно до умов якого банк зобов`язався видати позивачальнику - ТОВ "Будпромтех-1" банківський кредит.
Після укладення кредитного договору від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 його сторони вносили до нього зміни додатковими договорами №№ 1 8, з урахуванням яких остаточна сума кредиту склала 75577000грн, а остаточним строком повернення основної суми кредиту було визначено 02.12.2016 (т.1 а.с.29-35).
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, 09.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" (надалі - іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №З-Ю/13/081 (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407), відповідно до умов якого предметом іпотеки стала належна іпотекодавцю нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська (колишня назва вул. Котлова), буд. 115 (т.1 а.с.36 -41).
Інформацію про укладення вказаного іпотечного договору та обтяження майна було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 03.12.2015 №48986960 (т.1 а.с.46).
У зв`язку із укладенням додаткових договорів до кредитного договору від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, до іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 також вносились зміни і доповнення шляхом укладення додаткових угод №№ 1 4 (т.1 а.с.42-45).
Звертаючись до суду з відповідним позовом, банк зазначав, що позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, у зв`язку із чим, в останнього утворилась заборгованість в сумі 4616351,08грн.
З метою досудового врегулювання спору, 25.01.2016 ПАТ "Авант-Банк" було направлено на адресу іпотекодавця - ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" претензію вих.№68 (т.1 а.с.53), в якій вимагав сплатити суму наявної заборгованості протягом п`яти банківських днів з моменту її отримання.
Проте, відповіді на вказану претензію надано не було, як і не було в добровільному порядку сплачено суму наявної заборгованості, що і стало підставою для звернення 25.04.2016 ПАТ "Авант-Банк" до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" про звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1 а.с.4-67).
Позивач просив суд в рахунок заборгованості за кредитним договором № К-Ю/13/039 від 05.12.2013, укладеним між позивачем та ТОВ "Будпромтех-1" (назву змінено на ТОВ "Шотлайн") в сумі 89008673,05грн., в тому числі поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів 75576054,80грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 9960153,50грн., поточна заборгованість за нарахованими процентами 2942510,33грн., пеня 529954,42грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-11", загальною площею 7082,40кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Котлова, буд.115, що належить відповідачу на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане регіональним відділенням держмайна України по Харківській області №43 від 29.07.1996, додатку Регіонального відділення Фонду держмайна України по Харківській області від 09.03.1995р. №Ф101-438, та записано в реєстрову книгу №- за реєстровим номером 3042, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14235175 від 09.12.2013.
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом, 10.06.2019 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (т.3 а.с.207-209).
Обґрунтовуючи подану заяву ТОВ "Файненс Компані" зазначало, що 23.04.2019 між ПАТ "Авант-Банк" (продавець) та ТОВ "Файненс-Компані" (покупець) було укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №23/04-2019/2, за умовами якого банк відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані". Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1155 (т.3 а.с.215-218).
У зв`язку із вказаними обставинами, на підставі статті 512 Цивільного кодексу України заявник просив суд замінити позивача у справі №922/1428/16 ПАТ "Авант-Банк" на його правонаступника - ТОВ "Файненс Компані".
Крім того, 10.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" було подано до господарського суду Харківської області заяву про залишення позову без розгляду (т.3 а.с.233-234).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача; замінено позивача у справі №922/1428/16 Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (т.3 а.с.239-247).
Також, 10.06.2019 господарським судом Харківської області постановлено ухвалу про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" у справі №922/1428/16 (т.3 а.с. 245-247).
Матеріалами справи також підтверджується, що 20.06.2019р. між ТОВ "Файненс-Компані" (надалі - продавець) і ТОВ "Фінансова компанія "Фінєвровектор" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 20/06-2019/2, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, а саме за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081. Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 35805 (т.4 а.с.19-21).
У зв`язку із вказаними обставинами, ТОВ "Фінансова компанія "Фінєвровектор", як правонаступник позивача - ТОВ "Файненс-Компані" вважаючи свої права порушеними, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 (т.4 а.с.1-46).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у даній справі задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор" про заміну позивача у справі; замінено позивача у справі №922/1428/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор"; скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ "Файненс Компані" скасовано та відмовлено в задоволенні такої заяви; справу передано на розгляд суду першої інстанції (т.4 а.с.166-171).
Після повернення матеріалів справи до господарського суду першої інстанції, 18.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор" було подано заяву про доповнення позовних вимог та підстав позову, залучення нових співвідповідачів (т.10 а.с.1-67).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2020 відмовлено в задоволенні вказаної заяви (т.15 а.с.94-97).
