Ухвала
від 29.05.2023 по справі 147/160/23
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 147/160/23

Провадження №11-сс/801/300/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю учасників судового провадження:

прокурора: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

представника СТОВ «АКВАВІКА» - адвоката ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2023 року,

якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна - земельної ділянки з кадастровим №0524181800:01:001:0347, площею 1,6891 га власником якої є ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020120000014 від 21.01.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

11 травня 2023 року до Тростянецького районного суду Вінницької області, після доопрацювання, надійшло клопотання прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023020120000014 від 21.01.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України. В даному клопотанні прокурор просить з метою забезпечення збереження речового доказу, а також проведення судових експертиз із визначенням розміру шкоди завданим кримінальним правопорушенням, накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 площею 1,6891 га, яка знаходиться у власності ОСОБА_8 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та в оренді у ТОВ «АКВАВІКА», юридична адреса: с. Ілляшівка, вул. Садова, 2, Гайсинського району Вінницької області (код ЄДРПОУ - 34004920) на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2017, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із забороною відчужувати, передавати будь-яким фізичним особам, товариствам, установам, організаціям, підприємствам у власність, користування, в оренду, а також ведення будь-якої діяльності на земельній ділянці не за цільовим призначенням; встановити заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, аукціони, торги) права власності та майнових прав стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості.

Подане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 21.01.2023 до відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від співробітника Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що поблизу кафе «Зустріч», що знаходиться в с. Ілляшівка Гайсинського району Вінницької області ведеться незаконне будівництво.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання в повному обсязі з наведених у ньому підстав. Наполягав на тому, що земельна ділянка є речовим доказом, зберігає на собі сліди правопорушення, є необхідність припинити протиправну діяльність, забезпечити збереження речових доказів, проведення необхідних експертиз, інших дій пов`язаних із проведенням досудового розслідування. Звернув увагу на те, що наразі проводиться досудове розслідування в ході якого встановлено, що поверхневий шар ґрунту знято з трьох земельних ділянок в тому числі з цієї, яка є предметом розгляду, на цій стадії лише встановлюється наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 254 КК України, а саме зняття верхнього шару ґрунту без розроблення робочого проекту землеустрою. На цій стадії передчасно говорити про наявність чи відсутність складу правопорушення, і саме з метою досудового розслідування і з метою збереження речового доказу, а також через необхідність проведення експертиз, прокурор просить накласти арешт на зазначену вище земельну ділянку.

Власник майна ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, у порядку встановленому КПК України.

Представник користувача майна СТОВ «АКВАВІКА» в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що земельна ділянка використовується орендарем СТОВ «АКВАВІКА» за цільовим призначенням, норми чинного законодавства не порушені, всі дії проводяться зі згоди власника, ґрунт знято для створення штучної водойми, яка буде використовуватись для поливу сільськогосподарської продукції, товариством вже розпочато побудову парників і теплиць, а штучно викопана водойма наповнюється водою, поверхневий шар ґрунту, що знятий поміщений по периметру земельної ділянки, товариством не вивозився і не планується вивозити за межі кадастрового номера, і у такому випадку чинне земельне законодавство не передбачає обов`язку виготовлення проєкту технічної документації. Проведення робіт без розроблення робочого проєкту землеустрою не передбачає кримінальну відповідальність, а може містити склад адміністративного правопорушення, в той час, як прокурор просить накласти арешт, як запобіжний захід саме у рамках розслідування саме кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 254 КК України. Додатково повідомила, що клопотання прокурора не містять доказів обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, діяння або бездіяльності представників СТОВ «АКВАВІКА», не доведено розумності та співмірності заявленого заходу забезпечення кримінального провадження, не повідомлено жодній особі про підозру за ч. 1 ст. 254 КК України, в рамках цього ж кримінального провадження Вінницький апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для арешту земельних ділянках на цій стадії кримінального провадження, а тому просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023020120000014 від 21.01.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 площею 1,6891 га, яка знаходиться у власності ОСОБА_8 , яка знаходиться в оренді у СТОВ "АКВАВІКА".

Прийняте рішення обґрунтовано тим, що під час судового розгляду встановлено недостатність одного лише посилання дізнавача на те, що майно є речовим доказом по даній справі, а тому таке майно підлягає арешту. Варто також зазначити про те, що прокурор у клопотанні просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347, яка знаходяться у власності ОСОБА_8 та перебуває в оренді у ТОВ «АКВАВІКА» на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2017, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посилаючись на те, що вона є речовим доказом і приєднана до кримінального провадження постановою дізнавача, в той час, як постановою дізнавача від 04.05.2023 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів земельну ділянку з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347, яка знаходяться у власності ОСОБА_8 , та перебуває в оренді у ТОВ «АКВАВІКА-Т».

