Рішення

від 29.05.2023 по справі 953/24478/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/24478/19

н/п 2/953/89/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS Клуб» про розірвання договору на право тимчасового користування землею, -

встановив:

11.12.2019 до суду поштою надійшов позов, ХМР до ОСОБА_1 , 3-я особа ТОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS Клуб» про розірвання договору на право тимчасового користування землею від 16.04.1998 №1572, зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею від 07.05.1998, укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та приватним підприємством «Здоров`я-сервіс», судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог, зазначає, що відповідач , як власник нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , використовує земельну ділянку площею 0,1389 га не за цільовим призначенням та не здійснює плату за її користування, що є підставою для розірвання договору .

Відповідач - ОСОБА_1 , у поданому відзиві просила в задоволені позову відмовити, при цьому, не заперечувала належність їй нежитлової будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_2 на праві власності та використання земельної ділянки. В обґрунтування заперечень зазначила, що вона не порушила умови договору, оскільки звільнена від сплати земельного податку. Також просила застосувати строк позовної давності. Розгляд справи просила провести за її відсутністю.

Третя особа - ТОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS Клуб» , у судове засідання не з`явилась, пояснень не надала.

Ухвалами суду було відкрито провадження у справі, справа призначена до судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.09.1997 № 799, між виконавчим комітетом Харківської міської ради та ПП «Здоров`я-сервіс» укладено договір від 16.04.1998 № 1572 на право тимчасового користування землею, згідно з умовами якого землекористувач - ПП «Здоров`я-сервіс» прийняв у тимчасове користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1389 га, в тому числі інших угідь 0,1389 га згідно з планом землекористування, що додається до договору.

Договір на право тимчасового користування землею від 16.04.1998 № 1572 зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 07.05.1998 за № 1572.

Згідно з пунктом 1.2. договору земельну ділянку надано в тимчасове користування строком до 30.09.2022 для експлуатації нежитлового приміщення бані.

У відповідності до пункту 2.1. вказаного договору на право тимчасового користування землею, плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку у розмірі 131,96 грн не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Зміни та доповнення до спірного договору не вносились.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно від 26.11.2018 № 146858998, право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» по АДРЕСА_2 , площею 926,2 кв. м, з 30.06.2005 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі рішення Київського районного суду міста Харкова від 31.03.2005 по справі № 2-3296/01.

Право власності на вказану будівлю до 30.06.2005 було зареєстроване за ТОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS Kлуб» на підставі рішення Київського районного суду міста Харкова від 20.09.2004 по справі № 2-5298/01.

Відповідно до листів ГУ ДФС у Харківській області від 10.07.2018 № 16681/9/20-40-12-14-22 та від 04.09.2018 № 21510/9/20-40-12-14-22 ТОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «28 Клуб» ( код 2919450) як платник плати за землю по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 не обліковується.

Також згідно інформації ГУ ДФС у Харківській області від 30.10.2018 № 26464/9/20-40-12-14-22 нарахування та сплата плати за землю за договором на право тимчасового користування землею від 16.04.1998 № 1572 ТОВ «Готельно-оздоровчий комплекс ZS клуб» не здійснюється.

Відповідно до листа начальника відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.12.2018 № 3565/116-18 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 обліковується договір на право тимчасового користування землею № 1572 від 07.05.1998 р, укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та ПП «Здоров`я-сервіс» строком до 30.09.2022 р. площею 0,1389 га для експлуатації бані.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною першою статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У розумінні наведених положень при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

При цьому, у разі переходу права власності на нерухоме майно заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду по справі № 922/3421/18 від 06.08.2019 за позовом Харківської міської ради до ТОВ «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS Клуб» про розірвання цього ж договору на право тимчасового користування землею. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 904/6296/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019у справі № 914/2687/17.

Пунктом 3.2. підпунктом б) Договору визначено, що землекористувач зобов`язаний своєчасно вносити земельний податок за землю.

Плата за використання земельних ділянок державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 ПКУ.

Положеннями пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом із тим згідно із частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що нездійснення сплати земельного податку з 2005р. по час звернення позивача у суд, який зараховується до місцевого бюджету та який передбачений спірним договором , є істотним порушенням його умов .

Таким чином, своєю бездіяльністю щодо виконання покладеного на нього обов`язку з систематичної сплати плати за землю у формі земельного податку відповідач (землекористувач) порушує як істотні умови Договору, так і завдає істотної шкоди інтересам власника земельної ділянки по АДРЕСА_2 в особі Харківської міської ради, що є підставою для розірвання договору .

Доказів звільнення відповідача від сплати земельного податку та визнання недійсним або нікчемним п. 3.2. б спірного договору, суду не надано.

Підстав для застосування позовної давності , суд не вбачає.

Так, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Основи застосування позовної давності передбачені главою 19 ЦК України. Позовна давність нормами ЦК України поділена на загальну та спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Разом з тим, оспорюваний договір укладений до 30.09.2022р. Істотне порушення його умов відповідачкою, тривало по день подання даного позову у суд в 2019р., що у відзиві підтвердила відповідачка зазанчаючи, що вона не сплачує земельний податок, внаслідок чого суд вважає, що строк позовної давності не є пропущеним.

Доказів зміни цільового призначення земельної ділянки суду не надано.

Так, в акті обстеження земельної ділянки від 26.11.2018, складеному головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Соколовим С. С. зазначено, що проведеним на місцевості оглядом земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,1389 га по АДРЕСА_2 , використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (готель « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).

За спірним договором земельна ділянка надана в тимчасове користування для експлуатації нежитлового приміщення бані.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії встановлено ЗК України. Усі землі у межах України мають своє цільове використання, як це передбачено статтею 19 ЗК України, цільове використання земельних ділянок є одним із принципів земельного законодавства. За змістом частини першої статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною першою статті 19 ЗК України, в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури. Ураховуючи положення частини п`ятої статті 20 ЗК України, цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель встановлюється на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням вимог містобудівної документації та документації із землеустрою. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються у разі зміни цільового призначення (розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо). Єдина умова, яку передбачають положення частини п`ятої статті 20 ЗК України для самостійного визначення виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом для використання земель цієї категорії, та необхідність урахування стандартів містобудівної документації та документації із землеустрою.

Проте, доказів зміни цільового призначення в розумінні положень ст. 19 ЗК України суду не надано.

Акт обстеження земельної ділянки від 26.11.2018, не свідчить про відповідну зміну цільового призначення земельної ділянки, тобто з однієї категорії на іншу.

Як і в акті, так і в спірному договорі земельна ділянка надана в користування для експлуатації нежитлової будівлі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4,5, 12, 13, 43, 81, 82, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

вирішив :

Цивільний позов Харківської міської ради (61003 м.Харків, майдан Конституції, буд.7) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельно-оздоровчий комплекс «ZS Клуб» (63413, Харківська область, Зміївський район, село Тимченки, вул..Миру, буд.1) про розірвання договору на право тимчасового користування землею - задовольнити.

Розірвати договір на право тимчасового користування землею від 16.04.1998р. №1572, зареєстрований у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею від 07.05.1998р., укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та приватним підприємством «Здоров`я-сервіс».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судовий збір в сумі 1921 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду, через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Суддя Бородіна Н.М.