18.08.2020 до Господарського суду Харківської області від фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 надійшло клопотання про їх залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (т.15 а.с.105-108).
В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання фізичні особи посилались на те, що предметом позову у справі №922/1428/16 є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор" до ПАТ «Обчислювальна техніка та інофрматика» про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. «А-11», загальною площею 7082,40кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, протягом 2019-2020 років вказаними особами було придбано квартири в житловому будинку АДРЕСА_1 згідно нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу нерухомого майна; всі укладені договори належним чином зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчать відповідні витяги додані до вказаного клопотання.
На час укладення договорів купівлі-продажу квартир, будь-яких обмежень, арештів чи заборон відносно нерухомого майна, що розташовано у житловому будинку АДРЕСА_2 , не існувало, що було перевірено державним реєстратором-нотаріусом.
Отже, за твердженням заявників, задоволення позовних вимог шляхом відчуження будинку АДРЕСА_1 призведе до порушення їх прав на вільне володіння, користування та розпорядження належного їм нерухомого майна, а відтак, їх необхідно залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійник вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2020 залучено вказаних осіб до участі у справі № 922/1428/16 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (т.15 а.с.220-228).
19.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор" було подано до господарського суду Харківської області письмові пояснення щодо обставин та правових підстав позову (т.16 а.с.190-197), в яких зазначав, що є єдиним та належним кредитором за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, що також встановлено постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1428/16.
Разом з тим, з інформації, що міститься в Єдиному державному і речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про зміну власника об`єкта нерухомого майна, який є предметом іпотеки, поділ об`єкта та його подальше відчуження частинами, які після здійснення поділу стали окремими об`єктами нерухомого майна.
З інформації зазначеної у Витязі з Реєстру прав власності за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що "Нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв. м." як одного об`єкта нерухомого майна не існує.
Натомість, наявні записи про об`єкти у вигляді нежитлових приміщень у літ. "А-11" з різноманітними площами, та які перебувають у власності фізичних осіб, тобто очевидно мав місце поділ об`єкта. Записи про реєстрацію права власності на зазначені елементи об`єкта датовані січнем-лютим 2019 року, багато з яких було вчинено одним днем, що на переконання позивача свідчить про його запланований поділ.
Крім того, позивачу стало відомо про наявність рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14-ц, прийнятого суддею Шликовим С.П., відповідно до якого іпотечний договір було визнано недійсним, виключено запис про іпотеку об`єкта із Реєстру прав власності, а право власності на об`єкт зареєстровано за ОСОБА_16 , в подальшому, на підставі зазначеного судового рішення до Реєстру прав власності було внесено відомості про недійсність іпотеки та, як результат, виключено запис про іпотеку об`єкта з Реєстру прав власності.
Проте, на думку позивача, є підстави, які свідчать про те, що вказане судове рішення є підробленим, з огляду на те, що вказана справа №257/1598/14-ц та безпосередньо саме рішення відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному веб-сайті судової влади України (https://court.gov.ua).
Зокрема, у Павлоградському районному суді Дніпропетровської області (куди переїхав Київський районний суд Донецької області згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38 від 02.09.2014, на підставі частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції") також невідомо про вказане судове рішення та, зокрема, про судову справу № 257/1598/14-ц загалом, що підтверджується листом Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 за № 1.86/55/2019 (копія якого була додана до вказаних письмових пояснень).
Так, у вказаному листі зазначено, що станом на 07.05.2019 на адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільна справа №257/1598/14 за позовом ОСОБА_16 до Публічного акціонерного товариства "Обчислювальна техніка та інформатика", ПАТ "Авант- Банк", третя особа ТОВ "Будпромтех-1" про визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним, виключення записів, з Київського районного суду м. Донецька не надходила та не передавалась. Згідно перевірки Єдиного Державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) запитуване рішення Київського районного суду м. Донецька по даній справі в базі зазначеного реєстру відсутнє".
Враховуючи вищезазначене, позивач наголошував, що неіснуюче судове рішення Київського районного суду міста Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14-ц зумовило внесення до Єдиного державного реєстру незаконного запису про припинення іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки за третьою особою при фактично чинній іпотеці позивача, за чим послідували протиправні поділи та подальші відчуження об`єкта нерухомого майна, який є предметом іпотеки.
Разом з тим, у разі відсутності чинного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі рішення суду, яке не існує, що свідчить про те, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.
Крім того, позивач також звертав увагу суду на те, що Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалась справа № 826/13381/15 про визнання протиправними та скасування рішень держаного реєстратора та відповідних записів в реєстрі, якими було протиправно припинено іпотеки нерухомого майна, обтяження (заборони на нерухоме майно), оскільки внесення записів здійснено на підставі не існуючих рішень суду, а саме ухвали Київського районного суду м. Донецька від у справі № 2/257/1390/14 (суддя Шликов С.П.). що підтверджується відповідями Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області та висновками експерта.
У своїй постанові від 21.12.2015 у справі № 826/13381/15 Окружний адміністративний суд міста Києва зазначив наступне: "Судом встановлено відсутність Ухвали Київського районного суду м. Донецька від 29.08.2014 у справі №2/257/1390/14, якою визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а отже прийняте держаним реєстратором рішення від 03.12.2014 р. № 17688484 припинення іпотеки), від 03.12.2014 р. М 17687773 (зняття заборони на нерухоме майно) та від 03.12.2014 № 17686704 (припинення іпотеки), від 03.12.2014 р. № 17687469 (зняття заборони на нерухоме майно) підлягають скасуванню.".
Отже, за наведених обставин, на думку позивача, протиправне (без згоди кредитора та іпотекодержателя) внесення до реєстру прав власності записів про припинення іпотеки на підставі неіснуючих рішень Київського районного суду міста Донецьк прийнятих суддею Шликовим С.П. мало неодноразовий характер, факт відсутності вищезазначених рішень досліджено та доведено в судовому порядку, а іпотеки, записи про які були виключені з реєстру на підставі неіснуючих судових рішень є чинними та не припиняли свою дію.
З огляду на викладені вище обставини, позивач вважав, що ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" не погасило борг перед ТОВ "ФК "Фінєвровектор", нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 продовжує перебувати в іпотеці, а сама іпотека поширюється і на новоутворені об`єкти нерухомого майна, які були створені в результаті протиправного поділу предмета іпотеки, а нові власники об`єкта іпотеки є іпотекодавцями по відношенню до ТОВ "ФК "Фінєвровектор", отже до вказаних осіб перейшли права та обов`язки іпотекодавців за іпотечним договором, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
З огляду на відмову в задоволенні заяви про доповнення позовних вимог та підстав позову, залучення нових співвідповідачів та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на підставі ухвали від 08.09.2020, позивач просив суд здійснювати розгляд справи з урахуванням вказаних письмових пояснень щодо обставин та правових підстав позову.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 в позові відмовлено повністю, з підстав викладених вище (т.17 а.с.216-228).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, судова колегія зазначає, що відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.
Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).
Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).
Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України , частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене в статті 590 Цивільного кодексу України та передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку», згідно з частиною третьою статті 33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.
При ухваленні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявності права іпотекодержателя на об`єкт іпотеки - нежитлову будівлю літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , за договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладеним між ПАТ "Авант Банк" та ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика", в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №К-Ю/13/039 від 05.12.2013, укладеним між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Будпромтех-1".
Судом також було відхилено, як безпідставні, доводи позивача про зміну власника об`єкта нерухомого майна (предмета іпотеки), на підставі підробленого рішення Київського районного суду м. Донецька 21.02.2014 у справі 257/1598/14-ц, яке стало підставою для виключення запису про іпотеку об`єкта із Реєстру прав власності, реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_16 та подальше відчуження спірного об`єкта нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.
Крім того, керуючись приписами статей 321, 328 Цивільного кодексу України, господарський суд першої інстанції зазначив про те, що нові власники нерухомого майна (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у даній справі) на даний момент мають вважатися такими, що набули його відповідно до законодавства, а висновки позивача стосовно того, що нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 продовжує перебувати в іпотеці, а сама іпотека поширюється і на новоутворені об`єкти нерухомого майна, як такі, що створені в результаті поділу предмета іпотеки, є неправомірними.
Проте, колегія суддів вважає вказані висновки суду передчасними з огляду на таке.
Так, предметом позову у даній справі № 922/1428/16 є вимога ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор до ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлова будівля літ. «А-11», загальною площею 7082,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , за договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №К-Ю/13/039 від 05.12.2013.
Поряд з цим, в провадженні господарського суду Харківської області на розгляді перебувала справа № 922/3804/20 за первісним позовом ТОВ «ФК «Фінєвровектор» до 126 відповідачів про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів, вчинених на підставі таких рішень - всього 648 вимог немайнового характеру.
В подальшому, ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор в межах справи №922/3804/20 було подано заяву про зміну (доповнення) предмету позову додатковою вимогою наступного змісту: Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_3 , який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 укладеним між Публічним акціонерним товариством Авант-Банк та Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика.
ОСОБА_18 (сорок шостий відповідач за первісним позовом) звернувся до Господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просив суд:
- визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.04.2019 №23/04-2019/2;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2;
- визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 , встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика (3-й відповідач за зустрічним позовом) і Публічним акціонерним товариством Авант-Банк.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в первісному позові відмовлено повністю; зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_18 задоволено повністю; визнано недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 №23/04-2019/2; визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2; визнано припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 , встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 року №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика і Публічним акціонерним товариством Авант-Банк.
Під час апеляційного перегляду даної справи № 922/1428/16, судом апеляційної інстанції неодноразово зупинялось апеляційне провадження до набрання законної сили рішенням у справі №922/3804/20, з тих підстав, що предметом позовних вимог у справі №922/3804/20 є вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Фінєвровектор' про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів, отже пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням у справі №922/3804/20 можуть бути встановлені обставини, що вплинуть на оцінку доказів у справі №922/1428/16 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі щодо права власності на спірне майно, тобто обставини, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі.
23.03.2023 Східним апеляційним господарським судом було ухвалено постанову у справі №922/3804/20, якою, зокрема, частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор; частково скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в частині задоволення зустрічного позову фізичної особи ОСОБА_18 , а також відмови в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор щодо вимог зазначених в резолютивній частині даної постанови.
Прийнято нове рішення, яким частково задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор; визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.
В постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі №922/3804/20 судом апеляційної інстанції було встановлено наступне:
«05.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромтех-1" укладено кредитний договір № К-Ю/13/039 (з урахуванням додаткових договорів), за умовами якого Банк зобов`язався видати ТОВ "Будпромтех-1" банківський кредит в розмірі 75577000 грн. із строком повернення 02.12.2016.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, 09.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" було укладено іпотечний договір №З-Ю/13/081 (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407), за умовами якого предметом іпотеки стала належна іпотекодавцю спірна нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташована за адресою АДРЕСА_3 .
Інформацію про укладення вказаного іпотечного договору та обтяження майна було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В подальшому, 21.02.2014 Київським районним судом м. Донецька у справі №257/1598/14 ухвалено рішення за позовом ОСОБА_16 до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Будпромтех-1") про визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним і виключення записів.
Вказаним судовим рішенням визнано за ОСОБА_16 право власності на спірне нерухоме майно. Визнано недійсним договір іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладений між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407. Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №3752252 про іпотеку та запис №3751833 про заборону відчуження, внесений на підставі договору іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081.
02.06.2016р. рішенням №29867323 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація іншого речового права, іпотека (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, 02.06.2016р. рішенням №29867906 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація обтяження, заборона на нерухоме майно (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, 02.06.2016р. рішенням №29868266 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 .
Комплексний аналіз наявних в матеріалах справи документів та пояснень сторін свідчить про те, що підставою для прийняття вищевказаних рішень державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни №29867323, №29867906, №29868266 та проведення відповідних реєстраційних дій щодо виведення вищевказаного спірного нерухомого майна із під іпотеки, припинення обтяження та реєстрація права власності на таке майно за ОСОБА_16 , слугувало рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що частиною 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє.
У Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області, куди переїхав Київський районний суд м.Донецька, згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38 від 02.09.2014 року також невідомо про існування вищевказаного судового рішення та про судову справу №257/1598/14.
Так, листом від 07.05.2019 року №1.86/55/2019 Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області повідомив, що станом на 07.05.2019 року на адресу останнього цивільна справа №257/1598/14 не надходила та не передавалася. Згідно перевірки Єдиного Державного реєстру судових рішень запитуване рішення Київського районного суду м.Донецька по даній справі в базі зазначеного реєстру відсутнє.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14 не могло бути підставою для державної реєстрації скасування іпотеки та обтяження стосовно спірного об`єкта нерухомості, оскільки цього судового рішення не існує взагалі і воно не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового офіційного опублікування судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (зазначений висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 09.08.2022 у даній справі №922/3804/20 та у постанові від 18.05.2022 у справі №335/10446/18).
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер 29867323 від 02.06.2016 року та індексний номер 29867906 від 02.06.2016 року.».
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, в межах справи №922/3804/20 було встановлено обставини щодо протиправності державної реєстрації рішень про припинення іпотеки та обтяження стосовно об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика, з огляду на їх здійснення на підставі рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14, якого не існує та яке не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового офіційного опублікування судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того, в постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі №922/3804/20 судом апеляційної інстанції також було встановлено, що:
«За умовами договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 23/04-2019/2 від 23.04.2019 та договору купівлі-продажу майнових прав №20/06-2019/2 від 20.06.2019 ПАТ "Авант-Банк" відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані", яке в подальшому відступило відповідні права на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор.
Вищевказані договори укладені в письмовій формі із нотаріальним посвідченням, що в контексті ч.3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" свідчить про дотримання форми вчинення правочину, що дає підстави для висновку про те, що внаслідок укладання вищевказаних договорів відбулася заміна осіб у відповідних зобов`язаннях.
Із аналізу законодавства України та вищевказаних позицій Верховного Суду вбачається, що перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора не пов`язується з моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку із чим ТОВ "Файненс-Компані" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору відступлення від 23.04.2019, а згодом ТОВ "ФК" Фінєвровектор" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.06.2019.
При цьому, законодавство не пов`язує вилучення записів про іпотеку та обтяження з державного реєстру з підставами для припинення договору іпотеки або правовідносин за ним.
За таких обставин прийняття державним реєстратором Лазарєвою Людмилою Іванівною незаконних рішень про припинення іпотеки та обтяження від 02.06.2016 не спростовує презумпції правомірності правочину, а іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, тобто з моменту реєстрації прав іпотекодержателя за ПАТ "Авант-Банк", та продовжує діяти дотепер, з огляду на перехід прав іпотекодержателя до ТОВ "ФК" Фінєвровектор" в 2019 році.
При цьому, приймаючи до уваги скасування незаконних рішень державного реєстратора, на підставі яких з Державного реєстру виключено запис про іпотеку та обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення державного реєстратора, оскільки відпала підстава виключення цього запису.
Наведені вище обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 115, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.
Також апеляційний господарський суд зауважує, що скасування рішень державного реєстратора із визнанням за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя стосовно вищевказаного об`єкта нерухомого майна призводить до вирішення спору про право та є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за первісним позовом.».
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор в межах справи №922/3804/20 скористався своїм правом на відновлення права іпотекодержателя за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика, шляхом повернення в становище, яке існувало до моменту порушення, тобто коли іпотекодержатель був визнаним і міг вільно користуватись своїми правами за договором.
З передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України способів захисту прав, найбільш обґрунтованим і ефективним є саме визнання прав за позивачем, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №910/21375/16, від 16.10.2019 у справі № 914/2150/18.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає встановленими та такими, що не підлягають доказуванню в межах даної справи обставини щодо:
- протиправності державної реєстрації рішень про припинення іпотеки та обтяження стосовно об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська (колишня назва вул. Котлова), буд. 115, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладений між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика, з огляду на їх здійснення на підставі рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14, якого не існує та яке не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового офіційного опублікування судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень;
- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська (колишня назва вул. Котлова), буд. 115, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з частинами першою та другою статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
За приписами статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Відповідно до пункту 3.1.3. договору іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, виключним способом звернення стягнення на предмет іпотеки за даним договором, є зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Отже, в розумінні вищезазначених положень умов договору та законодавства, правом на реалізацію забезпечення виконання кредитного зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлової будівлі літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, наділений іпотекодержатель, яким за умовами договору іпотеки є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор.
Разом з тим, в постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі №922/3804/20 також було встановлено наступне:
«21.02.2014 Київським районним судом м. Донецька у справі № 257/1598/14 ухвалено рішення за позовом ОСОБА_16 до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Будпромтех-1") про визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним і виключення записів.
Вказаним судовим рішенням визнано за ОСОБА_16 право власності на спірне нерухоме майно. Визнано недійсним договір іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладений між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407. Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №3752252 про іпотеку та запис №3751833 про заборону відчуження, внесений на підставі договору іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081.
02.06.2016р. рішенням № 29867323 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація іншого речового права, іпотека (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, 02.06.2016р. рішенням № 29867906 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація обтяження, заборона на нерухоме майно (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, 02.06.2016 р. рішенням № 29868266 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 .
03.06.2016р. рішенням № 29895329 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю РЕНТА РІЕЛТІ БУД.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що зміна власника нерухомого майна здійснилась у зв`язку із внесенням ОСОБА_16 нежитлової будівлі до статутного капіталу ТОВ РЕНТА РІЕЛТІ БУД.
Перелічені вище фактичні обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи засвідченими копіями рішень державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни, протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТА РІЄЛТІ БУД від 02.06.20216 р., актом приймання-передачі нерухомого майна від 02.06.2016.
14.12.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було закрито розділ по об`єкту № 235710463101 нежитлова будівля літ. "А-11" загальною площею 7082,4 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі ТОВ РЕНТА РІЄЛТІ БУД 15.12.2017 здійснило продаж належних йому приміщень.
Зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1946, у власність громадянина ОСОБА_19 , РНОКПП НОМЕР_4 були передані нежитлові приміщення фрагменту 1-го поверху №№ 1-1-:1-9, 1-29-:-1-56, 1-84-:-1-88, 1-90-:-1-95 площею 468,7 кв.м., 2-го поверху № 2-1-:-2-24 площею 381,4 кв.м., 3-го поверху № 3-1-:-3-18 площею 405,9 кв.м., 4-го поверху № 4-1-:-2-23 площею 402,5 кв.м., 5-го поверху № 5-1-:-5-23 площею 400,6 кв.м. в літ. А-11, АДРЕСА_3 .
На підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1952, у власність громадянина ОСОБА_18 , РНОКПП НОМЕР_5 були передані нежитлові приміщення 6го поверху №№ 6-1-:-6-26, площею 400,9 кв.м., 7-го поверху № 7-1-:-7-24 площею 405,8 кв.м., 8-го поверху № 8-1-:-8-22 площею 407,4 кв.м., 9-го поверху № 9-1-:-9-23 площею 404,2 кв.м., 10-го поверху № 10-1-:-10-26 площею 404,9 кв.м., 11-го поверху № 11-1-:-11-24 площею 406,6 кв.м., машинного відділення № І-:-ІV площею 78,7 кв.м. в літ. А-11, АДРЕСА_3 .
На підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1949 у власність громадянина ОСОБА_20 , РНОКПП НОМЕР_6 були передані нежитлові приміщення підвалу №№ 0-1-:0-63, площею 1196,8 кв.м., нежитлові приміщення технічного поверху № 1-:-44 площею 421,3 кв.м., нежитлові приміщення фрагменту 1го поверху №№ 1-10, 1-10а, 1-11:1-28 1-57:1-63, 1-65:1-71, 1-75, 1-77, 1-78, 1-80:1-83, 1-96:1-102 в літ. А-11, загальною площею 896,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, вищевказане нерухоме майно були переведено у житловий фонд і зареєстровано як квартири на підставі декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, після чого останні було відчужено на користь фізичних осіб, що є відповідачами у даній справі, на підставі відповідних договорів купівлі-продажу.».
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, в межах справи №922/3804/20 судом апеляційної інстанції було встановлено той факт, що на підставі неіснуючого рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14, було припинено права власності ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" на предмет іпотеки, нерухоме майно, яке було предметом договору іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, а саме: нежитлову будівлю літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 було поділено на окремі об`єкти нерухомого майна, в подальшому переведено в житловий фонд та зареєстровано як квартири, які відчужено на користь фізичних осіб.
Отже, обставини щодо поділу предмета іпотеки, подальшого його переведення в житловий фонд, з реєстрацією як квартир на підставі декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, після чого останні було відчужено на користь фізичних осіб, не підлягають додатковому доказуванню в межах даної справи.
Поряд з цим, з метою додаткової перевірки вказаних вище обставин в межах даної справи, судовою колегією також було здійснено відповідний запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та не виявлено розбіжностей з фактами, встановленими вище.
За наведених обставин, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання.
При цьому, згідно з частинами 1 та 2 статті 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.
Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно. У такому випадку у разі невиконання позичальником своїх кредитних зобов`язань іпотекодержатель в силу частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна шляхом заявлення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, яка є власником іпотечного майна на момент заявлення таких вимог.
Правові висновки про те, що у разі відчуження іпотечного майна вимога іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки має бути заявлена до особи, яка є власником такого майна на момент подання позову, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17, від 23.01.2020 у справі №916/2558/18, від 18.04.2019 у справі №15/5009/1800/11, від 05.05.2020 у справі № 161/6253/15-ц, від 24.06.2020 у справі №904/9896/17).
Проте, за змістом заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор позовних вимог, вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки була заявлена ним до первісного іпотекодавця - ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика", а не до осіб, які є власниками майна, визначеного в якості предмету позовних вимог.
Судова колегія зазначає, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (подібні висновки, які є загальним алгоритмом судового розгляду спору, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).
За змістом статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачем у судовому процесі є особа, якій пред`явлено позовну вимогу.
Отже, позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання. При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.
Таким чином, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.
Так, належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного матеріального правовідношення (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09).
З матеріалів справи вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор" у даній справі намагався усунути допущену ним процесуальну помилку та 18.08.2020 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про доповнення позовних вимог та підстав позову, залучення нових співвідповідачів (т.10 а.с.1-67).
В обґрунтування заяви вказаної заяви позивач посилався на те, що на підставі підробленого рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14-ц до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про недійсність іпотеки та виключено запис про іпотеку нежитлової будівлі літ. "А-11", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що зумовило подальше протиправне відчуження предмета іпотеки на користь третіх осіб, вчинення поділу предмету іпотеки з подальшим відчуженням частинами фізичним особам з проведенням відповідних реєстраційних дій щодо поділу об`єкта на різного типу приміщення у літ. "А-11" з різноманітними площами.
На час звернення з відповідною заявою, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, предмету іпотеки, як одного об`єкту нерухомості не існує. Разом із тим, відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Отже, на думку позивача, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника на майно, у зв`язку із чим, користуючись правами наданими статтями 46, 48 Господарського процесуального кодексу України зазначав про необхідність звернення до суду із заявою про збільшення позовних вимог шляхом визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу предмету іпотеки та скасування відповідних реєстраційних дій, які мали місце при чинній іпотеці.
Проте, ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2020 було відмовлено в задоволенні вказаної заяви (т.15 а.с.94-97), з тих підстав, що позивачем фактично заявлено новий позов, який не пов`язаний з первісно поданим позовом у даній справі ані предметом, ані підставами.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом не в повній мірі дослідив правову природу вказаної заяви, у зв`язку із чим суд дійшов до передчасних висновків про відмову в її задоволенні, що на думку останнього унеможливило здійснення належного судового захисту його порушеного права та подальший ефективний розгляд справи.
Судова колегія зазначає, що відповідно до приписів частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Отже, зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог (правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 22.07.2021 у справі №910/18389/20).
Водночас, заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі №916/1988/20).
Крім того, згідно зі статтею 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.
Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (відповідна правова позиція наведена і в постанові Верховного суду від 20.01.2021 у справі № 203/2/19)
Як було зазначено вище, предметом позову (матеріально-правовою вимогою) з яким звернувся позивач до суду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. "А-11", загальною площею 7082,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Котлова, буд.115, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.
Підставою позову позивачем було визначено неналежне виконання позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромтех-1" взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, та невиконання ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика, як іпотекодавцем, за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, зобов`язань щодо забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору.
В подальшому, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор звернувся з заявою про доповнення позовних вимог та підстав позову, залучення нових співвідповідачів в кількості 125 осіб, в якій заявив наступні матеріально правові вимоги про:
- визнання недійсними договорів, укладених з фізичними особами, на підставі яких вони набули право власності на частини об`єкта нерухомого майна (предмету іпотеки), в результаті його поділу;
- визнання протиправними рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних записів вчинених на підставі таких рішень.
Підставою позову позивачем було визначено протиправне відчуження предмету іпотеки на користь третіх осіб та його поділ з подальшим відчуженням частинами фізичним особам з проведенням відповідних реєстраційних дій щодо поділу предмета іпотеки на різного типу приміщення у літ. "А-11" з різноманітними площами.
З огляду на перехід права власності на предмет іпотеки до фізичних осіб, згідно переліку викладеного в прохальній частині заяви про доповнення позовних вимог та підстав позову, та відповідно набуття останніми статусу іпотекодавця, який має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки, позивач просив суд залучити вказаних осіб в якості співвідповідачів. Також, позивач просив суд залучити в якості співвідповідачів державних реєстраторів, якими було проведено державну реєстрацію права власності вказаних фізичних осіб на предмет іпотеки.
Колегія суддів, дослідивши вказану заяву, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що остання не може вважатись лише доповненням позову новими обставинами, оскільки по суті позивачем було заявлено нові матеріально -правові вимоги, які містять інший предмет позову (визнання недійсними договорів та визнання протиправними рішень і вилучення відповідних записів з реєстру) та підстави позову (здійснення неправомірного вилучення запису про іпотеку з подальшим протиправним поділом та відчуженням частин предмету іпотеки), ніж ті, що були заявлені при зверненні до суду з позовом у даній справі.
Тобто, позивачем, всупереч правилам статті 46 Господарського процесуального кодексу України, не було доповнено позовні вимоги, а фактично заявлено новий позов, підставами якого є обставини, що не були викладені в первісній редакції позову.