Ухвалою слідчого судді від 09.05.2023 клопотання прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023020120000014 від 21.01.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України було повернуто для усунення недоліків, для чого встановлено строк сімдесят дві години. Зокрема, слідчим суддею встановлено, що прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 площею 1,6891 га власником якої є ОСОБА_8 та яка перебуває в оренді у ТОВ «АКВАВІКА - Т» (код ЄДРПОУ - 39856406), однак, як вбачається з інформаційної довідки №331194058 від 04.05.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 площею 1,6891 га, перебуває в оренді ТОВ «АКВАВІКА» (код ЄДРПОУ - 34004920).

Разом з тим, в ході судового розгляду прокурором не усунуто наведені вище розбіжності, зокрема у постанові дізнавача від 04.05.2023. В даному випадку розслідується незаконне зняття верхнього шару грунту на земельній ділянці з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347, однак клопотання прокурора не містить доказів в підтвердження обґрунтованої підозри вчинення посадовими особами СТОВ "АКВАВІКА" діяння (дія або бездіяльність) - безгосподарське використання земель; суспільно небезпечні наслідки - тривале зниження або втрата їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Прокурор стверджує, що на цій стадії досудового розслідування передчасно робити якісь висновки щодо наявності чи відсутності складу правопорушення за ч.1 ст. 254 КК України, адже для цього потрібно провести відповідну експертизу, яка через значну завантаженість експертної установи, на сьогодні не проведена, і саме у зв`язку з проведенням робіт по зняттю грунту без робочого проекту землеустрою є необхідність проведення слідчих дій, і тому він просить застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на зазначену вище земельну ділянку.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу прокурора на положення п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, в силу яких застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Тобто, майно на яке просить накласти арешт прокурор, не можливо використовувати як доказ у даному кримінальному проваджені, не існує наявної обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.254 КК України посадовими особами саме СТОВ «АКВАВІКА», як і немає підстав для спеціальної конфіскації майна товариства, не визначено розмір шкоди яку можливо спричинили дії посадових осіб, не доведено розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Прокурор не довів, що стосовно посадових осіб СТОВ «АКВАВІКА» існує обґрунтована підозра щодо вчинення ними кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування стосовно цього товариства заходів забезпечення кримінального провадження. Варто зазначити, що проведені роботи, із зняттям верхнього шару грунту вчинені на земельних ділянках, які орендуються різними товариствами ТОВ "АКВАВІКА-Т" та СТОВ "АКВАВІКА".

У кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, а це, в свою чергу, підтверджує, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України.

Прокурор у своєму клопотанні стверджує, що із земельної ділянки з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 було знято ґрунт у деяких місцях більше двох метрів, однак як підтверджено в судовому засіданні, орендарем, знятий грунт складено по периметру, де на даний час він зберігається, тобто на тій же земельній ділянці з якої його було знято, що також підтверджується доданими до клопотання прокурором матеріалами. Як зазначалось вище, станом на день розгляду клопотання прокурора чинне земельне законодавство не передбачає спеціальні дозволи для зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок.

В судовому засіданні представник користувача майна стверджує, що верхній (родючий) шар ґрунту знято, однак він не залишає межі земельної ділянки, з якої він знімався. Прокурором не наведено, а в ході розгляду справи не встановлено доказів, які б підтверджували, що знятий шар грунту перевезено за межі кадастрового номеру земельної ділянки, на яку пропонує накласти арешт прокурор. Як встановлено в ході судового розгляду, в даному випадку прокурором не доведено необхідність обмеження права власника і користувача майна, які не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, підозри нікому не оголошувалось.

Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що арешт майна - земельної ділянки з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 у даному кримінальному провадженню не є необхідним для забезпечення всебічності, повноти та об`єктивності дослідження усіх обставин справи, тобто для забезпечення виконання завдань кримінального провадження. Крім того, в межах вказаного кримінального провадження не здобуто достатніх доказів та не доведено поза всяким розумним сумнівом підстав, які б свідчили про необхідність накладення також заборони на відчуження, передавання будь-яким фізичним особам, товариствам, установам, організаціям, підприємствам у власність, користування, в оренду, вказаного нерухомого майна. З огляду на викладені обставини, наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.05.2023. Ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 24181800:01:001:0347 площею 1,6891 га, яка знаходяться у власності ОСОБА_8 та перебуває в оренді у СТОВ «АКВАВІКА» із забороною відчужувати, передавати будь-яким фізичним особам, товариствам, установам, організаціям, підприємствам у власність, користування, в оренду, а також ведення будь-якої діяльності на земельній ділянці не за цільовим призначенням. Встановити заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної грації (перереєстрації, поділу, виділу, аукціони, торги) права власності та майнових прав стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження. Слідчим суддею не взято до уваги, що внаслідок здійснення підприємством зняття верхнього шару ґрунту на вищезазначених земельних ділянках та подальша діяльність підприємства призведе до зміни структури грунту, та неможливість використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, що може негативно вплинути на навколишнє середовище. Крім того, ґрунт знято для створення штучної водойми, а знятий ґрунт зберігається по периметру, однак досудовим розслідуванням встановлено, що, котлован викопаний в межах трьох ділянок та підтвердити, що безпосередньо грунт знятий з ділянки з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 площею 1,6891 га. залишився зберігатись саме в межах зазначеної ділянки жодним чином не можливо.

Крім цього, зняття шару грунту в деяких місцях більше двох метрів та його переміщення безпосередньо може вплинути на порушення структури грунту, адже зазначена діяльність є прямим порушенням ст. 23 Закону України «Про надра». Зазначені обставини можливо підтвердити або спростувати лише проведенням ґрунтознавчої та екологічної експертизи, адже навіть після повернення ґрунту на місце неможливо на даний час підтвердити, що земельну ділянку можливо в подальшому використовувати за цільовим призначенням.

Також слідчим суддею зазначено, що прокурор стверджує, що на цій стадії досудового розслідування передчасно робити висновки щодо наявності чи відсутності складу правопорушення за ч. 1 ст. 254 КК України, однак у ході судового розгляду прокурором зазначено, що досудове розслідування це першочергова стадія кримінального провадження та саме в ході проведення досудового розслідування встановлюється склад кримінального правопорушення.

Слідчим суддею неодноразово наголошено на тому, що клопотання прокурора не містить доказів в підтвердження обґрунтованої підозри вчинення посадовими особами СТОВ "АКВАВІКА" кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.245 КК України водночас залишено поза увагою вплив на довкілля внаслідок діяльності посадових осіб СТОВ "АКВАВІКА".

Крім цього, прокурором в судовому засідання зазначено, що після огляду місця події та отримання інформації з Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» скеровано матеріали до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з метою встановлення розміру шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушенням. Також, оцінюючи зібрані докази в ході досудового розслідування є всі підстави вважати, шо діяльність посадових осіб СТОВ "АКВАВІКА" утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України і з метою збереження речових доказів, уникнення подальшого спотворення земельної ділянки та використання її не за цільовим призначенням є необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.

Позиції учасників судового розгляду

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. Скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання про арешт земельної ділянки з кадастровим №0524181800:01:001:0347, площею 1,6891 га власником якої є ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020120000014 від 21.01.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

Представник СТОВ «АКВАВІКА» - адвокат ОСОБА_7 заперечила щодо задоволення апеляційної скарги. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Окрім того, звертала увагу, що прокурор не довів те, що посадовими особами СТОВ «АКВАВІКА» було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.245 КК України.

Власник земельної ділянки ОСОБА_8 надіслав до суду письмове клопотання про розгляд апеляційної скарги прокурора у його відсутність. Щодо задоволення апеляційної скарги прокурора заперечував, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, оскільки підстави для накладення арешту відсутні. Вказав, що проти діяльності СТОВ «АКВАВІКА» на його земельній ділянці він не заперечує.

Мотиви і висновки суду

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94,132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Апеляційний суд вважає, що зазначених вимог закону прокурор звертаючись із клопотання про арешт земельної ділянки не дотримався. Суд сприймає доводи прокурора про відповідність земельної ділянки критеріям ст. 98 КПК України критично.Оскільки сам по собі факт наявності постанови про визнання майна речовим доказом не є ключовим фактором, адже, якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. При цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання майна речовим доказом.З огляду на це, прокурором не доведено необхідність вжиття заходу забезпечення кримінального провадження - арешту даного майна з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання їх перетворенню.Колегія суддів вважає, що на даний час земельну ділянку не можливо використовувати як доказ у кримінальному проваджені, оскільки не існує, навіть наявної обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.254 КК України посадовим особам СТОВ «АКВАВІКА». Немає також підстав для спеціальної конфіскації майна товариства. Окрім того, досудовим розслідуванням, навіть не визначено розмір шкоди, яку можливо спричинили дії посадових осіб.

Як убачається із матеріалів судового провадження, прокурором також не надано доказів того, що посадовими особами СТОВ «АКВАВІКА» земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 331194058 від 04.05.2023) встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 площею 1,6891 га, знаходяться у власності ОСОБА_8 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває в оренді у CТОВ «АКВАВІКА», юридична адреса: с. Ілляшівка, вул. Садова, 2, Гайсинського району Вінницької області на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2017. Цільове призначення земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договором оренди земельної ділянки передбачено, що вона повинні використовуватися за цільовим призначенням визначеним в документах на право власності чи користування землею.

Під час розгляду клопотання прокурора в суді першої інстанції представник користувача майна СТОВ «АКВАВІКА» не заперечувала використання земельної ділянки та зазначала, що вона використовується орендарем СТОВ «АКВАВІКА» за цільовим призначенням. Норми чинного законодавства не порушені, всі дії проводяться зі згоди власника, ґрунт знято для створення штучної водойми, яка буде використовуватись для поливу сільськогосподарської продукції, товариством вже розпочато побудову парників і теплиць, а штучно викопана водойма наповнюється водою, поверхневий шар ґрунту, що знятий поміщений по периметру земельної ділянки, товариством не вивозився і не планується вивозити за межі кадастрового номера, і у такому випадку чинне земельне законодавство не передбачає обов`язку виготовлення проекту технічної документації. Проведення робіт без розроблення робочого проекту землеустрою не передбачає кримінальну відповідальність, а може містити склад адміністративного правопорушення, в той час, як прокурор просить накласти арешт, як запобіжний захід саме у рамках розслідування саме кримінального правопорушення за ч.1 ст. 254 КК України.

З огляду на викладене, доводи прокурора про те, що внаслідок здійснення підприємством зняття верхнього шару ґрунту на вищезазначених земельних ділянках та подальша діяльність підприємства призведе до зміни структури грунту, та неможливість використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, що може негативно вплинути на навколишнє середовище, безпідставні, оскільки ґрунтуються на суб`єктивних припущеннях. Окрім того, посилаючись на зняття шару грунту в деяких місцях більше двох метрів та те, що його переміщення безпосередньо може вплинути на порушення структури грунту прокурор вказує, що зазначені обставини можливо підтвердити або спростувати лише проведенням ґрунтознавчої та екологічної експертизи, адже навіть після повернення ґрунту на місце, неможливо підтвердити, що земельну ділянку в подальшому буде можливо використовувати за цільовим призначенням. Разом з тим, таких висновків до клопотання про арешт майна прокурор не надає.

Більш того, у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, а це, в свою чергу, підтверджує, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України. Зрештою стверджуючи про ймовірне вчинення посадовими особами СТОВ «АКВАВІКА» кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, прокурор навіть не надає доказів, які б давали можливість слідчому судді та колегії суддів впевненість у тому, що вони можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у майбутньому. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею залишено поза увагою вплив на довкілля внаслідок діяльності посадових осіб СТОВ «АКВАВІКА». Апеляційний суд зауважує, що здійснення будь-якої господарської діяльності, навіть і тієї, яка дозволена законом спричинює невідворотні зміни в довкіллі, оскільки порушує колообіги речовин.

У той же час, звертаючись із клопотання про арешт майна прокурор не обґрунтовує розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та не оцінює наслідки арешту майна для його власника ОСОБА_8 , який не є суб`єктом кримінального провадження. Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора. Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого, прокурора довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який прокурор зазначає у своєму клопотанні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурором не доведено того, що стосовно посадових осіб ТОВ «АКВАВІКА» існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. У межах вказаного кримінального провадження також не здобуто достатніх доказів та не доведено підстав, які б свідчили про необхідність накладення заборони на відчуження, передавання будь-яким фізичним особам, товариствам, установам, організаціям, підприємствам у власність, користування, в оренду, вказаного нерухомого майна.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що арешт майна на стадії досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні наразі не є необхідним для забезпечення всебічності, повноти та об`єктивності дослідження усіх обставин справи та забезпечення виконання завдань кримінального провадження. З огляду на це, суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст. ст.404, 405, 418,419, 422 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2023 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

СудВінницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення29.05.2023
Оприлюднено06.06.2023
Номер документу111297864
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —147/160/23

Ухвала від 29.05.2023

Кримінальне

Вінницький апеляційний суд

Медяний В. М.

Ухвала від 29.05.2023

Кримінальне

Вінницький апеляційний суд

Медяний В. М.

Ухвала від 29.05.2023

Кримінальне

Вінницький апеляційний суд

Медяний В. М.

Ухвала від 29.05.2023

Кримінальне

Вінницький апеляційний суд

Медяний В. М.

Ухвала від 17.05.2023

Кримінальне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

Ухвала від 17.05.2023

Кримінальне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

Ухвала від 12.05.2023

Кримінальне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

Ухвала від 12.05.2023

Кримінальне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

Ухвала від 12.05.2023

Кримінальне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

Ухвала від 09.05.2023

Кримінальне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні