Рішення

від 18.05.2023 по справі 363/84/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.05.2023 Справа № 363/84/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

18 травня 2023 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Поліщук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна в натурі, що є у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача адвоката Коломійця І.О. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності. Після змінити предмету позову, свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2010 року, справа № 2-3628/2010 року, визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування по 1/4 частині кожному житлового будинку по АДРЕСА_1 . Крім того, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2010 року, справа № 2-3628/2010 року, встановлено, що після смерті подружжя ОСОБА_5 залишились спадкоємці: рідні діти ОСОБА_6 і прийомні ОСОБА_7 - ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями є її діти: ОСОБА_9 та ОСОБА_3 . За життя родини ОСОБА_5 та після їх смерті сторони фактично проживали у житловому будинку по АДРЕСА_1 , піклувалися про його технічний стан, установили між собою порядок користування ним, а отже відповідно до ст. 1270 ЦК України прийняли спадщину. За роки користування своєю частиною житлового будинку позивач, за власний кошт, робила добудови (прибудову) та поліпшення тієї частини житлового будинку, якою користується та в якій проживає. Відповідачі відмовляються оформляти земельну ділянку під будинком через, що позивач також не може оформити свою частину земельної ділянки під будинком. Неодноразові звернення позивача з проханням здійснити добровільно спільний розподіл майна відповідачі постійно ігнорується. В результаті такої поведінки відповідачів позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та захисту порушених прав на нерухоме майно - частку спірного будинку, майнові права на який оформлені згідно діючого законодавства. Просить провести реальний поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 2, визначеним у висновку експерта № 15107 від 15 серпня 2022 року, складеного судовим експертом Комашко Романом Вікторовичем, виділивши в натурі Позивачу в окремий об`єкт нерухомості, що складає одиницю, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 приміщення загальною площею 42,7 кв.м., (відповідно до технічного паспорту від 15 грудня 2003 року), а саме: 1-4 - житлова, площею 13,4 кв.м., 1-3 - житлова, площею 16,8 кв.м., III - веранда, площею 12,5 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: сарай літ. «Г», та визнати за позивачем право власності на вказане майно. Виділити в натурі відповідачам в окремий об`єкт нерухомості, що складає одиницю, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення загальною площею 40,1 кв.м. та залишенням їх у спільній частковій власності із рівними частками (1/2 кожному), а саме: 1-1 - кухня, площею 13,0 кв.м., 1-2 - житлова, площею 11,7 кв.м., І - веранда, площею 10,8 кв.м, II - ванна, площею 4,6 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: літню кухню літ. «Б», погріб під Б, сарай літ. «Д»., та визнати за ними право власності на вказане майно. Припинити право спільної часткової власності позивача та відповідачів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 17 березня 2021року цивільну справу прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року прийнято заяву про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року витребувано у Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» належним чином завірену копію матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 31 січня 2022 року за клопотанням представника позивача у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 08 вересня 2022 рокупоновлено провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2022 року за клопотанням представника позивача змінено предмет позову у цивільній справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності.

Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав заяву, в якій позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися про місце, час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило, своїм правом на подання відзиву не скористався, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2010 року, справа № 2-3628/2010 року, яке набрало законної сили 22 листопада 2010 року визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_9 та ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування по 1/4 частині кожному житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 238561590 від 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 на праві власності належить 1/2 частини вказаного житлового будинку на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2010 року, справа № 2-3628/2010 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності належать по 1/4 частини цього ж житлового будинку на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2010 року, справа №2-3628/2010 року.

Як вбачається з листа Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 15 грудня 2003 року сторони користуються житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином: позивач користується наступними приміщеннями: 1-3 житлова, площею 16,8 кв.м.; 1-4 житлова, площею 13,4 кв.м.; ІІІ-веранда, площею 12,5 кв.м.; з відповідними господарськими будівлями та спорудами. Відповідачі користуються наступними приміщеннями: 1-1 кухня, площею 13,0 кв.м.; 1-2 житлова, площею 11,7 кв.м.; 1- веранда, площею 10,8 кв.м.; II- ванна, площею 4,6 кв.м.; з відповідними господарськими будівлями та спорудами

Згідно з рішенням від 04 вересня 2020 року 39 сесії 7 скликання Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області сторонам надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) в натурі (на місцевості) площею 0,0750 га під спірним будинком в АДРЕСА_1 в спільну часткову власність, а саме: позивачу - 1/2 частини, відповідачам - по 1/4 частини.

Відповідно до висновку експерта № 15107 від 15 серпня 2022 року, складеного судовим експертом Комашко Романом Вікторовичем існує технічна можливість виділити в натурі ОСОБА_1 наступні приміщення будинку АДРЕСА_2 , відповідно до технічного паспорту від 15 грудня 2003 року, а саме: приміщення № 4 - житлова площею 13,4 кв.м.; приміщення № 3 - житлова площею 16,8 кв.м; приміщення № Ш веранда площею 12,5 кв.м.; з врахуванням того, що їй належить 1/2 частки будинку та без врахування самочинно збудованих прибудов до житлового будинку. Існує технічна можливість виділити в натурі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступні приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту від 15 грудня 2003 року, саме; приміщення № І - веранда площею 10,8 кв.м.; приміщення № II - ванна площею 4,6 кв.м.; приміщення № 1 - кухня площею 13,0 квм.; приміщення № 2 - житлова площею 11,7 кв.м., з врахуванням того, що кожній належить по 1/4 частки будинку та без врахування самочинно збудованих прибудов до житлового будинку. В зв`язку із тим, що об`ємно-планувальне рішення житлового будинку не дозволяє виділити площі приміщень, які б відповідали ідеальним часткам співвласників, а також вимогам Державних будівельних норм, зроблено висновок, що відсутня технічна можливість розділити житловий будинок АДРЕСА_1 , в ідеальних частках кожного із співвласників, без врахування самочинно збудованих прибудов до житлового будинку (якщо ОСОБА_1 належить 1/2 частки, ОСОБА_2 1/4 частки, та ОСОБА_3 1/4 частки). В зв`язку із відсутньою технічною можливістю розділити житловий будинок відповідно до часток співвласників, необхідність у переобладнанні, які необхідно здійснити для поділу житлового будинку АДРЕСА_1 , також відсутня.

Враховуючи об`ємно-планувальне рішення будинку та вимоги нормативної документації, запропоновано чотири варіанти поділу будинку господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктами спільної часткової власності.

За першим варіантом, запропоновано наступний розділ будинку господарських будівель та споруд у відповідності до порядку користування, що склався між співвласниками.

ОСОБА_1 виділити в натурі приміщення будинку загальною площею 42,7 кв.м (відповідно до Технічного паспорту від 15 грудня 2003 року), а саме:

1-4 - житлова, площею 13,4 кв.м;

1-3 - житлова, площею 16,8 кв.м:

III - веранда, площею 12,5 кв.м.

В частині господарських будівель та споруд у користуванні ОСОБА_1 відсутні будівлі, які відносяться до спільної часткової власності.

У даному варіанті вартість виділеного нерухомого майна ОСОБА_1 становить 152678,00 грн., що становить 34/100 частки.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити в натурі

приміщення житлового будинку загальною площею 40,1 кв.м та залишенням їх у спільній часткові власності із рівними частками, а саме:

1-1 - кухня, площею 13,0 кв.м;

1-2 - житлова, площею 11,7 кв.м;

I - веранда, площею 10,8 кв.м;

II - ванна, площею 4,6 кв.м.

У частині господарських будівель та споруд виділити, літню кухню літ. «Б», погріб під Б, сарай літ. «Г», сарай літ. «Д»

У даному варіанті вартість виділеного нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 296108,0 грн., що становить 66/100 частки.

За другим варіантом, запропоновано наступний розділ будинку господарських будівель та споруд із частками близькими до ідеальних.

ОСОБА_1 виділити в натурі приміщення будинку загальною площею 42,7 кв.м (відповідно до Технічного паспорту від 15 грудня 2003 року), а саме:

1-4 - житлова, площею 13,4 кв.м;

1-3 - житлова, площею 16,8 кв.м;

III - веранда, площею 12,5 кв.м.

У частині господарських будівель та споруд виділити - сарай літ. «Г».

У даному варіанті вартість виділеного нерухомого майна ОСОБА_1 становить 235358,0 грн., що становить 52/100 частки.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити в натурі приміщення житлового будинку загальною площею 40,1 кв.м та залишенням їх у спільній часткові власності із рівними частками, а саме:

1-1 - кухня, площею 13,0 кв.м;

1-2 - житлова, площею 11,7 кв.м;

I - веранда, площею 10,8 кв.м;

II - ванна, площею 4,6 кв.м.

У частині господарських будівель та споруд виділити: літню кухню літ. «Б», погріб під Б, сарай літ. «Д».

У даному варіанті вартість виділеного нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 213428 грн., що становить 48/100 частки.

За третім варіантом, запропоновано наступний розподіл будинку господарських будівель та споруд із залишенням господарських будівель та споруд у спільній власності.

ОСОБА_1 виділити в натурі приміщення будинку загальною площею 42,7 кв.м (відповідно до Технічного паспорту від 15 грудня 2003 року), а саме:

1-4 - житлова, площею 13,4 кв.м;

1-3 - житлова, площею 16,8 кв.м;

III - веранда, площею 12,5 кв.м.

У частині господарських будівель та споруд залишити у спільній частковій власності із часткою : літню кухню літ. «Б», погріб під Б, сарай літ. «Г», сарай літ. «Д».

У даному варіанті вартість виділеного нерухомого майна ОСОБА_1 становить 229041,5 грн., що становить 51/100 частки.

ОСОБА_2 та ОСОБА_10 виділити в натурі приміщення житлового будинку загальною площею 40,1 кв.м та залишенням їх у спільній часткові власності із рівними частками, а саме:

1-1 - кухня, площею 13,0 кв.м;

1-2 - житлова, площею 11,7 кв.м;

I - веранда, площею 10,8 кв.м;

II - ванна, площею 4,6 кв.м.

У частині господарських будівель та споруд залишити у спільній частковій власності із частками по кожному: літню кухню літ. «Б», погріб під Б, сарай літ. «Г», сарай літ. «Д».

У даному варіанті вартість виділеного нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 219744,5 грн., що становить 49/100 частки.

За четвертим варіантом, запропоновано наступний розподіл господарських будівель та споруд із залишенням частини господарських будівель та споруд у спільній власності.

ОСОБА_1 виділити в натурі приміщення будинку загальною площею 42,7 кв.м (відповідно до Технічного паспорту від 15 грудня 2003 року), а саме:

1-4 - житлова, площею 13,4 кв.м;

1-3 - житлова, площею 16,8 кв.м;

III - веранда, площею 12,5 кв.м.

У частині господарських будівель та споруд залишити у спільній частковій власності із часткою 1/2: літню кухню літ. «Б», погріб під Б, сарай літ. «Г».

У даному варіанті вартість виділеного нерухомого майна ОСОБА_1 становить 227283,0 грн., що становить 51/100 частки.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити в натурі приміщення житлового будинку загальною площею 40,1 кв.м та залишенням їх у спільній часткові власності із рівними частками, а саме:

1-1 - кухня, площею 13,0 кв.м;

1-2 - житлова, площею 11,7 кв.м;

I - веранда, площею 10,8 кв.м;

II - ванна, площею 4,6 кв.м.

У частині господарських будівель та споруд виділити: сарай літ. «Д».

Залишити у спільній частковій власності із частками по 1/4 кожному: літню кухню літ. «Б», погріб під Б, сарай літ. «Г».

У даному варіанті вартість виділеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 221503,00 грн., що становить 49/100 частки.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Тлумачення статті 1278 ЦК України дає підстави для висновку, що за відсутності заповіту, а також якщо спадкодавець у заповіті не розподілив спадщину між спадкоємцями в нерівних частках, вони вважаються рівними. Відступ від цього принципу можливий за домовленістю спадкоємців між собою (стаття 1267 ЦК України). Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її, на праві спільної часткової власності (частина четверта статті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом.

Відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Отже, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18) зроблено висновок, що «системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася».

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 712/9240/16-ц (провадження № 61-13395св19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 171/228/15-ц (провадження № 61-5812св19) зазначено, що «визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна».

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 569/4074/14-ц (провадження № 61-14487св19), в якій також вказано, що «апеляційний суд помилково скасував рішення міського суду, безпідставно вказуючи на те, що визначений судом варіант поділу спірного майна порушує права відповідача на користування земельною ділянкою, яка у нього знаходиться в оренді не звернувши уваги на те, що визначальним у цих правовідносинах є не порядок користування майном чи знаходження в оренді інших земельних ділянок, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що «у справі, що переглядається, суди не врахували, що допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу».

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 76, частини першої статті 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з технічного паспорту житлового будинку від 15 грудня 2003 року та висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським експертно-дослідницьким центром від 15 серпня 2022 року № 15107, конструктивні елементи будинку збудовані таким чином, що сторонам може бути виділено відокремлені частини будинку з самостійним входом, оскільки має місце технічна можливість, з урахуванням порядку користування майном, що склався. Внутрішні інженерні системи відокремлені та не потребують додаткових робіт з переобладнання. Необхідні для розподілу будинку перепланування вже здійснені та мають власне електрозабезпечення, газопровід, каналізацію та опалення. Відповідно фактично для розподілу часток необхідність в переобладнанні та переплануванні відсутня.

Аналіз матеріалів свідчить, що згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським експертно-дослідницьким центром від 15 серпня 2022 року № 15107, суду запропоновано технічно можливі варіанти поділу приміщень житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі, а якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку, допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкту нерухомого майна є висновок експерта або іншого уповноваженого суб`єкта, тому суд визнає доведеним технічну можливість поділу в натурі спірного житлового будинку та господарських будівель. Враховуючи, що відповідачі не скористались своїм правом та не надали суду своїх пропозицій щодо варіанту розподілу спірного будинку, запропонований позивачем варіант розподілу спірного будинку та господарських будівель та споруд відповідає встановленому порядку користування цим будинком, є приближеним до ідеальних часток, а також передбачає також поділ і господарських будівель та споруд, без залишення їх у спільній частковій власності, що повністю вирішить спір між сторонами, суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог, та поділу в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зі зміною ідеальних часток співвласників і присудженням грошової компенсації учасникам спільної часткової власності, частка яких зменшилася, відповідно до варіанта № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 15107 від 15 серпня 2022 року. При цьому суд зауважує, саме такий поділ спірного майна, що є у спільній частковій власності, не порушить прав співвласників, вирішить спір між сторонами, та не створить умов для нового спору в майбутньому.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 2243,93 грн. з кожної.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна в натурі, що є у спільній частковій власності- задовольнити.

Поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зі зміною ідеальних часток співвласників і присудженням грошової компенсації учасникам спільної часткової власності, частка яких зменшилася, відповідно до варіанта № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 15107 від 15 серпня 2022 року, виділивши ОСОБА_1 наступні приміщення:

1-4 - житлова, площею 13,4 кв.м.;

1-3 - житлова, площею 16,8 кв.м.;

III - веранда, площею 12,5 кв.м;

господарські будівлі та споруди - сарай літ. «Г»;

та виділивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступні приміщення:

1-1 - кухня, площею 13,0 кв.м.;

1-2 - житлова, площею 11,7 кв.м.;

І - веранда, площею 10,8 кв.м.;

ІІ - ванна, площею 4,6 кв.м.;

господарські будівлі та споруди - літню кухню літ. «Б», погріб під Б, сарай літ. «Д».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на окремий об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення загальною площею 42,7 кв.м., а саме:

1-4 - житлова, площею 13,4 кв.м.;

1-3 - житлова, площею 16,8 кв.м.;

III - веранда, площею 12,5 кв.м.;

господарські будівлі та споруди - сарай літ. «Г».

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на окремий об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення загальною площею 40,1 кв.м. та залишенням їх у спільній частковій власності із рівними частками (1/2 кожній), а саме:

1-1 - кухня, площею 13,0 кв.м.;

1-2 - житлова, площею 11,7 кв.м.;

І - веранда, площею 10,8 кв.м.;

ІІ - ванна, площею 4,6 кв.м.;

господарські будівлі та споруди - літню кухню літ. «Б», погріб під Б, сарай літ. «Д».

Змінити розмір ідеальних часток співвласників та визначити, що ОСОБА_1 належить 52/100 частки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 18/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за зменшення частки у спільній частковій власності в розмірі 5 482 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 50 коп., шляхом списання даної суми з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київські області, код ЄДРПОУ 26268119, рахунок: UA768201720355259001000018661, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, внесеної ОСОБА_1 відповідно до квитанції № 16 від 20.10.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію за зменшення частки у спільній частковій власності в розмірі 5 482 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 50 коп., шляхом списання даної суми з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київські області, код ЄДРПОУ 26268119, рахунок: UA768201720355259001000018661, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, внесеної ОСОБА_1 відповідно до квитанції № 15 від 20.10.2022 року.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2243 (дві тисячі двісті сорок три) гривні 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2243 (дві тисячі двісті сорок три) гривні 93 копійки.

Повне судове рішення складено 29 травня 2023 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя Д.А.Свєтушкіна