Крім того, судова колегія враховує, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2019 у даній справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 10.06.2019.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача; замінено позивача у справі №922/1428/16 Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (т.3 а.с.239-247).
Також, 10.06.2019 Господарським судом Харківської області постановлено ухвалу про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" у справі №922/1428/16 за заявою позивача на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України (т.3 а.с. 245-247).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у даній справі було, зокрема, скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ "Файненс Компані" та відмовлено в задоволенні такої заяви; справу передано на розгляд суду першої інстанції (т.4 а.с.166-171).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Таким чином, справа №922/1428/16 була направлена до Господарського суду Харківської області саме для продовження розгляду, а не на новий розгляд, який мав би відбуватись спочатку.
Як встановлено в постанові Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у даній справі, розгляд справи по суті було розпочато 10.06.2019, отже відповідна заява про доповнення позовних вимог та підстав позову була подана позивачем на стадії розгляду справи по суті, а не до закінчення підготовчого провадження, що суперечить приписам процесуального законодавства.
Враховуючи встановлені вище обставини щодо обґрунтованої відмови господарського суду першої інстанції в задоволенні заяви позивача про доповнення позовних вимог та підстав позову, судова колегія приходить до висновку про те, що Публічне акціонерне товариство "Обчислювальна техніка та інформатика" не є належним відповідачем у даній справі, з урахуванням предмету та підстав первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор", з огляду на таке.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №705/3876/18, під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Під час апеляційного перегляду даної справи встановлено, що предмет іпотеки, який було передано відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Обчислювальна техніка та інформатика" за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, а саме: нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, Велика Панасівська (колишня назва вул. Котлова) буд.115 вибув з його власності, поділено на окремі об`єкти нерухомого майна, в подальшому переведено в житловий фонд та зареєстровано як квартири, які відчужено на користь фізичних осіб, на підставі відповідних чинних договорів купівлі- продажу.
Отже, в силу приписів статті 23 Закону України „Про іпотеку, права та обов`язки іпотекодавця за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 від відповідача перейшли до вказаних фізичних осіб, в тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення саме відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Обчислювальна техніка та інформатика" законних прав позивача в частині реалізації ним права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039.
При цьому, судова колегія враховує, що діючи в правовому полі статті 48 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції розглядаючи апеляційну скаргу позбавлений процесуального права саме на стадії апеляційного провадження здійснити залучення до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем, що також узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №925/440/18.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, постановах Верховного суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18, від 31.08.2021 у справі №921/273/20 пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Фінєвровектор", як таких, що пред`явлені до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Окрім викладеного, судова колегія з урахуванням обставин встановлених в межах даної справи, а також справи №922/3804/20, щодо переходу прав та обов`язків іпотекодавця за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 від відповідача до фізичних осіб, які набули право власності на предмет іпотеки, після його поділу, переведення в житловий фонд та реєстрації вказаного нерухомого майна, як квартир, на підставі відповідних договорів купівлі продажу, вважає за необхідне звернутись до висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17.
Так, у вказаній постанові Судом було зазначено, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пункті 96 постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), у пункті 10.29 постанови від 30.06.2020р. у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19). Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Тобто запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення.
Якщо ж іпотека припинена у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, ані на чинність іпотеки. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Зазначену норму слід застосовувати разом з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 02.07.2019р. у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26.06.2019р. у справі № 669/927/16-ц).
Поряд з цим, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020р. у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19).
Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019р. у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).
Крім того, відповідно до висновку викладеного у рішенні Конституційного Суду України від 14.07.2020р. №8-р/2020 у справі № 3-67/2019(1457/19) за конституційною скаргою ОСОБА_21 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 23 Закону України „Про іпотеку, набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину.
Конституційний Суд України також зазначив, що положення частини першої статті 23 Закону України „Про іпотеку, які визначають наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, безпосередньо не стосуються питання позбавлення іпотекодавця (набувача іпотечного майна) права власності на предмет іпотеки або ж його примусового відчуження у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та прийнятті оскаржуваного судового рішення не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, підстави вирішення даного спору відрізняються від підстав, зазначених в рішенні суду першої інстанції, разом з тим, не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з`ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає за необхідне залишити рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 без змін, однак, з підстав, викладених в мотивувальній частині даної постанови, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор залишити без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 253, 254, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 у справі №922/1428/16 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 02.06.2023
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя О.В. Плахов
Дата ухвалення рішення | 24.05.2023 |
Оприлюднено | 05.06.2023 |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні